За даними звіту Інституту вивчення війни, російські війська мають проблеми з логістикою та нестачею особового складу на деяких напрямках фронту. У Сумській області вони стикаються з опорою українських сил, а на інших напрямках також мають складнощі з просуванням. Російські війська намагаються атакувати невеликими групами, але зазнають втрат через дії українських безпілотників. Є також проблеми з постачанням медикаментів та їжі для російських солдатів. Українські сили в свою чергу демонструють успіхи у деяких регіонах, зокрема у Сумській та Запорізькій областях. Російське військове командування перегруповує свої сили для наведення наступальних операцій, але обмеженість ресурсів та особового складу ускладнює їх дії.
Позначка: Isw
-

ISW пояснив, нащо Росії запуск дронів над Європою
Звідки: Російська Федерація перевіряє протиповітряну оборону НАТО та збирає інформацію з метою використання її у можливій війні з Альянсом. Європейські країни спостерігають за невідомою діяльністю дронів, яка, ймовірно, пов’язана з Росією, у прикордонних районах та біля інфраструктури.
Що відбувається: НАТО підняло в повітря угорські винищувачі для перехоплення російських винищувачів, які наблизилися до повітряного простору Латвії. Також були помічені невідомі безпілотники в Німеччині, Франції, Данії та Швеції. Місцеві влади розслідують інциденти, але походження дронів залишається невідомим.
Чому це важливо: Згідно з звітом, Росія може використати інформацію з цих інцидентів у майбутньому конфлікті з НАТО. Експерти вважають, що зростання ворожої активності дронів може свідчити про спроби Москви перевірити протиповітряну оборону Альянсу та продемонструвати свою силу.
Що далі: Європейські країни посилюють заходи безпеки для захисту від невідомих дронів. Данія, Німеччина та Швеція оцінюють ризик російського саботажу. Аналіз звіту показує, що Росія може вести кампанію зі збору інформації для майбутнього конфлікту з НАТО.
-

Звільнення російського генерала Лапіна: в ISW розкрили причини
Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), Кремль, ймовірно, покарає російського генерала Олександра Лапіна за невдачі у відбитті наступу ЗСУ на Курську область у серпні 2024 року. Лапін був визнаний некомпетентним командиром під час війни Росії проти України. Путін зазвичай не звільняв командирів навіть після недоліків, але звільнення Лапіна є важливим кроком. Кремль, схоже, вирішив покарати Лапіна за його нездатність захистити російську територію.
-

Росія і Білорусь відмовилися від ядерних погроз на Заході-2025 – ISW
Росія та Білорусь вирішили утриматися від демонстрації ядерних погроз під час військових навчань Захід-2025. Це стало відомо в результаті повідомлення Інституту вивчення війни. Початково планувалося проведення тренувань з використанням ядерної зброї та ракет, але останніми днями риторика білоруських посадовців стала більш м’якою. Навчання будуть мати виключно оборонний характер і проводитимуться у внутрішніх районах Білорусі. Це рішення може бути відповіддю на напружену ситуацію з НАТО після інциденту з російськими дронами, що порушили повітряний простір Польщі. Аналітики вважають, що Росія наразі не планує загострювати ситуацію через ядерну ескалацію, а використання ядерної зброї оцінюється як малоймовірне. Обидві країни можуть усвідомлювати нерозумність подібної стратегії у контексті жорсткої реакції НАТО на інцидент з дронами.
-

ISW оцінив ймовірність кризи в РФ через удари по НПЗ
Інститут вивчення війни (ISW) оцінив наслідки ударів Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах, зазначивши, що це може призвести до дефіциту бензину в Росії, стимулювати інфляцію та погіршити макроекономічну стабільність країни. Про це він пише у своєму звіті від 29 серпня.
Так, 28 серпня український Генштаб повідомив про атаку дронів, здійснену силами Служби безпеки України та Силами спеціальних операцій на Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. Це стратегічне підприємство з річним обсягом переробки сім мільйонів тонн виробляє бензин, дизель, мазут і розчинники. Одночасно Головне розвідувальне управління України разом із Силами безпілотних систем атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краю, який забезпечує виробництво 6,25 млн тонн нафти щорічно і відіграє важливу роль у постачанні палива російському військовому сектору.
Обидва підприємства мають ключове значення для російської військової інфраструктури, а їх ураження викликало значний вплив на економічну ситуацію. У відповідь російський уряд оголосив про продовження заборони на експорт бензину з метою стабілізації внутрішнього ринку. Подібні заходи застосовувалися з 2022 року, але останні атаки на заводи посилили дефіцит пального, спустошуючи ринок і сприяючи зростанню цін.
Очікується, що криза з бензином та здорожчання товарів і послуг підвищать витрати як для пересічних громадян, так і для бізнес-середовища. Це створить додатковий тиск на економіку та розкрутить інфляційну спіраль, йдеться у звіті аналітиків.
Раніше повідомлялося, що в серпні 2025 року удар дронів по російських НПЗ українськими військовими, разом із плановим техобслуговуванням об’єктів, призвів до рекордних втрат у галузі нафтопереробки країни.
-

Росія відкине пропозицію Заходу про гарантії безпеки для України – ISW
США в координації з Європою розробляють гарантії безпеки для післявоєнної України та Кремль, схоже, відкине цю пропозицію. Про це йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що РФ неодноразово відкидала західні гарантії безпеки для України, зокрема, присутність військ країн НАТО.
У ISW наводять недавню заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова в інтерв’ю NBC News він сказав, що західні держави, включно зі США, не мають нести відповідальність за післявоєнну безпеку України.
Речниця російського МЗС Марія Захарова теж заявила, що Росія “категорично відкидає” будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО.
“Кремль, імовірно, відхилить пропозицію США і Європи про гарантії безпеки, подібну до тієї, яку, як повідомляють, обговорюють американські та європейські чиновники”, – роблять висновок аналітики ISW. -

ISW про саміт: Жодного сигналу про зміну цілей РФ
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували результати зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним на саміті, що відбувся на Алясці. Попри підвищену увагу до події, позиція Путіна щодо війни в Україні залишилася незмінною, що чітко проявилось у його виступі перед журналістами. Про це свідчить звіт ISW.
У звіті, зокрема, вказано, що під час пресконференції, де російський президент порушив протокол і взяв слово першим, він повторив звичні кремлівські тези, які вже тривалий час поширюються на міжнародній арені. Основна увага була приділена питанням війни в Україні, історичному наративу Росії, а також російсько-американським відносинам.
Путін традиційно акцентував на “корінних причинах” конфлікту, посилаючись на розширення НАТО на схід і нібито дискримінацію російськомовного населення в Україні. Окрім цього, він звинуватив деякі європейські країни в обмеженні можливостей для переговорів.
Аналітики ISW зазначили, що жодних ознак готовності до компромісів чи змін у його позиції не було продемонстровано. Риторика Путіна залишалася без змін з 2021 року, коли Росія почала виправдовувати свою агресію проти України. Крім того, його коментарі щодо українського суверенітету підтвердили незмінність диктаторських поглядів.
Візит до Аляски, як вважають експерти, став черговою можливістю для Путіна повторити кремлівські твердження про “спільне коріння” двох народів і знову назвати українців “братнім народом”.
Нагадаємо, на саміті з президентом США Дональдом Трампом російський правитель Володимир Путін погодився розглянути питання гарантій безпеки для України після завершення війни, висунувши пропозицію щодо участі Китаю як одного з потенційних гарантів. Російський диктатор висловився проти ідеї розміщення в Україні сил безпеки, що включатимуть війська НАТО.
ЗМІ: Трамп сказав, що Путін вимагає від України віддати йому весь Донбас
-

Росія в атаках активізувала бронетехніку – ISW
Останнім часом російські окупаційні сили активніше застосовують бронетехніку в тактичних атаках на лінії фронту. Про це свідчить звіт Інституту вивчення війни (ISW) від 27 липня.
Згідно зі спостереженнями аналітиків, раніше інтенсивність використання бронетехніки знизилася, починаючи з зими 2024-2025 років. Від квітня 2025 року Росія припинила масштабні механізовані наступи із залученням роти чи більших підрозділів, віддаючи перевагу легким транспортним засобам, таким як мотоцикли та баггі.
Втім, за даними ISW, з липня 2025 року на Донецькому та Запорізькому напрямках фіксується активізація механізованих атак на рівні взводів із використанням бронетехніки.
Аналітики зазначають, що протягом останніх шести місяців РФ тимчасово обмежувала використання танків і бронетехніки. Такий підхід міг бути зумовлений прагненням наростити ресурси та оновити техніку радянських часів без ризику значних втрат у ході наступальних операцій.
На думку експертів, нинішнє збільшення інтенсивності може бути спробою виявлення слабких місць у безпілотній обороні України на різних ділянках фронту. Крім того, існує ймовірність, що російське військове командування частково відновило пошкоджену бронетехніку або поповнило запаси для посилення передових підрозділів.
Експерти не виключають, що росіяни підвищили прийнятний рівень ризику втрати техніки для тестування нових тактик або оперативних концепцій.
Нагадаємо, у квітні 2025 року стало відомо про зміну стратегії РФ: після періоду обмеженого застосування російські війська почали активніше використовувати бронетехніку. Водночас Збройні сили України продовжували завдавати росіянам значних втрат.
Раніше повідомлялося, що ще з кінця осені російські війська застосовували у механізованих атаках не лише військову техніку, а й цивільний транспорт та легкі мобільні засоби. На думку експертів, це свідчило про побоювання росіян щодо великих втрат бронетехніки влітку та на початку осені 2024 року.
-

Кремль затягує зустріч лідерів України та РФ – ISW
Російські посадовці свідомо уникають проведення переговорів між президентами України Володимиром Зеленським і Росії Володимиром Путіним, попри заклики Сполучених Штатів до їх реалізації. Про це свідчить останній звіт американського Інституту вивчення війни (ISW), оприлюднений у суботу, 26 липня.
У звіті наголошується, що розвиток діалогу продовжує блокуватися з боку Кремля. Прессекретар Дмитро Пєсков 25 липня зазначив, що ймовірність зустрічі президентів залишається низькою, аргументуючи це необхідністю досягнення домовленостей “шляхом експертної роботи”. Така позиція підкреслює непрямий підхід Кремля до створення умов для перемовин.
Того ж дня американський президент Дональд Трамп заявив, що зустріч між двома лідерами все ж “відбудеться”, хоча вона мала пройти ще три місяці тому. Попри його оптимістичні прогнози, Росія регулярно відкладає прямі переговори з Україною та уникає конструктивних дій, спрямованих на реальний прогрес стосовно припинення війни.
Експерти Інституту вивчення війни підкреслюють, що тактика Росії має на меті не налагодження переговорів, а затягування часу для досягнення стратегічних цілей на фронті та отримання поступок від Києва і західних союзників. Водночас Україна демонструє готовність до діалогу, спрямованого на завершення конфлікту, акцентують аналітики.
Плани на зустріч лідерів. Переговори України та РФ

