У ніч на 6 серпня російська армія атакувала газокомпресорну станцію Орлівка в Одеській області, що є частиною магістрального газопроводу, через який постачається газ в Україну та Європу. Станція була задіяна для закачування азербайджанського газу, щоб відшкодувати дефіцит палива перед зимою. В результаті атаки станція отримала серйозні пошкодження, що може поставити під загрозу енергетичну безпеку України та виконання міжнародних домовленостей. Пожежу було видно через Дунай, а наслідки атаки призвели до тимчасового відключення газопостачання для 2,5 тисяч абонентів. Президент України Володимир Зеленський засудив атаку, назвавши її цинічною та спрямованою проти енергетичної безпеки країни. Російська атака була спрямована проти енергетики та відносин з Азербайджаном, США та Європою, а також націленою на життя українців та європейців. Азербайджан вважає атаку загрозою для українсько-азербайджанських енергетичних відносин і реагує на події як політичний сигнал.
Позначка: ГАЗ
-
Сигнал Азербайджану. Атака Росії на Одещину
У ніч на 6 серпня російська армія атакувала газокомпресорну станцію “шахедами” в Одеській області, яка є важливим об’єктом для транзиту газу в Європу та постачання газу в Україну через Румунію. Станція була задіяна для закачування азербайджанського газу, щоб компенсувати дефіцит палива перед зимою. В результаті атаки станція отримала значні пошкодження, які можуть вплинути на енергетичну безпеку України та міжнародні домовленості, зокрема з Азербайджаном. Пожежу від газокомпресорної станції можна було побачити через Дунай. Ця станція забезпечує реверс газу з Румунії, Туреччини та Греції до України. Після атаки було тимчасово відключено 2,5 тисячі абонентів, а згоріло виробниче обладнання. Президент України Володимир Зеленський вважає цей інцидент цинічним ударом по енергетиці та підготовці до опалювального сезону. Росія вдарила по газопроводу, який був угоджений між Україною та Азербайджаном, що може загрожувати їхнім енергетичним відносинам.
-
Росія атакувала важливий об’єкт ГТС України
Уночі на середу Росія здійснила напад на компресорну станцію Оператора ГТС України в Одеській області біля кордону з Румунією. Ця станція важлива для різноманітного постачання природного газу в Україну. Напад був виконаний десятками безпілотників, які пошкодили обладнання, що забезпечує поставки газу. Представники Міненерго заявили, що ця атака Росії була спрямована на цивільну інфраструктуру, а також на відносини з іншими країнами, зокрема США та Азербайджаном. Фахівці вже працюють на місці події для визначення наслідків атаки. Міністр енергетики Світлана Гринчук попередила, що такі напади можуть загрожувати не лише українській, а й європейській енергетичній інфраструктурі.
-
У Молдові скасували ліцензію “дочки” Газпрому
Національне агентство енергетики Молдови вирішило відкликати ліцензію на постачання газу у компанії Moldovagaz, що є дочірньою структурою російського Газпрому. З 1 вересня ці обов’язки перейме державна компанія Energocom. Рішення було ухвалено з урахуванням складностей переходу споживачів до нового постачальника. До кінця серпня Moldovagaz і Energocom повинні забезпечити безперервне постачання газу, а НАРЕ має визначити нового постачальника для Придністров’я. Поки не затверджені нові тарифи, Energocom використовуватиме ціни Moldovagaz. Представник Moldovagaz заявив, що компанія прийняла рішення НАРЕ та обіцяє оприлюднити інформацію про оплату послуг для споживачів. Газпром раніше припинив постачання газу до Молдови через невиконання платежів, на що Молдова відповіла загрозою арбітражу та націоналізацією активів Газпрому.
-
Туреччина почала постачання газу в Сирію
Туреччина запустила газопровід з азербайджанським природним газом з Кіліса до Алеппо в Сирії. Це значить, що сирійці отримають доступ до природного газу для електростанцій. Про це повідомив міністр енергетики Туреччини. Проєкт також включає участь Катару. Щоденно буде постачатися 6 млн кубометрів газу, що в річному вимірі складе 2 млрд кубів. Це дозволить забезпечити електроенергією близько 5 млн домогосподарств у Сирії. Також були присутні представники Азербайджану та Сирії на церемонії відкриття газопроводу. Попередньо Туреччина почала поставляти електроенергію в Сирію, яка подається там лише 3-4 години на день.
-
Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки
У липні Україна імпортувала рекордні 833 мільйони кубометрів природного газу, що є найвищим показником з вересня 2023 року. Загалом за січень-липень 2025 року Україна імпортувала 2,93 мільярда кубометрів газу, що у 13 разів більше, ніж за той же період минулого року. Основними джерелами газу для України стали Угорщина, Польща і Словаччина. Нафтогаз закупив близько 90% цього газу, а приватні компанії – ще понад 10%. Україна також домовилася отримати другу партію газу від США для створення стратегічного резерву на наступний опалювальний сезон.
-
Росія різко збільшила поставки газу Турецьким потоком в Європу
У липні обсяг постачання російського газу до Європи зросли на 37% порівняно з попереднім місяцем і склали 51,5 млн кубометрів на добу. Це сталося після того, як у червні обсяги зменшились через ремонтні роботи. Зараз основним маршрутом постачання є трубопровід Турецький потік, оскільки транзит через Україну був припинений з початком поточного року. У липні експорт газу до Європи збільшився на 41% порівняно з червнем і на 5% порівняно з липнем минулого року, досягнувши рекордні 1,59 млрд кубометрів. Газопровід Турецький потік, який прокладений з Росії до Туреччини через Чорне море, є основним маршрутом постачання газу до Європи. У той же час, Європейський Союз планує повністю відмовитися від російського газу до 2027 року. Крім того, російський Газпром стикається з судовими позовами від європейських клієнтів на суму 18 млрд євро, що майже вдвічі перевищує їх готівкові резерви.
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань. -
Туреччина почне поставляти в Сирію азербайджанський газ
Туреччина забезпечує Сирію електроенергією, яка подається по 3-4 години на день, а вже з серпня почне експортувати азербайджанський газ до Алеппо. Про це повідомив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар, повідомляє Укрінформ.
“Нині йдеться про 3-4 години електроенергії в Сирії. Наші зусилля сьогодні спрямовані на те, щоб забезпечувати людей електроенергією протягом тривалішого періоду часу. Ми здійснюємо постійний експорт електроенергії до Сирії. Прагнемо спочатку збільшити його приблизно до 280 мегаватів, використовуючи наявні лінії”, – повідомив урядовець.
Туреччина почне експорт природного газу до Сирії вже 2 серпня.
“Газопровід, що з’єднує турецьке місто Кіліс із сирійським Алеппо, вже добудований. Технічна та адміністративна підготовка була завершена ще у травні. Міністерство національної оборони Туреччини провело розмінування територій, через які проходить трубопровід”, – розповів чиновник.
Природний газ, який надходить в Туреччину з Азербайджану, транспортуватиметься в Алеппо через Кіліс. Туреччина вперше безпосередньо експортуватиме газ в Сирію. -
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн.