Позначка: Хорватія

  • У Франції пенсіонер збився зі шляху дорогою до лікаря і опинився в Хорватії

    У Франції пенсіонер збився зі шляху дорогою до лікаря і опинився в Хорватії

    У Франції 85-річний чоловік, який збирався лише з’їздити до лікаря до сусіднього міста, несподівано опинився за 1500 кілометрів від будинку – у Хорватії. Про це повідомляє Bild у четвер, 13 листопада.

    Зазначається, що пенсіонер виїхав зі свого будинку на заході країни у напрямку міста Ерво, розташованого приблизно за 25 км, але повністю втратив орієнтацію і весь час продовжував їхати на схід.

    Пенсіонер провів за кермом 24 години, не помічаючи, що давно залишив Францію і перетнув кілька європейських кордонів. Чоловік зізнався, що сам не розуміє, як це могло статися. Він запевнив, що раніше ніколи не страждав на порушення пам’яті чи орієнтації і відчував себе абсолютно нормально. Шлях, який подолав пенсіонер

    Зникнення пенсіонера спочатку нікого не насторожило, але коли він не прийшов на зустріч із друзями, його оголосили у розшук.

    У результаті поліцейські знайшли чоловіка завдяки сигналу телефону: вони додзвонилися до нього, і він відповів з готелю в Хорватії. Наразі пенсіонер чекає, коли його зможуть повернути додому.

  • Хорватія надасть два пакети зброї – Міноборони

    Хорватія надасть два пакети зброї – Міноборони

    До кінця поточного року Ховатія надасть Україні два пакети військової допомоги. Про це у понеділок, 27 жовтня, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль у Телеграм за підсумками переговорів з хорватським віцепрем’єр-міністром – міністром оборони Іваном Анушичем у Києві.
    За його словами, було підписано лист про наміри щодо поглиблення оборонно-промислової співпраці. Мова йде про створення спільних ланцюгів виробництва та кооперацію оборонних галузей обох країн. Готується спільний індустріальний форум виробників на початку наступного року. “Подякував Хорватії за надані 13 пакетів військової допомоги на суму понад €200 млн. Незабаром очікуємо на 14 пакет допомоги та 15 до кінця цього року”, – написав він.
    Також під час зустрічі міністри проговорили спільну участь в механізмі SAFE та можливість долучення Хорватії до ініціативи PURL.
    Окремо Шмигаль відзначив роль Хорватії у роботі Коаліції з розмінування.
    “Досвід дружньої до нас країни важливий в очищенні нашої землі. Хорватська компанія DOK-ING вже передала 69 машин для розмінування та розпочала виробництво запчастин в Україні”, – заявив міністр.
    Також міністри обговорили потенціал для участі в ініціативі спільного виробництва FPV-дронів. За словами Шмигаля, є інтерес Хорватії до цієї можливості.
    Раніше президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем. Вони обговорили новий інструмент щодо закупівлі американської зброї, а також механізм SAFE.

  • Хорватія повертає обов’язкову військову службу

    Хорватія повертає обов’язкову військову службу

    Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
    Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
    Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
    У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
    До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
    Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі.

  • Відсутність успіху у чеської збірної вилилася у відставку тренера

    Відсутність успіху у чеської збірної вилилася у відставку тренера

    Футбольна асоціація Чеської Республіки звільнила головного тренера національної збірної Чехії з футболу Івана Гашека через погані результати команди. Після нічийного результату з Хорватією та поразки від збірної Фарерських островів, Чехія посідає друге місце у своїй кваліфікаційній групі на чемпіонат світу 2026 року. Новий тренер буде шукати шляхи для виходу у плей-оф відбору.

  • Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.

    У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.

    Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.

    8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.

    Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.

    Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.

  • Човен з китайцями перекинувся на Дунаї, троє зникли безвісти – ЗМІ

    Човен з китайцями перекинувся на Дунаї, троє зникли безвісти – ЗМІ

    Рятувальники шукають трьох людей, які зникли після того, як човен, на якому вони були, перекинувся на річці Дунай на кордоні між Сербією та Хорватією. На човні було 10 громадян Китаю та один громадянин Сербії. За неофіційними даними, одна людина загинула, шістьох врятували хорватські поліцейські, а одну – сербські. Поліція поки не надала офіційну інформацію про причини події. Сербія є частиною маршруту міграції до Європи, і все більше китайців з’являються у цьому регіоні. Тривають пошуки зниклих осіб.

  • Хорватія не відправлятиме війська в Україну

    Хорватія не відправлятиме війська в Україну

    Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
    “Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
    Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
    Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето.

  • Україна отримає допомогу від Хорватії в рамках механізму SAFE

    Україна отримає допомогу від Хорватії в рамках механізму SAFE

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем. Під час розмови вони обговорили новий інструмент щодо закупівлі американської зброї та механізм SAFE. Зеленський повідомив, що розповів Пленковичу про ситуацію на фронті в Україні, збільшення російських атак на цивільних громадян та про співпрацю з партнерами для підтримки українських військових. Лідери також обговорили можливості, які надає механізм SAFE для посилення оборонних здатностей України. Пленкович заявив, що Хорватія продовжує надавати підтримку Україні, включаючи політичну, військову, економічну та гуманітарну допомогу. Механізм SAFE є фінансовою ініціативою Європейського Союзу, яка спрямована на зміцнення оборонної промисловості та підвищення готовності ЄС до захисту своїх інтересів. В рамках SAFE передбачено виділення до 150 мільярдів євро у вигляді довгострокових кредитів для країн-членів ЄС, України та інших партнерів. Крім того, SAFE надає можливість замовлення зброї для країн ЄС на українських підприємствах.

  • Український гімнаст Ковтун змінив своє громадянство на хорватське

    Український гімнаст Ковтун змінив своє громадянство на хорватське

    Олімпійський призер зі спортивної гімнастики Ілля Ковтун змінив українське громадянство на хорватське. Про це повідомила Міжнародна федерація гімнастики (FIG).
    Торік у грудні з’явилася інформація, що Ковтун та його тренерка Ірина Горбачова розглядають варіант зі зміною громадянства.
    Згодом, вже в січні, спортсмен підтвердив своє бажання виступати під прапором Хорватії.
    Сам Ковтун пояснював своє рішення стосовно українського громадянства. Спортсмен заявив, що не засуджує людей, які писали йому гнівні та образливі коментарі.

  • Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
    У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
    Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
    Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
    Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
    У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
    Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
    У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
    В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
    Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
    Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
    Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.