Позначка: КМДА

Засідання Київської міської комісії з питань розподілу публічних інвестицій

Дев’ять мобільних котелень КП «Київтеплоенерго» протягом доби забезпечували теплом шість столичних лікарень. Установки розгорнули після ракетно-дронової атаки 25 листопада, що спричинила перебої з теплопостачанням.

Серед медзакладів, до яких підключали мобільні котельні, – Перинатальний центр, Київські міські клінічні лікарні №№ 10, 12, Свято-Михайлівська клінічна лікарня (Олександрівська), Київський міський пологовий будинок № 1 та Київський міський клінічний ендокринологічний центр. Завдяки мобільним котельням вдалось не допустити охолодження приміщень цих закладів і забезпечити комфортну температуру для пацієнтів.

Наразі енергетики вже відновили нормальну схему теплопостачання для всіх будівель і соціальних установ, що залишились без опалення через обстріли.

Мобільні котельні довели свою ефективність, як тимчасові джерела тепла під час надзвичайних ситуацій. Їх застосовують на період відновлювальних робіт, якщо немає можливості перепідключити будівлі на інші теплоджерела. Котельні оперативно доставляють на місце спецтранспортом. Також доставляють необхідний запас палива. Фахівці «Київтеплоенерго», які пройшли спеціальне навчання, підключають установки до інженерних вводів і розпочинають подачу тепла.

Фахівці Центру організації дорожнього руху (ЦОДР) провели імітаційне комп’ютерне моделювання транспортних і пішохідних потоків. За результатами моделювання з’ясувалось, що наземний перехід біля метро Університет – безпечна ідея, що не створить проблем, ні в ранковий, ні в вечірній пік. Водії Києва не відчують змін.
Результати моделювання:
Для водіїв, які прямують бульваром Тараса Шевченка у напрямку центру міста зранку:
Середній час проїзду транспорту по бульвару Тараса Шевченка в ранковий пік в центр міста збільшиться всього на 0,8 секунди (+0,2%), а простою на цьому шляху – на 0,2 секунди (+0,1%).
Середня довжина черги (затору) перед перехрестями – зменшиться на 12,5 метрів завдяки дозуванню потоку.
Для водіїв, які повертаються з центру міста бульваром Тараса Шевченка ввечері:
Середній час проїзду транспорту в вечірній пік із центра міста – збільшиться на 8,7 секунди (+1,2%).
Середній час простою транспорту в заторі (без руху) – збільшиться на 1,6 секунди (+0,6%).
Середня довжина черги (затору) перед перехрестями – зменшиться на 26,7 метра (-7,3%). Також за рахунок дозування потоку.
Для пішоходів:
Безбар’єрний шлях (зокрема для маломобільних груп громадян) від станції метро Університет до вул. Пирогова скоротиться на 500 метрів, витрати часу – не менше ніж на 10 хвилин.
Синхронізація нового світлофорного об’єкту на наземному переході з уже наявними світлофорами забезпечить стабільний рух автотранспорту на бульварі Тараса Шевченка в режимі «зелена хвиля».

Із нагоди Дня захисту дітей киянам нагадують про важливість раннього виявлення порушень розвитку дитини. Так, за інформацією Департаменту охорони здоров’я КМДА, на базі столичних пологових будинків створені «Катамнестичні кабінети». У них забезпечують своєчасне виявлення порушень (руху, слуху, зору, мовлення тощо), надання консультацій, призначення лікування та реабілітацію для корекції розвитку.

Програми катамнестичного догляду дозволяють мінімізувати рухові та когнітивні розлади у передчасно народжених дітей.

За період роботи в таких кабінетах оглянули більше 1000 дітей.

На всіх ремонтно-виробничих базах шляхово-експлуатаційних підприємств завершена підготовка спецтехніки для зимового утримання вулично-дорожньої мережі.

Так, уже відремонтували й повністю підготували до роботи 570 одиниць основної та додаткової техніки. Це снігоочисники, солерозкидувачі, навантажувачі, самоскиди, грейдери.

Поряд із сучасною технікою працюватиме і капітально відремонтована. Наприклад, снігоприбиральна машина на базі трактора МТЗ 1991 року випуску. Перший із моменту випуску капітальний ремонт тривав майже 5 тижнів. За цей час відремонтували основні вузли й агрегати, навісне обладнання, провели кузовні роботи. Наразі машина вже перебуває на цілодобовому чергуванні.

Також фахівці поповнюють склади посипальних матеріалів. Так, наразі заготували понад 35 тис. т солі та понад 39 тис. т піску.

«Шлях батьківства»: в Україні стартувала програма для розвитку навичок батьківства

Вона реалізується Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Міністерством соціальної політики, сімʼї та єдності України, Європейським Союзом та ЮНІСЕФ.

У межах першого етапу програми запрацювала мультимедійна платформа «Шлях батьківства».

Вона допоможе отримати доказову, сучасну та зрозумілу інформацію про догляд і виховання дітей віком від 0 до 6 років.

В основі платформи – навчальні відеоматеріали на YouTube-каналі та в соцмережах «Шлях батьківства»:
▫️Instagram – https://www.instagram.com/uaparents/;
▫️TikTok – https://www.tiktok.com/@uaparents;
▫️Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQBCUpJ1xK36RE1rmHZkOIF9iO6QlrEaZX2WYkSBDghuqTA2%2FiiN6g1QjMYDpJzx&lang=uk;
YouTube – https://www.youtube.com/.

Тут українці знайдуть універсальні рекомендації від фахівців щодо планування вагітності, годування, купання, сну та розвитку дитини й отримають відповіді на найпоширеніші питання від експертів.

У Києві впроваджено всебічну систему супроводу ветеранів, ветеранок і членів їхніх родин. Станом на сьогодні 1 350 осіб отримали понад 8 500 різноманітних заходів підтримки.

Важливу роль у цьому відіграє Центр комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ Мілітарі Хаб», на базі якого працюють 25 фахівців із супроводу. Саме вони забезпечують індивідуальну роботу з ветеранами та їхніми родинами.

Зокрема надають інформаційну та правову допомогу, супроводжують в отриманні соціальних гарантій, координують реабілітаційні, медичні і психологічні послуги, а також допомагають із працевлаштуванням та перекваліфікацією.

Окремо у столичних закладах охорони здоров’я працюють 13 фахівців із супроводу, які допомагають ветеранам і ветеранкам отримувати медичні та реабілітаційні послуги, сприяють маршрутизації пацієнтів і забезпечують взаємодію між медичними установами й соціальними службами.
Отримати послуги фахівця із супроводу в Києві можна:

– через електронну платформу е-Ветеран;
– у Центрі комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ Мілітарі Хаб» – тел.: 0800-300-633 (цифра 2), вул. Хрещатик, 36.

Із нагоди Тижня безпеки дорожнього руху у КП «Київський метрополітен» нагадують пасажирам, що безпека в підземці – не менш важлива, ніж на дорогах. Адже маршрути людей і транспорту часто перетинаються, а уважність і дисципліна є основою безпеки в будь-якому виді пересування.

У жовтні на станціях київського метрополітену ескалатори зупиняли 553 рази через порушення правил безпеки. Дотепер ескалатори залишаються місцем, де пасажири найбільше травмуються через власну необережність.

Так, серед порушень правил найчастішими є: біг ескалатором, сидіння на східцях, потрапляння особистих речей в елементи ескалатора (поли довгого одягу, пакети або валізи на колесах), заступ за обмежувальну лінію та найпопулярніше – пасажири не тримаються за поручні.

У жовтні цього року ескалатори столичного метро зупинялися 189 разів через потрапляння особистих речей пасажирів, ще 315 разів – для запобігання можливому травмуванню. Крім того, 38 разів ескалатори зупиняли ручкою «стоп» без реальної необхідності. Неналежне користування ескалатором може призвести до пошкодження та призупинення його роботи. На жаль, порушення правил безпеки також досить часто призводить до падінь на ескалаторах. У жовтні таких випадків відбулося 11.

У київському метрополітені нагадують батькам або супроводжуючим пильнувати за поведінкою дітей на ескалаторах. Адже маленькі пасажири люблять досліджувати обладнання, наприклад як рухається поручень, і перевіряти відстань між сходами та балюстрадою. Ці дії нерідко призводять до травмувань дітей. Тому важливо тримати дитину за руку, а зовсім маленьких на руках, та пильнувати за їхньою поведінкою.

У Києві відбувся GovJam Kyiv 2025 – дводенний практикум, де державні службовці, представники бізнесу, громадських організацій, освітніх установ та креативних індустрій об’єдналися, щоб створювати ідеї для покращення публічних сервісів.

Ця подія – міжнародна ініціатива, яка з 2011 року проходить у понад 120 країнах одночасно. Щороку тисячі людей збираються, щоб за 48 годин навчитися створювати послуги, які справді працюють для людей. Україна долучилася до руху втретє, а київський Джем став центральною подією української хвилі.

Протягом двох днів учасники працювали у змішаних командах над вирішенням реальних викликів сьогодення. Вони пройшли повний цикл створення послуги, сфокусованої на потребах користувачів: від дослідження їхніх щоденних проблем до тестування прототипів рішень. В основі підходу лежить сервіс-дизайн – метод створення послуг, який допомагає поєднати потреби людей, працівників і організацій.

Із нагоди Тижня безпеки дорожнього руху у КП «Центр організації дорожнього руху» нагадують мешканцям столиці про необхідність неухильного дотримання правил переходу проїжджої частини.

Зокрема, пішоходи повинні переходити дорогу винятково у встановлених місцях – на пішохідних переходах, обладнаних дорожніми знаками, розміткою або світлофором. Під час переходу необхідно переконатися в безпеці руху, уважно оглянути проїжджу частину ліворуч і праворуч та починати рух лише після повної зупинки транспортних засобів.

Для уникнення небезпечних ситуацій не слід вибігати на проїжджу частину, затримуватися на ній без потреби або переходити дорогу в місцях з обмеженою видимістю. У разі потреби варто скористатися острівцем безпеки.

У темну пору доби пішоходам рекомендовано використовувати світловідбивні елементи на одязі чи аксесуарах для підвищення власної видимості.

Велосипедисти під час перетину дороги мають спішитися та переходити проїжджу частину як пішоходи, якщо немає спеціально облаштованого велосипедного переїзду.

Дотримання правил дорожнього руху є запорукою безпеки кожного учасника.