Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме.
Позначка: ГАЗ
-
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
-
Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям
Стан готовності системи до зими Опалювальний сезон 2025-2026 років в Україні орієнтовно розпочнеться в середині жовтня, залежно від погодних умов у регіонах.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 22 серпня повідомив, що підготовка України до зими відбувається за планом. За його словами, загальна готовність країни по ключових секторах становить уже понад 70%.
Основні показники готовності:- Житловий фонд. До зими підготовлено 71% житлових будинків. Відремонтовано дахи, системи тепло- і водопостачання, а також електромережі.
- Соціальна сфера. Готовність до зими закладів соціальної сфери становить понад 77%.
- Теплопостачання. Підготовлено 17,5 тисячі котелень, на 13 тисячах з яких уже завершено ремонтні роботи.
- Водопостачання. Підготовлено понад 1200 км водопровідних мереж, а насосні станції забезпечені генераторами на випадок відключень електроенергії.
Кулеба підкреслив, що це вже четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабного вторгнення. З початку війни пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів критичної інфраструктури, проте більше половини з них уже відновлено. За його словами, Україна готується до всіх можливих сценаріїв, щоб забезпечити стале проходження опалювального сезону.
Тарифи не зміняться. Уряд запевняє, що до кінця війни діятиме мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Це означає, що платіжки за опалення залишатимуться на нинішньому рівні.
У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
Але газу в сховищах поки що недостатньо. Заповненість – 80% В Україні накопичено значні запаси палива: майже 11 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, 2,4 млн тонн вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.Але до початку опалювального сезону 2025-2026 років плнують накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. Та чи можливо це?
Влада заспокоює: мовляв, до опалювального сезону встигнуть заповнити ПСГ. Заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону повідомив, що Міненерго разом з енергетичними компаніями вже значно диверсифікували маршрути постачання газу, що гарантує його надходження через різні напрямки.
На початок серпня обсяги газу в підземних сховищах перевищують планові показники, а темпи закачування в півтора раза вищі, ніж торік. За словами Колісника, Україна досягне цільових показників заповнення сховищ.
Міністерство енергетики також уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу, що має забезпечити необхідні запаси. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це 500 млн євро, а уряд Норвегії – майже 100 млн доларів. Завдяки цій допомозі Україна не лише покриє власні потреби в газі, а й зможе транспортувати його для країн Східної Європи.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук під час виступу на презентації Програми дій уряду теж наголосила, що закачування газу іде згідно з планом, іноді – навіть із випередженням планових показників. “Думаю, і по газу, і по вугіллю у нас буде достатньо запасів для проходження опалювального сезону”,- додала Гринчук. Але експерти не такі оптимістичні. Виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк в етері Еспресо заявив: цього року Україна заходить в опалювальний сезон з надзвичайно малими запасами газу, такого ще не було. “І це несе дуже великий ризик”,- заявив він. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко теж вважає, що наступна зима для України може виявитися складною через можливий дефіцит газу. І хоча уряд обіцяє досягти позначки в 13,2 млрд кубометрів, Омельченко сумнівається, що це вдасться, прогнозуючи наявність лише 12,5 млрд кубометрів до початку холодів.
Є і інші проблеми. Борги та обстріли Поприоптимістичні офіційні заяви, міжгалузева асоціація “Укртеплокомуненерго” попереджає про високий ризик зриву опалювального сезону через критичний фінансовий стан підприємств. Асоціація заявляє, що держава заборгувала підприємствам 62 млрд гривень за компенсацію різниці в тарифах, що призвело до блокування рахунків теплокомуненерго та унеможливлює проведення ремонтних робіт.
Причому ростуть борги і в населення. За даними Держстату, у 2 кварталі 2025 року борги українців за комуналку перевищили 100 млрд. гривень. І найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень.
Також не варто забувати про постійні обстріли. Володимир Омельченко не виключає, що через удари росіян деякі українські регіони залишаться без тепла. Передусім йдеться про населені пункти, наближені до фронту, де об’єкти енергетики постійно страждають від обстрілів. “Також складна ситуація в Кривому Розі, тому що рашисти дуже сильно обстрілювали це місто і регіон загалом. Харківський регіон теж достатньо проблемний, Одеський”,– повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. В столиці теж не обійдеться без проблем. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко застерігає, що цієї зими близько 180 тисяч мешканців Києва можуть залишитися без опалення. Основна причина – серйозні пошкодження інфраструктури, які унеможливлюють повне газове обстеження понад тисячі постраждалих будинків.
За словами Попенка, фізично неможливо провести необхідні перевірки до початку опалювального сезону. Як наслідок, значна частина будинків просто не буде підключена до опалення. У зв’язку з цим експерт наголошує, що держава має компенсувати людям витрати на електроенергію, оскільки обігрівачі стануть для багатьох єдиним способом зігрітися.
А голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея додав, що в деяких будинках газопостачання відсутнє вже майже два роки, оскільки газові служби відмовляються підключати їх, доки не будуть перевірені всі квартири.
Причому росіяни не припиняють обстріли, а лиш нарощують. Як повідомило Міністерство енергетики, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову масовану терористичну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів: цілеспрямованих руйнівних ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.
Президент України Володимир Зеленський 25 серпня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере заявив, що Росія намагається зірвати підготовку до зими, завдаючи ударів по українській енергетичній інфраструктурі. “При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”,– сказав він. Саме тому до зими варто готуватися вже зараз. Павлюк зазначає, що певні базові речі треба вирішувати на базовому рівні будинків. Це зокрема питання енергоефективності, формування альтернативних запасів для опалення. “Треба мати свої власні варіанти, яким чином я, моя сім’я, мій будинок проходитимуть цей опалювальний сезон”,- нагадує експерт. Валерія Шипуля -
ЗМІ назвали терміни ремонту на терміналі Усть-Луга в РФ після атаки дронів
Ремонт на газовому терміналі компанії Новатек в порту Усть-Луга на Балтиці, який минулого тижня потрапив під удар дронів, затягнеться на кілька місяців. Про це напередодні повідомило Reuters з посиланням на чотири джерела.
Вказано, що на заводі, який переробляє газоконденсат, значні пошкодження отримала одна з трьох установок. Її відновлення може зайняти до шести місяців.
Друга установка отримала менші пошкодження, і її ремонт, швидше за все, триватиме кілька тижнів.
А ось третя установка комплексу, яку Новатек ввів в експлуатацію в кінці серпня 2024 року, за останніми даними, вже почала працювати.
“Один із трьох агрегатів комплексу був знову запущений на повну потужність 26 серпня, повідомили джерела”, – йдеться у повідомленні. -
На Харківщині 56 населених пунктів залишалися без газу
У Харківській області вранці 28 серпня сталася розгерметизація магістрального газопроводу.Без газопостачання залишилися 56 населених пунктів і понад 30 тисяч абонентів. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Завдяки швидкій роботі служб вдалося уникнути масштабнішої аварії. Наразі подачу газу вже частково відновлено, бригади продовжують працювати. -
ФРН запускає другий LNG-термінал у порту Вільгельмсгафен
Німеччина 29 серпня офіційно розпочне комерційну експлуатацію свого другого термінала у порту Вільгельмсгафен для приймання зрідженого природного газу. Про це повідомив державний оператор Deutsche Energy Terminal (DET).
Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Німеччина перейшла на глобальні постачання LNG морем, щоб замінити російський трубопровідний газ, від якого вона раніше залежала. Також Німеччина збільшила імпорт трубопровідного газу з Норвегії.
Перший LNG-термінал у Вільгельмсгафені було збудовано у листопаді 2022 року. Роботи вдалося виконати менше ніж за 200 днів – це безпрецедентні темпи для будівництва в Німеччині. Запрацював термінал у грудні.
Новий термінал Вільгельмсгафен-2 – це спеціальна плавуча установка Excelsior для зберігання та регазифікації. Він приймає зріджений газ, знову перетворює його на звичайний і подає до німецької газової мережі. Термінал успішно протестували у травні.
За словами керівника оператора термінала DET Пітера Ретгена, стабільна робота допоможе забезпечити Німеччину газом та заповнити сховища перед наступною зимою.
У липні всі вільні потужності цього термінала з регазифікації на 2025-й та 2026 роки вже були розкуплені газовими компаніями.
Судно Excelsior належить американській компанії Excelerate Energy. Німецька Gasfin Services координуватиме всі процеси місцевого управління, а литовська KN Energies надасть послуги комерційного та технічного обслуговування.
Цьогоріч термінал зможе постачати до мережі до 1,9 млрд кубометрів газу. Цього вистачить, щоб обігріти приблизно 1,5 млн сімей із чотирьох осіб, які мешкають у багатоквартирних будинках. До 2026-2027 років його потужність планують збільшити до 4,6 млрд кубометрів на рік. -
ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ
Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу. -
Нафтогазовий гігант США веде таємні переговори щодо повернення у РФ – ЗМІ
Американська корпорація ExxonMobil веде таємні переговори з російською Роснєфтю щодо повернення на російський ринок. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило видання The Wall Street Journal.
Зазначається, що найбільший виробник нафти у західних країнах готується продовжити інвестування у проєкт Сахалін-1, яке було перервано після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними видання, перемовини про це з росіянами у форматі за зачиненими дверима з боку Exxon вів старший віцепрезидент компанії Ніл Чапмен. Роснєфть представляв виконавчий директор Ігор Сєчін.
Водночас CEO компанії Даррен Вудс зустрічався у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом та домовлявся про те, що адміністрація США сприятиме поверненню Exxon до капіталовкладень у РФ.
Зазначається, що Росія максимально зацікавлена у швидкому відновленні зв’язків з Exxon для порятунку своєї економіки. Роснєфть та Exxon, за словами людей, знайомих з ситуацією, зберігали таємний канал зв’язку упродовж всієї повномасштабної війни. ExxonMobil – американська нафтова та газова компанія, яка займається розвідкою, видобутком, переробкою та продажем нафти, газу та хімікатів у всьому світі. -
Росія зриває підготовку до зими – Зеленський
Країна-агресор Росія намагається зірвати підготовку України до зими. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Києві в понеділок, 25 серпня.
“Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу”, – заявив він.
За словами Зеленського, минулого року щонайменше мільйон українських сімей мали тепло в оселях завдяки співпраці з Норвегією.
“Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, і дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – додав він. -
У Москві стався вибух поряд із штаб-квартирою ФСБ
У Москві стався вибух у магазині іграшок, розташованому неподалік штаб-квартири ФСБ, на Луб’янській площі. Внаслідок інциденту загинула одна людина, а ще кілька отримали травми. Про це в неділю, 24 серпня, повідомило агентство Reuters.
Причиною вибуху, як повідомив мер Москви Сергій Собянін, стало несправне газове обладнання, зокрема балон із газом для повітряних куль.
За даними департаменту охорони здоров’я російської столиці, вибух стався на третьому поверсі Центрального дитячого магазину. Двоє постраждалих були госпіталізовані, одному надали допомогу на місці. З будівлі, де розміщені магазини, ресторани та кінотеатр, була проведена евакуація.
Російські Telegram-канали стверджують, що серед постраждалих опинився співробітник ФСБ, чию службову сумку знайшли на місці події. Його дружина розповіла, що чоловік отримав серйозні травми ніг і перебуває в стані штучної коми. Ймовірно, він прийшов до магазину з сусідньої будівлі на обід.
Цей інцидент – не єдина надзвичайна подія в Москві останнім часом. У ніч на 17 серпня сталася велика пожежа біля станції Щербинка. Вогонь охопив близько 600 квадратних метрів, знищивши склади, кафе, пекарню та перекинувшись на сусідні будівлі.
Крім того, в ніч на 14 серпня Сил оборони України влучили дронами по найбільшому нафтопереробному заводу ТОВ Лукойл-Волгограднафтопереробка. Та атака також призвела до великих пожеж.
-
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.