Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК.
Позначка: Інвестиції
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти у промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів. Також розглядається проєкт по модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. На заводі Каметсталь вже виконано капремонт доменної печі і відновлено обладнання конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі. Наразі через ситуацію на фронті у Запоріжжі тривають лише поточні ремонти. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в Україні, і вже здійснив інвестиції на понад 28 млрд гривень. Крім того, компанія постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки -
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
Інвестиції українців в ОВДП сягнули рекордної суми
Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн, що є новим рекордом за обсягом інвестицій.
“Розподіл облігацій за валютою у власності громадян (станом на 14 серпня:- ред.): ОВДП, номіновані в гривні – 55,15 млрд грн (55,03%); ОВДП, номіновані в доларах США – 40,31 млрд грн в еквіваленті (40,23%); ОВДП, номіновані в євро 4,74 млрд грн в еквіваленті (4,73%)”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що за рік обсяг інвестицій фізичних осіб зріс на понад 34,7 млрд грн, або майже на 53%.
У Мінфіні додали, що до початку повномасштабного вторгнення Росії обсяг ОВДП фізичних осіб був вчетверо меншим – 25,1 млрд грн. З початку 2022 року спостерігається стійке зростання: у січні 2023 року – 30,2 млрд грн, у січні 2024 року – 52,2 млрд грн, у січні 2025 року – 78,5 млрд грн.
Зокрема, у липні до бюджету залучено 72,2 млрд грн через випуск ОВДП, а з початку повномасштабного вторгнення – понад 1,7 трлн грн.
Як наголосили у Мінфіні, державні облігації є одним із основних джерел фінансування державного бюджету разом із грантами та пільговими кредитами від міжнародних партнерів. Кошти інвесторів працюють на підтримку Збройних Сил, економіки та ліквідацію наслідків агресії Росії. -
У Трампа заявили про амбітні плани на криптовалюту
Адміністрація Дональда Трампа закликала державні органи прискорити реформування регулятивних підходів і сприяти інтеграції криптовалюти в усі сфери фінансової діяльності країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опублікований в середу, 30 липня, 160-сторінковий звіт Білого дому.Так, документ презентує стратегічний план, спрямований на перетворення США в провідного учасника глобального ринку цифрових активів. Очікується, що найближчим часом Конгрес ухвалить законодавчі зміни, які визнають криптовалюту новим класом активів, забезпечуючи її правовий статус і регуляторні рамки.
Основні напрямки модернізації включають:
– регулювання цінних паперів і товарів;
– реформування банківського сектору;
– оновлення податкових політик;
– розвиток механізмів страхування;
– посилення кібербезпеки;
– боротьбу з незаконним фінансуванням.Адміністрація Трампа закликає федеральні установи діяти швидко, аби зробити криптовалюту важливим елементом американської економіки. Сам президент висловив бажання бачити цифрові активи повсякденним інструментом фінансової діяльності нарівні з доларом США, включаючи використання їх у іпотеці, банківських послугах, пенсійних системах та податкових відрахуваннях.
Причини такого поспіху пов’язані, зокрема, з інтересами президентської родини. Від моменту обрання Дональда Трампа на пост президента ціна біткойна зросла на 74%, а капіталізація криптоіндустрії додала 1,57 трлн доларів. Це стало додатковим стимулом для вжиття рішучих заходів.
У звіті також наголошується на необхідності встановлення прозорих правил гри для легального розвитку криптовалютного сектору в США. Особливу увагу приділяють “регуляторній визначеності”, яка має забезпечити впевненість підприємців у можливостях інвестування та створення нових сервісів і технологій.
Адміністрація поставила амбітну мету зробити американський ринок цифрових активів одним із найміцніших та найліквідніших у світі. На додачу до цього, ще в березні президент доручив розробити концепцію криптовалютного резерву, який включатиме такі активи, як XRP, SOL і ADA.
Криптопроєкт Трампа заробив $350 млн у перші три тижні
-
Meta інвестує сотні мільярдів доларів на створення “суперінтелекту”
Компанія Meta, яку заснував Марк Цукерберг, планує витратити сотні мільярдів доларів на будівництво величезних центрів обробки даних зі штучним інтелектом у США. За словами Цукерберга, ці центри будуть служити для створення “суперінтелекту” і матимуть величезний вплив. Перший такий центр, який отримав назву Prometheus, планується запустити у 2026 році. Цей центр буде настільки великим, що охопить площу, майже рівну Мангеттену. Meta також інвестує в розробку технології “суперінтелекту”, яка може перевершити найрозумніших людей. Компанія вже отримала значний дохід від онлайн-реклами, і планує будувати кілька інших великих центрів, таких як Hyperion, який масштабуватиметься до п’яти гігават. Усі ці проекти планують завершити до 2030 року, а перший з них буде розташований в Огайо, а другий – в Луїзіані.
-
Сирія остаточно визначилась з інвестором для порту Тартус замість Росії
Нова влада Сирії уклала угоду з компанією з Об’єднаних Арабських Еміратів на суму 800 мільйонів доларів для реконструкції порту Тартус. Цей порт раніше користувалася Росія. Угода передбачає розвиток терміналу в Тартусі, а також співпрацю у створенні промислових зон і зон вільної торгівлі. Це сталося після скасування санкцій щодо Сирії, що відкрило шлях до відновлення економіки країни після громадянської війни. У минулому році була анульована угода про інвестиції між російською компанією і портом Тартус, і тепер нова угода з компанією з ОАЕ відкриває нові перспективи для розвитку порту.