Влада Білорусі звільнил близько сотні цивільних, серед яких і п’ятеро українців. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в суботу, 13 грудня.
Він розповів, що заслухав доповідь керівника ГУР Кирила Буданова про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі.
“Завдяки активній ролі Сполучених Штатів та співпраці наших розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема пʼятеро українців. Допомагаємо нашим американським партнерам, щоб була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі”, – написав Зеленський.
Він також доручив ГУР та всім службам, які представлені у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, активізувати роботу на російському напрямку, щоб до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених.
Тим часом у Білорусі заявили, що формальний лідер країни Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Дональда Трампа Джоном Коулом помилував “123 громадян різних країн, засуджених… за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”. Серед звільнених: колишній кандидат в президент Білорусі Віктор Бабарико, опозиціонерка Марія Колесникова, лауреат Нобелівської премії і очільник правозахисноо центру Вяснаі Алесь Беляцький, адвокат Максим Знак, головний редактор TUT.BY Марина Золотова та інші.
У свою чергу Джон Коул заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
“Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз”, – заявив Коул під час переговорів з Лукашенком і додав, що переговори на тему санкцій буду продовжуватися і надалі.
Позначка: Калій
-
Зеленський: У Білорусі звільнили п’ятьох українців
-
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано.