Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 млрд євро на період 2026-2027 років. Про це глава держави написав у Telegram у п’ятницю, 19 грудня. “Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026-2027 роках. Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість”, – заявив президент. Зеленський додав, що важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. “Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту”, – наголосив глава держави.
Позначка: Фінансова допомога
-
В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.
Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.
“Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.
Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.
“У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.
За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.
Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
-
Німеччина виділила додаткові 70 млн євро на зимову підтримку України
Уряд Німеччини виділив Україні додаткову допомогу в розмірі 70 млн євро у зв’язку з атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України. Про це заявила міністр розвитку Німеччини Рім Алабалі-Радован, передає Tagesschau.
За її словами, міністерство розширює допомогу, щоб забезпечити опаленням, водопостачанням та електроенергією понад два з половиною мільйони людей.
“Особливо зараз, в холодну зиму, негайна допомога має вирішальне значення для забезпечення основних енергетичних потреб України”, – заявила Рім Алабалі-Радован.
Кошти в першу чергу призначені для інвестицій у децентралізоване теплопостачання, наприклад, у мобільні опалювальні установки.
“Муніципалітети повинні мати можливість гарантувати опалення шкіл, дитячих садків і лікарень, навіть якщо великі електростанції зазнали атак. Ці заходи з енергопостачання допоможуть людям організувати своє повсякденне життя”, – підкреслила міністр.
Зазначається, що з відповідним проханням до Німеччини звернулася українська сторона.
-
Перші у світі: Маршаллові острови платитимуть громадянам по $200 щокварталу
Тихоокеанська держава Маршаллові Острови офіційно запустила унікальну програму універсального базового доходу: кожен її житель буде що три місяці отримувати 200 доларів США. Про це повідомляє британська газета The Guardian.
ЗМІ зазначає, що це перша у світі національна схема такого типу, яка має на меті допомогти людям впоратися зі зростанням цін на продукти та предмети першої необхідності.
Уряд запропонував громадянам кілька варіантів одержання грошей: традиційні банківські рахунки, паперові чеки або сучасні цифрові гаманці з криптовалютою. Останній варіант розробили спеціально для тих, хто живе на віддалених островах, куди важко доставити готівку.
Міністр фінансів Девід Пол зауважив, що ці виплати сумарно складають 800 доларів на рік – сума не настільки велика, щоб кидати роботу, але достатня, щоб значно підтримати сімейний бюджет.
Програма фінансується через спеціальний трастовий фонд обсягом понад 1,3 мільярда доларів, створений за угодою зі США.
Перші виплати вже відбулися наприкінці листопада, і більшість жителів витратили їх на їжу та побутові потреби.
Попри побоювання фінансових експертів щодо використання цифрових валют, влада країни впевнена, що такий підхід допоможе об’єднати тисячі людей, розкиданих на маленьких островах в океані.
Як ми вже писали, у вересні Японія оголосила про новий пакет санкцій, який охоплює не лише російські підприємства, а й організації з інших держав, включаючи Китай, Туреччину, ОАЕ та кілька офшорних юрисдикцій таких як Сейшельські та Маршаллові острови. -
Репараційний кредит Україні: чи вирішить ЄС питання остаточно
Вагання і сподівання ЄС наприкінці 2025 року активно працює над механізмом репараційної позики для України; дискусії тривають, а деякі держави блокують це рішення.
-
Відновлення енергетики України: Люксембург виділив третій пакет допомоги
Люксембург передав Україні 10 млн євро у Фонд підтримки енергетики України. Таким чином, це вже третій фінансовий внесок країни на підтримку відновлення української енергетичної інфраструктури. Про це повідомило Міненерго в Telegram.
“Підтримка з боку Люксембургу є важливим внеском у посилення стійкості української енергосистеми в умовах постійних ворожих обстрілів. Ця допомога дає змогу оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти”, – зазначив заступник міністра енергетики Роман Андарак.
У 2024 році Люксембург перевів на рахунок 2 млн євро, а в червні 2025 року – ще 10 млн євро. Залучені кошти, зокрема, були спрямовані на відновлення енергооб’єктів у Харківській області, що постраждали внаслідок російських атак.
Міненерго нині спільно з секретаріатом Енергетичного співтовариства працює над залученням додаткових ресурсів для фінансування погоджених у 2025 році потреб енергетичних компаній. Донори поінформували про плани перерахувати до фонду ще 350 млн євро.
“Міністерство енергетики України висловлює вдячність уряду Люксембургу за послідовну підтримку та солідарність з Україною у протистоянні енергетичному терору з боку РФ”, – додали у Міненерго. -
ЄС виділяє 30 млн євро на підтримку демократичних сил Білорусі
Європейський союз вирішив виділити ще 30 мільйонів євро на підтримку демократичних сил у Білорусі. За словами єврокомісарки Марти Кос, загальна підтримка демократії в країні після сумнозвісних виборів становить 200 мільйонів євро. Ці кошти допоможуть правозахисникам, журналістам та громадянському суспільству продовжувати боротьбу за демократичні зміни. Європейський парламент також підтримує політичних в’язнів та сприяє їхньому відновленню після звільнення. Лідерка опозиції у Білорусі Світлана Тихановська висловила подяку ЄС та Європарламенту за підтримку і розрізнення між “режимом Лукашенка” та “білоруським народом”.
-
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Швеція заради України зупинить допомогу п’яти країнам
Швеція поступово припинить допомогу розвитку п’яти країнам, щоб перенаправити кошти на підтримку України. Про це повідомляє Reuters.
Шведський уряд збільшить для України підтримку на більш як мільярд доларів вже в 2026 році.
Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Дуса уточнив, що планується поступово згорнути допомогу Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
“Україна є найважливішим пріоритетом Швеції у зовнішній політиці та політиці допомоги, тому уряд збирається збільшити підтримку України щонайменше до 10 млрд шведських крон (понад 1 млрд євро) у 2026 році”, – наголосив шведський урядовець.
Як ми вже писали раніше, Швеція надає Україні пакет зимової підтримки на 1,1 мільярда шведських крон, що дорівнює 100,3 мільйонів євро.
У Швеції закликали надати Україні “репараційну позику” -
У війни не європейське обличчя: невже Бельгія проти репарацій Україні
Слово – не горобець Ідея озброювати Україну за рахунок російських заморожених активів витає у повітрі вже давно. З цього приводу Європейська комісія запропонувала механізм, згідно з яким з активів РФ, заморожених у Європі, може бути виданий reparations loan – кредит для України. Сума такого кредиту оцінюється у приблизно у 130 млрд євро, залежно від остаточної оцінки потреб країни на 2026-2027 роки.
За планом, активи не будуть конфісковані у класичному сенсі: власність за РФ формально зберігається, але ці активи “зв’язані”. Й випуск кредиту передбачає, що Україна віддає гроші тільки якщо РФ потім заплатить повноцінні репарації.
За заявами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та інших європейських представників, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій, активи залишатимуться заблокованими, але в цьому випадку Україна зможе використати кошти кредиту.
Звичайно, така схема є нестандартною з правової точки зору, й існують застереження, чи не буде її визнано незаконною як примусову конфіскацію. Дипломатичні представники заявляють, що це має бути виправдано як компенсація за шкоду, а не як звичайне відбирання коштів.
На сьогодні ця пропозиція ще не схвалена остаточно, проти цього є серйозні політичні й юридичні заперечення. Певні сумніви щодо легальності такого кроку: чи не буде це фактично конфіскацією, що заборонено міжнародним правом, якщо не буде вироку чи рішення, котре визнає заборгованість РФ перед Україною?
Найбільш принципову позицію займає Бельгія (саме там зберігається основна частина активів у депозитарії Euroclear). Ця країна стурбована можливими фінансовими ризиками: наприклад, у разі, якщо санкції з РФ знімуть, або якщо буде судовий виклик, хто у такому випадку нестиме відповідальність?
Тож робота над механізмом не згорнута, але й остаточного рішення немає.
Між тим днями сталася надзвичайна подія, пов’язана саме з процесом виділення Україні reparations loan. “Колись ця війна припиниться. Але Росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала повністю нестабільною. Це навіть не в наших інтересах. Тож це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо Росія програє війну і буде змушена їх віддати”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса. Водночас де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, що перевищуватимуть суму кредиту. Також він хоче, аби термін дії цих гарантій перевищував дію санкцій ЄС проти Москви. У Євросоюзі називають такі вимоги “порожньою перевіркою”: чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду. Потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.
При цьому де Вевер вважає, що після завершення війни держава-агресор має самостійно відмовитися від усіх своїх активів або їхньої частини, повідомляє ТСН. Дивна раптова наївність для прем’ра багатої та сильної європейської країни, чи не так?
Й, безумовно, його скандальна заява щодо “не поразки” РФ дозволяє розрізнити, розмежувати наявні технічні проблеми й необхідну для прийняття цього складного рішення політичну волю. Перше відлуння й перспективи Звичайно, на ці слова аж бігом відгукнулися деякі “друзі війни” у самій Росії та за її межами. Але цитувати російські інформаційні сміттєзвалища або “політиків” цієї країни-терориста сенсу немає. Тож варто звернути увагу на реакцію деяких псевдонейтральних країн, найперше КНР.
Так, у Пекіні не вважають, що використання заморожених активів РФ для України сприятиме просуванню мирних переговорів. На цьому наголосив офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь, пише УНН 3 грудня. “Усі сторони повинні створити позитивну атмосферу та сприятливі умови для просування мирних переговорів та політичного вирішення кризи в Україні, а не навпаки”, – наголосив нещодавно Цзянь, відповідаючи на питання про ініціативу ЄС щодо надання кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. Тож слова прем’єра Бельгії – це дуже важлива заява. Й вона, вірогідно, взагалі є ключем до розуміння нового світоустрою, наголошує політтехнолог Михайло Шейтельман. “Те, що заявив прем’єр-міністр Бельгії – це ключ до розуміння чи, навпаки, нерозуміння нового устрою світу”, – вважає він. Але, на думку Шейтельмана, це аж ніяк не було спробою “відмазатися там і не брати участь” у допомозі Україні. “Адже він сам каже: “Ми Україні готові допомагати, хочемо допомогти і готові давати гроші”. Але ось ці заарештовані активи не готові. Тобто, він не ворог Україні, безумовно. Мало того, він друг Україні, прем’єр-міністр Бельгії друг України, тому мені у десять разів образливіше. Коли кажуть вороги подібні речі, то я все це розумію. Але коли кажуть друзі, мені дуже прикро. Тому що далі він насправді виступив із великою промовою. Ця мова про майбутній світоустрій говорить більше, чим будь-який статут ООН, чим будь-який виступ там Трампа чи когось ще – про те, в якому світі нам з вами належить жити чи не належить. Якщо він матиме рацію, це буде огидний світ”, – наголошує Шейтельман. То чи може щось змінитися у цій історії найближчим часом, попри всі скандальні заяви?
За словами представників Єврокомісії, робота над механізмом виділення репараційного кредиту Україні триває, й він лишається на порядку денному як ймовірне рішення для фінансування нашої країни у 2026-2027 роках.
Однак у цьому питанні існує певний розкол: з одного боку ті, хто вважає, що заморожені активи РФ це логічний і моральний ресурс, аби підтримати Україну, не навантажуючи платників податків (це глава дипломатії ЄС Кая Каллас, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, ЄК). З іншого боку є ті, хто наголошує на ризиках (юридичних, фінансових, репутаційних) і не готовий, аби одна країна (Бельгія) взяла відповідальність за всі наслідки (це де Вевер, бельгійські міністри). Є також наголос на тому, що навіть ті, хто підтримує цю ідею, вимагають обережності й не просто політичних, а юридично зобов’язуючих гарантій (Мерц, ЄК).
Та якщо як мінімум 65% населення і 15 країн ЄС підтримають ініціативу, то існує шанс, що рішення про надання Україні reparations loan все-таки буде ухвалено, пише Reuters.
Проте у випадку, якщо правові або політичні бар’єри не буде подолано (зокрема, небажання країн-депозитаріїв ризикувати), цей механізм може бути заморожений або змінений на щось інше, менш ризиковане.
Зокрема, як пише Politico, найбільш імовірною альтернативою буде випуск додаткових боргових зобов’язань ЄС для покриття дефіциту бюджету України. Втім, цю ідею не підтримує більшість європейських урядів, бо вона передбачає використання коштів платників податків.
Ірина Носальська