Весілля Джеффа Безоса та Лорен Санчес у Венеції виявилося великим фінансовим успіхом для модних брендів і самого міста. За даними видання WWD, подія принесла світовим брендам загалом $222 мільйони завдяки публікаціям у ЗМІ та соцмережах. Dolce & Gabbana очолили список: вони заробили $14,5 мільйонів на сукні нареченої. Інші бренди також отримали вигоду, зокрема Schiaparelli ($4 млн), Versace ($2,8 млн), Oscar de la Renta ($2,7 млн), Alexander McQueen і Dior (по $1,6 млн). На святкування приїхали 200 знаменитостей, серед яких Леонардо Ді Капріо, Опра Вінфрі, Кардашьян-Дженнери, Іванка Трамп, Сідні Свіні. Хоча весілля викликало протести серед місцевих мешканців, для економіки міста воно було вигідним – надходження до бюджету склали 957 мільйонів євро.
Позначка: Гроші
-
Швеція виділила ₴590 млн на кібербезпеку України
Швеція виділила понад 590 мільйонів гривень на кібербезпеку України в межах міжнародної ініціативи Талліннського механізму. Кошти спрямують на модернізацію ІТ-інфраструктури. Про це інформує Міністерство цифрової трансформації у середу, 2 липня.
“Шведське агентство з міжнародного розвитку Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete виділяє новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 11 країн-партнерів у зміцненні кіберстійкості”, – зазначили у повідомленні.
У пресслужбі уточнили, що кошти спрямують на оновлення ІТ-інфраструктури, посилення захисту цифрових продуктів та навчання співробітників ключових держустанов.
Лише за 2024 рік понад 2 000 кібератак здійснили на публічний сектор і держоргани. У Мінцифри додали, що завдяки підтримці Sida реалізовуватимуть проєкти, щоб “цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”.
Фінансування Sida безпосередньо надходитиме через Estonian Centre for International Development – урядовий фонд Естонії, який відповідає за управління та реалізацію проєктів міжнародного розвитку й гуманітарної допомоги.
Раніше стало відомо, що Швеція виділить близько 1,7 млрд шведських крон на гуманітарну підтримку України. -
У Норвегії 47 тисяч людей отримали фейкові виграші в лотерею
У Норвегії стався масштабний курйоз: 47 тисяч учасників національної лотереї Norsk Tipping отримали повідомлення про величезні виграші, яких насправді не існувало, повідомляють CNN, The Guardian.
Причина – математична помилка в програмному коді. Виграшні суми, які мали бути поділені на 100 (адже надходили з Німеччини в євроцентах), помилково помножили на 100. Внаслідок цього звичайні виграші в кілька сотень крон виглядали як багатомільйонні джекпоти.
Так, одному гравцю повідомили, що він виграв 1,9 мільйона крон (близько 170 тисяч доларів), хоча реальна сума становила 199 крон (~17 доларів). Іншому нарахували аж 5,1 мільйона крон, хоча насправді було 510 крон.
Компанія одразу заявила, що жоден з гравців не отримав неправильної суми, і кілька разів перепросила.
Гендиректорка Norsk Tipping Тоньє Сагстюєн також публічно вибачилася:
“Мені неймовірно шкода, що ми так розчарували багатьох людей, і я розумію, що люди зляться на нас. Я отримала багато повідомлень від людей, які вже встигли побудувати плани на відпустку, купівлю квартири чи ремонт, перш ніж зрозуміли, що сума була неправильною. Єдине, що я можу їм сказати: пробачте! Але я розумію, що це слабке заспокоєння”,
Після скандалу Сагстюєн пішла у відставку. Тимчасово її замінив в.о. генерального директора Вегар Странд, який пообіцяв: компанія інтенсивно працює, аби не допустити подібного в майбутньому. -
Держбюджет перепишуть під військові потреби
Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на поточний рік для підвищення обсягу військових видатків. Звідки візьмуть кошти? Куди спрямують кошти Кабмін схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт змін до закону про державний бюджет на 2025 р. “У зв’язку з тим, що ми не завжди можемо передбачити ситуацію під час повномасштабної війни та потреби Збройних Сил, ми звертаємося до вас з переглядом бюджету. Є звернення Міністра оборони щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет… Є розуміння того, що грошей на Збройні Сили не вистачає з різних причин”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко. Необхідність скоригувати бюджет виникла через зростання витрат на закупівлю зброї, зокрема через затримки міжнародної допомоги. Вже четвертий рік Україна живе в умовах високої невизначеності, що спричинена повномасштабною агресією з боку РФ. Така ситуація потребує від уряду адаптивності до реалій війни та готовності приймати рішення, що сприятимуть підвищенню обороноздатності України.
Наразі для сектору безпеки і оборони необхідні додаткові кошти для забезпечення критично важливих потреб, зокрема для закупівлі зброї, боєприпасів та військового обладнання.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.
За інформацією пресслужби Мінфіну, Міноборони виділять 310,8 млрд грн; МВС – 84,1 млрд грн; ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн; Мінстратегпрому – 4,5 млрд грн; СБУ – 1,6 млрд грн; УДО – 0,5 млрд грн; Держспецзв’язку – 64,5 млн грн.
Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом в змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.
Також пропонується в 2025 р. кошти, отримані до спецфонду Держбюджету, як виняток, спрямувати у таких пропорціях за такими напрямами: 45% – Держспецзв’язку на здійснення закупівлі спецтехніки та обладнання, 45% – Мінстратегпрому на виконання програм реформ ОПК, 10% – головним розпорядникам коштів держбюджету, що належать до сектору оборони і безпеки.
Також законопроєктом пропонується встановити, що Кабмін може спрямувати Міноборони на закупівлі техніки залишок коштів, утворений станом на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були надходження спецфонду. Таким чином пропонується розширення повноважень Кабміну “перекидати” кошти на сектор безпеки та оборони. Звідки візьмуть кошти Збільшення дохідної частини планується, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету – 147,5 млрд грн: ПДФО – 56 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн; коштів, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн; частини чистого прибутку та дивідендів – 15 млрд грн; акцизу із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн; коштів, перерахованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн; адмінштрафів у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн; інших надходжень – 8,9 млрд грн.
Також збільшити доходи планується за рахунок зростання обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.
Пропонується дозволити Міністерству фінансів перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці.
Зокрема у законі пропонують дозволити уряду тимчасово не платити за боргом, який був узятий Державної продовольчо-зерновою корпорацією України у 2012 р. в Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Це призупинення платежів може тривати до 1 жовтня 2025 р., але лише до того моменту, поки не буде змінено умови цього боргу (тобто не буде укладено нову угоду з кредиторами).
Уряд хоче мати право відкласти виплати за цим боргом, поки не домовиться з усіма кредиторами про нові умови.
Також в законопроєкті пропонується спрямувати кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання. “Запропоновані рішення дозволять зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору”, – йдеться на сайті Кабміну. Надалі законопроєкт має бути розглянутий та схвалений Верховною Радою України та підписаний Президентом України. Зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть Крім змін у сумах фінансування різних органів, законопроєкт стосується ЄСВ для військовослужбовців і поліціантів, прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів.
Завдяки цим змінам зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть.
Для військовослужбовців та поліціантів з доходом понад 120 тис. грн, у разі прийняття законопроєкту, грошове забезпечення збільшиться у другій половині 2025 р. за рахунок зниження суми сплачуваного ЄСВ.
Також пропонується підняти прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів прокурорів з 1 серпня 2025 р. до 2102 грн (наразі – 1600 грн). Отже, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури має зрости з 40 тис. грн до 52,5 тис. грн. Де ще можна взяти кошти Поки що законопроєкт не прийнято, суспільство має можливість обговорювати, звідки ще можна брати кошти.
Так, економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта – у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Своєю чергою економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що можна зекономити на фінансуванні українських адміністрацій окупованих регіонів. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат.Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”, – каже він. Вікторія Хаджирадєва -
Середня зарплата зросла на чверть
Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників Європейського Союзу на рівні послів схвалив план для початку переговорів з Європарламентом про запуск Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 мільярда грантів до кінця 2027 року, з яких €300 мільйонів підуть на підтримку українського оборонного комплексу. Мета EDIP – підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма сприятиме також відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції до європейської бази. ЄС планує виділити €1,2 мільярда на проєкти програми та €300 мільйонів через Інструмент підтримки України. Важливо, що при залученні українських компонентів буде дотримана юридична та процедурна сумісність з EDIP. Це рішення враховує пропозиції Єврокомісії щодо підтримки України та було прийняте після важливих подій, що відбулися в Європі.
-
Джейк Пол оригінально розпорядився гонораром за бій із легендою
Американський блогер і боксер вирішив втілити свою давню мрію і купив ранчо після того, як заробив приблизно 30 мільйонів доларів за поєдинок із Тайсоном. Це було його бажанням протягом 15 років, і тепер він може насолоджуватися такими розвагами, як полювання, риболовля, катання на квадроциклах і водних лижах. Ранчо обійшлося йому у 39 мільйонів доларів, але він вважає, що вартість була виправдана після особистого огляду маєтку. Крім того, він планує провести бій проти Джервонти Девіса, що стане важливим етапом у його боксерській кар’єрі.
-
Монро розповіла про фінанси під час війни
Популярна українська блогерка Монро поділилася, як формується її дохід під час війни, та зізналася, на що йдуть основні витрати. Про це вона розповіла в інтерв’ю Аліні Доротюк.
Монро зазначила, що не живе розкішно, а найбільше коштів витрачає на базові потреби та допомогу близьким:
“Я досить скромно живу. Найбільше витрачаю на їжу, також інші витрати, допомога матусі, подарунки. Економія на косметиці – по бартеру дарують” – зізнається вона.
Свого часу блогерка навіть вела облік доходів і витрат у спеціальному застосунку, але згодом вирішила відмовитися від нього – щоб не тривожитись зайвий раз.
Основне джерело доходу Монро – її YouTube-канал. Також вона почала надавати психологічні консультації та працює в громадському об’єднанні, де має невелику зарплату.
“Витратила я минулого місяця 78 тисяч, заробила я на 20 відсотків менше. Це і YouTube, я почала надавати консультації психологічні. Я працюю в громадському об’єднанні, там теж невеличка зарплата. Іноді якісь гроші капають” – додала вона. -
Яна Глущенко розповіла про нерівні виплати й борги Дизель шоу
Акторка Яна Глущенко, яка навесні цього року покинула Дизель шоу після десятиліття участі в проєкті, вперше публічно розповіла про умови роботи в команді та заборгованості, що залишилися після її виходу.
У YouTube-проєкті ТСН.ua Наодинці Глущенко зазначила, що всі учасники шоу мали фіксовану ставку, однак не всім платили однаково – частина акторів отримувала премії, а частина ні. Причини такої вибірковості їй не пояснювали.
“Ставка була одна у всіх. Але були акторам премії. І дехто їх не отримував. Я не запитувала чому так. Я спостерігала. Але я пішла не через гроші. Просто я хочу йти далі” – сказала акторка.
Звільнившись, Яна одразу отримала розрахунок по зарплаті, але досі чекає на виплати за участь у рекламних скетчах Дизель шоу. За її словами, система нарахування була складною – гонорари залежали від кількості епізодів, у яких знімався актор, та навіть від деталей, як-от поява в кадрі з їжею.
“Зарплата за рекламу залежала від того, скільки скетчів знімалося, в якій кількості ти знімаєшся, або якщо ти там в номерах їси. І потім вони якось там враховували і у нас у всіх була різна зарплата за рекламу. І нам, наскільки я знаю, вже давно, більше ніж півроку, не оплачується це все. Я навіть не знаю, яка сума. Але ще чекаю і сподіваюся, що дочекаюся” – зізнається Глущенко.
Нині акторка шукає нові шляхи для розвитку – як в кар’єрі, так і особисто. -
Пенсіонер із Канади виграв близько 2,5 мільйонів доларів
Пенсіонер з Канади, Девід Серкін, вже чотири рази виграв джекпот у лотереї, виграючи загалом близько 2,5 мільйона доларів за останні дев’ять місяців. Чоловік живе в місті Летбридж, де грає у лотерею з 1982 року. Його останні виграші сталися у 2024-2025 роках: 20 серпня 2024 року він виграв 500 тисяч доларів, 16 листопада 2024 року – 1 мільйон доларів, а 3 травня 2025 року – ще 1 мільйон доларів. Його друзі були вражені цим успіхом, а дружина просто не могла повірити у таку удачу. Серкін витратив попередній виграш на відпочинок на Гаваях, а цього разу планує разом з дружиною подорож до Ньюфаундленду.