Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Пакет включає фінансування ініціатив на всіх рівнях оборони, від морського забезпечення до освітніх і тренувальних заходів для армійців. Частину коштів передбачено на забезпечення навчального обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цей пакет також включено фінансування безпілотників, боєприпасів та ракет, закуплених через українську оборонну промисловість. Данія вже раніше інвестувала у виробництво української оборонної продукції та планує інвестувати €40 млн в інновації для України на полі бою.
Позначка: Фінансування
-
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада планують долучитися до ініціативи Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Це може допомогти Києву отримати понад 50 мільярдів доларів. Гроші будуть витрачені на закупівлю зброї та підтримку економіки. Також планується укладання угоди про надання репараційного кредиту Європейськими країнами, щоб уникнути арешту російських активів. Україна отримає можливість купувати зброю, включаючи власну оборонну промисловість ЄС, та отримувати допомогу для економіки. Всього ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро. Також обговорюється укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення конфіскації російських активів.
-
В Іспанії відповіли на нові погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено відповів на погрози президента США Дональда Трампа про введення нових мит на іспанські товари через недостатні витрати країни на оборону. Він наголосив, що Іспанія є вірним союзником НАТО і вносить значний внесок у безпеку регіону. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання щодо військових витрат і забезпечує безпеку на сходному фланзі НАТО. Також він зазначив, що Іспанія дотримується рекомендацій НАТО щодо військових витрат на рівні 2% ВВП, які були встановлені на саміті у 2014 році. Дональд Трамп раніше висловив намір вимагати збільшення військових витрат Іспанії до 5% ВВП та загрожував виключити країну з НАТО через це.
-
В Іспанії відповіли на нову погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відповів на погрози президента США про введення нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Іспанія вважає себе надійним союзником НАТО і зазначає, що робить важливий внесок у безпеку Європи. Країна має близько 3000 військових, які забезпечують безпеку на сходному фланзі НАТО. Іспанія дотримується вимог НАТО щодо військових витрат у розмірі 2% від ВВП, а не у розмірі 5%, як вимагав Трамп. Президент США також висловив бажання виключити Іспанію з НАТО через її недоліки у виконанні нових вимог щодо військових витрат.
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп висловив намір ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з збільшенням військових витрат до 5% ВВП, як рекомендувала НАТО. Іспанія згодилася на рівень фінансування оборони близько 2,1% ВВП. Трамп назвав це рішення “шкідливим для НАТО” та загрожує ввести митні тарифи на іспанські товари як захід впливу. Мадрид вважає, що їхні витрати на оборону є адекватними, але Трамп вважає інакше. Європейські політики та дипломатичний корпус реагують на цю ситуацію по-різному – хтось висловлює занепокоєння, а хтось нагадує про складнощі у вирішенні бюджетних питань НАТО.
-
Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро
Шведська оборонна компанія Saab отримала контракт на майже 900 млн євро на будівництво двох субмарин класу Blekinge для Швеції. Вони також отримали додаткове замовлення на обладнання та послуги на суму 9,6 млрд крон, пов’язане з будівництвом цих субмарин. Постачання плануються здійснити до 2032 року. Керівник компанії назвав ці субмарини найбільш передовими у світі. Вони мають допомогти Швеції зберігати безпеку у своїх водах протягом наступних десятиліть.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні цієї зими і планує надати ще 100 мільйонів євро. Високий представник ЄС з зовнішніх справ Кая Каллас оголосила про це під час пресконференції у Києві разом з українським колегою. Частина цих коштів піде на генератори, укриття та спорядження для захисту від негоди. Також було оголошено виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 мільйонів євро на підтримку депортованих українських дітей та жертв сексуального насильства. Каллас заявила, що відповідальність за війну несуть російські лідери, і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини. -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит