Реальний Київ

Позначка: Фінанси

  • Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.

    Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.

    Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.

    Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.

    “У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.

    Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.

    Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Міністерство фінансів України заявило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики було залучено 14,5 мільярда гривень. З цієї суми 8,2 мільярда гривень становили продаж гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – продаж валютних. Інвесторам було запропоновано купити гривневі облігації під різні відсоткові ставки та строк погашення, а також доларові облігації. Це вже другий випуск облігацій у вересні, який допоміг мобілізувати кошти для державного бюджету. Загалом, з початку року уряд вже залучив понад 400 мільярдів гривень через випуск облігацій.

  • США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg

    США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg

    За даними Bloomberg, у США очікується зростання попиту на електроенергію через розвиток центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може призвести до збільшення виробництва атомної енергії на 63% та розвитку нового покоління ядерних установок – малих модульних реакторів (SMR). Наразі в галузі є проблеми з високими витратами, дефіцитом кваліфікованих кадрів та ядерним паливом, а також складними регуляторними процедурами. Проте, існують плани розвитку атомної енергетики до 2050 року, але масштабне розгортання SMR може розпочатися не раніше 2035 року. Адміністрація Байдена і президентський указ Трампа передбачають зростання атомних потужностей в країні.

  • Держборг України значно збільшився за місяць

    Держборг України значно збільшився за місяць

    У серпні державний та гарантований державою борг України значно зріс і становив на кінець місяця 192,71 млрд доларів США, що на 6,58 млрд доларів більше, ніж у попередньому місяці. Міністерство фінансів оприлюднило такі дані. Загальний обсяг боргу в гривневому еквіваленті становив 7,95 трлн грн. З зазначеної суми, зовнішній борг України склав 5,99 трлн грн або 145,17 млрд доларів США, що становить 75,34% від загального обсягу державного боргу. Внутрішній борг становив 1,96 трлн грн або 47,54 млрд доларів США. За серпень сума державного боргу зросла на 76,92 млрд грн або $1,29 млрд. Також Міжнародний валютний фонд повідомив, що світовий борг сягнув 250 трлн доларів.

  • РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ

    РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ

    Росія вирішила перекласти фінансові втрати, зумовлені війною з Україною, на своїх громадян. Тепер росіяни повинні будуть сплатити податок на доходи з банківських вкладень за 2024 рік як компенсацію втрат державного бюджету. Цей захід введено після початку вторгнення Росії до України і спрямований на фінансування військових витрат. Ставки податку складають 13% для більшості громадян і 15% для тих, у кого річний дохід перевищує 5 млн рублів. З 2025 року планується введення прогресивної шкали з максимальною ставкою 22%. Цей крок критикується як спосіб швидко наповнити бюджет, постраждалий через військові дії. Крім того, планується підвищення ставки податку на додану вартість з 20 до 22%, кошти з якого підуть на фінансування оборони та безпеки.

  • Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ

    Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ

    Міжнародний валютний фонд повідомив, що загальний борг світу у доларовому еквіваленті становить 251 трильйон доларів США, що перевищує 235% світового валового внутрішнього продукту. Глобальний приватний борг зменшився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року, через скорочення зобов’язань домогосподарств та незначні зміни в боргу корпорацій. Державний борг світу зрос до 93% ВВП, а державний борг у США вирос до 121% ВВП, в той час як у Китаї становить 88% ВВП. У країнах, що розвиваються, державний борг у середньому знизився до менш ніж 56%. Тенденції приватного боргу виявилися різними в залежності від країни, наприклад, в США відбулося значне падіння приватного боргу, а в Китаї спостерігалося зростання цього показника.

  • Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України

    Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України

    Естонія планує продовжувати надавати допомогу Україні, виділивши понад 100 мільйонів євро на наступний рік, що складає 0,25% від свого ВВП. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур підтвердив це під час свого візиту до України, де зустрівся з українським колегою Денисом Шмигалем. Він наголосив, що Естонія підтримуватиме Україну у боротьбі з агресією Росії. Також було заявлено, що естонські підприємства оборонної промисловості гратимуть провідну роль у наданні допомоги Україні на наступний рік. Певкур також зустрівся з українськими солдатами, які брали участь у конфлікті, а також обговорив ситуацію на сході України з генеральним секретарем Ради національної безпеки і оборони України Рустемом Умеровим. Крім того, Естонія приєднається до закупівель зброї для України через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яку запустили США та НАТО в серпні.

  • Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників

    Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників

    Адміністрація президента США Дональда Трампа звернулася до Конгресу з проханням виділити додаткові 58 мільйонів доларів на посилення безпеки виконавчої та судової гілок влади. Це стало відомо після стрілянини, в результаті якої загинув активіст Чарлі Кірк. Білий дім підтримує ідею збільшення ресурсів для захисту законодавців, але конкретні деталі потрібно визначити в Конгресі. Ситуація щодо безпеки публічних осіб посилилася після стрілянини на університетському заході в Юті, а також після минулорічної спроби замаху на самого Трампа. У результаті нападу загинув Чарлі Кірк, засновник організації Turning Point USA, і ФБР розшукує підозрюваного у вбивстві.

  • Старт відкритого банкінгу в Україні: огляд постанови НБУ № 80

    Старт відкритого банкінгу в Україні: огляд постанови НБУ № 80

    Нова концепція відкритого банкінгу в Україні надає користувачам можливість зручного контролю за своїми фінансами, об’єднуючи рахунки з різних банків та сервіси онлайн-оплат в одному додатку. Це створює нові можливості для бізнесу через додаткові канали взаємодії та конкурентні переваги. Постанова Національного банку України № 80, яка набула чинності 1 серпня 2025 року, визначає технічні та правові аспекти впровадження концепції відповідно до європейських стандартів PSD2. Відкритий банкінг дозволяє клієнтам контролювати свої фінанси та надавати доступ до даних іншим сервісам лише за своєю згодою через API-інтеграцію. Законодавча база вимагає від учасників ринку дотримуватися нових правил щодо забезпечення безпеки обміну даними та моніторингу операцій. Користувачі мають повний контроль над своїми фінансовими даними та можуть самостійно керувати доступом до них. IT Specialist пропонує фінансовим установам рішення для дотримання міжнародних стандартів кібербезпеки, що дозволяє знизити ризики та підвищити довіру клієнтів.