Реальний Київ

Позначка: Інвестиції

  • Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї

    Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї

    Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.

    “Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
    Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.

    Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.

    “Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.

    У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.

  • Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ

    Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ

    Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку на великі суми, але за умови зняття обмежень на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у вересні, де було узгоджено продовження діяльності соцмережі TikTok у США, сторони обговорили можливості поліпшення інвестиційного клімату для китайських компаній у США. Китай пропонує інвестувати до $1 трлн у американську економіку, але в обмін вимагає скасування обмежень на національну безпеку для угод, які китайські компанії можуть укладати в США. США вже декілька років намагаються обмежити розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки. До цього часу обмеження стосувалися продукції телекомунікаційної компанії Huawei та продажу високотехнологічних чипів. Однак питання про те, чи прийме Трамп пропозицію Сі Цзіньпіна, залишається відкритим. Також невідомо, як саме будуть структуровані ці інвестиції та який обсяг вони матимуть.

  • Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр

    Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр

    У Одесі була розкрита злочинна група, яка обманювала людей через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти вигаданих компаній, де пропонували людям інвестувати гроші під виглядом отримання прибутку. У реальності ж кошти просто накопичувалися на криптогаманцях злочинців. Групу очолив 28-річний житель Одеси, який залучив до справи спеціаліста з ІТ та “дзвонарів”. Поліція встановила, що злочинці отримали понад 24 млн гривень. Для розслідування злочину створили спільну групу з Казахстану. Уже затримано вісім учасників групи, ще одного розшукують. Їм загрожує до 12 років в’язниці та конфіскація майна.

  • Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на 300 мільйонів євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного постачання взимку. Угода передбачає, що Нафтогаз перерозподілить еквівалентну суму кредиту на проєкти відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес в зимовий період.

  • Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА

    Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА

    Українське Національне агентство з управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), опинилося під критикою за те, що не надає ключову інформацію про активи, яка була необхідна для участі у конкурсах на управління активами груп компаній Моршинська та Юнігран. Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що отримала відмову в доступі до даних, що ускладнює конкуренцію та може призвести до неефективного управління активами. Крім того, підготовка документів для участі в конкурсах була ускладнена коротким строком та вимогами, які відпугнули потенційних учасників. Група також зазначила, що попередній досвід з АРМА свідчить про можливі ризики та втрати для учасників конкурсів. Вони сподіваються на реформу АРМА, яка має змінити політику агентства та зробити його діяльність більш прозорою та ефективною згідно з новим законом, який набуде чинності у 2026 році.

  • Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США

    Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США

    Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
    Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
    “Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
    Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів.

  • Договір про надра: США здійснили першу інвестицію

    Договір про надра: США здійснили першу інвестицію

    Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла перший внесок у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що забезпечить загальний капітал фонду у 150 мільйонів доларів. Фонд буде фокусуватися на проєктах у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Ініціатива розрахована на рівні участь обох сторін, що відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть економічному та безпековому зростанню України. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вважає, що американські інвестиції можуть стати гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в країні.

  • Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК

    Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК

    Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
    Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
    Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
    “Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
    За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК.

  • У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій

    У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій

    Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти у промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів. Також розглядається проєкт по модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. На заводі Каметсталь вже виконано капремонт доменної печі і відновлено обладнання конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі. Наразі через ситуацію на фронті у Запоріжжі тривають лише поточні ремонти. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в Україні, і вже здійснив інвестиції на понад 28 млрд гривень. Крім того, компанія постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.

  • Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка

    Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка

    Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
    Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
    Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
    Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
    За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
    Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів.