Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально.
Позначка: Голосування
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
-
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулись перші парламентські вибори після свердловини режиму Башара Асада у грудні 2024 року. Вибори проводилися непрямим голосуванням, де 6 тисяч виборців вибирали кандидатів у парламент, що мали представляти всі 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент Ахмед аш-Шараа, який також обрав 1570 кандидатів. Усього сирійці обирали дві третини з 210 депутатів парламенту, а одну третю депутатів призначить сам президент. Влада вибрала непрямі вибори через відсутність точних даних про населення країни. У деяких провінціях вибори були скасовані через нестабільність, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент вимагатиме від парламенту швидких рішень, зокрема, ухвалення нової конституції.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером в опитуваннях є Андрей Бабіш, який обіцяє підвищення зарплат та економічне зростання, але відмовляється від допомоги Україні. Його партія ANO очікується отримати більше 30% голосів, але можливо не зможе утворити більшість у парламенті. Партія Spolu також має шанс зберегти більшість, якщо інші політичні сили не наберуть необхідну підтримку. Бабіш критикував ініціативу Чехії з постачання снарядів для України, називаючи її “гнилою”.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
На парламентських виборах у Молдові завершилося голосування на всіх дільницях всередині країни. Явка громадян склала 51,9%, що трохи менше, ніж на попередніх виборах. Найбільше голосували люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь у голосуванні. Троє людей були затримані після спроби спровокувати заворушення у Кишиневі після голосування. Вони мали при собі піротехніку та інші матеріали. Центральна виборча комісія підтвердила, що вибори відбулися через високу явку виборців. Також було заявлено про кібератаку з боку Росії проти ЦВК Молдови.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
На виборах до парламенту Молдови, які відбулися у неділю, 28 вересня, явка виборців перевищила 40,44%, що означає, що вони відбулися. Ці дані були оприлюднені Центральною виборчою комісією Молдови. Понад 1,1 мільйона виборців взяли участь у голосуванні, що складає більше за мінімально необхідний показник у 33,33%. Діаспора також виявила високу активність – за кордоном проголосували понад 161 тисяча людей. Жителі Придністров’я віддали свій голос на виборчих дільницях – це близько 9000 громадян.
-
Доля Ізраїлю на Євробаченні вирішиться голосуванням EBU
Європейська мовна спілка (EBU) розглядає ситуацію щодо участі Ізраїлю у Євробаченні через конфлікт в Секторі Гази. Деякі країни, зокрема Ірландія, Словенія, Нідерланди, Ісландія та Іспанія, вимагають дискваліфікації Ізраїлю, але Німеччина та Італія проти цього. EBU вирішила провести позачергове засідання у листопаді, під час якого країни-учасниці проголосують за участь Ізраїлю. Це колективне рішення визначить, чи прийме Ізраїль участь у Євробаченні-2025.
-
Україна зробила заяву щодо “виборів” на ТОТ
Українське Міністерство закордонних справ заявило, що результати незаконних “виборів”, які Росія провела на тимчасово окупованій території України, є нікчемними. Вони підкреслили, що будь-які органи та посадові особи, які були обрані чи призначені в цих умовах, не матимуть жодних юридичних підстав для виконання своїх обов’язків. МЗС наголосило, що всі вони нестимуть відповідальність відповідно до українського законодавства та міжнародних норм. Україна закликає своїх союзників та партнерів не визнавати результатів цих псевдовиборів та утримуватися від спілкування з представниками окупаційної влади. Росія провела “вибори” на окупованій території Криму та Севастополя, що порушує міжнародне право. Також російський президент Путін заявив про пошук свого наступника.
-
Уряд Франції відправили у відставку
Французький парламент проголосував за відставку прем’єр-міністра Франсуа Байру та його уряду, що призвело до нової політичної кризи у країні. Прем’єр-міністр спробував просунути непопулярний план економії, але був рішуче відхилений парламентом. Тепер Байру має подати заяву про відставку президенту Макрону. Це рішення також викликало заклики до відставки самого Макрона. Є думки про призначення тимчасового уряду для пошуку нового прем’єр-міністра. Макрон обіцяв призначити нового прем’єра найближчими днями.