Міжнародна федерація футболу оголосила, що продаж квитків на матчі чемпіонату світу 2026 року є дуже популярним серед вболівальників з усього світу. Вже було продано понад мільйон квитків, а футбольні шанувальники з 212 країн планують відвідати турнір у США, Канаді та Мексиці. Найбільше квитків купили жителі цих країн, а також представники Європи, зокрема з Англії, Німеччини, Іспанії та Франції. Чемпіонат світу відбудеться у червні-липні наступного року і вперше зіграють 48 національних збірних. Турнір розпочнеться з групового етапу, а потім буде плей-офф з 1/16 фіналу.
Позначка: Франція
-
Новий уряд Франції пережив два вотуми недовіри
Французький парламент відмовився висловити два вотуми недовіри новому уряду під керівництвом прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Обидва вотуми були відхилені, оскільки не набрали необхідної кількості голосів в парламенті. Себастьєн Лекорню залишив парламент з обіцянкою продовжувати працювати. Нещодавно він був призначений прем’єр-міністром з метою вирішення політичної кризи у країні. Для збереження уряду Лекорню зробив компроміс з соціалістами, запропонувавши відкласти пенсійну реформу до 2027 року.
-
Німеччина і Франція створюють спільну систему раннього виявлення ракет
Німеччина і Франція уклали угоду про створення супутникової системи раннього попередження під назвою Око Одіна (Odin’s Eye), яка допоможе Європі виявляти запуски ракет. Міністр оборони Німеччини та нова очільниця Міноборони Франції підтвердили важливість швидкого виявлення та відбиття загроз для спільної оборони. Система Око Одіна має виявляти ворожі ракети в момент їхнього запуску. Розробку системи координує німецька компанія OHB. Раніше НАТО попереджала про загрозу з боку Росії, яка може вплинути на країни-союзники НАТО.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що якщо уряду Себастьяна Лекорню висловлять недовіру, то він не назначатиме нового прем’єр-міністра, а розпустить парламент. Це було оголошено речницею французького уряду Мод Брежон. Є дві пропозиції про висловлення недовіри уряду Лекорню від ультраправих та ультралівих партій, але соціалісти можуть мати вирішальний вплив. Прем’єр-міністр Лекорню пообіцяв призупинити пенсійну реформу до 2027 року та ввести спеціальний податок для найбагатших. Ці кроки він запропонував для подолання політичної кризи у Франції.
-
Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот
Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару Андрі Раджуеліну після протестів та військового перевороту. Це сталося після того, як президент Франції Еммануель Макрон погодився на такий крок. Уряд Франції заявив, що не втручався у внутрішню політику Мадагаскару, який колись був колонією Франції. Протести на Мадагаскарі почалися через проблеми з водою та електрикою, але швидко переросли у вимоги боротьби з корупцією та реформування політичної системи. Під час протестів загинули щонайменше 22 людини. Президент Раджуеліна відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд, але протестувальники продовжують вимагати його відставки. Армія Мадагаскару також влаштувала військовий переворот з метою зміни уряду. Тим часом президент Франції відмовився від угоди про складання повноважень президента, ігноруючи заклики опозиції до відставки через політичну кризу у Франції.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від усіх закликів до відставки і заявив, що продовження його каденції є необхідним для забезпечення стабільності в країні. Він наголосив, що його головне завдання – служити французькому народу і робити все можливе для незалежності країни. Попри політичну кризу, що заглиблюється в країні, Макрон обіцяє продовжувати забезпечувати стабільність на своїй посаді.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Франції через аварію спливла російська субмарина
Російський підводний човен Б-261 Новоросійськ сплив біля узбережжя Бретані на північному заході Франції. Для моніторингу ситуації Франція направила фрегат свого ВМС. Про це повідомило командування військово-морських сил НАТО (NATO Maritime Command) у соцмережі X.
“Фрегат ВМС Франції здійснює спостереження за морськими підступами Альянсу, фіксуючи присутність російського підводного човна, що діє на поверхні біля узбережжя Бретані. НАТО готове захищати наш Альянс, зберігаючи постійну пильність і морську обізнаність по всьому Атлантичному океану”, – йдеться у заяві.
Тим часом близький до російських військових джерел Telegram-канал ВЧК-ОГПУ повідомляє, що, підводний човен був змушений спливти через серйозну технічну аварію в паливній системі.
Зокрема, паливо почало надходити безпосередньо в трюм, створюючи вибухонебезпечну ситуацію. Екіпаж не мав ані необхідних запчастин, ані фахівців для усунення несправності, тому не зміг впоратися самостійно.
“Паливо, що накопичилося в трюмі, є вибухонебезпечним фактором. Джерело вважає, що екіпаж не має іншого виходу, як почати “відкочувати трюм” прямо в море”, – йдеться у повідомленні каналу. Дизель-електричний підводний човен Б-261 Новоросійськ входить до складу 4-ї окремої бригади підводних човнів Чорноморського флоту РФ. Його заклали у 2010 році в Санкт-Петербурзі, спустили на воду у 2013-му, а до складу ВМФ Росії човен увійшов у 2014 році. -
Зеленський обговорив із Макроном посилення ППО
Президент Володимир Зеленський провів розмову з Емманюелем Макроном, під час якої обговорив посилення української ППО, координацію з партнерами та подальший тиск на РФ. Про це глава держави поінформував у Telegram у неділю, 12 жовтня.
“Говорив з Президентом Емманюелем Макроном. Дякую за те, що Франція так багато робить для захисту життя”, – зазначив він. Український президент зокрема поінформував про першочергові потреби України. Уточнив, що це передусім ППО – необхідні системи та ракети.
Росія зараз користується моментом – тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими. Обговорили, як цьому протидіяти. Зокрема працюємо для розширення програми PURL”, – додав Зеленський. Окремо сторони скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів.
“Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше”, – резюмував глава держави.
Раніше Зеленський провів зустріч із лідером Франції Емманюелем Макроном у постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.