Реальний Київ

Позначка: Фондовий ринок

  • Біткоїн впав до найнижчого рівня після переобрання Трампа

    Біткоїн впав до найнижчого рівня після переобрання Трампа

    Біткоїн впав до найнижчого рівня з часу переобрання Дональда Трампа, втративши понад 15% вартості за тиждень і опустившись до показників на початку листопада 2024 року. Про це в середу, 4 лютого, повідомляє Bloomberg.

    За даними агентства, у вівторок курс провідної криптовалюти знизився на 7%, досягши позначки 72 877 доларів. Це є найнижчим рівнем із 6 листопада 2024 року.

    Падіння продовжило тенденцію останніх чотирьох місяців, протягом яких біткоїн пробив декілька психологічно важливих бар’єрів, зокрема відмітку, яка востаннє спостерігалася ще у квітні 2025 року. У цілому з моменту історичного піку у жовтні минулого року криптовалюта втратила близько 40% своєї ринкової вартості.

    Старший трейдер деривативів у FalconX Бохан Цзян пояснює основною причиною падіння масову ліквідацію позицій трейдерів. Багато з них розраховували на швидкий відскок і зростання курсу біткоїна вище за 80 000 доларів. Він зазначив, що ліквідація таких позицій створила додатковий тиск на ціни.

    На ситуацію також вплинули геополітичні та ринкові чинники. Так, нещодавні заяви Трампа про ймовірність введення нових мит запустили хвилю ліквідацій кредитних позицій у криптовалютах, що призвело до втрат на мільярди доларів вартістю токенів. До цього додалося падіння індексу S&P 500 від рекордних значень та зростання світових цін на нафту через загострення глобальної напруженості.

    Хоча криптовалюти все ширше інтегруються у фінансову систему, вони залишаються вразливими до раптових політичних змін. Після обвалу курс біткоїна частково відновився і тримається на позначці 76 000 доларів, але загальний спад за поточний рік вже досяг майже 14%.

    Інвестори та аналітики уважно стежать за діями адміністрації Трампа та змінами глобальних економічних показників, адже навіть незначні політичні рішення у Сполучених Штатах можуть суттєво впливати на волатильність крипторинку.

    Нагадаємо, 31 січня Bitcoin різко впав нижче позначки $80 000, досягнувши мінімальних значень з квітня 2025 року, у межах загального зниження цифрових активів.

    Раніше, у жовтні 2025 року, криптовалютний ринок обвалився на близько 150 мільярдів доларів за добу після нової хвилі зниження активів, спровокованої зростанням напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пекіном.

  • Фондові ринки США обвалилися через суперечки за Гренландію

    Фондові ринки США обвалилися через суперечки за Гренландію

    Президент США Дональд Трамп викликав конфлікт з європейськими лідерами через Гренландію, що призвело до різкого падіння фінансових ринків. Трамп загрожував високими митами для Європи, якщо вони не підтримають його плани щодо Гренландії. Це спричинило зниження індексу S&P 500, підвищення волатильності на ринку та вплинуло на долар США та ціни на золото та нафту. Європейський союз готує жорстку відповідь на загрози Трампа, включаючи мита на американські товари та можливе обмеження доступу американських компаній до європейського ринку. Міністр фінансів США вважає такі дії нерозумними та закликає до розуміного розв’язання ситуації.

  • Назначено нового главу Нацкомісії з цінних паперів

    Назначено нового главу Нацкомісії з цінних паперів

    Президент Володимир Зеленський указом від 31 грудня призначив нового голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідний указ з’явився на сайті Офісу президента. “Призначити Семенюка Олексія Володимировича Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку”, – йдеться у документі.

  • Зеленський звільнив голову Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку

    Зеленський звільнив голову Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку

    Президент Володимир Зеленський звільнив Руслана Магомедова з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідний указ оприлюднено на сайті президента в середу, 31 грудня. Згідно з текстом документа, Руслана Магомедова звільнено з посади голови НКЦПФР без додаткових пояснень причин такого рішення.
    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є ключовим регулятором фінансового сектору, який відповідає за роботу фондового ринку, контроль за обігом цінних паперів та захист прав інвесторів.

    Магомедова, який на той час був позаштатним радником глави Офісу президента, а раніше – директором Аструм Капітал, було призначено головою НКЦПФР 23 лютого 2021 року. За час його роботи НКЦПФР функціонувала в умовах повномасштабної війни, адаптуючи регулювання ринку до надзвичайних обставин та санкційної політики проти Росії.

    Нагадаємо, раніше Зеленський заявив, що визначився з новим керівником Офісу президента. В ОП пояснили ситуацію з радниками Єрмака

  • Біткоїн має найгірші місячні показники з 2022 року

    Біткоїн має найгірші місячні показники з 2022 року

    Біткоїн готується зафіксувати найгірші місячні показники з моменту серії гучних корпоративних банкрутств 2022 року. Інвестори почали масово виводити кошти; аналітики попереджають про ризики для найбільших власників активу. Про це повідомляє Bloomberg.
    Ціна криптовалюти в п’ятницю падала на 6,4%, досягаючи позначки $81 629, після чого трохи відіграла падіння до $83 400.
    Загалом криптовалюта дешевшала на 4,7% і торгується у $83 073.
    Слідом за флагманом впав і Ethereum, втративши більше 7,6% і опустившись нижче за рівень $2 700.
    Загалом за листопад біткойн втратив близько 23% своєї вартості. ЗМІ зазначає, що це найбільше місячне падіння з червня 2022 року – періоду, коли крах стейблкоїна TerraUSD запустив ланцюгову реакцію дефолтів, що завершилася банкрутством біржі FTX Сема Бенкмана-Фріда.
    Тиск продавців посилився після катастрофічних ліквідацій 10 жовтня, коли власники маржинальних позицій втратили $19 млрд. Ця подія стерла приблизно $1,5 трлн із загальної капіталізації крипторинку.
    Ситуацію посилює загальний негатив на фондових ринках США, де інвестори сумніваються у зниженні ставок ФРС у грудні та побоюються переоціненості сектора ІІ. Зважаючи на котирування ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її зниження Федрезервом у грудні на 25 б.п. оцінюється ринком у 35,4%, за даними CME FedWatch.
    Експерти побоюються, що обвал може запустити новий виток кризи.
    “Настрій на ринках вкрай негативний. Є відчуття, що хтось був змушений закривати позиції в біткойні, і поки немає ясності щодо того, наскільки глибоким буде падіння”, – зазначив Пратік Кала з Apollo Crypto.
    Як ми вже писали 18 листопада, біткойн уперше за сім місяців упав нижче 90 000 доларів.
    Перед цим 3 листопада, ціна біткоїну (BTC) опустилася до 107 000 доларів. Криптовалюта завершила жовтень з падінням.

  • Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.

    Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.

    Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.

    Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.

    “У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.

    Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.

    Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

  • Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС

    Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС

    Російський ринок акцій відреагував найсильнішим за три роки падінням на різкі заяви Міністерства закордонних справ РФ, яке дало зрозуміти, що надії на закінчення війни в Україні практично зійшли нанівець. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Індекс Мосбіржі опустився до позначки 2563,3 пункту – найнижчою з грудня минулого року, а порівняно із закриттям торгів 7 жовтня обвалився на 4,05% – рекордну величину з вересня 2022 року.
    Акції Газпрому подешевшали на 4,1%, Сбера – на 4,9%, ВТБ – на 4,7%, Роснефти – на 2,5%. Цінні папери Сєвєрсталі спікували на 4,9%, Аерофлоту – на 5%. Понад 5% втратили Ростелеком, Інтер РАТ та Магнітогорський металургійний комбінат. На 6,7% впали котирування Мечела. Індекс Мосбіржі падає п’ятий тиждень поспіль, а порівняно зі значеннями лютого, коли почалися переговори лідкрів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа, втратив понад 22%, або 1,3 трильйона рублів у перерахунку на капіталізацію.
    Обвальне падіння почалося після заяв заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова: він повідомив, що відносини зі США “зруйновані до фундаменту”, зустрічних кроків з боку Вашингтона Кремль не бачить, а імпульс після зустрічі Володимир Путіна та Дональда Трампа на Алясці “вичерпано”.

    Нагадаємо, напередодні сам Путін на зустрічі з генералами Генштабу РФ заявив, що завдання для них “залишається незмінним” – “забезпечити безумовне досягнення всіх цілей спеціальної військової операції” (так в Росії називають війну проти України – ред.).

  • Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Міністерство фінансів України заявило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики було залучено 14,5 мільярда гривень. З цієї суми 8,2 мільярда гривень становили продаж гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – продаж валютних. Інвесторам було запропоновано купити гривневі облігації під різні відсоткові ставки та строк погашення, а також доларові облігації. Це вже другий випуск облігацій у вересні, який допоміг мобілізувати кошти для державного бюджету. Загалом, з початку року уряд вже залучив понад 400 мільярдів гривень через випуск облігацій.

  • США вперше за дев’ять місяців знизили ключову ставку

    США вперше за дев’ять місяців знизили ключову ставку

    Федеральна резервна система США вперше за дев’ять місяців знизила ключову ставку на 25 базисних пунктів, поставивши її на рівні 4,0-4,25%. Це рішення прийнято через ослаблення ринку праці, і воно викликало позитивну реакцію на фондових ринках. Економісти передбачали такий крок, оцінюючи ситуацію в американській економіці. Зниження ставки супроводжується переглядом економічних прогнозів, зокрема, очікується зростання ВВП на 1,6% та стабільний рівень інфляції на рівні 3%. ФРС пояснює це рішення як спробу зберегти баланс між ризиком зростання безробіття та стабільністю цін. Президент США Дональд Трамп давно закликав до такого зниження ставок, що підвищило тиск на ФРС. Раніше він навіть загрожував звільнити голову ФРС Джерома Пауелла, але це рішення було скасовано судом.

  • Держфонд Норвегії розпродує активи Ізраїлю через ситуацію в Газі

    Держфонд Норвегії розпродує активи Ізраїлю через ситуацію в Газі

    Державний пенсійний фонд Норвегії вирішив припинити інвестування в 11 ізраїльських компаній через ситуацію в секторі Гази. Фонд зазначив, що ці компанії створюють “неприйнятний ризик” та порушують етичні норми. Глава фонду Ніколай Танген пояснив, що рішення було ухвалено через серйозну гуманітарну кризу в Газі та загострення ситуації на Близькому Сході. Норвегія визнає палестинські території як незалежну державу і закликає Ізраїль не обмежувати гуманітарну допомогу для Гази. Також варто зазначити, що уряд Норвегії проводить перевірку інвестицій з етичних міркувань, пов’язаних з діями Ізраїлю.