Президент Фінляндії Александр Стубб підписав закон, який підвищує граничний вік перебування у військовому резерві до 65 років. Про це повідомляє Міноборони країни.
Призовники належатимуть до резерву незалежно від військового звання до кінця року, в якому їм виповнюється 65 років. Відтак, для рядового складу термін перебування в резерві збільшується на 15 років, тоді як для молодшого офіцерського та офіцерського складу – на 5 років.
Офіцери з військовим званням полковника, коммодора або вище підлягають військовій службі без верхньої вікової межі і продовжують належати до резерву, поки вони придатні до служби.
Як наголосив глава Міноборони Фінляндії Антті Хяккянен, чисельність резерву зросте на 125 тисяч призовників упродовж п’ятирічного перехідного періоду. Та вже у 2031 році загальна кількість резервістів у країні становитиме близько одного мільйона осіб.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року. Віковий ценз у 65 років застосовуватиметься лише до тих громадян, які підлягатимуть військовій службі на момент набуття законом чинності.
Позначка: Фінляндія
-
У Фінляндії підвищили вік резервістів до 65 років
-
У Фінляндії планують запровадити іспит на громадянство
У МВС Фінляндії заявили про плани запровадження іспиту на отримання громадянства країни. Про це повідомляється на сайті уряду Фінляндії.
“Громадянські знання будуть додані як нова вимога для отримання громадянства”, – йдеться у повідомленні.
МВС надіслало на розгляд законодавців запропоновані зміни до Закону про громадянство та деяких інших законів.
Іспит на громадянство оцінюватиме знання про те, як функціонує фінське суспільство, його ключові принципи, а також права та обов’язки людини.
Кандидати також зможуть продемонструвати достатні громадянські знання, склавши фінський іспит на атестат зрілості фінською або шведською мовами. Ті, хто має вищу освіту фінською або шведською мовами, не будуть зобов’язані проходити іспит.
За словами міністра внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен, умови отримання громадянства вже були посилені. Введення іспиту на громадянство ще більше зміцнює підхід, згідно з яким для отримання громадянства необхідно довести свою успішну інтеграцію у фінське суспільство та знання його цінностей.
Зазначається, що запровадження тесту на громадянство є частиною ширшої реформи Закону про громадянство Фінляндії, яка посилює умови для отримання громадянства.
Коментарі до законопроєкту приймаються до 6 лютого 2026 року. Запропоновані законодавчі зміни мають набути чинності на початку 2027 року, тоді також може бути запроваджено тест на громадянство. -
Президент Фінляндії заявив про найважчі 5% у мирних переговорах
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що мирна угода між Україною та Росією ближча, ніж будь-коли під час війни, але попереду залишились найважчі 5 відсотків. Про це повідомляє Fox News.
За його словами, спеціальні посланці президента Дональда Трампа, Джаред Кушнер та Стів Віткофф, протягом останніх кількох тижнів “працювали цілодобово”, щоб зменшити розбіжності між двома сторонами.
Стубб вказав на єдність серед західних союзників після переговорів минулих вихідних у Берліні, посилаючись на два ключові висновки.
“Один полягав у тому, що Європа, Україна та Сполучені Штати були єдині в нашій рішучості досягти справедливого та тривалого миру. А другий – ідея гарантій безпеки для України. Отже, ми майже на місці, але найскладніші 5% ще залишилися”, – зазначив він.
Стубб також припустив, що переговори можуть бути більш гнучкими за зачиненими дверима, назвавши контраст між публічними повідомленнями та приватними переговорами “досить типовим у дипломатії”.
Він додав, що переговори активізувалися, і “баланс батога та пряника в переговорах працює”.
“Російська економіка насправді не дуже добре справляється. У них нульове зростання. У них вичерпані резерви. У них високі процентні ставки та висока інфляція. І ситуація не покращується. Якщо РФ відхилить мирну угоду, узгоджену Україною, Європою та США, саме тоді настане час посилити санкції”, – наголосив Стубб.
У США відбулися чергові етапи мирних переговорів. У п’ятницю відбулася зустріч з представниками України та Європи. Американську делегацію представляли спеціальні посланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також співробітник Білого дому Джош Груенбаум.
Перед цим відбулася зустріч американців з російськими представниками.
Умєров озвучив результати переговорів у США -
У російського мільярдера Ротенберга арештували віллу у Фінляндії
Влада Фінляндії арештувала віллу російського мільярдера та друга глави РФ Володимира Путіна Бориса Ротенберга в місті Ханко. Про це повідомляє Yle з посиланням на дані реєстру справ про конфіскацію.
Процедуру арешту розпочали через несплату податку на нерухомість у кілька тисяч євро.
Як зазначає видання, бізнесмен, котрий перебуває під санкціями, минулими роками не мав можливості переказувати кошти на рахунки у фінських банках.
Раніше аналогічні заходи застосовували і до комерційної нерухомості в Гельсінкі, що належить компанії Ротенберга. Тоді причиною стала заборгованість за комунальні послуги, яка перевищувала 27 тисяч євро. Юрист Мікко Мантере, котрий представляє інтереси бізнесмена, повідомив, що арешт столичної нерухомості було знято після повного погашення боргу.
Нагадаємо, серед олігархів лідерами за розвитком династій у російській владі стали Аркадій і Борис Ротенберги – у них 19 родичів, зайнятих у держструктурах або афілійованому бізнесі.
Понад 80 олігархів із РФ підтримують війну проти України – LRT -
Зеленський зустрівся зі Стуббом в Берліні
Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії Александром Стуббом у Берліні. Про це український лідер повідомив у Фейсбук в понеділок, 15 грудня.
“Хороша зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом. Зараз багато роботи на дипломатичному напрямку, і ми обговорили її результати. Скоординували також спільні позиції перед сьогоднішніми зустрічами з партнерами в Берліні та узгодили наступні кроки”, – написав він.
Зеленський подякував Фінляндії за підтримку і внесок цієї країни в програму PURL, яка завдяки оборонному посиленню України зміцнює позиції Києва під час переговорів. -
Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.
-
Фінляндія придбає у США ракети для винищувачів F-35
Міністр оборони Фінляндї Антті Хяккянен дозволив Силам оборони країни закупити у США вдосконалені ракети класу “повітря-повітря” середньої дальності AIM-120D-3 (AMRAAM). Про це відомство повідомило напередодні.
Вказано, що ракети будуть сумісні з багатоцільовими бойовими літаками п’ятого покоління F-35A. Вони доповнять озброєння майбутнього парку винищувачів, причому тип D-3 є найновішим і найсучаснішим варіантом AMRAAM.
У вересні 2025 року Конгрес США схвалив продаж Фінляндії ракет AMRAAM виробництва Raytheon. Тоді контракт оцінювався у понад 1 млрд доларів.
“Ця закупівля надасть Фінляндії найновіший і найсучасніший варіант AMRAAM, що покращить нашу здатність реагувати на загрози в нашому операційному середовищі. Це ще більше зміцнить нашу оперативну сумісність зі США та іншими нашими союзниками”, – заявив Хаккянен.
Закупівля включає ракети, інструкції та документацію, запасні частини та матеріали, транспорт, а також послуги з навчання, ремонту та підтримки, що надаються виробником і постачальником відповідно.
Нині ракети типу AMRAAM, які використовуються винищувачами F/A-18 Hornet, є центральним елементом озброєння “повітря-повітря” середньої дальності фінських ВПС.
Фінська армія також використовує їх у своїй норвезькій вдосконаленій зенітно-ракетній системі класу “земля-повітря” NASAMS.
Варіант D-3, який буде придбано, використовуватиметься лише винищувачами F-35. -
Стубб анонсував прогрес у мирній угоді для України
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що конфлікт в Україні наближається до мирного врегулювання, і вже досягнуто значний прогрес у переговорах. Він зазначив, що триває узгодження трьох основних документів: рамкового плану мирної угоди, гарантій безпеки для України та документу щодо відновлення країни після конфлікту. Також було відзначено, що позиція Росії важлива для досягнення миру, і її зміна може привести до успішного урегулювання конфлікту. Президент України Володимир Зеленський також підтвердив роботу над мирним планом та надіслання документів до США для розгляду. Адміністрація Дональда Трампа намагається вплинути на українську сторону для швидкого ухвалення американського варіанту плану.
-
Соратник Путіна зробив заяву щодо війни з Європою
Російський сенатор Олексій Пушков у інтерв’ю сербському виданню Політика заявив, що Росія не має наміру вести війну з європейськими країнами, так як відсутні будь-які територіальні чи політичні претензії до них. Він наголосив, що Росія не має жодних намірів агресії проти країн, що межують з нею, таких як Фінляндія чи Польща. Водночас, напередодні, президент Росії Володимир Путін висловив погрози війною проти Європи, якщо остання розпочне конфлікт з Росією. Генсек НАТО відмовився коментувати ці заяви.
-
Стубб сумнівається в реальності справедливого миру для України
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що наврядчи буде дотримано всіх умов справедливого миру в Україні. Про це Стубб сказав в інтерв’ю фінському каналу MTV Uutiset, коментуючи мирні ініціативи США.
При цьому Стубб зазначив, що Фінляндія та Європа працюють над тим, щоб забезпечити збереження незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
“Але реальність також полягає в тому, що мир може бути хорошим, поганим або певною мірою компромісним. І реальність така, що ми, фіни, також повинні готуватися до моменту, коли мир буде досягнутий, а всі умови для справедливого миру, про які ми так багато говорили протягом останніх чотирьох років, навряд чи будуть виконані”, – зазначив президент.
Політик також вважає, що найближчі дні та тижні покажуть, чи будуть плідними мирні зусилля. Стубб скептичний стосовно того, що Росія може прийняти останню версію “мирного плану” для України.
Як відомо, 2 грудня у Кремлі відбулися переговори російського диктатора Володимира Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Сторони обговорювали мирний план США щодо України. Компромісів знайдено не було. А 4 грудня відбудеться другий тур перемовин Україна – США.