Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Позначка: Фінансування
-
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на заходи безбар’єрності
Уряд виділив додаткові 1,1 млрд грн регіонам для проведення заходів з безбар’єрності. Ці кошти будуть використані на ремонт інфраструктури та будівель, щоб забезпечити легкий доступ для людей з інвалідністю та іншими маломобільними групами. Прем’єр-міністр наголосив, що відновлення України повинно ґрунтуватися на принципах інклюзивності та безбар’єрності.
-
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів
Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.
Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.
“Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.
Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.
“Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.
Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Ця масштабна реформа є частиною зусиль генсека Антоніу Гутерріша зменшити бюджет організації на 15-20%. Понад 60 підрозділів ООН, зокрема ті, що працюють у гуманітарних справах, політиці, підтримці біженців, гендерній рівності та інших сферах, будуть залучені до цього процесу. За даними, близько 14 тисяч посад можуть бути скорочені. Пропозиції щодо цих заходів треба подати до 13 червня, а їх впровадять у бюджеті на 2026 рік. Також варто відзначити, що деякі країни, включаючи США, не внесли повні внески у 2024 році, що призвело до скорочення допомоги ООН в деяких регіонах, включаючи Україну, та припинення фінансування проектів з прав людини.
-
Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат
Прем’єр-міністр Словаччини, Роберт Фіцо, реагує на заяви канцлера Німеччини, Фрідріха Мерца, щодо можливого припинення фінансування для Словаччини та Угорщини з фондів Євросоюзу через їхню позицію стосовно Росії. Фіцо вважає такі висловлювання неприйнятними та обуреними ними. Він стверджує, що незалежна позиція його країни має обґрунтовані підстави і базується на інтересах Словаччини. Фіцо також попереджає про можливі негативні наслідки такої риторики та наголошує на важливості єдності та співпраці в Європейському Союзі. Раніше Мерц висловив пропозицію позбавити фінансування тих країн, які не підтримують спільні санкції проти Росії, але Фіцо вважає, що такий підхід не є правильним для забезпечення єдності в ЄС.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту починаючи з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та домовились про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Також було зазначено про нарощування чисельності німецької бойової танкової бригади в Литві з метою зміцнення східного флангу НАТО до 2027 року. Крім того, обговорювалась діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі та необхідність посиленого моніторингу в цьому регіоні.
-
Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже залучено. Також країна отримає підтримку для створення виробництва дронів. Зеленський також зазначив, що Україна готується до участі у міжнародних заходах і висловив вдячність МЗС за підтримку. У березні він також повідомив про плани збільшення виробництва зброї, зокрема дронів, і отримання фінансової підтримки від Євросоюзу для української армії.
-
На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський оголосив, що значна частина фінансування для виробництва артилерійських снарядів вже залучена. Крім того, Україна отримає підтримку для розгортання виробництва дронів. Зеленський також зазначив, що країна готується до участі у заході у форматі “великої сімки” і подякував МЗС за це. У березні президент повідомив про плани збільшення виробництва зброї, зокрема дронів, а єврокомісар Андрюс Кубілюс підтвердив виділення частини коштів з плану ReArm Europe на військову підтримку України.
-
Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років
Національний науковий фонд США скоротив фінансування нових наукових проєктів на більш ніж $1 млрд у порівнянні з попереднім десятиліттям, що є найповільнішими темпами з 1990 року. Це збитково вплинуло на різні галузі науки, зокрема комп’ютерних наук, біології, фізики, інженерії, кліматичних досліджень і STEM-освіти. Критики стверджують, що такі дії загрожують науковому майбутньому країни і можуть призвести до економічних проблем. Молоді вчені, аспіранти та викладачі стали особливо постраждалими від цих скорочень. Деякі політики в Конгресі вважають ці дії незаконними та політично мотивованими, в той час як інші вітають ці скорочення. Також була зупинена підтримка деяких проектів ООН з прав людини, включаючи ті в Україні, у рамках перегляду витрат на іноземну допомогу.