Фінляндія офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це повідомив уряд країни у суботу, 10 січня.
“Розірвання угоди зумовлювалося потребами оборони Фінляндії за умов ослабленої ситуації у сфері безпеки. Агресивна війна Росії в Україні докорінно змінила ситуацію у сфері безпеки у Фінляндії та у всій Європі”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що тепер фінська армія може повернути протипіхотні міни до свого ареналу. При цьому країна продовжить підтримувати гуманітарні цілі Оттавської конвенції та надаватиме підтримку гуманітарним операціям з розмінування.
Позначка: Конвенция
-

Фінляндія вийшла з конвенції про заборону пропипіхотних мін
-

Литва вийшла з конвенції про заборону протипіхотних мін
Литва оголосила про свій вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Ця подія сталася шість місяців тому, коли Литва повідомила про свій вихід з конвенції генеральному секретарю ООН. Тепер країна планує розпочати переговори щодо можливості закупівлі або виробництва таких мін. Цей крок був підтриманий і Сеймом Литви. Більшість країн Європейського Союзу залишаються учасниками Оттавської конвенції, у той час як деякі інші країни, такі як Китай, Росія, США, Індія та Пакистан, не приєдналися до неї.
-

Гаазький пакт справедливості щодо фінансової розплати за руйнування України
У Гаазі підписали Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Чому це важливо для нашої країни? Основа компенсаційного механізму У Гаазі підписали документи для репарацій Україні. Він закладає основу першого компенсаційного механізму, який формується безпосередньо під час повномасштабної війни та має відкрити шлях до фіксації збитків і подальших виплат репарацій для мільйонів українців. “Ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни. Він відкриває шлях до фіксації збитків і реального відшкодування для мільйонів українців”, – повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Вона наголосила, що йдеться про принципово новий підхід до компенсацій, адже механізм створюється ще в умовах триваючої війни. Він має забезпечити системний облік завданої шкоди та сформувати правові підстави для реального відшкодування постраждалим громадянам України.
Також вона зазначила, що підписання Конвенції стало результатом тривалої спільної роботи України та її міжнародних партнерів. За її словами, це рішення є важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права та посилює інструменти притягнення Росії до відповідальності за завдані збитки.
Підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій у Гаазі є фундаментальним етапом у побудові механізму репарацій, який переводить питання відшкодування збитків із площини політичних обіцянок у юридичну площину. Якщо попередній етап, відомий як Реєстр збитків, лише накопичував докази та заяви, то нова Комісія фактично стає міжнародним арбітром із повноваженнями визначати конкретну вартість завданої шкоди. Що це дасть Україні Завдяки підписаному в Гаазі документу, Україна отримує офіційний інструмент для юридичного визначення суми боргу Росії перед кожним конкретним громадянином, бізнесом чи державою загалом. Рішення Комісії щодо компенсацій створюють необхідне правове підґрунтя для того, щоб західні партнери могли законно використовувати заморожені російські активи. Це дозволяє сприймати конфіскацію цих коштів не як політичне рішення, а як виконання законного міжнародного зобов’язання з виплати боргу. “Недостатньо змусити Росію укласти угоду. Недостатньо змусити її припинити вбивства. Ми повинні змусити Росію визнати, що у світі є правила. Кожен російський воєнний злочин повинен мати наслідки для тих, хто їх вчинив. Саме тут починається справжній шлях до миру”,-сказав Володимир Зеленський, президент України під час виступу в Гаазі. Сфера діяльності Комісії охоплює надзвичайно широкий спектр втрат, що включає не лише зруйноване житло чи інфраструктуру, а й людські трагедії: втрату життя, поранення, вимушене переміщення та моральну шкоду. Окрему увагу буде приділено збиткам бізнесу, втраті природних ресурсів та руйнуванню культурної спадщини. Оскільки документ підписали десятки провідних країн світу, ці вимоги стають частиною міжнародного правового порядку, який залишатиметься чинним незалежно від тривалості війни чи змін у світовій політиці.
Водночас варто розуміти, що запуск Комісії є складним процесом, який потребує ратифікації парламентами країн-учасниць для набуття документом повної юридичної сили. “Ми очікуємо на мільйони звернень. Це не класичний суд, де процеси можуть тривати десятиліттями. Ми створюємо ефективну систему, щоб визначити реальні втрати реальних людей. Комісія визначить, що саме Росія заборгувала не в абстрактних цифрах, а в конкретних сумах для кожної постраждалої родини”,- сказав Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру збитків для України. Наступним і фінальним кроком має стати створення безпосередньо Компенсаційного фонду. Саме туди спрямовуватимуться кошти, з яких проводитимуться виплати за рішеннями, винесеними Комісією. Таким чином, світ завершує формування системи, де кожен воєнний злочин Росії матиме чітко визначену фінансову ціну, яку агресор буде змушений сплатити. Історичний крок Світові лідери та профільні експерти одностайно називають створення Комісії в Гаазі “історичним кроком”.
Кая Каллас, висока представниця ЄС із питань закордонних справ зробила акцент на фінансовій неминучості покарання та нагадала про масштаб руйнувань цивільної інфраструктури. “Росія не уникне рахунку за зруйновані будинки, школи та лікарні в Україні. Майно – це лише одна категорія, і, якщо можна так сказати, найменш вартісна. Яку ціну ви поставите на вбивство членів родини, депортацію дітей чи тортури? Ця Комісія надсилає чіткий сигнал усім потенційним агресорам: якщо ви почнете війну, ви будете притягнуті до відповідальності”, – сказала вона. Своєю чергою Ален Берсе, генеральний секретар Ради Європи наголосив на юридичній силі міжнародного права, яка має стати інструментом для компенсацій постраждалим. “Рада Європи не має дронів і ракет, але вона має силу права. Міжнародного права, яке застосовується до всіх без винятків та подвійних стандартів. Наше завдання чітке: зафіксувати правду, забезпечити відшкодування і притягнути всіх винних до відповідальності”, – сказав він. Дік Схооф, прем’єр-міністр Нідерландів Голова уряду країни, яка приймає Комісію, зауважив, що хоча джерела фінансування ще обговорюються, сам факт створення органу є принциповим для майбутніх мирних переговорів. За його словами, цілком нормально, що розмови про репарації ведуться зараз, щоб після припинення вогню та досягнення справедливого миру механізм відновлення країни вже був готовий до роботи. Поширені запитання Що таке Міжнародний реєстр збитків? У 2023 р. в Нідерландах створили Міжнародний реєстр збитків, яких Росія завдала Україні через війну.
Ця інституція не є судом у класичному розумінні, вона виконує роль цифрової платформи для офіційного збору та документування доказів. Це перший з трьох етапів великого міжнародного компенсаційного механізму. Наступними кроками мають стати створення Компенсаційної комісії, яка присуджуватиме конкретні суми виплат, та Компенсаційного фонду, звідки ці кошти виплачуватимуться. Як подати заяву до Реєстру? Це можуть фізичні та юридичні особи, а також держава Україна. Головною умовою є те, що збитки мають бути завдані на території України після 24 лютого 2022 р. внаслідок збройної агресії РФ. Процес подання заявок максимально цифровізований: для українців основним інструментом став застосунок або портал Дія, що дозволяє автоматично підтягувати дані з державних реєстрів. Які категорії заяв доступні для подання до Реєстру зараз? На сьогодні Реєстр приймає заяви за багатьма категоріями. Спочатку робота почалася з пошкодженого та зруйнованого житла, але поступово перелік розширився. Зараз можна подавати дані про вимушене переміщення, загибель або зникнення безвісти близьких родичів, серйозні тілесні ушкодження, випадки катування та сексуального насильства. Окремі категорії стосуються втрати контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. Чи сплачує Реєстр гроші? Важливо розуміти, що сам Реєстр наразі не виплачує гроші. Його мета – зафіксувати сам факт шкоди так, щоб у майбутньому ці претензії мали юридичну вагу на міжнародному рівні. Це дозволяє зберегти доказову базу вже зараз, не чекаючи завершення війни чи створення нових юридичних інструментів.
До роботи Реєстру долучилися понад 40 країн та ЄС, що забезпечує ініціативі високий рівень політичної підтримки та легітимності.
Вікторія Хаджирадєва -

Грузія підтримала конвенцію щодо репарацій Україні
Грузія підписала міжнародну угоду про заснування механізму, що розподілятиме репарації, отримані з російських коштів, між українськими громадянами і бізнесами, котрі постраждали від російської агресії. Про це повідомляє ЄП.
Це стало несподіваним кроком.
Навіть те, що на дипломатичну конференцію, присвячену підписанню відповідної конвенції, приїхала особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі вирізнялося від більшості країн, які були представлені переважно послами.
Видання зазначає, що Бочорішвілі виголосила “полум’яну промову про підтримку українського народу”, ані словом не згадавши про напружені відносини між Києвом і Тбілісі. І зрештою країна без жодних зауважень та застережень підписала “антиросійську” конвенцію.
Щобільше, грузини відрядили до Гааги групу власних журналістів, щоби про цю подію дізнався і пересічний грузинський глядач.
“Що стояло за цим жестом – достеменно невідомо. До певної міри, визначальним буде те, чи планує грузинський парламент швидко ратифікувати цю угоду, чи обмежиться лише підписом, і далі не дратуватиме Москву”, – зазначає видання.
Грузія стала єдиною державою регіону, котра долучилася до документа. Водночас Азербайджан та Вірменія проігнорували зустріч у Гаазі. Тоді як Туреччина надіслала за зустріч співробітника посольства, щоби він послухав, але відмовилася будь-що підписувати. -

Усик з’явився на щорічній конвенції WBC
Олександр Усик, який є чемпіоном світу у надважкій вазі за версіями WBA, WBC, IBF, IBO, прибув до Таїланду для участі в щорічній боксерській конвенції WBC. Він був зустрінутий президентом організації Маурісіо Сулейманом. На конвенції, яка триває з 30 листопада по 5 грудня 2025 року, Усик показав свою присутність і взяв участь у заходах. Пресслужба WBC опублікувала відео з приїздом Усика, підкресливши його величезний внесок у світ боксу.
-

Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції
Латвійський парламент вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на захист жінок від насильства. Прем’єрка Латвії назвала це перемогою демократії та прав жінок. Вона підкреслила, що країна залишається відданою європейським цінностям. Рішення про вихід із конвенції спричинило протести в Ризі та попередження з боку європейських дипломатів, але Сейм Латвії все одно схвалив законопроєкт про денонсацію конвенції. Україна раніше ратифікувала цю конвенцію.
-

Україна отримала запрошення до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом
Україна отримала запрошення приєднатися до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом. Це рішення вважається важливим кроком для країни, оскільки відкриває двері до повноправного членства в Робочій групі з боротьби з підкупом у міжнародних комерційних операціях. Це стало можливим завдяки спільній роботі антикорупційної екосистеми України, яка включає Президента, уряд, незалежні інституції та громадянське суспільство. Команда Офісу Президента разом з іншими відповідальними органами готувала комплексну позицію для представлення України, включаючи аналіз, докази прогресу та план подальших кроків. Приєднання до Конвенції не лише спрямоване на боротьбу з хабарництвом, але й покликане підвищити міжнародну довіру до України, зробити її більш привабливою для інвестицій та показати готовність розслідувати корупцію за межами країни. Цей крок також допоможе наблизити Україну до повноцінного членства в ОЕСР до 2026 року.
-

Україна приєднається до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом
Україна отримала запрошення приєднатися до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом. Це відкриває для країни можливість стати повноправним членом Робочої групи з боротьби з підкупом у міжнародних комерційних операціях. За інформацією заступниці керівника Офісу президента, це сталося завдяки спільній роботі усіх антикорупційних структур країни, від Президента і уряду до незалежних інституцій і громадянського суспільства. Команда Офісу Президента разом з іншими органами підготувала комплексну позицію для України, щоб представити її в ОЕСР. Приєднання до цієї Конвенції важливе не лише для боротьби з хабарництвом, а й для підвищення міжнародної довіри до України, збільшення інвестиційної привабливості та встановлення прозорих правил гри для українського бізнесу. Це рішення також наближає країну до повноцінного членства в ОЕСР.
-

Рада Європи підтримала створення міжнародної комісії з компенсацій Україні
Комітет міністрів Ради Європи попередньо схвалив Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог щодо шкоди, завданої російською агресією проти України. Ця новина була оголошена заступницею керівника Офісу президента України на її сторінці у Facebook. Ця Конвенція стане другим елементом міжнародного механізму компенсацій для жертв агресії РФ, який охоплюватиме вимоги українських громадян та підприємств. Це важливий крок для України на шляху до справедливості та миру. Новий інструмент дозволить фізичним та юридичним особам подавати позови стосовно шкоди, завданої агресією РФ. Україна очікує, що Конвенцію остаточно схвалять у Гаазі 15-16 грудня.
-

Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, яким Росія вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням. Це означає, що Росія більше не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці та скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням не будуть розглядатися. Конвенція, яку Росія підписала в 1996 році, зобов’язує країни запобігати тортурам та співпрацювати з міжнародним органом для цього. За даними ООН, після початку вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених.