Європейська мовна спілка (EBU) оголосила про суттєві зміни в правилах голосування на пісенному конкурсі Євробачення.
Організація заявляє, що нововведення мають підвищити рівень довіри, прозорості та захистити конкурс від можливих маніпуляцій. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному сайті EBU.
За новими правилами вводяться обмеження на впливові рекламні кампанії, у тому числі організовані третіми сторонами, зокрема урядами. Учасникам та національним мовникам заборонено брати участь у таких кампаніях або підтримувати їх -інакше вони можуть отримати санкції.
EBU також зменшує максимальну кількість голосів, які можна віддати глядачу через інтернет, SMS або телефон: з 20 до 10.
У півфіналах запроваджують ту саму модель голосування, що й у фіналі: 50% оцінює журі, 50% -глядачі. Кількість членів журі збільшать з п’яти до семи, причому щонайменше двоє з них мають бути віком від 18 до 25 років. Усі члени журі підписуватимуть офіційну декларацію про незалежність та неупередженість.
Окрему увагу приділять боротьбі з шахрайством: буде запроваджено технічні інструменти для виявлення скоординованого чи підозрілого голосування та посилено моніторинг поведінкових аномалій під час підрахунку голосів.
Усі нові правила набудуть чинності з 2026 року. EBU зазначає, що ці зміни мають зміцнити довіру публіки та зробити конкурс більш прозорим і справедливим.
Позначка: Голосування
-
Євробачення змінює правила: EBU вводить нові обмеження на голосування
-
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
“Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
“На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
Міністр енергетики Гринчук подала у відставку -
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає щомісячну грошову виплату членам сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною. Розмір виплати буде збільшено з однієї до півтори мінімальної заробітної плати. Закон передбачає, що якщо у сім’ї є двоє або більше осіб з такими заслугами, вони отримають виплату порівну. Це рішення підтримали 259 депутатів. Очікується, що новий закон спростить процес отримання грошової допомоги сім’ям загиблих громадян, які мають особливі заслуги перед країною.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії схвалив законопроєкт про вихід з Стамбульської конвенції попри протести та попередження європейських дипломатів. Ця конвенція має на меті боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Голосування відбулося після тривалих дебатів, де 56 депутатів підтримали закон, а 32 виступили проти нього. На цей крок також вплинули масові протести біля будівлі Сейму, де виступали залишенням конвенції. Деякі парламентарі вважають, що конвенція не ефективна у боротьбі з насильством, тоді як інші вважають її загрозою для традиційних цінностей. Європейські дипломати висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення, нагадавши, що конвенцію підписали 38 європейських країн. Президент Латвії має 10 днів для ухвалення рішення щодо підписання закону або повернення його на доопрацювання. Якщо країна все ж припинить дію конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка вийшла з цього договору.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
EBU відклала голосування щодо участі Ізраїлю в Євробаченні-2026
Організатори Євробачення вирішили відкласти голосування щодо участі Ізраїлю у конкурсі у 2026 році через нестабільну ситуацію на Близькому Сході. Плановану онлайн-зустріч, під час якої мали прийняти рішення, скасували, і тепер питання буде розглянуто на зимовій асамблеї організації у грудні. Вирішення про проведення самого голосування на цьому засіданні поки що не уточнено. Участь Ізраїлю у Євробаченні раніше спричинила розбіжності серед країн-учасниць через конфлікт у Газі. Однак минулого тижня ситуація в регіоні трохи полегшилася після оголошення перемир’я, що діяло з п’ятниці, а також після обміну заручниками між ХАМАСом та Ізраїлем.
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару, Анрі Радзуеліна, розпустив парламент через спроби опозиції оголосити йому імпічмент. Він зробив це після того, як ствердив, що переховується через замах на його життя. Президент закликав до діалогу для подолання кризи. У столиці країни панувала спокійна атмосфера, і поліція уникала сутичок з протестувальниками. Опозиція вимагала імпічменту, але результат буде залежати від депутатів від партії президента, яка має більшість у парламенті. Сенат призначив нового лідера, який тимчасово виконує обов’язки глави держави. Пізніше виявилось, що Збройні сили Мадагаскару взяли владу в країні після від’їзду президента, який вирушив до Франції.