У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Позначка: Інфляція
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
-
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, внаслідок війни та санкцій у російській економіці росіяни стали менше їсти. Вперше за декілька років статистика зафіксувала зменшення споживання продуктів у натуральному вимірі. Протягом останніх двох місяців споживання гречки, м’яса, рису, молока та інших продуктів у Росії скоротилося. Водночас ціни на продукти значно зросли, що призвело до збільшення витрат громадян. ЦПД вказує на те, що росіяни змушені затягувати паски через погіршення економічної ситуації, хоча російська пропаганда намагається переконати, що доходи зростають. Організація вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України відкоригував прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 1,9% замість попередніх 2,1%, але покращив прогноз інфляції на цей рік до 9,2% замість 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка покаже зростання на 2,0% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році. Також очікується сповільнення інфляції до 6,6% у 2026 році та до 5,0% у 2027 році. Пишний зазначив, що економіка зростає завдяки активізації жнив, стійкому споживчому попиту та поліпшенню ситуації в енергосекторі, але дефіцит енергії та робочої сили обмежує ділову активність. На наступні роки передбачається прискорення зростання економіки завдяки врожаям, інвестиціям та євроінтеграції. Голова НБУ наголосив, що монетарна політика спрямована на зниження інфляції до 5% та стабілізацію валютного ринку.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, вже вп’яте поспіль. Це рішення було прийнято через зростання проінфляційних ризиків, які можуть вплинути на стабільність валютного ринку та інфляційні очікування. НБУ покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. Регулятор попередив, що якщо ризики для цінової динаміки зростатимуть, то можливе відтермінування зниження облікової ставки. НБУ також наголосив, що зниження ставки можливе лише при послабленні проінфляційних ризиків. У цьому році Нацбанк тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення сталося у березні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і може свідчити про рівень інфляції та економічного зростання в країні.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
За інформацією агентства Bloomberg, Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України щодо девальвації гривні. МВФ вважає, що контрольована девальвація може допомогти зміцнити фінансову ситуацію в Україні, збільшивши доходи бюджету. Однак у НБУ виступають проти такого кроку, оскільки він може призвести до інфляції та негативно вплинути на громадську думку. Україна уже отримала частину коштів від програми МВФ і зараз узгоджує новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ, щоб підтримати Україну у зусиллях отримання додаткових коштів. Деякі фахівці застерігають, що девальвація може мати негативні наслідки, такі як інфляція, яка може позбавити бюджет України фінансової стабільності.
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
Згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду, світове зростання економіки сповільниться у найближчі роки. Темпи зростання у розвинених країнах очікуються нижчими, близько 1,5%, у той час як у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, вони будуть трохи більшими за 4%. Інфляція в усьому світі буде знижуватися, але з варіаціями між країнами. МВФ відзначає, що світова економіка адаптується до нового політичного ландшафту, але існують ризики зниження темпів зростання через невизначеність та протекціонізм. Фонд закликає політиків до відновлення довіри через стабільну політику та поєднання торговельної дипломатії з економічними коригуваннями.
-
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).