Верховна Рада прийняла закон, який передбачає щомісячну грошову виплату членам сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною. Розмір виплати буде збільшено з однієї до півтори мінімальної заробітної плати. Закон передбачає, що якщо у сім’ї є двоє або більше осіб з такими заслугами, вони отримають виплату порівну. Це рішення підтримали 259 депутатів. Очікується, що новий закон спростить процес отримання грошової допомоги сім’ям загиблих громадян, які мають особливі заслуги перед країною.
Позначка: Голосування
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії схвалив законопроєкт про вихід з Стамбульської конвенції попри протести та попередження європейських дипломатів. Ця конвенція має на меті боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Голосування відбулося після тривалих дебатів, де 56 депутатів підтримали закон, а 32 виступили проти нього. На цей крок також вплинули масові протести біля будівлі Сейму, де виступали залишенням конвенції. Деякі парламентарі вважають, що конвенція не ефективна у боротьбі з насильством, тоді як інші вважають її загрозою для традиційних цінностей. Європейські дипломати висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення, нагадавши, що конвенцію підписали 38 європейських країн. Президент Латвії має 10 днів для ухвалення рішення щодо підписання закону або повернення його на доопрацювання. Якщо країна все ж припинить дію конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка вийшла з цього договору.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
EBU відклала голосування щодо участі Ізраїлю в Євробаченні-2026
Організатори Євробачення вирішили відкласти голосування щодо участі Ізраїлю у конкурсі у 2026 році через нестабільну ситуацію на Близькому Сході. Плановану онлайн-зустріч, під час якої мали прийняти рішення, скасували, і тепер питання буде розглянуто на зимовій асамблеї організації у грудні. Вирішення про проведення самого голосування на цьому засіданні поки що не уточнено. Участь Ізраїлю у Євробаченні раніше спричинила розбіжності серед країн-учасниць через конфлікт у Газі. Однак минулого тижня ситуація в регіоні трохи полегшилася після оголошення перемир’я, що діяло з п’ятниці, а також після обміну заручниками між ХАМАСом та Ізраїлем.
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару, Анрі Радзуеліна, розпустив парламент через спроби опозиції оголосити йому імпічмент. Він зробив це після того, як ствердив, що переховується через замах на його життя. Президент закликав до діалогу для подолання кризи. У столиці країни панувала спокійна атмосфера, і поліція уникала сутичок з протестувальниками. Опозиція вимагала імпічменту, але результат буде залежати від депутатів від партії президента, яка має більшість у парламенті. Сенат призначив нового лідера, який тимчасово виконує обов’язки глави держави. Пізніше виявилось, що Збройні сили Мадагаскару взяли владу в країні після від’їзду президента, який вирушив до Франції.
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду