Олігарха-втікача Володимира Плахотнюка мають екстрадувати до Молдови. Відповідне рішення ухвалив Апеляційний суд Афін, повідомляють журналісти TV8 та 1TV. Утім, усі його активи наразі залишаються у Греції.
Остаточне рішення щодо екстрадиції ухвалить Міністерство юстиції Греції.
Судове засідання відбулося за відсутності Плахотнюка. У залі були присутні його адвокати, а також представники посольства Молдови в Афінах.
Плахотнюка затримали 22 липня в аеропорту Афін. Під час посадки він пред’явив паспорт на ім’я Кірсанов, що викликало підозри, адже особа з таким прізвищем фігурувала у справі про крадіжку автомобілів в Афінах.
“Плахотнюк, не знаючи, що відбувається, наполягав через адвоката на поверненні документа, що лише посилило підозри влади”, – повідомляють грецькі ЗМІ.
Наступного дня грецькі прокурори видали ордери на арешт Плахотнюка. Молдова подала дві заяви на екстрадицію олігарха – від Генеральної прокуратури та від Міністерства юстиції для розслідування ще трьох кримінальних справ.
Адвокат повідомив, що Плахотнюк відмовився від екстрадиції до Росії та бажає бути доправленим у Молдову, щоб довести свою невинуватість.
Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту Афін, вилучили у 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату. Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час він жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений.
Позначка: Інтерпол
-
Греція погодила екстрадицію олігарха Плахотнюка до Молдови
-
Молдовського олігарха Плахотнюка затримали у Греції
У Греції затримали молдовського олігарха-втікача, колишнього лідера Демократичної партії Володимира Плахотнюка. Про це повідомила поліція Молдови у вівторок, 22 липня.
“Офіційні канали зв’язку Інтерполу в Афінах у Греції повідомили нам, що затримано двох громадян Молдови. Один з них – Володимир Плахотнюк”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці зазначили, що отримали інформацію від грецького Інтерполу.
За інформацією джерел видання NewsMaker, другим затриманим є колишній молдовський депутат Костянтин Цуцу – один із соратників Плахотнюка.
Міністерство юстиції Молдови вже ініціювало процедуру екстрадиції Плахотнюка з Греції.
“Міністерство юстиції ініціювало процедуру екстрадиції Володимира Плахотнюка після того, як бюро Інтерполу в Кишиневі офіційно повідомило нам про його затримання в Греції. Запит про екстрадицію відправлять до компетентних органів Греції”, – заявила представниця відомства Лорета Лісник.
Вона наголосила, що міністерство уважно стежить за ситуацією, “щоб захистити інтереси Молдови”.
Видання нагадує, що Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час олігарх жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений. -
Україну переобрали до Європейського комітету Інтерполу ще на чотири роки
Україну переобрали на ще чотири роки до Європейського комітету Інтерполу, який є дорадчим органом і визначає стратегічні пріоритети діяльності організації в Європейському регіоні. Ця новина була оголошена пресслужбою Національної поліції. Україну представляв на конференції т.в.о. начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Іван Гульпа. Україна вже входить до складу комітету з 2021 року і за цей час внесла вагомий внесок у його діяльність, що призвело до її повторного обрання. Україна активно сприяла розробці механізмів реагування на міжнародні злочини та розслідуванні воєнних злочинів разом з іншими членами Комітету. Наразі до складу комітету входять представники Франції, Німеччини, Швейцарії, Італії, Литви, Сербії, Іспанії та України. У результаті виборів, що відбулися 4 червня, до складу Комітету було обрано ще кілька країн, а Україну переобрали на ще один чотирирічний термін.