Прокуратура вирішила передати до суду матеріали обвинувальних актів проти чотирьох військових Російської Федерації з 234-го десантно-штурмового полку за фактами вбивства та жорстокого поводження з цивільними особами в місті Буча у березні 2022 року. Їм звинувачення висувають за порушення законів та звичаїв війни, умисне вбивство та жорстоке поводження з мирним населенням. Крім того, ще шість військовослужбовців РФ отримали повідомлення про підозру у подібних злочинах. Згідно з розслідуванням, російські військові здійснювали напади на цивільних у Бучі, вбиваючи та поранюючи мирних мешканців. Навідник взводу забив двох людей, які готували їжу на вулиці, інший військовослужбовець разом зі співвійськовими поранив двох чоловіків та вбив жінку. Також були ідентифіковані військовослужбовці, які катували та вимагали від цивільних інформацію про українські військові підрозділи.
Позначка: Генпрокуратура
-
Збитки на 33 млн: викрито зловживання на постачаннях гвинтівок
Правоохоронці викрили ще один епізод зловживання в оборонній сфері, що спричинило збитки на понад 33 млн грн. Про це повідомив генпрокурор Руслан Кравченко у середу, 2 червня.
“Прокурори Офісу Генерального прокурора спільно зі слідчими Головного слідчого управління СБУ викрили схему, яка завдала державі збитків у понад 33 мільйони гривень”, – зазначив Кравченко.
Так, у березні 2022 року Міністерство оборони уклало контракт із приватною компанією на постачання великокаліберних гвинтівок на загальну суму у понад 363 мільйони гривень.
Втім, компанія поставила гвинтівки у не повній комплектації.
Судова економічна експертиза підтвердила збитки державі на 33,413 млн грн.
Нині колишньому посадовцю Міноборони та керівнику компанії повідомили про підозру за ст. 28 ч. 2, ст. 114-1 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України.
Водночас триває технічна експертиза самих гвинтівок. Після неї призначать додаткові судові експертизи: товарознавчу та економічну.
“Що принципово: оборонний сектор – зона особливої уваги прокуратури. Будь-яке зловживання на крові – отримає правову відповідь. Оцінювати будемо не гасла – а дії, факти і наслідки”, – додав генпрокурор. -
Азербайджан звинуватив Росію в умисному вбивстві своїх громадян
В Азербайджані відкрили кримінальну справу “за фактом умисного вбивства” двох членів діаспори в Єкатеринбурзі. Про це повідомила Генеральна прокуратура республіки у вівторок, 1 липня.
Відомство прямо звинуватило “співробітників правоохоронних органів” Росії. Справу відкрили за статтями про злочини, вчинені за межами країни: “умисне вбивство групою осіб із особливою жорстокістю, перевищення службових повноважень, а також катування, що призвели до смерті потерпілих”.
Так, 27 червня вранці в Єкатеринбурзі під час спільної операції Національної гвардії РФ, Міністерства внутрішніх справ та Федеральної служби безпеки по Свердловській області були затримані громадяни Азербайджану та особи азербайджанського походження, підозрювані у причетності до раніше скоєних злочинів. Двоє з них – брати Зіяддін та Гусейн Сафарови – загинули.
У Генпрокуратурі вважають, що їх навмисно забили до смерті. Проведений у Баку розтин показав, що причиною смерті стали тяжкі травми, отримані від “багатьох ударів тупими предметами”.
За висновком азербайджанських судово-медичних експертів, у 60-річного Гусейна Сафарова зафіксовано перелом носа, деформацію грудної клітки, крововиливи в області статевих органів. Під час розтину виявлені великі крововиливи, переломи ребер, розриви плеври та легенів, а також ушкодження печінки й очеревини. У 55-річного Зіяддіна підтвердили гематоми і крововиливи “майже по всьому тілу”, зокрема в ділянці статевих органів і нирок. Одного ребра не було, решта – частково зламані.
Азербайджанські фахівці дійшли висновку, що причиною смерті обох братів став посттравматичний і постгеморагічний шок, спричинений численними тяжкими травмами.
Тоді як російський Слідчий комітет стверджував, що один із Сафарових помер від серцевої недостатності, тоді як причини смерті другого встановлюються.
28 червня МЗС країни оприлюднило заяву щодо подій у російському місті Єкатеринбурзі, що сталися напередодні. У документі мовиться про серйозне занепокоєння через силову операцію ФСБ РФ, проведену вранці 27 червня за місцями проживання азербайджанців. Загалом у відділок доправили понад 50 азербайджанців.
У суботу МЗС Азербайджану викликало тимчасового повіреного у справах Росії в Баку Петра Волоковиха з вимогою провести повне розслідування та притягнути винних до відповідальності.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова, не коментуючи смерть азербайджанців, заявила, що рейди є частиною розслідування раніше скоєних злочинів.
Після чого в Азербайджані скасували усі культурні заходи за участі Росії – Кремль висловив жаль стосовно цього.
Напруга у відносинах між Баку та Москвою триває вже кілька місяців. У травні президент Азербайджану Ільхам Алієв проігнорував запрошення на парад до 9 травня в Москві, натомість того ж місяця Баку відвідав глава МЗС України Андрій Сибіга.
Відносини ускладнилися ще у грудні 2024 року після аварії азербайджанського літака в Казахстані, внаслідок якої загинули 38 людей. Алієв заявив, що літак збили над Росією, і звинуватив Кремль у спробах приховати інцидент. Путін вибачився перед Алієвим, назвавши те, що сталося, “трагічним випадком”, але не визнав відповідальність РФ. -
Подружжя з Тернополя підозрюють у махінаціях з майном інвесторів
Подружжя з Тернополя підозрюють у заволодінні майном іноземних інвесторів та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Сума завданих збитків перевищує 3,8 млн грн. Про це інформує Офіс Генпрокурора у п’ятницю, 27 червня.
“Директору товариства та його дружині повідомили про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України, жінці додатково інкримінували використання майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України”, – зазначили у повідомленні.
Тернополянин у 2019-2020 роках створив два ТОВ спільно з громадянами США. Основні фінансові вклади у товариства здійснювали іноземні інвестори.
Побудувавши житловий будинок у селищі Велика Березовиця поблизу Тернополя, директор товариства привласнив понад 750 тис грн, одержаних від продажу належних юридичній особі квартир. Інвестори ж не отримали жодних коштів від продажу.
Згодом підозрюваний зайнявся виробництвом туалетного паперу, купивши для цього за кошти вже іншого ТОВ нежитлові приміщення площею 1324,9 кв м та земельну ділянку 0,4280 га у с. Ярчівці, а також необхідне обладнання. Втім, пояснюють правоохоронці, його справжніми намірами було заволодіння майном фабрики на понад 3,1 млн грн. Для цього він з дружиною під виглядом укладення цивільної угоди незаконно перереєстрували землю та будівлі на новостворену юрособу, а кошти, отримані від реалізації решти майна товариства привласнили.
Своєю чергою, що дружина підприємця уклала договір іпотеки, використавши нерухоме майно в якості застави під час отримання позики у сумі 700 000 грн. Так, вона здійснила дії щодо його легалізації.
Нині на майно підозрюваних, орієнтовною вартістю понад 15 млн грн, наклали арешт. Приміщення фабрики та обладнання також арештували й передали в управління АРМА. -
Посадовець у Білій Церкві вимагав $15 тис. за звільнення від мобілізації
Керівника одного з комунальних закладів Білоцерківської міської ради затримали під час отримання 15 тисяч доларів хабаря за вплив на працівників ВЛК. Про це інформує Офіс Генпрокурора у середу, 25 червня.
Директора одного з Комунальних закладів Білоцерківської міської ради Київської області викрили за вимагання та отримання неправомірної вигоди у 15 тисяч доларів за вплив на працівників Військово-лікарської комісії з метою зняття з військового обліку.
“За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури керівника комунального закладу було викрито і сьогодні, 25 червня, безпосередньо після отримання неправомірної вигоди його затримано в порядку ст. 208 КПК України”, – додали у повідомленні.
Нині вирішується питання про повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України. -
Призначено трьох заступників генерального прокурора
Максим Крим, Марія Вдовиченко та Андрій Лещенко призначені на посади заступників генерального прокурора України. Відповідні накази підписав генпрокурор Руслан Кравченко, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
Повідомляється, що рекомендації на призначення надала Рада прокурорів України.
Всі троє раніше працювали на керівних посадах в органах прокуратури: Максим Крим обіймав посаду керівника Київської обласної прокуратури, Марія Вдовиченко виконувала обв’язки керівника Київської міської прокуратури, Андрій Лещенко працював на керівній посаді в Департаменті протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора.
Наразі вони вже приступили до виконання обов’язків. За кожним із заступників закріплений певний напрям роботи. -
Учасниця схеми розкрадання в Міноборони викрила спільників
У результаті співпраці з правоохоронцями одна з учасниць справи про викрадення коштів Міноборони дала важливі свідчення, які допомогли розкрити спільників і повернути державі понад 42 млн грн. Ця жінка визнала свою вину, уклала угоду з прокурором і надала інформацію про інших злочинців. Кошти, які були заволоділені в 2022 році, легалізували через фінансові операції. Суд вирішив конфіскувати ці кошти та винайняти винуватців. Фігурантці справи було призначено вісім років ув’язнення, проте вона була звільнена з іспитовим строком у три роки.
-
Новий генпрокурор пояснив, чому Зеленський його не представив
Президент України вирішив не представляти нового генерального прокурора Руслана Кравченка офіційно. Сам Кравченко зазначив у Facebook, що це спільне рішення із президентом, яке свідчить про відмову від бюрократичних формальностей. Він підкреслив, що команда працюватиме на результатом, а не на урочистостях. Кравченко визначив конкретні завдання для своєї роботи, включаючи зміцнення ролі прокуратури, боротьбу з корупцією, захист прав бізнесу та забезпечення справедливості в кримінальних справах. Верховна Рада підтримала призначення Кравченка генеральним прокурором, який має багаторічний досвід роботи в органах прокуратури та управління Державною податковою службою. Посада генпрокурора була вакантною з осені 2024 року після звільнення попередника.
-
Зеленський призначив нового генпрокурора
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором. Про це повідомляється на сайті глави держави в суботу, 21 червня.
“Призначити Кравченка Руслана Андрійовича генеральним прокурором”, – йдеться в указі №416/2025.
Раніше цього тижня Верховна Рада підтримала подання Зеленського та призначила Кравченка на посаду генпрокурора. Його кандидатура набрала 273 голоси.
Руслан Кравченко має 11-річний стаж роботи в органах прокуратури. До призначення на посаду генпрокурора працював керівником Державної податкової служби, а до цього – начальником Київської обласної військової адміністрації.
Посада генпрокурора залишалася вакантною з моменту звільнення Андрія Костіна 31 жовтня 2024 року. -
На відбудові водогону після підриву Каховської ГЕС привласнили 240 млн
Групу з п’яти осіб, серед яких є власник великої шляхобудівної компанії, її представник та інженерно-технічні працівники, викрили на привласненні понад 240 мільйонів гривень, виділених на будівництво водогону до Кривого Рогу після підриву Каховської ГЕС. Їм інкримінували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Будівельна компанія отримала понад 7,4 мільярди гривень державних коштів, але закуповувала будівельні матеріали через підконтрольні фірми з переплатою понад 40%. Підозрювані використовували штучно завищені ціни та імітували законність у своїх діях. Збитки в результаті їхніх дій становлять понад 240 мільйонів гривень. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів для фігурантів цієї справи.