Бюджет РФ після двох місяців профіциту знову став у дефіциті. У жовтні російський мінфін витратив 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів. Дефіцит бюджету збільшився і становить 4,2 трлн рублів за десять місяців. За попередніми даними Мінфіну, у жовтні федеральний бюджет РФ мав дефіцит у 403 мільярди рублів, а загальний дефіцит за рік збільшився до 4,19 трильйона рублів, що складає 1,9% ВВП. Нафтогазові доходи спадають, а ненафтогазові зростають повільніше. Витрати бюджету збільшуються, а Мінфін обіцяє, що наприкінці року вони не зростуть так сильно, як раніше. Загалом за десять місяців витрати зросли на 15,4% порівняно з попереднім роком. У жовтні бюджетні витрати зросли на 21%, а за рік вони збільшились на 15,4% до аналогічного періоду минулого року. Усього за десять місяців витрати склали 34,11 трильйона рублів. На завершення року Мінфіну доведеться витратити ще 8,7 трильйона рублів, що становить 20% від запланованих на рік витрат у розмірі 42,8 трильйона рублів.
Позначка: Інвестиції
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна домовилася про участь у Європейському оборонному фонді, що є важливим кроком для інтеграції української та європейської промисловості. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, що допоможе збільшити інвестиції в інновації у галузі оборони та підвищити оборонну готовність ЄС. Європейська комісія відзначила відданість України європейській інтеграції, але також підкреслила потребу у боротьбі з корупцією та прискоренні реформ у сфері верховенства права.
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall і міністерство економіки та інновацій Литви підписали угоду про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для 155-мм артилерійських снарядів. Цей проект передбачає значні інвестиції із створення заводу, що буде виробляти заряди для артилерії. Угода передбачає створення спільного підприємства Rheinmetall та литовської компанії, яке буде керувати заводом. Цей завод має виробляти близько 2 тис. тонн пороху. Переговорна група визначить деталі проекту, включаючи технічні аспекти, місцезнаходження та потужності заводу.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відхилив законопроєкт, який дозволяв би продавати активи російської компанії Лукойл у країні. Згідно з цим законопроєктом, угоди про продаж майна та корпоративних прав компаній, що належать Лукойлу, мали би потребу у дозволі уряду та Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон порушує конституційні принципи, оскільки ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки. Радев повернув закон на обговорення до парламенту з метою внесення змін.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Європейський Союз і Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування через Інструмент підтримки України. Окрім цього, угода обмежує використання компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів до 35% від загальної вартості продукції. Програма EDIP також впроваджує механізми безпеки постачання оборонної продукції, юридичні інструменти для довгострокової співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн і створює рамку для спільних європейських оборонних проєктів, в яких можуть брати участь українські компанії. Крім того, передбачається створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Однією з головних цілей програми є розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас з метою зміцнення європейського оборонного потенціалу. Також, у ЄС повідомили про рекордні витрати на оборону.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через загострення ситуації з боку Росії. Вони інвестували вже близько £600 млн в постачання дронів для України, які допомагають у проведенні високоточних операцій та розвідці. Також було доставлено сотні ракет іншого озброєння для українських систем ППО. Британія також планує посилити виробництво безпілотників і систем протиповітряної оборони для країн НАТО. Крім того, укладено угоду про спільну розробку інтерцепторного дрона для захисту від російських ударів.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Американська компанія Google планує інвестувати $15 млрд у створення центру обробки даних із штучним інтелектом в індійському штаті Андхра-Прадеш протягом п’яти років. Це найбільша інвестиція Google в Індії. Цей крок відбувається на фоні напруги між США та Індією через мита та торговельні угоди. Google хоче прискорити свою місію в Індії, і вже цього року планує витратити $85 млрд на розширення потужностей центрів обробки даних. У Візагу планується створити комплекс центрів обробки даних з початковою потужністю 1 гігават.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.