У місті Одеса планується провести повний аудит комунальних структур з метою оптимізації витрат та усунення дублювання функцій. Очолює процес Сергій Лисак, який доручив кожному департаменту розробити план економічного розвитку на наступний рік та проаналізувати використання коштів з попередніх років. Також планується перевірити всі договори оренди комунального майна і об’єднати ветеранські структури для більш ефективної підтримки ветеранів.
Позначка: Фінанси
-
Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли на 41,6% порівняно з минулим роком і становили 181,8 млрд гривень. Уряд отримав 38 млрд гривень грантової допомоги. Головні джерела доходів були такі: податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та рентна плата. Усього до бюджету надійшло 251,7 млрд гривень. Також у жовтні надійшло 51,8 млрд гривень від Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування. У Національному банку наголосили, що дефіцит електроенергії може уповільнити економічне зростання. У той же час уряд Росії визнав зниження темпів економічного зростання третій квартал поспіль.
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян -
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз погодився надавати фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. Цю інформацію він оприлюднив після засідання Європейської Ради. За словами Зеленського, ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Україну не лише у наступному році, а й у наступні два роки. Також було зазначено політичну підтримку щодо використання заморожених російських активів для захисту від російської агресії. Зеленський висловив надію, що інші європейські країни, такі як Британія, Норвегія та Швейцарія, також підтримають санкції проти Росії. Він зазначив, що санкції та економічні заходи є важливими для припинення війни. Також було сказано, що 26 країн-членів ЄС проголосували за підтримку України у 2026-2027 роках, а рішення щодо використання російських активів було відкладено.
-
Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри
На ринку скінів гри Counter-Strike 2 сталася криза через оновлення від Valve, яке змінило механіку створення рідкісних предметів. Вартість скінів стрімко впала на $2 млрд, що становить близько 30% капіталізації ринку, та може ще зменшитися. Оновлення дозволило гравцям створювати скіни на ножі та рукавиці, що призвело до падіння цін на ексклюзивні предмети. Ціни на деякі предмети зросли, але загальна ситуація на ринку залишається нестабільною. Гравці по-різному реагують на цю ситуацію, але багато хто сподівається на відновлення ринку після адаптації до нових умов.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, вже вп’яте поспіль. Це рішення було прийнято через зростання проінфляційних ризиків, які можуть вплинути на стабільність валютного ринку та інфляційні очікування. НБУ покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. Регулятор попередив, що якщо ризики для цінової динаміки зростатимуть, то можливе відтермінування зниження облікової ставки. НБУ також наголосив, що зниження ставки можливе лише при послабленні проінфляційних ризиків. У цьому році Нацбанк тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення сталося у березні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і може свідчити про рівень інфляції та економічного зростання в країні.
-
В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго
Чеська волонтерська ініціатива Darek pro Putina розпочала збір коштів на купівлю української балістичної ракети Фламінго. Вартість ракети становить майже 600 тисяч доларів, і компанія-розробник дозволила придбати її. Після оплати ракету передадуть Збройним силам України, які вирішать, коли і для якої цілі використовувати її. Планують назвати ракету DANA 1 на честь померлої політика Чехії Дани Драбової. Ракета FP-5 Фламінго українського виробництва має велику вибухівку та дальність польоту до 3000 км. Виробник оголосив про виготовлення 50 одиниць на місяць. Україна провела успішні випробування цієї ракети, і до грудня планує мати понад 100 таких ракет.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів України Сергій Марченко на засіданні у Вашингтоні заявив, що країні потрібно буде приблизно 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування у 2026-2027 роках для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він подякував своїм партнерам за допомогу, яка вже перевищила 152 мільярди доларів з лютого 2022 року, але наголосив на необхідності нових форматів співпраці та залучення російських активів. Також говориться про підготовку нової програми співпраці з МВФ, яка має відобразити середньострокові пріоритети країни.
-
Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит