Україна планує вимагати від Росії майже 44 мільярди доларів компенсації за збитки, які виникли внаслідок збільшення викидів під час війни. Ця новина була оголошена на кліматичному саміті COP30 в Бразилії заступником міністра України. Вчені вважають, що війна призвела до значного збільшення викидів CO₂, що може сягнути майже 237 мільйонів тонн. Україна планує подати позов через новий процес компенсації, який запроваджує Рада Європи. Експерти вважають, що заморожені російські активи можуть бути використані для покриття цих витрат. Крім того, російські дії на окупованій території України призвели до екологічної катастрофи, включаючи обміління річки та знищення природних заповідників.
Позначка: Клімат
-
Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою
Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.
Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.
Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.
“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.
Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.
Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.
Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.
Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати -
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про наявність цілої популяції цих комах на острові. Вчені зауважили, що ці комарі можуть пережити зиму у підвалах та господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і навесні можуть знову активізуватися. Вони живляться кров’ю людей, птахів та тварин і виявилися стійкішими до холоду, ніж інші види комарів. Етимолог припускає, що з’явлення трьох особин за короткий проміжок часу свідчить про наявність більшої кількості комах в цьому районі. Вчені раніше передбачали появу комарів в Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явилися мошки. Також відзначено, що рівень вуглекислого газу в атмосфері побив рекорд, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі. Липень у світі став третім найспекотнішим місяцем в історії спостережень.
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
У новому дослідженні, проведеному у Молдові та Україні, виявлено, що річка Дністер стикається зі значним зниженням рівня води через зміни клімату. Потепління, нерівномірний розподіл опадів та тривала маловодна фаза загрожують водозабезпеченню та екосистемам регіону. За останні десятиліття температура в регіоні зросла швидше, ніж у більшості інших частин світу. При цьому режим опадів також змінився, з більшими опадами взимку та меншими влітку та восени. Це призвело до ризику паводків у верхній течії річки взимку та посух у середній та нижній частинах влітку. Маловодна фаза стала дедалі більш помітною, що ускладнює сільське господарство та загрожує екосистемам. Якщо тенденції продовжаться, це може призвести до серйозного водного дефіциту у регіоні. Експерти рекомендують впровадити водозберігаючі технології, модернізувати очисні споруди та підвищити співробітництво між країнами. Також важливо вдосконалити систему попередження про погодні катастрофи та відновити річкові екосистеми.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив з заявою про кліматичні зміни на конференції, присвяченій 10-річчю виходу документу Laudato Si’. Він осудив тих, хто не вважає кліматичні зміни серйозною загрозою і закликав кожного громадянина світу долучитися до боротьби з цим викликом. Це був перший раз, коли понтифік звернув увагу на глобальне потепління у своїх публічних виступах. Заява папи була сприйнята як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який висловив сумніви у необхідності протидії кліматичним змінам і назвав вуглецевий слід “аферою”.
-
Літо у Києві видалося близьким до кліматичної норми
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського підбила погодні підсумки календарного літа у столиці, повідомивши лише про п’ять температурних рекордів.
Так, за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції, середньомісячна температура повітря за календарне літо становила 20,6°С, що вище кліматичної норми на 0,2°С.
Лише липень у столиці був теплішими за норму на 1,3℃. Інші літні місяці виявились нижчими за середньобагаторічні показники. Загалом за літо у столиці було зареєстровано п’ять температурних рекордів у червні.
Водночас найбільш холодним днем літа було 25 серпня, коли температура опустилась до 9,9 ºС, тоді як найтеплішим – 7 липня, коли температура повітря підвищилась до +34,4 ºС.
Зауважується, що опадів цим календарним літом випало 202 мм, що становило 102 % кліматичної норми завдяки липню, в якому зафіксували майже півтори місячні норми.
Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії Києва -
Серпень у Києві виявився прохолоднішим за норму
У серпні середньомісячна температура повітря в Києві становила 20,2°С, що на 0,2°С нижче кліматичної норми. Про це повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у понеділок, 1 вересня.
Найхолодніше було 25 серпня, коли мінімальна температура знизилась під ранок до 9,9°С. Тоді як найвищу температуру зафіксували 31 числа, коли повітря прогрілося до +33,1°С.
Водночас опадів на проспекті Науки випало 48 мм, що становить лише 86 % місячної норми. -
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму -
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У липні середня температура в Києві становила +22,6°C, що на 1,3°C вище за звичай. Було найхолодніше 1 липня, коли температура опустилася до 12,9°C, а найтепліше – 7 липня, коли було +34,4°C. Цього місяця було дуже дощово, зокрема на проспекті Науки випало 97 мм опадів, що на 143% більше за звичай. У червні середня температура була нижче норми на 0,4°C. Весна 2025 року також була однією з найтепліших в історії Києва.
-
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження
Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:- у Великій Британії подорожчання картоплі;
- в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
- у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
- в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
- у Китаї овочі подорожчали на 30%;
- у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
- в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування