Латвія приєднується до ініціативи НАТО з закупівлі зброї для України, яка спрямована на підтримку країни в протистоянні російській агресії. Прем’єр-міністерка Латвії підтвердила участь країни у цій програмі, яка передбачає централізовану закупівлю важливого військового обладнання для українських Збройних сил, зокрема систем протиповітряної оборони. Латвія планує виділити щонайменше 2 мільйони євро на ці цілі. Ця ініціатива відповідає закликам президента США Трампа щодо посилення військової підтримки для України через НАТО. Нагадаємо, що Латвія вже раніше передала Україні бронетехніку та готує нові поставки.
Позначка: Фінансування
-
Шмигаль зробив заяву щодо грошей батальйонам ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії в Міноборони з метою збільшення фінансування батальйонів, які перебувають на передовій. Згідно з рішенням, прийнятим на засіданні, обсяги фінансування бригад на закупівлі будуть підвищені, що дозволить їм самостійно забезпечувати свої потреби. Кожна бригада, яка виконує бойові завдання на лінії фронту, отримає додаткові кошти на кожен батальйон. Президент Володимир Зеленський раніше доручив збільшити фінансування військових підрозділів, провівши відповідну Ставку.
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент Володимир Зеленський заявив, що уряд має намір збільшити фінансування бойових підрозділів. Він повідомив, що бойові бригади отримають можливість швидко отримувати кошти на закупівлю необхідного обладнання, включаючи дрони. Також будуть змінені процедури вручення нагород, щоб збільшити швидкість процесу та підвищити повагу до військовослужбовців. Зеленський також зазначив, що готуються рішення щодо інших важливих питань, включаючи мотивацію, особовий склад та навчання військових.
-
У Трампа гостро критикують Індію за фінансування війни
Заступник керівника апарату президента США Стівен Міллер звинуватив Індію у фінансуванні війни в Україні через закупівлі нафти у Росії. Він заявив, що це неприйнятно і що Трамп висловив своє незадоволення такою ситуацією. Індія відповіла, що продовжить співпрацю з Москвою в енергетичній сфері, ігноруючи попередження США. Також були введені мита на індійські товари через закупівлю військового обладнання та енергоносіїв у Росії. Трамп погрожує введенням ще суворіших торгових санкцій, якщо Росія не укладе мирну угоду з Україною.
-
Трамп збудує бальну залу у Білому домі за $200 млн
Президент США Дональд Трамп планує збудувати нову бальну залу у Білому домі площею 8 300 квадратних метрів, яка буде вміщувати до 650 осіб. Роботи планують завершити до кінця президентського терміну Трампа у 2029 році. Нинішній простір для масових подій у Білому домі обмежений, тому на великі заходи доводиться ставити намети на відстані від будівлі, що утруднює проведення заходів у разі погідних умов. Фінансування проєкту забезпечать особисто президент Трамп і “патріотичні донори”. Нова зала буде окремою від основної будівлі Білого дому і стане першою масштабною зміною в архітектурі Білого дому з 1948 року.
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак -
Уряд виділив додаткові 300 млн на університети у прифронтових регіонах
Уряд виділить додатково 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах. Про це у вечірньому відеозверненні в суботу, 26 липня, заявив президент Володимир Зеленський.
“Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
“Чеська ініціатива” забезпечена коштами до середини 2026 року – посол
Україна отримала кошти від Чеської Республіки для закупівлі боєприпасів за рахунок заморожених російських активів. Посол України у Чехії Василь Зварич повідомив, що ця ініціатива допомогла передати Україні значну кількість боєприпасів. За перше півріччя 2026 року Україна вже отримала понад 800 тисяч таких боєприпасів і планує отримати більше. Також триває співпраця з Чехією щодо локалізації виробництва озброєння та боєприпасів в Україні. Українсько-чеський оборонний кластер стає все важливішим. Крім того, було відкрите представництво Czechoslovak Group в Україні.