Віцепрем’єр – міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський розкритикував рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на поправку до закону про допомогу громадянам, бо воно призведе до відключення наданих Польщею Україні Starlink та послуг із зберігання даних у хмарі.
“Це знаменує кінець інтернету Starlink, який Польща надає Україні, що постраждала від війни. Це також означає кінець підтримки зберігання даних українського уряду в безпечному місці “, – написав Гавковський в соцмережі X.
За його словами, президент Польщі має припинити сліпо атакувати уряд в ім’я політичної боротьби.
“Ви шкодите людям, які борються за свою незалежність, і водночас допомагаєте Росії”, – заявив Гавковський.
Позначка: Кароль Навроцкий
-
Вето Навроцького залишає Україну без польських Starlink – уряд Польщі
-
Президент Польщі ініціював заборону “бандерівського символу”
Президент Польщі Кароль Навроцький 25 серпня анонсував законодавчу ініціативу, яка у Кримінальному кодексі Польщі прирівняє “бандерівський символ” до нацистських і комуністичних символів. Про це повідомляє Wirtualna Polska.
За словами, Навроцького, у президентській пропозиції міститься “ключовий для поляків компонент”.
“Щоб усунути російську пропаганду та вибудувати польсько-українські відносини на справжньому партнерстві та взаємній повазі, чутливості, я вважаю, що ми повинні в законопроєкті закріпити однозначне гасло: “стоп бандеризму”. А також у Кримінальному кодексі – прирівняти бандерівський символ до символів, які відповідають німецькому націонал-соціалізму, загальновідомому як нацизм, радянському комунізму, і внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу у частині, що стосується злочинів ОУН-УПА”, – заявив президент Польщі.
Він додав, що ці рішення відповідають інтересам польської національної спільноти та добрим відносинам з Україною, які мають будуватися на фундаменті справедливості, правди і всупереч російській пропаганді.
Як зазначив Навроцький, президентський проєкт, який містить зазначені пропозиції, передбачає подовження строку набуття громадянства з трьох до десяти років, а також підвищення покарання за незаконне перетинання кордону до п’яти років позбавлення волі.
Що саме мається на увазі під “бандерівським символом”, не уточнюється. Однак раніше Навроцький закликав Сейм заборонити “бандерівський прапор” у Польщі після інцидентів, що сталися під час концерту білоруського репера у Варшаві. -
Навроцький заблокував виплати непрацюючим українцям
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Про це повідомляє Onet у понеділок, 25 серпня.
Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
За його словами, попередній документ не врахував корекцій, довкола яких точилася публічна дискусія.
“Я переконаний, що право на отримання 800+ повинно належати тільки тим українцям, які беруть на себе обов’язок працювати в Польщі”, – наголосив Навроцький.
Навроцький також акцентував, що Польща залишається солідарною з Україною, втім, після 3,5 років війни потрібно враховувати зміну фінансової та суспільної ситуації в країні, а також дотримуватися соціальної справедливості як для польських громадян, так і для гостей з України.
Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України.
Також стало відомо, що у Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців.
Українцям у серпні припинять виплати від ООН -
Відсутність Польщі на переговорах у США викликала внутрішню сварку
Відсутність польських представників на переговорах щодо України, які пройшли у Вашингтоні за участі президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського, спричинила суперечку між польським урядом і Канцелярією президента. Про це повідомило видання PAP.
Відомо, що в зустрічі у Білому домі, окрім Зеленського і Трампа, взяли участь голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, прем’єрка Італії Джорджа Мелоні та президент Фінляндії Александр Стубб.
Як повідомляє РАР, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у соцмережі X зазначив, що запрошення на зустріч у Білому домі залежить від президента США, в якого з президентом Польщі Каролем Навроцьким існують “привілейовані відносини”. Він закликав використовувати ці стосунки в інтересах Польщі та Європи.
На це міністр Канцелярії президента Марцін Пшидач відповів, що обговорення участі Польщі у зустрічі “коаліції охочих” до США відбулося за участю самого Радослава Сікорського. Однак, за його словами, міністр Сікорський не висловив готовності до участі Польщі в цьому форматі.
Президент Польщі Кароль Навроцький наголосив, що державу у форматі “коаліції охочих” давно представляє уряд. Він також зазначив, що планує власну зустріч із Дональдом Трампом вже 3 вересня, де важливим пунктом стане питання безпеки і миру в Україні.
Ця політична суперечка викликала неоднозначну реакцію у Польщі. Представники опозиційної партії Конфедерація розцінили відсутність Польщі на переговорах як доказ нереалізованості польської допомоги Україні. Вони назвали це наслідком “політичного романтизму” й заявили, що такий підхід завдав більше шкоди, ніж користі. Лідер партії Славомір Ментцен під час президентської кампанії вже критикував допомогу Україні, стверджуючи, що поляки не мають фінансувати соціальні виплати для іноземців.
Водночас представники правлячої коаліції відкинули такі звинувачення. За словами Катажини Кєрзек-Коперської з партії Громадянська платформа, відсутність польського представника стала наслідком недоліків у комунікації президентських радників, а не провалом зовнішньої політики. Вона наголосила, що припинення підтримки України означає ризик для самої Польщі: безпечна Україна гарантує стабільність і безпеку регіону.
Джерела в уряді пояснили, що формат зустрічей у Вашингтоні був аналогічним до попередніх онлайн-нарад європейських лідерів, де Польщу представляв президент Навроцький. Натомість на недавній нараді країн ЄС Польща була представлена віцепрем’єром і головою МЗС Радославом Сікорським.
Нагадаємо, у понеділок Трамп зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Серед іншого Трамп зробив заяву щодо гарантій для України.
Зустріч у Білому домі. Перші заяви
-
Навроцький у вітанні до Дня польської армії згадав про роль українців
Президент Польщі Кароль Навроцький у своєму вітанні до Дня польської армії відзначив роль українців у перемозі, яка допомогла відбити навалу більшовиків.
Навроцький зазначив, що у цей день Польща відзначає перемогу у Битві за Варшаву 1920 року.
“Тоді польська армія разом з українськими силами успішно зупинила марш Червоної армії на Захід, убезпечивши Європу від комуністичної революції”, – зазначив він.
Президент Польщі заявив, що російський імперіалізм сторіччями був “смертельною загрозою для нашої свободи” та що спинити його можна лише силою альянсів вільних народів.
“Свобода – безцінна. Її не можна купувати чи продавати, її слід захищати… Тож ми ніколи не здамося перед російським імперіалізмом. І тому ми підтримуємо Україну, яка захищає свою свободу – щоб Європа була цілісною, вільною та у мирі. Росія – не та, кого неможливо спинити. Росія не є непереможною”, – зазначив Навроцький. -
Не фанат України. Новий президент Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України. -
Навроцький анонсував зміну Конституції Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький планує створити раду з питань реформування державного устрою при Президентському палаці. Він хоче залучити до цієї ради представників політичних сил, науковців та всіх, хто цікавиться станом польської державності. Навроцький вірить, що нова конституція може бути прийнята до 2030 року. Він наголошує на необхідності діалогу та дискусій щодо змін у державному устрої, але одночасно поважає діючу конституцію 1997 року. Попри це, він вважає, що суспільна та геополітична ситуація за останні 30 років змінилася і потребує нового основного закону. Навроцький підкреслює важливість чітких правил для політиків, гарантій суверенітету та безпеки держави, які очікуються громадянами.
-
Туск розкритикував першу промову Навроцького
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив свою думку про перший виступ нового президента Кароля Навроцького, зауваживши, що він виявив бажання мати більше повноважень, ніж передбачено Конституцією для глави держави. Туск відзначив, що цей тон може бути конфронтаційним, але сподівається, що це не призведе до практичних наслідків. Він також заявив, що уряд буде вірним охоронцем конституції і законів країни. Туск виразив надію на співпрацю з новим президентом у питаннях безпеки та армії, але наголосив, що уряд має керувати країною, тоді як президент представляє її. Під час свого виступу Навроцький висловив критику уряду Туска, зокрема у питаннях верховенства права.
-
Зеленський звернувся до нового президента Польщі
Президент України Володимир Зеленський вітав Кароля Навроцького з призначенням на посаду президента Польщі. У своєму повідомленні у соцмережі, Зеленський побажав Навроцькому успіхів у виконанні волі польського народу і висловив надію на конструктивний діалог для спільних інтересів країн. Він також висловив подяку Польщі за підтримку, зауваживши, що Україна та Польща повинні йти разом для забезпечення свободи й безпеки. Зеленський також подякував колишньому польському президенту Анджею Дуді за його лідерство та підтримку в найважчі часи, вказавши на важливість його внеску у відносини між Україною та Польщею.
-
Новий президент Польщі Навроцький склав присягу
Кароль Навроцький став новим президентом Польщі, після того як склав присягу на церемонії в Сеймі. Він заявив, що буде “голосом польського народу” і обіцяв бути послідовним у своїх рішеннях. Навроцький підтримує Польщу як члена ЄС, але наголосив, що країна залишиться самостійною і не дозволить ЄС втручатися у свої внутрішні справи. Він також заявив, що буде проти нелегальної міграції, вступу до євро та збільшення пенсійного віку. Навроцький також вибачився за зневагу, з якою стикався під час свого шляху до президентського крісла.