У Сирії відбулись перші парламентські вибори після свердловини режиму Башара Асада у грудні 2024 року. Вибори проводилися непрямим голосуванням, де 6 тисяч виборців вибирали кандидатів у парламент, що мали представляти всі 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент Ахмед аш-Шараа, який також обрав 1570 кандидатів. Усього сирійці обирали дві третини з 210 депутатів парламенту, а одну третю депутатів призначить сам президент. Влада вибрала непрямі вибори через відсутність точних даних про населення країни. У деяких провінціях вибори були скасовані через нестабільність, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент вимагатиме від парламенту швидких рішень, зокрема, ухвалення нової конституції.
Позначка: Голосування
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером в опитуваннях є Андрей Бабіш, який обіцяє підвищення зарплат та економічне зростання, але відмовляється від допомоги Україні. Його партія ANO очікується отримати більше 30% голосів, але можливо не зможе утворити більшість у парламенті. Партія Spolu також має шанс зберегти більшість, якщо інші політичні сили не наберуть необхідну підтримку. Бабіш критикував ініціативу Чехії з постачання снарядів для України, називаючи її “гнилою”.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
На парламентських виборах у Молдові завершилося голосування на всіх дільницях всередині країни. Явка громадян склала 51,9%, що трохи менше, ніж на попередніх виборах. Найбільше голосували люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь у голосуванні. Троє людей були затримані після спроби спровокувати заворушення у Кишиневі після голосування. Вони мали при собі піротехніку та інші матеріали. Центральна виборча комісія підтвердила, що вибори відбулися через високу явку виборців. Також було заявлено про кібератаку з боку Росії проти ЦВК Молдови.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
На виборах до парламенту Молдови, які відбулися у неділю, 28 вересня, явка виборців перевищила 40,44%, що означає, що вони відбулися. Ці дані були оприлюднені Центральною виборчою комісією Молдови. Понад 1,1 мільйона виборців взяли участь у голосуванні, що складає більше за мінімально необхідний показник у 33,33%. Діаспора також виявила високу активність – за кордоном проголосували понад 161 тисяча людей. Жителі Придністров’я віддали свій голос на виборчих дільницях – це близько 9000 громадян.
-
Доля Ізраїлю на Євробаченні вирішиться голосуванням EBU
Європейська мовна спілка (EBU) розглядає ситуацію щодо участі Ізраїлю у Євробаченні через конфлікт в Секторі Гази. Деякі країни, зокрема Ірландія, Словенія, Нідерланди, Ісландія та Іспанія, вимагають дискваліфікації Ізраїлю, але Німеччина та Італія проти цього. EBU вирішила провести позачергове засідання у листопаді, під час якого країни-учасниці проголосують за участь Ізраїлю. Це колективне рішення визначить, чи прийме Ізраїль участь у Євробаченні-2025.
-
Україна зробила заяву щодо “виборів” на ТОТ
Українське Міністерство закордонних справ заявило, що результати незаконних “виборів”, які Росія провела на тимчасово окупованій території України, є нікчемними. Вони підкреслили, що будь-які органи та посадові особи, які були обрані чи призначені в цих умовах, не матимуть жодних юридичних підстав для виконання своїх обов’язків. МЗС наголосило, що всі вони нестимуть відповідальність відповідно до українського законодавства та міжнародних норм. Україна закликає своїх союзників та партнерів не визнавати результатів цих псевдовиборів та утримуватися від спілкування з представниками окупаційної влади. Росія провела “вибори” на окупованій території Криму та Севастополя, що порушує міжнародне право. Також російський президент Путін заявив про пошук свого наступника.
-
Уряд Франції відправили у відставку
Французький парламент проголосував за відставку прем’єр-міністра Франсуа Байру та його уряду, що призвело до нової політичної кризи у країні. Прем’єр-міністр спробував просунути непопулярний план економії, але був рішуче відхилений парламентом. Тепер Байру має подати заяву про відставку президенту Макрону. Це рішення також викликало заклики до відставки самого Макрона. Є думки про призначення тимчасового уряду для пошуку нового прем’єр-міністра. Макрон обіцяв призначити нового прем’єра найближчими днями.
-
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки. -
В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ
Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з фракції Європейська солідарність на своєму каналі в Telegram у середу, 3 вересня.
“Рада затвердила указ президента про вилучення 1592 видів залізничних вагонів, які належать резидентам РФ”, – написав народний обранець.
Законопроєкт № 13442 про затвердження указу президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у цілому підтримали 263 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту, додав Гончаренко. -
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила
В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України.