Позначка: Фінансування

  • Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро

    Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро

    Шведська оборонна компанія Saab отримала контракт на майже 900 млн євро на будівництво двох субмарин класу Blekinge для Швеції. Вони також отримали додаткове замовлення на обладнання та послуги на суму 9,6 млрд крон, пов’язане з будівництвом цих субмарин. Постачання плануються здійснити до 2032 року. Керівник компанії назвав ці субмарини найбільш передовими у світі. Вони мають допомогти Швеції зберігати безпеку у своїх водах протягом наступних десятиліть.

  • ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу

    ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу

    Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні цієї зими і планує надати ще 100 мільйонів євро. Високий представник ЄС з зовнішніх справ Кая Каллас оголосила про це під час пресконференції у Києві разом з українським колегою. Частина цих коштів піде на генератори, укриття та спорядження для захисту від негоди. Також було оголошено виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 мільйонів євро на підтримку депортованих українських дітей та жертв сексуального насильства. Каллас заявила, що відповідальність за війну несуть російські лідери, і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.

  • Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн

    Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн

    Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.

    “Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
    З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.

    “Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.

    Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої ​​енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.

  • ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів

    ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів

    Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.

    Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
    “Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.

    Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.

    Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.

    Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.

    Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.

    Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
    Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
    Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР

    РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР

    Уряд Російської Федерації планує значно скоротити фінансування державних програм у 2026 році, зменшивши бюджет для 18 із 51 програм. Це дозволить заощадити понад 207 мільярдів рублів. Особливо збільшаться скорочення у програмах, пов’язаних з охороною здоров’я, авіабудуванням, енергетикою та фінансуванням тимчасово окупованих територій. Одна з програм, яка отримає найбільше урізання коштів, – Хімічна та біологічна безпека. У той же час, видатки на державні органи та пропаганду зростуть. Наприклад, програмі “Росія у світі”, яка просуває “традиційні цінності” за кордоном, виділять майже 12 мільярдів рублів. Також уряд збільшить фінансування національних телеканалів та державного фонду “Защитники отечества”. На оборону країни у 2026 році також заплановано витратити більше коштів. Ці кроки уряду відбуваються на тлі зниження активності бізнесу в Росії, що свідчить про те, що економіка країни знаходиться у кризі.

  • Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. Ці кошти підуть на компенсацію за зруйноване житло, допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання, житло та освіту. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що вже понад 7600 українців отримали нове житло, а загалом програмою вже скористалося більше 135 тисяч родин. Також Україна залучила ще 300 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку на газ, щоб забезпечити стабільне постачання під час зими.

  • Шатдаун: чому уряд США припинив роботу

    Шатдаун: чому уряд США припинив роботу

    У США від сьогодні почався шатдаун уряду через відсутність угоди щодо фінансування. Деякі державні служби припинили роботу, оскільки Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування. Республіканці та демократи не змогли домовитися, а демократи відмовились підтримувати законопроект республіканців. Внаслідок цього, понад 800 тисяч федеральних працівників можуть бути відправлені у тимчасову відпустку. Білий дім використовує цей шатдаун, щоб визначити “несуттєвих” працівників для їх подальшого звільнення. Шатдаун може призвести до скорочення економічного зростання країни. Це вже четвертий шатдаун під час першого терміну президента Трампа, а минулий, тривавший 36 днів, завершився в січні 2019 року.

  • РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС

    РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС

    Окупаційні адміністрації у зайнятих регіонах стикаються з економічними проблемами, оскільки у Москві їм повідомили про обмеження у виділенні коштів на майбутні роки. На економічному форумі у Москві російські посадовці попередили делегації з окупованих територій про скорочення бюджетів у цих регіонах через нестабільність економіки. Кремль також висловив незадоволення тим, що місцеві адміністрації не працюють над запровадженням ринкової економіки, що робить їх повністю залежними від федерального бюджету. Скорочення фінансування може призвести до негативних наслідків для соціальних програм та заробітної плати місцевих жителів. Крім того, Росія намагається активізувати примусову мобілізацію українців на окупованих територіях, щоб збільшити свої впливи в цих регіонах.

  • Уряд виділив кошти на житло для переселенців

    Уряд виділив кошти на житло для переселенців

    Уряд виділив 1 мільярд гривень субвенцій на облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про це під час засідання уряду у Сумах. Гроші будуть використані місцевими органами самоврядування для будівництва, відновлення та обладнання житла. Також уряд запровадив нову соціальну послугу для допомоги переселенцям з маломобільних груп. Особам, які евакуювалися через бойові дії, нададуть можливість отримати медичну консультацію та лікування у місці тимчасового проживання.