Латвія виділила 5 млн євро на ініціативу НАТО та США під назвою PURL для підтримки України. З цієї суми, 3 млн євро будуть взяті з бюджету Міністерства оборони, а 2 млн євро – з бюджету Міністерства закордонних справ. Міністр оборони Латвії підкреслив важливість підтримки України в боротьбі проти Росії. Ініціатива PURL полягає у наданні Україні американської зброї для підвищення її обороноздатності. Латвія також передала Україні партію бронетехніки та готує нові поставки, що свідчить про готовність країни підтримати Україну у зміцненні колективної безпеки в Європі.
Позначка: Фінанси
-
Україна передала МВФ лист із запитом про нову програму співпраці
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко звернулася до представників Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму співпраці. Вона висловила подяку МВФ за допомогу впродовж років, але зазначила, що війна в Україні триває, і потрібна додаткова підтримка. Під час зустрічі з представниками МВФ, Свириденко передала запит про нову програму, спрямовану на підтримку країни у наступні роки. Також було обговорено проєкт держбюджету на 2026 рік, де наголошено на фінансуванні оборони та соціальних програм. Попередньо президент Зеленський також обговорив цю тему з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою.
-
В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям
У 2025 році Агентство ООН у справах біженців звернулося із запитом на 550 млн доларів на допомогу українцям, але наразі запит був профінансований лише на 45%. Представниця УВКБ ООН в Україні пояснила, що ці кошти використовуються на безкоштовну правову допомогу, житло, тимчасове проживання та інші послуги захисту. З початку вторгнення УВКБ ООН зібрало понад 1,6 мільярда доларів для підтримки українців гуманітарною допомогою. Більше 2 мільйонів українців отримали грошову допомогу, а також було відремонтовано понад 43 тисячі будинків. Проте фінансування гуманітарних та відновлювальних програм поступово зменшується, тож ООН закликає країни не скорочувати видатки в цих напрямках.
-
Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму
Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень. -
Долар відіграв позиції після п’яти днів падіння
Долар у вівторок зміцнився після п’яти днів падіння, тоді як фунт і єна різко здешевшали на тлі занепокоєнь щодо бюджетної політики Британії та політичної нестабільності в Японії. Це відбулося напередодні повернення американських трейдерів з вихідного через День праці, інформує Reuters 2 серпня.
На валютному ринку фунт стерлінгів і японська єна різко втратили у вартості через занепокоєння інвесторів фінансовим станом урядів Великої Британії та Японії. Це дозволило долару відновитися після п’яти днів падіння.
Фунт знизився на 1,1% до $1,1396 – найнижчого рівня з 22 серпня, тоді як долар виріс на 1% до 148,64 єни. Водночас євро укріпився на 0,5% проти фунта і на 0,3% проти єни.
Причиною падіння фунта стали побоювання щодо бюджету Великої Британії, де очікується підвищення податків восени. Єна ослабла на тлі політичної нестабільності та відсутності сигналів щодо посилення монетарної політики від Банку Японії.
Долар також підтримали зростаючі прибутковості держоблігацій США: дохідність 2-річних трежеріс піднялася на 2 б.п. до 3,6474%. Індекс долара проти кошика валют зріс на 0,7% до 98,3.
На ринку дорогоцінних металів золото після нового історичного максимуму утримувалося біля $3 477 за унцію.
Серед криптовалют біткоїн подорожчав на 1,34% – до $110 325,05, водночас ефір зріс на 2,39% – до $4 391,53. -
Нацбанк обмежив діяльність фінансових компаній
Національний банк України встановив обмеження на здійснення фінансовими компаніями діяльності, не пов’язаної з наданням фінансових послуг. Про це повідомила пресслужба НБУ у вівторок, 2 вересня.
Згідно з постановою, фінансова компанія має право здійснювати іншу господарську діяльність лише в тому разі, якщо доходи від неї становлять не більше 20% від загальних доходів компанії. Оцінка здійснюватиметься за звітними даними станом на 1 липня та 1 січня кожного року.
В НБУ пояснили, що ця норма має на меті сприяти стійкості небанківського фінансового ринку та відповідає повноваженням регулятора як контролюючого органу. Постанова також удосконалює підходи до оцінки майнового стану власників істотної участі в небанківських фінансових установах.
Постанова набирає чинності з 3 вересня 2025 року. Водночас положення, які стосуються запровадження обмежень на здійснення фінансовими компаніями господарської діяльності, не пов’язаної з наданням фінансових послуг, набирають чинності з 1 січня 2026 року.
-
У НБУ заявили про “розрив” у фінансуванні України
На 2026-2027 роки питання фінансування України залишається відкритим. Наразі тільки близько третини з необхідних $65 млрд має підтверджені джерела. Про це сказав перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна у вівторок, 2 вересня.
“За нашими оцінками, обсяг коштів, що не має підтверджених джерел фінансування на 2026-2027 рр., наразі становить приблизно дві третини цієї суми. Є розрив у фінансуванні на наступний рік і ще більший розрив – на 2027 рік”, – заявив він.
Ніколайчук додав, що НБУ закладає трошки більшу, ніж уряд, потребу у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 рр.: $35 млрд у 2026 році та $30 млрд у 2027-му. Ця сума не включає запас, який планується сформувати цього року з коштів, що надходять за механізмом ERA – за рахунок заморожених російських активів.
Раніше міністр фінансів Сергій Марченко оцінив фінансовий розрив на 2026-2027 рр., який на сьогодні не є закритим підтвердженими джерелами фінансування, у $37 млрд.
За його словами, необхідне зовнішнє фінансування на 2026 рік становить $45 млрд, але воно частково покриватиметься сформованим запасом коштів від отриманого цього року міжнародного фінансування.
Також повідомлялося, що у січні-червні 2025 року уряд України залучив до дербюджету 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. -
Курс долара США знизився до 5-тижневого мінімуму
Долар США в понеділок 1 вересня знизився до 5-тижневого мінімуму. Євро подорожчав на 0,35% до 1,1724 долара. Про це повідомляє Reuters.
Долар дешевшає на тлі сподівання публікації серії даних про ринок праці США. Вони можуть вплинути на прогнози щодо пом’якшення монетарної політики Федеральної резервної системи.
Долар ослаб на 0,22% до кошика валют до 97,64 після досягнення 97,552, найнижчого рівня з 28 липня. За підсумками п’ятниці він втратив 2,2% за місяць. Ринки США сьогодні закриті у зв’язку зі святом.
На фінансових ринках нещодавно закладено ймовірність близько 90% зниження ставки ФРС на 25 базисних пунктів у вересні і близько 100 б.п. пом’якшення до осені 2026 року. Деякі аналітики розглядають можливість зниження ставки ФРС на 50 б.п. вже цього місяця.
Інвестори чекають звіту про зайнятість поза сільським господарством у США в п’ятницю, якому передують дані щодо вакансій і приватної зайнятості.
Аналітики зазначають, що економіка США більш не демонструє колишні високі темпи зростання, що виправдовує слабший долар, а нові ознаки ослаблення ринку праці можуть зміцнити цей сценарій.
Інвестори також уважно стежать за торговельною політикою США і переговорами з ключовими торговельними партнерами.
“Ми не бачимо сильного впливу рішення суду на ринок.. Справа перейде до Верховного суду, який, імовірно, стане на бік (президента США Дональда) Трампа”, – сказав економіст Jefferies Мохіт Кумар. -
Bitcoin досяг двомісячного мінімуму
Bitcoin у понеділок знизився до $107 274 – найнижчого рівня з початку липня, свідчать дані Binance.
Так, на початку доби криптовалюта торгувалася на 0,8% нижче від попереднього показника.
Тиск на ринок посилили розпродажі з боку “китів”, відтік коштів зі спотових ETF на біткоїн у США та зміна інтересу інвесторів на користь Ethereum.
Трейдери також зберігають обережність перед публікацією ключового звіту щодо ринку праці США, який може вплинути на рішення ФРС про можливе зниження ставки на засіданні 16-17 вересня.
Попри це, деякі про-BTC аналітики залишаються оптимістичними, наполягаючи на тому, що вершина ще не досягнута. Один з таких аналітиків, відомий як Mr Wall Street, стверджує, що хоча деякі інвестори продають у паніці, немає жодних доказів, які б підтверджували початок ведмежого ринку. -
В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ
Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими.