Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід до директора підприємства, який виробляє безпілотні літальні апарати, у справі про корупцію під час закупівлі цих апаратів та засобів радіоелектронної боротьби. Суд вирішив тримати його під вартою, або він може внести заставу у розмірі 2 мільйонів гривень. Також запобіжний захід був застосований до командира військової частини Нацгвардії, який також є фігурантом у цій справі. Спеціалізована антикорупційна прокуратура готує оскарження щодо цих рішень суду.
Позначка: Корупція
-
Скандал з особняком: Генпрокуратура взялася за збагачення Комара
У понеділок, 4 серпня, офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження щодо начальника Енергетичної митниці Державної митної служби, Анатолія Комара, через ймовірне незаконне збагачення. Справа відкрита за статтею про незаконне збагачення, а розслідування поручено Державному бюро розслідувань. Ця справа була зареєстрована одразу після того, як журналісти опублікували інформацію про новий маєток Комара. За даними журналістів, сім’я Комара має маєток у Києві та дочка навчається в Лондоні, а сам він користується Mercedes-Benz. Про це також відомо, що Комара відсторонили від посади, а щодо нього проводиться внутрішня перевірка за дорученням прем’єр-міністра.
-
Суд заарештував Гайдая у справі про корупцію
Вищий антикорупційний суд вирішив тримати під вартою колишнього голову Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая у зв’язку з його підозрою у корупційних схемах при закупівлі безпілотників та радіолокаційного обладнання. Суд встановив тримання під вартою на 60 днів та заставу у розмірі 10 мільйонів гривень. Ця справа виникла після того, як президент Зеленський заявив про викриття топ-корупціонерів, серед яких також фігурував Сергій Гайдай.
-
Генпрокурор заявив про викриття корупції на 60 млн
У Вінницькій та Херсонській областях правоохоронці виявили систематичну корупцію серед депутатів, голів громад, чиновників і керівників підприємств. Головний прокурор повідомив, що дії корупціонерів завдали бюджетам збитків понад 60 мільйонів гривень. У результаті розслідування на Вінниччині було оголошено 21 підозру, а сума збитків оцінюється у 14,5 мільйона гривень. В Херсонській області було оголошено 9 підозр. Серед фігурантів справи – депутати, керівники громад та підприємств, які незаконно заволоділи коштами та майном. Генпрокурор наголосив, що ніхто не залишиться безкарним, навіть державні службовці та депутати.
-
Суд відправив під варту нардепа Кузнєцова
На засіданні Вищого антикорупційного суду вирішили застосувати запобіжний захід до народного депутата, який є фігурантом у справі про корупцію при закупівлі дронів та засобів РЕБ. Хоча ім’я депутата не називається, проте з матеріалів справи відомо, що йдеться про Олексія Кузнєцова з фракції Слуга народу. Суд вирішив тримати підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 8 млн гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила встановити заставу у 30 млн гривень, але це рішення ще може бути оскаржено.
-
Маєток за 70 млн: Свириденко доручила перевірити митника Комара
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вказала Міністерству фінансів разом із Державною митною службою, НАЗК та правоохоронними органами перевірити інформацію, яка була опублікована в журналістських розслідуваннях про голову Енергетичної митниці Анатолія Комара. Наразі очікується звіт про результати перевірки та подальші дії.
-
НАБУ і САП повідомили підозри топ-корупціонерам
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України оголосили про підозру шести особам у справі про корупційну схему з закупівлі дронів та РЕБ. Серед обвинувачених є колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай та народний депутат Олексій Кузнєцов. Вони отримали підозри за різними статтями Кримінального кодексу, пов’язаними з корупцією. Гайдайу та Кузнєцову вже направлено клопотання про обрання запобіжного заходу у формі тримання під вартою або у внесенні застави. Також до суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим учасникам схеми.
-
У Міноборони викрили розтрату на мільярд
У Службі безпеки України було виявлено використання більше ніж 1 мільярда гривень, які були призначені на закупівлю їжі для Збройних сил України протягом 2022 року. Зазначається, що колишній керівник одного з департаментів Міністерства оборони уклав незаконний контракт з приватною компанією на постачання продуктів. Вартість продукції була завищена на 41%, а ціна на її постачання зросла на 221%. Експосадовець не провів належну перевірку обґрунтування витрат, що призвело до великих бюджетних втрат. Експертиза підтвердила ці факти, і колишньому посадовцеві пред’явлено підозру за статтею про розтрату майна. Суд розгляне питання про запобіжний захід, а за цим злочином може бути до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Триває розслідування для притягнення всіх причетних осіб до відповідальності.
-
На Полтавщині викрили “чорну касу” посадовців на 4 млн грн
На Полтавщині викрили корупційну схему посадовців районного управління Держпродспоживслужби та бухгалтерки обласної ветлікарні, котрі щомісяця отримували хабарі від підприємців, прикриваючись фіктивними консультаціями. Про це інформує пресслужба ДБР у четвер, 31 липня.
Фігуранти організували масштабну корупційну схему отримання грошей від підприємців, яка дозволяла щомісяця незаконно збагачуватися на сотні тисяч гривень. В одному з епізодів посадовці тиснули на фермера, погрожуючи штрафами та блокуванням діяльності, якщо той не погодиться на “співпрацю” та не сплатить хабар у 180 тис. грн за позитивні висновки профілактичного карантинування тварин.
З метою маскування потоків хабарів посадовці заснували низку приватних підприємств, які начебто надавали консультативні послуги. Фінансову документацію структур вела бухгалтер обласної ветлікарні. Рахунки поповнювали підприємці, у яких працівники Держпродспоживслужби вимагали хабарі. “Виторг” накопичувався в індивідуальному банківському сейфі.
Під час обшуків вилучили майже 4 млн гривень.
Начальника районного управління Держпродспоживслужби затримали та повідомили про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України.
Тоді як бухгалтеру оголосили підозру у пособництві в одержанні неправомірної вигоди за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Нині вирішується питання щодо взяття піл варту та відсторонення підозрюваних від посад. -
Після реформи МСЕК скасували майже 800 рішень про інвалідність чиновникам
Станом на кінець липня фахівці Центру оцінювання функціонального стану особи скасували 795 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності державним посадовцям. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я в четвер, 31 липня.
За результатами перевірки 795 рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам скасовано, ще у 400 випадках ухвалили нові рішення, зокрема, про зміну групи інвалідності (307) та про зміну терміну встановлення інвалідності (93).
Найбільша кількість справ посадовців, яким надали інвалідність і щодо яких триває перевірка, припадає на:
- Державну митну службу України – 810 справ, із яких 572 уже розглянуто. 236 рішень скасовано, а у ще 114 випадках рішення переглянуто;
- Державну податкову службу України – 518 справ, із яких 413 розглянуто, 154 рішень скасовано, у 89 рішень змінено;
- органи прокуратури – 448 справ, із яких 316 уже розглянули, 152 рішень скасували, у 71 випадку ухвалили нові рішення, ще 46 осіб викликали на дообстеження.
Загалом 2630 справ посадових осіб із понад 70 державних органів перебувають на розгляді. Ці дані надали Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора. 83 осіб викликали на додаткове обстеження, щоб уточнити їхній стан та підтвердити або спростувати правомірність встановлення інвалідності.
Наразі у Центрі опрацювали майже 2000 заяв. Перевірка досі триває у всіх регіонах.
Як відомо, у грудні 2024 року Верховна Рада остаточно ліквідувала МСЕК. Їх замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Усі процеси цифровізовані: документи зберігаються в електронній системі, а оцінювання проходить за певними критеріями.