Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
“Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
“З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.
Позначка: Фінансова допомога
-
Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів
-
Україна отримала від Канади $1,7 млрд
Україна отримала від Канади близько $1,7 млрд (2,3 млрд канадських доларів) в межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в понеділок, 30 червня.
“Спільно з партнерами змушуємо росію платити за вчинені нею злочини та руйнування. Від початку року із врахуванням останнього траншу отримали близько 17,6 млрд доларів за рахунок знерухомлених активів рф”, – написав він.
Прем’єр нагадав, що Україна наполягає на на повній конфіскації заморожених коштів РФ.
“Вони потрібні для виплати компенсацій постраждалим від агресії та для відбудови нашої держави. Це також буде актом справедливості для попередження агресивних воєн у майбутньому”, – додав він. -
Україна отримала $190 млн на ремонт мостів і доріг
Україна отримала 190 мільйонів доларів на проєкт розвитку інфраструктури вразливого середовища DRIVE спільно з Світовим банком. Ці кошти надійшли як позика від Міжнародного банку реконструкції та розвитку за підтримки Японії. Гроші будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів, покращення транспортної системи та розвиток дорожньої галузі. Проєкт DRIVE передбачає реформу та підтримку національних доріг і автомобільного транспорту, а також технічну допомогу у цій галузі.
-
Норвегія допоможе Україні виготовляти надводні дрони
Норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклала угоду з українським партнером щодо виробництва надводних безекіпажних суден в Україні. Ці судна будуть використовуватися для захисту території України та нейтралізації російського флоту в Чорному морі. Крім того, Нова Зеландія виділила Україні понад 9,4 млн доларів США підтримки перед самітом НАТО. Військово-морські сили Нідерландів випробовують новий безпілотник USV90, який може виконувати завдання транспортування вантажів, розвідки та перевезення людей.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії до липня, викликавши розкол у Заході у питанні яким чином завершити війну в Україні. США хочуть умиротворити Росію, тоді як ЄС намагається примусити її до миру. ЄС розробляє план збільшення прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України, але частина країн-членів, зокрема Німеччина та Італія, уникає повної конфіскації цих коштів. Деякі чиновники ЄС розглядають можливість створення нового інвестиційного фонду, який дозволить спрямовувати кошти на ризиковані інвестиції для підтримки України у довгостроковій перспективі. Водночас, в таборі західних союзників відбувається розкол між тими, хто підтримує ідею поразки агресора для досягнення справедливого миру, та тими, хто схиляється до компромісу та контрольованого замороження конфлікту.
-
В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти
Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Україні отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
– наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
– надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
– результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
– повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
– Компенсаціявартостіоренди житла.
Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
– Відшкодування за втрачене житло.
Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
– Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
– Безкоштовне харчування.
У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
– Оздоровлення та відпочинок дітей.
Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
– Соціальна стипендія.
Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
– Проживання в гуртожитку.
Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
– Пільгові кредити на навчання.
Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами. -
У світі подвоїлося число біженців на тлі скорочення допомоги – ООН
Число людей, переміщених унаслідок воєн і переслідувань по всьому світу, цього року перевищило 122 млн на тлі скорочення фінансування допомоги. Про свідчить доповідь верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
До кінця квітня 2025 року кількість переміщених осіб зросла на 2 мільйони порівняно з попереднім роком, попри повернення значної кількості сирійців після падіння режиму Башара Асада.
Кількість переміщених майже подвоїлася за останнє десятиліття, та рівень фінансування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців залишився майже незмінним з 2015 року. Це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарної допомоги по всьому світу.
Зростання переміщених осіб пов’язане з ескалацією конфліктів у Судані, М’янмі та Україні. У доповіді підкреслюється “триваюча нездатність зупинити бойові дії”, як одна з головних причин ситуації.
УВКБ ООН не уточнило, які саме донори скоротили свою підтримку, але раніше агентство заявляло, що таке скорочення загрожує мільйонам людей. Жінки-біженки частіше піддаються ризику насильства, а діти – торгівлі людьми.
США історично були найбільшим донором, та за президента Дональда Трампа обсяг міжнародної допомоги істотно скоротився. Велика Британія і країни ЄС також витрачають менше на гуманітарні потреби, віддаючи пріоритет обороні.
До числа вимушено переміщених належать як біженці, які залишили свої країни (42,7 мільйона осіб), так і внутрішньо переміщені (73,5 мільйона), що живуть у межах своїх держав.
Судан став найбільшим джерелом вимушеного переміщення з 14,3 мільйона постраждалих. Далі йдуть Сирія (13,5 мільйона), Афганістан (10,3 мільйона) і Україна (8,8 мільйона).
Як ми вже писали раніше, в Німеччині роботу знайшли 43% українських біженців.
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН -
В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ
Європейський Союз готується до введення 18-го пакету санкцій проти Росії. Планується, що Європейська комісія представить його до кінця червня. У пакеті можуть бути включені заходи, такі як відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, обмеження на використання газопроводів “Північний потік”, а також інші торговельні обмеження. Ці заходи спрямовані на зміцнення тиску на Росію у зв’язку з її агресивною політикою щодо України. Усередині ЄС тривають дискусії щодо цих санкцій, де одні країни підтримують посилення заходів, а інші – намагаються їх пом’якшити. Країни, такі як Словаччина та Угорщина, виступають проти деяких санкцій через можливий негативний вплив на їх економіку. Також є країни, які активно підтримують посилення санкцій, наприклад, Литва, Німеччина та Франція. Дискусії про цей пакет санкцій тривають, і їхній вміст може змінитися до офіційного запровадження.