Реальний Київ

Позначка: Фінанси

  • Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.

    За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.

    Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.

    За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.

    Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.

    На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.

    З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.

    Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.

    Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.

  • В Одесі перевірять використання комунальними службами коштів за три роки

    В Одесі перевірять використання комунальними службами коштів за три роки

    У місті Одеса планується провести повний аудит комунальних структур з метою оптимізації витрат та усунення дублювання функцій. Очолює процес Сергій Лисак, який доручив кожному департаменту розробити план економічного розвитку на наступний рік та проаналізувати використання коштів з попередніх років. Також планується перевірити всі договори оренди комунального майна і об’єднати ветеранські структури для більш ефективної підтримки ветеранів.

  • Доходи держбюджету України підскочили на 40%

    Доходи держбюджету України підскочили на 40%

    У жовтні надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли на 41,6% порівняно з минулим роком і становили 181,8 млрд гривень. Уряд отримав 38 млрд гривень грантової допомоги. Головні джерела доходів були такі: податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та рентна плата. Усього до бюджету надійшло 251,7 млрд гривень. Також у жовтні надійшло 51,8 млрд гривень від Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування. У Національному банку наголосили, що дефіцит електроенергії може уповільнити економічне зростання. У той же час уряд Росії визнав зниження темпів економічного зростання третій квартал поспіль.

  • Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
    Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
    Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
    Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
    Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
    На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
    Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
    Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
    Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

  • Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України

    Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз погодився надавати фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. Цю інформацію він оприлюднив після засідання Європейської Ради. За словами Зеленського, ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Україну не лише у наступному році, а й у наступні два роки. Також було зазначено політичну підтримку щодо використання заморожених російських активів для захисту від російської агресії. Зеленський висловив надію, що інші європейські країни, такі як Британія, Норвегія та Швейцарія, також підтримають санкції проти Росії. Він зазначив, що санкції та економічні заходи є важливими для припинення війни. Також було сказано, що 26 країн-членів ЄС проголосували за підтримку України у 2026-2027 роках, а рішення щодо використання російських активів було відкладено.

  • Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри

    Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри

    На ринку скінів гри Counter-Strike 2 сталася криза через оновлення від Valve, яке змінило механіку створення рідкісних предметів. Вартість скінів стрімко впала на $2 млрд, що становить близько 30% капіталізації ринку, та може ще зменшитися. Оновлення дозволило гравцям створювати скіни на ножі та рукавиці, що призвело до падіння цін на ексклюзивні предмети. Ціни на деякі предмети зросли, але загальна ситуація на ринку залишається нестабільною. Гравці по-різному реагують на цю ситуацію, але багато хто сподівається на відновлення ринку після адаптації до нових умов.

  • НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку

    НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку

    Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, вже вп’яте поспіль. Це рішення було прийнято через зростання проінфляційних ризиків, які можуть вплинути на стабільність валютного ринку та інфляційні очікування. НБУ покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. Регулятор попередив, що якщо ризики для цінової динаміки зростатимуть, то можливе відтермінування зниження облікової ставки. НБУ також наголосив, що зниження ставки можливе лише при послабленні проінфляційних ризиків. У цьому році Нацбанк тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення сталося у березні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і може свідчити про рівень інфляції та економічного зростання в країні.

  • В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго

    В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго

    Чеська волонтерська ініціатива Darek pro Putina розпочала збір коштів на купівлю української балістичної ракети Фламінго. Вартість ракети становить майже 600 тисяч доларів, і компанія-розробник дозволила придбати її. Після оплати ракету передадуть Збройним силам України, які вирішать, коли і для якої цілі використовувати її. Планують назвати ракету DANA 1 на честь померлої політика Чехії Дани Драбової. Ракета FP-5 Фламінго українського виробництва має велику вибухівку та дальність польоту до 3000 км. Виробник оголосив про виготовлення 50 одиниць на місяць. Україна провела успішні випробування цієї ракети, і до грудня планує мати понад 100 таких ракет.

  • Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування

    Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування

    Міністр фінансів України Сергій Марченко на засіданні у Вашингтоні заявив, що країні потрібно буде приблизно 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування у 2026-2027 роках для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він подякував своїм партнерам за допомогу, яка вже перевищила 152 мільярди доларів з лютого 2022 року, але наголосив на необхідності нових форматів співпраці та залучення російських активів. Також говориться про підготовку нової програми співпраці з МВФ, яка має відобразити середньострокові пріоритети країни.

  • Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.

    Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.

    Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.

    Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.

    “У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.

    Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.

    Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США