Високий суд Англії та Уельсу вирішив, що страхові компанії повинні виплатити ірландській компанії AerCap понад 1 млрд доларів через справу з літаками, які застрягли в Росії. AerCap передавала літаки російським авіакомпаніям, але після введення санкцій Євросоюзом проти Росії, РФ відмовилася повертати літаки. Суд визнав, що це діяння Росії було подібним до акту війни. AerCap вимагала від страхових компаній понад 3 млрд доларів, але після переговорів суму зменшили до 2 млрд, а тепер AerCap отримає понад 1 млрд доларів. Крім того, компанія “Російські залізниці” відновлює міжнародні перевезення між Пхеньяном і Москвою з 17 червня.
Позначка: Компенсація
-
Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн
Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8% -
Рада підтримала компенсацію військовим за невикористані відпустки
Верховна Рада червня у другому читанні підтримала законопроєкт №11495 про компенсації за невикористані відпустки для військовослужбовців. Про це поінформував нардеп Олексій Гончаренко у середу, 4 червня.
Остаточно документ підтримали 311 народних обранці.
Відтепер військові, котрі звільняються зі служби під час дії воєнного стану, зможуть отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних, додаткових і соціальних відпусток.
Відповідно до пояснювальної записку проєкту закону, військовослужбовцям, котрі не використали дні щорічної основної, додаткової відпустки, а також відпустки, передбаченої для батьків дітей з інвалідністю або відповідно до статті 16-2 Закону України “Про відпустки”, під час проходження служби в особливий період, виплачується грошова компенсація.
Такі компенсацію мають надати у рік звільнення зі служби.
У разі гибелі або смерті військовослужбовця, грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток отримують особи, зазначені в його особистому розпорядженні на випадок полону.
Якщо такого розпорядження немає – компенсація виплачується відповідно до пункту 6 статті 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей” у визначеному Кабміном порядку.
Якщо таких осіб також немає – кошти включаються до складу спадщини.
Передбачається, що імплементація закону забезпечить гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації, підлягають грошовій компенсації, яка виплачується у рік звільнення військовослужбовців зі служби.
“Це крок до справедливості: якщо людина не мала змоги скористатись своїм правом на відпочинок через війну – держава має це компенсувати”, – додав Гончаренко.
Раніше Кабінет Міністрів вніс зміни до двох постанов, передбачивши додаткові виплати для військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях в Курській області.
Виплати військовим після поранення: як отримати гроші -
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через спричинену режимом Олександра Лукашенка міграційну кризу. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за зроблені витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи через дії Мінська. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх перевезення та розміщення. У відповідь Литва почала повертати нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини, де також розглядаються скарги проти Литви з боку мігрантів.