Під час спецоперації НАБУ і САП виявили організовану злочинну групу, до складу якої входили народні депутати України. Ця група отримувала неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді. Наразі проводиться слідство щодо цих подій. Також вказано, що це не має стосунку до “Міндічгейту”.
Позначка: Голосування
-
Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
“Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
“Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС. -
Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA
Сенат США у середу затвердив кандидатуру мільярдера та астронавта Джареда Айзекмана на посаду адміністратора NASA при президентові Дональді Трампі. Про це повідомляє Reuters.
За його призначення проголосували 67 сенаторів, тоді як проти висловилися 30.
Айзекман стане 15-м керівником космічного агентства США та очолить структуру з близько 14 тисячами співробітників. NASA нині реалізує свою наймасштабнішу програму – повернення людей на Місяць у межах місії Artemis з подальшою перспективою польотів на Марс.
Айзекман передбачає переосмислення акценту на відправці місій на Марс на додаток до зусиль щодо місячної місії Artemis, а також більшу залежність від приватних компаній, таких як SpaceX, для економії коштів платників податків та стимулювання конкуренції у приватному секторі.
Деякі сенатори заявили, що вони стурбовані близькістю Айзекмана до Маска, чия компанія має контракти NASA на близько 15 мільярдів доларів.Маск виступав за кандидатуру Айзекмана ще у 2024 році.
Тим часом республіканці Сенату та деякі демократи наголосили на терміновості місячної гонки NASA з Китаєм, який прагне відправити своїх астронавтів на поверхню Місяця до 2030 року. NASA постає перед “нестабільною” ціллю – 2028 рік, використовуючи свою ракету Space Launch System та гігантську ракету SpaceX Starship, яка знаходиться в розробці, як посадковий модуль.Тимчасовий виконувач обов’язків керівника NASA Шон Даффі привітав Айзекмана з призначенням та заявив про мету повернути США на Місяць у 2028 році.
-
Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ
Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом). -
Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів
У Палаті представників США частина демократів приєдналася до республіканців і проголосувала проти імпічменту президента Дональда Трампа. Це викликало обурення серед демократів, бо багато з них вважають, що використання імпічменту як політичного інструменту – це погана ідея. Проте вони не хочуть, щоб їх сприймали як прихильників Трампа. Голосування було проведено через ініціативу демократа Ела Гріна, який стверджує, що Трамп зловживає своєю владою. Лідер республіканців у Палаті представників вніс пропозицію відхилити імпічмент, і ця пропозиція була підтримана більшістю голосів. Демократи вже внесли статті про імпічмент проти декількох членів уряду, але ці ініціативи не отримують широкої підтримки від обох партій.
-
США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС
Представниця США при ООН висловила свою незгоду з резолюцією ООН щодо Чорнобильської катастрофи, оскільки текст резолюції містить посилання на Порядок денний у галузі сталого розвитку до 2030 року, що не відповідає поглядам адміністрації Дональда Трампа. США проголосували проти цього тексту разом із іншими країнами, які виступили проти резолюції. У той же час, США підтримують міжнародні стандарти безпеки ядерних об’єктів і запобігання ядерним інцидентам. Резолюція, запропонована Україною та іншими країнами, була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН, але проти неї виступили Росія, Білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа, Нігер та США.
-
Чорнобильська АЕС: Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію
Генеральна Асамблея ООН підтримала резолюцію, запропоновану Україною та іншими країнами, щодо зміцнення міжнародної співпраці щодо наслідків Чорнобильської катастрофи. Резолюція отримала підтримку від 97 країн, в той час як 8 проголосували проти, а 39 утрималися. Серед проти були Росія, Білорусь, Китай та інші. Документ визнає серйозні наслідки аварії на ЧАЕС і закликає до міжнародної підтримки у відновленні структури. Також у резолюції зазначено про необхідність використання української транслітерації назви Чорнобиль та заплановано спеціальне засідання на 40-у річницю трагедії. Ремонт захисної оболонки ЧАЕС, пошкодженої російським дроном, планують завершити до кінця 2026 року. Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що пошкоджений конфайнмент ЧАЕС втратив ключові функції безпеки.
-
Євробачення змінює правила: EBU вводить нові обмеження на голосування
Європейська мовна спілка (EBU) оголосила про суттєві зміни в правилах голосування на пісенному конкурсі Євробачення.
Організація заявляє, що нововведення мають підвищити рівень довіри, прозорості та захистити конкурс від можливих маніпуляцій. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному сайті EBU.
За новими правилами вводяться обмеження на впливові рекламні кампанії, у тому числі організовані третіми сторонами, зокрема урядами. Учасникам та національним мовникам заборонено брати участь у таких кампаніях або підтримувати їх -інакше вони можуть отримати санкції.
EBU також зменшує максимальну кількість голосів, які можна віддати глядачу через інтернет, SMS або телефон: з 20 до 10.
У півфіналах запроваджують ту саму модель голосування, що й у фіналі: 50% оцінює журі, 50% -глядачі. Кількість членів журі збільшать з п’яти до семи, причому щонайменше двоє з них мають бути віком від 18 до 25 років. Усі члени журі підписуватимуть офіційну декларацію про незалежність та неупередженість.
Окрему увагу приділять боротьбі з шахрайством: буде запроваджено технічні інструменти для виявлення скоординованого чи підозрілого голосування та посилено моніторинг поведінкових аномалій під час підрахунку голосів.
Усі нові правила набудуть чинності з 2026 року. EBU зазначає, що ці зміни мають зміцнити довіру публіки та зробити конкурс більш прозорим і справедливим. -
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
“Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
“На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
Міністр енергетики Гринчук подала у відставку