Материнська компанія Google – Alphabet- стала четвертою компанією у світі, чия ринкова вартість досягла 4 трлн доларів США після Nvidia, Microsoft та Apple. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що 12 січня ринкова вартість Alphabet досягла 4 трильйони доларів США, у той час коли зосередженість материнської компанії Google на штучному інтелекті розвіяла сумніви щодо її стратегії та повернула її на передній план у перегонах з високими ставками у цій технологічній галузі.
У 2025 році акції компанії зросли приблизно на 65% і ще на 6% – з початку цього року.
Нещодавно технологічний гігант перевершив Apple за ринковою вартістю вперше з 2019 року, ставши другою за вартістю компанією у світі.
Позначка: Фінанси
-
Alphabet стала четвертою компанією у світі з ринковою вартістю понад $4 трлн
-
Швеція витратить майже 440 млн доларів на дрони
Швеція виділить 4 млрд крон (437 млн доларів) на безпілотні системи, що будуть поставлені протягом найближчих двох років. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Юнсон (Йонсон), повідомляє Reuters.
За його словами, на ці кошти його країна купить безпілотні системи, включно з ударними дронами великої дальності, засобами радіоелектронної боротьби та розвідувальними безпілотниками, а також морські дрони для спостереження і розмінування.
“Ніхто не знає, який вигляд матиме наступна війна, але одне зрозуміло: майбутнє поле бою характеризуватиметься безпілотними системами і можливостями великої дальності”, – наголосив Юнсон і додав, що той, хто не розуміє такої тенденції – “або загине, або буде переможений”.
Також міністр звернув увагу, що уряд інвестує 1,3 млрд крон (близько 140 млн доларів) у нові військові супутники.
Шведський уряд також запозичує 300 млрд крон, щоб прискорити закупівлю нового озброєння, включно із системами протиповітряної оборони, підводними човнами і надводними кораблями.
Як ми писали раніше, Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні -
Росія посилює контроль над платежами, прикриваючись безпекою – ЦПД
Російська Федерація у 2026 році суттєво посилить контроль над грошовими переказами та цифровими платежами громадян: наглядові органи отримуватимуть дані безпосередньо від платіжних систем, а не тільки через банки. Про це в неілю, 11 січня, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.
Як зазначається, це передбачає розширений моніторинг нетипових транзакцій між фізичними особами, доступ регуляторів до інформації платіжних систем і прискорений обмін даними між установами. Офіційно Центробанк РФ подає такі заходи як технічне вдосконалення, проте насправді це розширює можливості держави щодо тотального контролю за фінансами громадян.
Уведені зміни також дозволяють банкам блокувати операції на строк до двох діб, а Центральний банк зобов’язаний передавати податковим органам інформацію про всі операції з електронними коштами. З березня 2026 року ці дані звірятимуть із базами кіберзлочинів.
Особливу загрозу цей підхід несе для жителів тимчасово окупованих територій. Для них передбачено ще жорсткіший контроль, порівняно з громадянами Росії. Навіть звичайні родинні перекази можуть підпадати під підозру лише через українське походження отримувача. У таких умовах фінансовий моніторинг стає інструментом не безпеки, а постійного нагляду, перевірок і тиску з боку окупаційної влади.
Раніше повідомлялося, що Росія є лідером у світі за тривалістю відключень інтернету, що також підтверджує посилення інформаційного та фінансового контролю на її території.
Російські регіони охопила фінансова криза
-
Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні
Велика Британія виділить 270 млн доларів на фінансування підготовки до розгортання військ в Україні. Про це пише інформаційне агентство Reuters.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, відвідавши Київ, заявив, що гроші будуть витрачені на модернізацію транспортних засобів і систем зв’язку, а також на захист від дронів і на забезпечення готовності миротворців до розгортання.
“Ми різко збільшуємо інвестиції в підготовку, забезпечуючи готовність британських збройних сил до розгортання… в Україні, оскільки безпека України означає безпеку Великлй Британії”, – прокоментував Гілі.
Заява з’явилася на тлі новин про те, що РФ завдала удару по Україні гіперзвуковою ракетою Орешник. На думку європейських союзників Києва, такий удар був спробою залякати їх і відмовити від підтримки України.
Гілі, який побував на місці прильоту дрона в багатоповерхівку на Дарниці, заявив, що фінансування підготовки миротворців показує, що уряд “нарощує інвестиції” в допомогу Україні.
Британський урядовець також повідомив, що випуск безпілотників-перехоплювачів Восьминіг, створених на базі української розробки, але вироблених у Великій Британії, розпочнеться в січні. -
США повернуть всі витрачені на Україну гроші – Трамп
Вашингтон зможе повернути всі або навіть “більше ніж всі” гроші, які були витрачені на Україну за часів Байдена. Про це заявив президент США Дональд Трамп під розмови з журналістами.
Він заявив, що війна в Україні нині нічого не коштує для США. Він також похвалився, що Вашингтон, навпаки, заробляє на ній.
“Ба більше – ми заробляємо гроші, тому що на відміну від Байдена – Байден дав 350 млрд доларів, просто віддав їх”, – заявив президент США.
За його словами, завдяки угоді щодо рідкісноземельних металів Україна повернула США “значну частину витрачених грошей”.
Трамп вважає, що буде ще більше повернень.
“Тепер я повернув значну частину, тому що ми уклали угоду щодо рідкоземельних металів, увійшли у сферу рідкоземельних металів, і ми повернемо багато цих грошей. Можливо, всі гроші, можливо, навіть більше, ніж усі гроші”, – похвалився хазяїн Білого дому. -
Гроші за Челсі: Зеленський поговорив зі Стармером
Президент Володимир Зеленський обговорив з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером передачу Україні 2,5 мільярда фунтів від продажу футбольного клубу Челсі. Про це глава держави повідомив у Telegram у суботу, 3 січня. “Обговорили з Кіром і необхідність справедливого рішення щодо заморожених коштів від продажу Челсі. Це два з половиною мільярди фунтів, які можуть і мусять значно допомогти захисту життів і відбудові в Україні після всіх російських ударів”, – заявив президент. Сторони також обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів Коаліції охочих. “Хороша розмова з Кіром Стармером. І про те, як зараз діяти далі в дипломатії, і про те, як разом досягти більшої справедливості, зважаючи на все, що принесла Росія війною”, – зазначив Зеленський.
Політики обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів, що відбудеться 6 січня у Франції. “Також дуже продуктивно працюють радники з питань національної безпеки – сьогодні активний день, і 18 учасників з Європи беруть участь у спільній роботі. Координуємось також з американською стороною”, – додав Зеленський.
-
Як у кризовому 1998-му: фондовий ринок РФ падає другий рік поспіль
У 2025 році індекс Московської біржі (MOEX) знизився на 4,04%, завершивши рік на рівні 2766,62 пунктів. Це вже другий рік поспіль із негативною динамікою у Росії: у 2024 році падіння склало 6,97%, тоді річний показник становив 2883,04 пунктів, повідомляє Главком у середу, 31 грудня.
Схожий двоетапний спад востаннє спостерігався у 1997-1998 роках під час фінансової кризи. Наразі ринок перебуває під тиском санкцій, стикається зі скороченням обсягу інвестицій та нестабільністю в енергетичному секторі.
За даними TradingEconomics, зниження індексу протягом 2025 року відображає зменшення попиту на російські активи. Експерти наголошують, що ключовими чинниками падіння стали нестача інвестицій, розрив зв’язків із міжнародними ринками та загальне погіршення економічної ситуації в країні.
Раніше повідомлялося, що ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП. Сигнал про високу ймовірність рецесії з’явився за статистикою червня і з того часу з кожним місяцем посилюється.
СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
-
Естонія профінансує відновлення енергетики України
Уряд Естонії ухвалив рішення передати додаткові два мільйони євро до Енергетичного фонду підтримки України для відновлення української енергетичної інфраструктури. Про це йдеться у заяві Міністерства клімату Естонії.
Кошти підуть на покриття нагальних потреб українських енергетичних підприємств, зокрема закупівлю запасних частин, генераторів і палива, а також проведення аварійних ремонтних робіт.
Міністр енергетики та екології Естонії Андрес Сутт наголосив, що підтримка допоможе Україні впоратися з можливими викликами в зимовий період.
Таллінн нагадав, що країна раніше вже внесла до Фонду 620 тисяч євро за рахунок коштів Міністерства закордонних справ.
Енергетичний фонд підтримки України був створений у межах угоди між Європейською комісією та Міненергетики України з метою мінімізації наслідків російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру. -
Португалія виділить 50 млн євро на купівлю зброї США для України
Міністр оборони України Денис Шмигаль після зустрічі з португальським колегою Нуну Мелу подякував за готовність Лісабона виділити 50 млн євро на механізм PURL, який забезпечує закупівлю зброї у США для України. Про це голова Міноборони України повідомив у соцмережі Х в неділю, 21 грудня.
Український урядовець подякував португальському колезі за візит в Україну та за готовність Португалії зробити внесок у розмірі 50 млн євро до механізму PURL.
За його словами, Португалія буде спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції.
Також міністри обговорили критичні потреби оборони України для захисту людей та критичної інфраструктури.
Нагадмєо, президент України Володимир Зеленський у суботу, 20 грудня, повідомив про встановлення з Португалією партнерства для виробництва морських дронів.
Португалія готова в мабутньому до участі в операціях для безпеки України -
Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
“Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
“Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.