У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.
Позначка: Імпорт
-
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
-
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії після засідання постійних представників країн-членів ЄС, повідомляє у п’ятницю, 4 липня, агентство TASR із посиланням на відділ комунікацій МЗС та європейських справ Словаччини.
Уряд під керівництвом Роберта Фіцо неодноразово заявляв, що без належних гарантій з боку Єврокомісії, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків програми для Словаччини, підтримка санкційного пакету є неможливою. Ініціатива RePowerEU передбачає припинення імпорту російського природного газу до Європейського Союзу з 2028 року, що, на думку прем’єра Словаччини, може мати значний вплив на економіку країни.
МЗС Словаччини зазначило, що країна позитивно оцінює переговори з Єврокомісією щодо енергетичних питань, спрямованих на глибше розуміння її специфічних застережень. Водночас було наголошено на вразливому становищі Словаччини через потенційні наслідки ініціативи RePowerEU.
Як пише видання, цього тижня до Словаччини прибули представники високого рівня групи експертів Єврокомісії для обговорення проблемних аспектів програми. Міністерство економіки країни разом із енергетичними компаніями та промисловими підприємствами вказує на те, що RePowerEU становить серйозний виклик для економічної конкурентоспроможності держави. Особливе занепокоєння висловлюється щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки.
Словаччина наразі залишається на своїй позиції й продовжує блокувати ухвалення санкційного пакету. Водночас МЗС висловлює готовність до конструктивного діалогу з Єврокомісією, який має бути спрямований на пошук спільних рішень в інтересах громадян та бізнесу країни. Однак поки що переговори не призвели до усунення ключових застережень уряду Братислави щодо програми RePowerEU.
Нагадаємо, Угорщина та Словаччина не підтримали санкції, які обмежують імпорт дешевих російських енергоносіїв.
Раніше повідомлялося, що Єврокомісія працює над зняттям застережень Словаччини в рамках узгодження 18-го пакету санкцій ЄС.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, було збільшено квоти на пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Україна може експортувати ці продукти до ЄС без мит. Це рішення було ухвалено після тимчасового скасування мит і квот на українську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою її чорноморським шляхам. Переглянута угода охоплює 40 товарів і має бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. За прогнозами Національного банку України, країна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот для агропродукції, яка буде експортуватися до Європейського Союзу.
-
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія оголосила про досягнення угоди щодо перегляду торговельної угоди між ЄС та Україною – “Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA). Ця угода встановлює нові правила торгівлі, які замінять попередні Автономні торгові заходи (АТМ). Нова угода передбачає обмеження квот для певних сільськогосподарських продуктів, а також збільшення квот для інших товарів. Європейські країни також будуть мати можливість застосовувати захисні механізми для захисту власних ринків. Угоду буде надіслано на ратифікацію країнам ЄС та Європейському парламенту. Експерти вважають, що угода є компромісом між інтересами України та ЄС, проте деякі питання щодо товарів залишаються невирішеними. Угода вважається кроком у напрямку подальшої інтеграції України до ЄС.
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Єврокомісія планує впровадити нові заходи для відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи мають на меті зменшити залежність країн ЄС від постачань з Росії. Це стосується як енергетичного сектору, так і ядерної промисловості. Єврокомісія визнає, що для досягнення повної незалежності від РФ потрібні значні інвестиції, але це є необхідним кроком для забезпечення енергетичної безпеки Європи. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, виступають проти таких змін, стверджуючи, що вони можуть привести до підвищення цін на енергію та загрожувати стабільності. Однак в Брюсселі вважають, що поступове відмовлення від російського палива допоможе уникнути різких зростань цін. Питання про відмову від російського ядерного палива буде обговорено на зустрічі міністрів енергетики.
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.