У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.
Позначка: Інфляція
-
Держстат оцінив рівень інфляції за рік
-
В Україні промислова інфляція зросла на 5,4%
В Україні ціни виробників промислової продукції у листопаді 2025 року зросли на 9,9% у річному вимірі, порівняно з жовтнем індекс цін зріс на 5,4%. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними Держстату, у листопаді індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із жовтнем збільшився на 5,4%.
Основним прискорювачем промислової інфляції минулого місяця стало підвищення вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 12,4%.
У річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 9,9%, у жовтні 2025 року цей показник становив 5,5%. -
Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ
Російська економіка стикається зі зростаючими труднощами у вигляді неконтрольованої інфляції, зростаючого дефіциту бюджету, та падіння доходів від нафти та газу. Однак, це не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі. Про це у суботу, 20 грудня пише CNN.
Як стверджує видання, західні санкції та внутрішня інфляція поки що не стали критичними для Кремля через стабільні прибутки від продажу нафти в Азію. Високі виплати військовим та працівникам оборонних заводів фактично “купують” лояльність найбідніших регіонів, нівелюючи соціальне невдоволення. Експерти прогнозують, що економічний чинник не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі.
На думку аналітиків, російська економіка входить у фазу тривалої стагнації, проте наявних ресурсів Кремлю цілком достатньо для ведення бойових дій високої інтенсивності протягом наступних кількох років. Попри зростаючий тиск санкцій та рекордні військові витрати, економічна ситуація не стане тією “останньою краплею”, яка змусить агресора зупинитися найближчим часом.
Аналітики наголошують, що поки Росія має можливість експортувати енергоносії за прийнятними цінами, економіка не буде визначальним фактором у воєнному плануванні російського диктатора Володимира Путіна.
Видання наводить слова старшої наукової співробітниці Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марії Снєгової, яка вважаає, що нинішній стан справ у РФ далекий від катастрофічного. Хоча “цукровий бум” від перших років війни закінчився, ресурсів вистачить щонайменше на 3-5 років.
Також Річард Конноллі з британського інституту RUSI зауважує, що допоки триває стабільний експорт до Китаю та Індії, грошей вистачатиме “просто для того, щоб жити далі”.
У найбідніших регіонах РФ зарплати в оборонному секторі зросли у 3-5 разів. Виплати солдатам і так звані “гробові” стали найбільшими доходами, які ці родини бачили за всю історію.
З іншого боку, пише видання, завдяки пропаганді та репресіям, висока інфляція в Росії не викликає масових протестів, на відміну від демократичних країн Заходу.
Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58. -
Держстат оцінив ВВП України за третій квартал 2025
У третьому кварталі 2025 року реальний ВВП України зрос на 2,1%, порівняно з попереднім роком. Це трошки менше, ніж очікувалося. Національний банк знизив прогноз зростання економіки на весь 2025 рік до 1,9% через проблеми з енергетикою та брак робочої сили. Прогноз на 2026 рік також скоригували, передбачаючи зростання ВВП на 2%, а інфляцію на цей рік очікують на рівні 9,2%.
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, внаслідок війни та санкцій у російській економіці росіяни стали менше їсти. Вперше за декілька років статистика зафіксувала зменшення споживання продуктів у натуральному вимірі. Протягом останніх двох місяців споживання гречки, м’яса, рису, молока та інших продуктів у Росії скоротилося. Водночас ціни на продукти значно зросли, що призвело до збільшення витрат громадян. ЦПД вказує на те, що росіяни змушені затягувати паски через погіршення економічної ситуації, хоча російська пропаганда намагається переконати, що доходи зростають. Організація вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України відкоригував прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 1,9% замість попередніх 2,1%, але покращив прогноз інфляції на цей рік до 9,2% замість 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка покаже зростання на 2,0% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році. Також очікується сповільнення інфляції до 6,6% у 2026 році та до 5,0% у 2027 році. Пишний зазначив, що економіка зростає завдяки активізації жнив, стійкому споживчому попиту та поліпшенню ситуації в енергосекторі, але дефіцит енергії та робочої сили обмежує ділову активність. На наступні роки передбачається прискорення зростання економіки завдяки врожаям, інвестиціям та євроінтеграції. Голова НБУ наголосив, що монетарна політика спрямована на зниження інфляції до 5% та стабілізацію валютного ринку.