США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн.
Позначка: ГАЗ
-
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
-
Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це
До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
Валерія Шипуля -
Україна вперше отримає газ з Азербайджану
Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Про це повідомила українська компанія у понеділок, 28 липня.
“Також уперше тестову поставку газу здійснюють Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон”, – йдеться у повідомленні.
Як розповів голови правління Нафтогазу Сергій Корецький, йдеться про невеликий за обсягом, але стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці.
“А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України”, – додав він. -
Катар пригрозив ЄС зупинкою постачання газу
Катар погрожує припинити постачання скрапленого природного газу (СПГ) до країн Євроосюзу у відповідь наєвропейський закон про належну ретельність щодо примусової праці та шкоди довкіллю. Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист уряду Катару владі Бельгії.
Так, у листі ще від 21 травня міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі заявив, що країна реагує на директиву ЄС про належну ретельність у сфері корпоративної стійкості (CSDDD). Ця директива вимагає від великих компаній, що працюють в ЄС, виявляти та вирішувати проблеми з правами людини та навколишнім середовищем у своїх ланцюгах постачання.
“Простіше кажучи, якщо до директиви не буде внесено подальших змін, держава Катар та компанія QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки за межами ЄС для нашого СПГ та інших продуктів, які пропонують більш стабільне та сприятливе бізнес-середовище”, – йдеться в листі.
Речник представництва Бельгії при ЄС відмовився коментувати цей лист.
Тим часом речник Єврокомісії підтвердив отримання листа від Катару. За його словами, зараз законодавці та уряди країн ЄС ведуть переговори щодо внесення змін до директиви.
На початку цього року Брюссель вже запропонував зміни до директиви, щоб зменшити вимоги, зокрема шляхом відтермінування її запуску на рік – до середини 2028 року – та обмежити перевірки, які компанії повинні будуть проводити у своїх ланцюгах поставок.
Компанії, які не виконуватимуть вимоги, можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 5% від світового обороту. Але Катар заявив, що ці зміни є недостатніми.
Зазначається, що Катар є третім за величиною у світі експортером скрапленого природного газу (СПГ) після США та Австралії. З початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році країна поставляв від 12% до 14% СПГ в Європу. -
Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму
Ф’ючерси на природний газ (FrontMonth) на нідерландському TTF вранці 25 липня опустилися нижче €32 за мегават-годину – вперше з кінця квітня. Про це свідчать дані ICE, передає ExPro.
Rотирування сягнули €31,92/MWh, що на 1,3% нижче за попередній день.
Зниження цін пояснюють кількома факторами:- Технічна торгівля на ринку;
- Відновлення постачання газу з Норвегії після завершення технічного обслуговування на родовищі Troll;
- Очікуване прибуття 18 LNG-танкерів до європейських терміналів упродовж двох тижнів.
Крім того, попит на газ для генерації електроенергії може скоротитися через зростання виробництва атомної та сонячної енергії. За прогнозами, в Європі найближчими днями встановиться тепла та безхмарна погода.
Запаси газу в європейських ПСГ продовжують зростати. Станом на 23 липня в них зберігалося 70,6 млрд кубометрів палива — сховища заповнені на 66%. Деякі країни, зокрема Нідерланди, можуть досягти 90% заповнення навіть до 1 листопада.
Водночас ЄС погодився зробити графік досягнення цієї мети гнучкішим — тепер допустимо досягати 90% у період з 1 жовтня до 1 грудня. -
Об’єкти Нафтогазу зазнали масованої атаки
В ніч на вівторок Росія вчергове масовано атакувала газову інфраструктуру Нафтогазу. Про це повідомив керівник компанії Сергій Корецький у Фейсбук 22 липня.
“Десятки дронів по об’єктах групи Нафтогаз. Є руйнування. Це черговий масований обстріл інфраструктури газовидобутку. Такі атаки відбуваються регулярно”, – написав він.
За словами Корецького, наразі триває ліквідація наслідків атаки. Команди фахівців працюють на місці.
Очільник Нафтогазу назвав дії РФ актами тероризму, яким ворог прагне залякати українців і зламати волю, та підкреслив, що жодного військового значення атаковані об’єкти не мають.
“Мета терористів очевидна – послабити Україну, зірвати підготовку до зими та створити проблеми з газопостачанням для українців під час холодів”, – наголосив він. -
ЄС зняв санкції з японських танкерів, які перевозили російський СПГ
Європейський Союз виключив з санкційного списку три танкери – North Moon, North Ocean і North Light, котрі раніше брали участь у транспортуванні СПГ з російського проєкту Ямал СПГ до Азії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на документи ЄС.
Судна належать японській компанії Mitsui O.S.K. Lines, котра виконувала перевалку СПГ поблизу острова Кільдін у Мурманській області. Вони були побудовані у 2023 році на корабельній Hanwha Ocean у Південній Кореї.
Санкції проти цих суден запровадили у травні 2025 року.
Водночас у межах 18-го пакета санкцій ЄС погодився їх скасувати після отримання чітких зобов’язань, що танкери більше не братимуть участі в транспортуванні газу з російських проєктів Ямал СПГ та Арктик СПГ-2. -
Як впливають дії Заходу на ціну російської нафти та на РФ взагалі
Ринки відреагували на зниження стелі цін на російську нафту до 47,6 дол. Своєю чергою, країни, які купують російську нафту почали шукати інші варіанти закупівлі на випадок, якщо Трамп виконає свої погрози про накладання санкцій на країни, що торгують з РФ. Як 18 пакет санкцій вплине на РФ Нещодавно ЄС затвердив 18 пакет санкцій проти РФ, в якому серед іншого погоджено зниження граничної ціни на російську сиру нафту.
Ключовим елементом пакета, схваленого послами ЄС, є новий динамічний механізм обмеження цін на нафту, який встановить стелю на 15% нижчу за середню ринкову ціну російської нафти.
За інформацією дипломатичних джерел, це означає, що ціна тепер буде знижена з 60 до приблизно 47,60 дол. за барель і переглядатиметься кожні шість місяців для адаптації до змін ринкових цін.
Крім того, новий пакет додає 105 нових позицій у списку суден так званого російського “тіньового флоту”, який Москва використовувала для обходу цінового обмеження. Тепер кількість заборонених суден перевищує 400. -
Україна заповнила газові сховища на майже 30%
Запаси природного газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) перевищили 9 млрд куб м. Сховища заповнені на 29,2%. Про це свідчать дані ExPro в п’ятницю, 18 липня.
У порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу.
Зазначається, що цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, однак відставання від минулого року скорочується. Так, вперше з початку цьогорічного сезону закачування відставання від минулого року впало нижче 15%.
Обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 року.
До початку наступного опалювального сезону (1 листопада) Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб м природного газу в сховищах. Це означає, що потрібно закачати ще близько 4 млрд куб м.
-
Фіцо: Словаччина не блокуватиме 18 пакет санкцій
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що країна намірена розблокувати 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії вже завтра. Він повідомив про це у соціальній мережі Facebook. Фіцо також заявив про початок наступного етапу переговорів з Європейською комісією щодо постачання російського газу. Він підкреслив, що Словаччина отримала гарантії щодо цін на газ, його наявності та інших питань. Попри тиск і критику, країна зберігає свої позиції в ЄС. Словаччина також планує розпочати новий етап переговорів з Брюсселем щодо газового питання. Нагадаємо, що Європейська комісія вже представила 18-й пакет санкцій проти Росії, однак Угорщина та Словаччина не підтримали ці обмеження.