Позначка: Франція

  • Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот

    Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот

    Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару Андрі Раджуеліну після протестів та військового перевороту. Це сталося після того, як президент Франції Еммануель Макрон погодився на такий крок. Уряд Франції заявив, що не втручався у внутрішню політику Мадагаскару, який колись був колонією Франції. Протести на Мадагаскарі почалися через проблеми з водою та електрикою, але швидко переросли у вимоги боротьби з корупцією та реформування політичної системи. Під час протестів загинули щонайменше 22 людини. Президент Раджуеліна відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд, але протестувальники продовжують вимагати його відставки. Армія Мадагаскару також влаштувала військовий переворот з метою зміни уряду. Тим часом президент Франції відмовився від угоди про складання повноважень президента, ігноруючи заклики опозиції до відставки через політичну кризу у Франції.

  • Макрон відмовився складати повноваження президента

    Макрон відмовився складати повноваження президента

    Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від усіх закликів до відставки і заявив, що продовження його каденції є необхідним для забезпечення стабільності в країні. Він наголосив, що його головне завдання – служити французькому народу і робити все можливе для незалежності країни. Попри політичну кризу, що заглиблюється в країні, Макрон обіцяє продовжувати забезпечувати стабільність на своїй посаді.

  • У Франції оголосили новий склад уряду

    У Франції оголосили новий склад уряду

    Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
    Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
    Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
    Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
    Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
    На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
    Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном.

  • У Франції через аварію спливла російська субмарина

    У Франції через аварію спливла російська субмарина

    Російський підводний човен Б-261 Новоросійськ сплив біля узбережжя Бретані на північному заході Франції. Для моніторингу ситуації Франція направила фрегат свого ВМС. Про це повідомило командування військово-морських сил НАТО (NATO Maritime Command) у соцмережі X.
    “Фрегат ВМС Франції здійснює спостереження за морськими підступами Альянсу, фіксуючи присутність російського підводного човна, що діє на поверхні біля узбережжя Бретані. НАТО готове захищати наш Альянс, зберігаючи постійну пильність і морську обізнаність по всьому Атлантичному океану”, – йдеться у заяві.
    Тим часом близький до російських військових джерел Telegram-канал ВЧК-ОГПУ повідомляє, що, підводний човен був змушений спливти через серйозну технічну аварію в паливній системі.
    Зокрема, паливо почало надходити безпосередньо в трюм, створюючи вибухонебезпечну ситуацію. Екіпаж не мав ані необхідних запчастин, ані фахівців для усунення несправності, тому не зміг впоратися самостійно.
    “Паливо, що накопичилося в трюмі, є вибухонебезпечним фактором. Джерело вважає, що екіпаж не має іншого виходу, як почати “відкочувати трюм” прямо в море”, – йдеться у повідомленні каналу. Дизель-електричний підводний човен Б-261 Новоросійськ входить до складу 4-ї окремої бригади підводних човнів Чорноморського флоту РФ. Його заклали у 2010 році в Санкт-Петербурзі, спустили на воду у 2013-му, а до складу ВМФ Росії човен увійшов у 2014 році.

  • Зеленський обговорив із Макроном посилення ППО

    Зеленський обговорив із Макроном посилення ППО

    Президент Володимир Зеленський провів розмову з Емманюелем Макроном, під час якої обговорив посилення української ППО, координацію з партнерами та подальший тиск на РФ. Про це глава держави поінформував у Telegram у неділю, 12 жовтня.
    “Говорив з Президентом Емманюелем Макроном. Дякую за те, що Франція так багато робить для захисту життя”, – зазначив він. Український президент зокрема поінформував про першочергові потреби України. Уточнив, що це передусім ППО – необхідні системи та ракети.
    Росія зараз користується моментом – тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими. Обговорили, як цьому протидіяти. Зокрема працюємо для розширення програми PURL”, – додав Зеленський. Окремо сторони скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів.
    “Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше”, – резюмував глава держави.
    Раніше Зеленський провів зустріч із лідером Франції Емманюелем Макроном у постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку.

  • Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.

    У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.

    Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.

    8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.

    Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.

    Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.

  • У Нотр-Дамі в Парижі виявили лист із погрозою теракту – ЗМІ

    У Нотр-Дамі в Парижі виявили лист із погрозою теракту – ЗМІ

    У суботу, 10 жовтня, на вході до собору Нотр-Дам було здійснено посилений контроль відвідувачів після того, як було знайдено листа з погрозами терористичного нападу. Про це повідомляє газета Le Figaro з посиланням на джерела у поліції Парижа.

    У тексті листа невідомі закликали адміністрацію собору закрити його 11 і 12 жовтня, стверджуючи, що на ці дні заплановано напад. Автори також заявляли, ніби “іноземці сховали ножі всередині собору та збираються вчинити різанину”.

    За інформацією видання, співробітники безпеки собору спільно з представниками префектури поліції здійснили перевірку, проте не виявили у будівлі жодної зброї. Водночас задля посилення безпеки на вході до Нотр-Дама було організовано додатковий огляд відвідувачів.

    Адміністрація собору, який є одним із головних туристичних символів Парижа, поки що не вирішила, чи подавати офіційну заяву з приводу інциденту.

    Нагадаємо, у грудні 2024 року офіційно відкрили оновлений Нотр-Дам після масштабної реконструкції, яка тривала з 2019 року. Відновлення було необхідне через пожежу, що сталася 15 квітня 2019 року та спричинила значні пошкодження: зруйновано шпиль, дерев’яний дах і частину склепіння. Завдяки зусиллям понад 600 пожежників вдалося врятувати основну структуру собору, більшість статуй, унікальні вітражі та святиню – терновий вінець.

    Реставрацію Нотр-Даму підтримали меценати й численні приватні донори, зібравши загалом 846 мільйонів євро.

    Вежі Нотр-Даму відкрили вперше після пожежі

  • Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду

    Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду

    Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.

    Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.

    Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.

    “Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.

    Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.

    Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.

    “І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.

    Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.

    Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.

  • Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ

    Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ

    Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.

    За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.

    Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.

    Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.

    Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.

    Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.

  • З рахунком 5:3 Україна феєрично досягає перемоги в матчі з Ісландією

    З рахунком 5:3 Україна феєрично досягає перемоги в матчі з Ісландією

    У п’ятницю, 10 жовтня, національна збірна України в рамках кваліфікації чемпіонату світу 2026 року зіграла матч зі збірною Ісландії.

    Команда Сергія Реброва виграла матч із рахунком 5:3.

    Перший тайм українці виграли з різницею у два м’ячі, і в підсумку зустрічі також стали переможцями з відривом у два м’ячі.

    Ісландці намагалися наздогнати українську команду за забитими м’ячами, що їм вдалося зробити у другому таймі, але підсумковий результат красномовно засвідчив волю до перемоги збірної з України.

    Завдяки першій за три проведені матчі перемозі у кваліфікації ЧС-2026 Україна із чотирма очками піднімається на друге місце у групі D.

    Першою у четвірці команд цієї групи значиться Франція, у якої в трьох іграх не було жодної поразки. Ісландія не набирає нічого в матчі з українцями і має ті ж три пункти, що й раніше, тоді як в Азербайджану один набраний бал.

    Статистика матчу Ісландія – Україна у кваліфікації ЧС-2026

    Ісландія – Україна – 3:5

    Очікувані голи (xG): 1.01 – 0.62
    Володіння м’ячем: 65% – 35%
    Удари: 9 – 8
    Удари в площину: 5 – 6
    Кутові: 4 – 2
    Фоли: 11 – 13

    Голи: Еллертссон, 34, Гудмундссон, 59, 75 – Маліновський, 14, 45+5, Гуцуляк, 45, Калюжний, 85, Очеретько, 89

    Ісландія: Олафссон – Пальссон, Інгасон, Гретарссон, Еллертссон (Андерсон, 87) – Гудмундссон, Йоханнессон (Тордарсон, 87), Гаральдссон – Магнуссон (Томассон, 69), Гудйонсен (Віллюмссон, 87), Торстейнссон (Глінссон, 69).

    Україна: Трубин – Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко – Шапаренко (Очеретько, 70), Калюжний, Маліновський (Бондаренко, 87) – Гуцуляк (Велетень, 87), Ванат (Довбик, 70), Судаков (Волошин, 39).

    Попередження: Гудйонсен – Матвієнко, Конопля, Миколенко, Очеретько.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp