Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.
Позначка: ГАЗ
-
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
-
Ціни на газ обвалилися на тлі новин з Близького Сходу
Ціни на природний газ на нідерландському ринку TTF стрімко впали на 12% до 35,3 євро за МВт-годину через заяву президента США про досягнення припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. Це спричинилося зменшенням геополітичного напруження та перспективою відновлення видобутку газу в Ізраїлі для експорту до Єгипту. Внаслідок цього падіння цін український ринок газу також може очікувати зниження. Крім того, ціни на нафту також зменшилися через стабільне постачання та відсутність ризиків перекриття Ормузької протоки. Ця ситуація може призвести до активізації імпорту газу та нафти приватними компаніями в Україну та в Європу.
-
Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії
Міністерство енергетики Казахстану і Казмунайгаз уклали угоду з китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на видобуток вуглеводнів у північно-східній частині Каспійського моря. Це спільний проект під назвою Жилиой, де CNOOC фінансуватиме розвідувальний період. Потенціал ділянки оцінюється у понад 185 млн тонн нафти. Це перше вкрай, коли велика китайська компанія інвестує в Казахстан, починаючи з геологорозвідки.
-
Канада запустила LNG-термінал із виходом у Тихий океан
У Канаді розпочав роботу перший великий завод з виробництва зрідженого природного газу для експорту. Про це повідомили представники проєкту LNG Canada, який очолює компанія Shell. Першу партію зрідженого природного газу планують відправити до середини року. Завод розташований у місті Кітімат та є першим таким у Північній Америці з прямим доступом до узбережжя Тихого океану. Це дозволить скоротити час доставки до азійських ринків порівняно з американськими терміналами. Після повного запуску LNG Canada зможе експортувати до 14 мільйонів тонн зрідженого природного газу на рік. У момент старту працює лише частина заводу через технічну несправність. Також на узбережжі Канади триває будівництво двох інших заводів з виробництва зрідженого природного газу. Після введення в експлуатацію цих терміналів експорт канадського газу до США може скоротитися, оскільки у Канади з’явиться новий маршрут збуту.
-
Удари Ізраїлю по Ірану вплинуть на газопостачання в Україні – ЗМІ
Україна має найменші запаси газу за останні 11 років – лише 5,4 млрд кубометрів, що створює невпевненість у постачанні газу наступної зими. У зв’язку з цим, необхідно терміново збільшити запаси газу у підземних сховищах. Проте, цьогорічні проблеми з постачанням газу поглибились через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, а також через геополітичні конфлікти між Ізраїлем і Іраном. Ці обставини вимагають негайних дій для збільшення запасів газу в Україні. Незважаючи на це, фінансування є головною проблемою у цьому питанні. Україна планує імпортувати додаткові обсяги газу, проте це може бути ускладнено через геополітичні події, включаючи атаки Ізраїлю на газову інфраструктуру Ірану. Крім того, компанії з видобутку газу відновлюють виробництво після втрат від конфліктів, але є проблеми зі спецдозволами на видобуток. Україна також отримає можливість імпортувати більше газу з Польщі, що може стати додатковим джерелом постачання газу.
-
Доля “Потоків”: як США та РФ хочуть розділити ринок ЄС
Дональд дає Кремлю шанс Ще донедавна Росія тримала половину європейського газового ринку в своїх руках. Але після початку повномасштабного вторгнення баланс сил обвалився. Санкції, зірвані контракти, суди та вибухи на трубопроводах скоротили експорт російського газу до ЄС удесятеро – зі 150 до 15 мільярдів кубометрів на рік.
Результат: рекордні 12 мільярдів доларів збитків для Газпрому. Найгірший фінансовий показник за всю історію компанії. Падіння експорту змусило кремлівського монополіста масово скорочувати персонал, продавати активи й піднімати тарифи для власних громадян.
На цьому тлі в Москві з’явилася надія: з поверненням Трампа до Білого дому Путін прагне перезапустити діалог із Вашингтоном, зокрема, щодо відновлення позицій на газовому ринку Європи. І не факт, що Кремль не отримає другий шанс.
На початку березня 2025 року з’явились приголомшливі публікації в ряді західних ЗМІ. Financial Times писала, що колишній керівник компанії Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг, який особисто знайомий із російським диктатором Володимиром Путіним із часів роботи в таємній поліції Штазі, запропонував США взяти участь у перезапуску Північного потоку-2.
Зі свого боку Bild повідомляла, що таємні переговори про постачання російського газу до ФРН вів Річард Гренелл, спеціальний посланник Дональда Трампа з особливих доручень. За даними видання, у Швейцарії кілька тижнів тривали секретні переговори про те, як дешевий російський газ може незабаром знову надійти до Німеччини. Така угода між Трампом і Путіним вважається “частиною головоломки” для припинення війни в Україні.
Пізніше видання Correctiv підвередило, що США ведуть переговори з ФРН та Росією щодо купівлі обох “Потоків”, а також іншої енергетичної інфраструктури. Крім газопроводів, американську сторону цікавить дочірня компанія Роснефти у Німеччині, яка володіє 54% акцій нафтопереробного заводу у Шведті та меншими частками у НПЗ Miro та Bayernoil на півдні ФРН.
Мовляв, у Вашингтоні планують відновити постачання російських енергоносіїв до Європи після врегулювання війни в Україні.
У червні обриси американо-російської угоди вималювались ще яскравіше. Стало відомо, що американський бізнесмен Стівен Лінч, наближений до Трампа, планує викупити “Північний потік-2”.
У травні 2025 року спонсор американського президента погасив борг компанії-оператора “Північного потоку-2” перед кредиторами, зробивши крок до його викупу. У листі до Управління з контролю над іноземними активами США (OFAC) він заявив, що прагне “поглинути і дерусифікувати” газопровід.
Крім того, він бачить у цьому економічну вигоду: якщо війна закінчиться, Європа може знову захотіти російський газ, і “Північний потік-2” різко зросте в ціні.
Якщо Лінч викупить газопровід, російський газ може піти до Європи через формально “американський” актив. Це дозволить обійти санкції, що виглядає як прихована підтримка інтересів Кремля.
Але навіщо це Трампу? Поділити Європу на двох Аналітик енергетичних ринків у компанії ExPro Сергій Коваль в статті для порталу Resurgam нагадує, що Європейський союз є одним з найбільших ринків споживання газу і загалом енергетичних ресурсів у світі. Однак ЄС при цьому не має значних запасів газу для покриття власних потреб. Це зробило його дуже залежним від імпорту. І так вийшло, що найпростішим і найдешевшим був саме ресурс з СРСР (спочатку), а потім з Росії.
Аналітик зауважує, що плани відмови від російського газу насправді завжди були в Європейському Союзі й ніколи не знімались з обговорення, а війна цей процес прискорила. Однією з альтернатив став газ з Америки. Ще у 2018 році, за першої адміністрації Трампа, було домовлено про нарощування постачання зрідженого природного газу в Європу.
При цьому, США мають найбільші у світі потужності терміналів ЗПГ, що складає 92,1 млн тонн на рік, і понад 50% всіх цих потужностей вже були направлені на європейський континент, пише Коваль. Саме така направленість і дала можливість у 2023 році досягти значного прогресу в заміщенні російського ресурсу. “Найбільш абсурдним з цього є те, що, здається, хтось в американській владі вирішив, що російський газ в Європі кращий за американський. Проте сама ця історія розкриває ситуацію набагато глибшу за просто бажання постачати енергоносії – сам процес може вказувати на бажання розповсюдити свій вплив і контроль на Європу та підбити владу всього блоку”, – пише Коваль. А Resurgam прямо звертає увагу на важливий залаштунковий процес: спробу Білого дома поділити з Кремлем на двох енергоринок Європи. Аналітик стверджує, що для нової адміністрації Білого дому всі відносини не є не чимось стратегічним, а лише товаром, який можна і треба вигідно продавати, обмінювати тому, хто краще заплатить.
В статті йдеться, що ЄС – на фінішній прямій, щоб відмовитися від московських енергоресурсів, особливо газу. А Брюссель дійсно пропонує США вигідні контракти на постачання. Але американці не поспішають збільшувати експорт ЗПГ і не хочуть підписувати довгострокові мільярдні контракти. Бо “ціна на газ на європейських ринках на початку 2024 року впала до мінімальних значень з 2021-го, що зробило ринок не таким прибутковим для американських компаній, як ринки Азії”.
Європейські приватні компанії натомість почали розглядати варіанти закупівлі LNG у Катарі та Алжирі. “Але, як буває в традиційній американській зовнішній політиці, спрацьовує принцип: “Якщо не мені, то нікому”, – пише Resurgam. І на цьому принципі грає російська дипломатія, пишуть аналітики, яка пропонує американцям частки в Північних потоках та, схоже, ще й у Турецькому потоці. Тобто, РФ відновлює/продає по тих же потоках свій газ, але на вході в Європу ці потоки стають “американськими”, і відповідно російський газ під санкції ЄС не потрапляє. І саме Лінч був першим, хто запропонував подібну схему.
До схожих висновків доходять аналітики FT. Мовляв, завдяки схемі з Кремлем американці хочуть посилити свій вплив на постачання енергоресурсів до Європи, а росіяни – хоча б частково повернутися на європейський ринок.
Але Європа готова захищатись від обох “союзників”. Роботи – на два роки Єврокомісія не змінила позиції щодо відмови від енергоносіїв з РФ до 2027 року. І вже є перші результати: напередодні в Страсбурзі був презентований проект регламенту, що передбачає поетапну відмову від трубопровідного газу і ЗПГ. У ньому також представлені заходи щодо сприяння повному припиненню імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
За задумом Єврокомісії, далі новий регламент повинен схвалити Європейський парламент і Рада ЄС. Прийняття документа вимагатиме кваліфікованої більшості, тобто в цьому випадку не знадобиться одностайність. Це повинно допомогти уникнути вето деяких країн, наймовірніше, Угорщини та Словаччини.
Очікується, що заборона на імпорт російського газу за новими контрактами набуде чинності з 1 січня 2026 року. Імпорт за існуючими короткостроковими контрактами буде припинено до 17 червня 2026 року. За винятком газу, що поставляється трубопроводом до країн, які не мають виходу до моря і які пов’язані довгостроковими контрактами. Ці поставки триватимуть до кінця 2027 року. Довгострокові контракти на послуги терміналів ЗПГ для клієнтів з Росії або для підприємств, контрольованих росіянами, також будуть заборонені до кінця 2027 року. Ці обсяги Єврокомісія планує замінити скрапленим природним газом (ЗПГ) з інших регіонів.
Якщо план реалізують, то вже наприкінці 2027 року Європа не купуватиме в Росії ані трубопровідний, ані скраплений природний газ.
Втім не варто плекати ілюзій щодо швидкої і одностайної відмови ЄС від російських енергоносіїв. Неочікувано Австрія доєдналась до Словаччини та Угорщини і закликала ЄС бути відкритим до відновлення імпорту російського газу в разі досягнення мирної угоди між Москвою та Києвом.
Окрім того, Італія, яка імпортувала найбільше російського газу минулого року, в межах закритих переговорів раніше також говорила про варіант відновлення імпорту газу з РФ після закінчення війни.
Валерія Шипуля -
Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина використала своє право вето на підсумковий документ Ради Європейського Союзу з енергетики, який закликав до подальшої роботи над забороною імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є національною компетенцією кожної країни і Єврокомісія не повинна втручатися в це питання. Він також зауважив, що така ініціатива ставить під загрозу суверенітет та енергетичну безпеку Угорщини. У зв’язку зі складною ситуацією на Близькому Сході, Угорщина запропонувала не обговорювати цей план взагалі.
-
На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу
У в школах Кіровоградської області проводять перевірку укриття на наявність радіоактивного газу радону. Це робиться з метою забезпечення безпеки дітей під час повітряних тривог і підготовки до нового навчального року. Головна державна санітарна лікарка області Надія Оперчук наголошує, що радон – це природний радіоактивний газ, який може бути шкідливим для здоров’я, особливо дітей, які можуть перебувати у підвалах. Всі шкільні укриття області планують перевірити до 2025 року на рівень радону та гама-випромінювання з метою забезпечення максимальної безпеки дітей.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Єврокомісія планує впровадити нові заходи для відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи мають на меті зменшити залежність країн ЄС від постачань з Росії. Це стосується як енергетичного сектору, так і ядерної промисловості. Єврокомісія визнає, що для досягнення повної незалежності від РФ потрібні значні інвестиції, але це є необхідним кроком для забезпечення енергетичної безпеки Європи. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, виступають проти таких змін, стверджуючи, що вони можуть привести до підвищення цін на енергію та загрожувати стабільності. Однак в Брюсселі вважають, що поступове відмовлення від російського палива допоможе уникнути різких зростань цін. Питання про відмову від російського ядерного палива буде обговорено на зустрічі міністрів енергетики.
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.