Позначка: Корупція

Керівник ТЦК допоміг ексголові метро Києва виїхати за кордон

Прокуратура повідомила про підозру колишньому керівнику одного зі столичних РТЦК та СП, який допоміг екскерівнику Київського метрополітену Віктору Брагінському виїхати за кордон. Про це повідомила пресслужба Офісу генерально прокурора в середу, 30 липня. Встановлено, що посадовець метрополітену звернувся до керівника одного зі столичних РТЦК за допомогою в отриманні документів, що дозволять бути виключеним з військової служби та мати право виїзду за кордон.

Керівник ТЦК залучив кількох спільників – голову та секретаря військово-лікарської комісії, а також оператора мобілізаційного відділення територіального центру комплектування. Вони оформили фіктивне проходження медичного огляду для військовозобов’язаного посадовця. В результаті цього медогляду колишньому начальнику Київського метрополітену підтвердили діагноз, необхідний для визнання непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Надалі екскерівник ТЦК вніс цю інформацію до військового квитка посадовця. Це дозволило йому у червні 2024 року виїхати за кордон. До цього часу вже колишній керівник метрополітену, якого підозрюють у службовій недбалості, що призвела до підтоплення тунелю метро між станціями Либідська та Деміївська, до України не повернувся. Його оголосили у розшук.

Зазначимо, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії скасовано рішення ВЛК Шевченківського РТЦК та СП про визнання колишнього керівника метрополітену непридатним до військової служби.

Як наслідок підозри вже отримали голова та секретар ВЛК, а також працівник ТЦК, які допомагали йому пройти військово-лікарську комісію.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року екскерівнику Київського метрополітену було повідомлено про підозру у службовій недбалості у справі про підтоплення та розгерметизацію тунелів між станціями на “синій гілці” метро Києва.

В грудні того ж року правоохоронці оголосили в розшук колишнього керівника метрополітену Віктора Брагінського. Підтоплення метро: столичним посадовцям повідомили про підозру

30.07.2025
У САП назвали кількість засуджених корупціонерів

Суди винесли обвинувальні вироки у корупційних справах вже більш як 300 особам. Про це повідомляє пресслужба САП у вівторок, 29 липня.
“251 обвинувальний вирок набрав законної сили у справах НАБУ і САП. Це судові рішення стосовно 338 корупціонерів, серед яких вищі посадові особи держави, депутати, судді, керівники державних підприємств та топпосадовці державних органів”, – зазначили у повідомленні.
У відомстві уточнили, що усіх цих фігурантів визнали винними у скоєнні корупційних злочинів як першою, так і апеляційної інстанцією суду.
Разом з тим, у САП відзначили, що цей показник дедалі зростає. Так, лише за перші шість місяців ухвалено 45 обвинувальних вироків стосовно 62 осіб.
Зокрема у пресслужбі нагадали кілька гучних вироків, ухвалених за останні пів року:
15 та 10,5 років, отримав ексголова правління ПрАТ ХК Енергомережа за завдання державі збитків на сотні мільйонів гривень.
до 7 років позбавлення волі засудили народного депутата України, викритого на незаконному одержанні 85 тис. доларів за забезпечення надання приватному підприємству в оренду державних земель.
до 9 років за ґратами засудили ексголову Тернопільської облради за одержання понад 600 тис. грн хабаря від бізнесмена-волонтера.

Раніше САП заявила позов до Вищого антикорупційного суду про стягнення в дохід держави квартири і люксової автівки, якими користовується родина патрульного поліцейського Харківського райуправління Націполіції.
Також було повідомлено про підозру колишньому працівнику Львівської митниці, який набув необґрунтованих активів.
Яйця по 17 грн: суд заочно арештував підозрювану

29.07.2025

За гроші оформлювали “інвалідність”: у Києві затримано керівництво лікарні

Затримано керівництво та лікарів столичного медзакладу, які за гроші “оформлювали” інвалідність. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора у вівторок, 29 липня.

Слідчими ДБР затримано керівника комунального медичного закладу виконавчого органу Київської міської ради, а також двох завідувачів відділень – психіатричного та приймального. Посадовці організували схему фіктивного оформлення груп інвалідності військовозобов’язаним, які прагнули уникнути мобілізації та виїхати за кордон під виглядом осіб з інвалідністю.

Схема включала фальсифікацію документів щодо нібито проходження стаціонарного лікування, підготовку медичних висновків та подальше рішення комісії МСЕК про встановлення другої групи інвалідності.

Затримання відбулося безпосередньо після одержання керівником закладу останньої частини неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів за “оформлення” інвалідності. Загальна задокументована сума отриманих хабарів – 11 000 доларів та 4 196 гривень.

Наразі проводяться обшуки, вилучення документації, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності, а також громадяни, які незаконно скористалися такими “послугами”.

Затриманим готується повідомлення про підозру та вирішується питання про обрання запобіжного заходу.

В експосадовця ДСНС виявили 13 млн необґрунтованих активів

ДБР виявило майже 13 мільйонів гривень необґрунтованих активів у колишнього керівника аварійно-рятувального загону на Запоріжжі, підозрюваного у масштабному розкраданні пального. Про це інформує пресслужба ДБР у вівторок, 29 липня.
“За ініціативи ДБР Національне агентство з питань запобігання корупції провело моніторинг способу життя колишнього начальника аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС у Запорізькій області, якого судять за організацію масштабної схеми розкрадання пального”, – зазначили у повідомленні.
У 2023 році ДБР повідомило підозру шести учасникам злочинного угрупування, котрі брали участь у розкраданні пального ДСНС.
Організував схему колишній начальник аварійно-рятувального загону ДСНС. Пальне він списував, після чого використовував для заправки вантажівок власних фірм.
Розкрадання пального були настільки масштабними, що посадовцю довелось облаштувати міні-АЗС прямо на території власного маєтку.
Так, посадовець незаконно списав та вивів на свій “бізнес” 34 тисячі літрів пального на майже 1,2 млн гривень. Рятувальники, котрі замість служби в аварійному загоні перевозили комерційні вантажі та займались заправкою, отримали безпідставно понад 400 тис. гривень зарплатні з бюджету.
Наразі обвинувальні акти стосовно усіх учасників злочинного угрупування вже скерували до суду.
Тоді як перевірка засвідчила наявність необґрунтованих активів у підозрюваного та його дружини на майже 12,7 млн гривень.
Серед виявлених необґрунтованих активів зокрема три автомобілі преміумкласу, придбані в тому числі під час війни, загальною вартістю понад 7,2 млн грн та 5,5 млн гривень.
ДБР порушило кримінальне провадження щодо незаконного збагачення за ст. 368-5 КК України.
Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі.
Раніше у керівниці ГУ ДПС Полтавщини виявили 6,1 млн грн необґрунтованих активів.
З харківського правоохоронця стягнули 7,8 млн необґрунтованих активів

Яйця по 17 грн: суд заочно арештував підозрювану

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно арештував власницю двох компаній-постачальниць продуктів для ЗСУ, яка фігурує у корупційній справі про закупівлю яєць по 17 гривень за штуку. Про це у понеділок, 28 липня, повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).
Зазначається, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було обрано за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), погодженим із прокурорами САП.
Після затримання підозрюваної й доправлення її до органу досудового розслідування, слідчий суддя вирішуватиме, чи застосовувати до неї обраний запобіжний захід.
“Злочинна схема полягала у визначенні завищених цін на найбільш затребувані продукти й занижених на менш затребувані. Її реалізація призвела до того, що протягом серпня – грудня 2022 року дві компанії-постачальниці незаконно одержали понад 733 млн грн із бюджету”, – йдеться у повідомленні ВАКС.
Ім’я підозрюваної у САП не називають, але у Центрі протидій корупції (ЦПД) зазначили, що йдеться про Тетяну Глиняну.
У квітні НАБУ і САП повідомили про підозри Глиняній та іншим фігурантам цієї оборудки, внаслідок якої під час закупівель Міноборони харчів для війська розікрали понад 733 мільйони гривень. Тоді ж антикорупційні органи оголосили Глиняну у розшук.
У ЦПД додали, що клопотання про обрання запобіжного заходу, яке мало б розглянутися протягом 72 годин, перебувало на розгляді слідчого судді ВАКС понад три місяці.
Зазначається, що заочний арешт підозрюваної дозволить детективам НАБУ розпочати процес екстрадиції Глиняної.

Настоятеля Шаолінського монастиря підозрюють у розкраданні коштів

Головний монах Шаолінського монастиря в Китаї, де зародилося бойове мистецтво кунг-фу, опинився під слідством через підозру в незаконному привласненні коштів. Про це повідомляє британське видання The Guardian.
На додачу до порушення світських законів, його звинувачують і в порушенні релігійних заповідей – Ші Юнсінь, попри заборону нібито мав сексуальні стосунки з кількома жінками та міг стати батьком щонайменше однієї дитини,
Ші Юнсінь, в миру Лю Іньчен, став до лав монастирських ченців у 1981 році, а очолив монастир в Шаоліні в 1991 році.
Настоятель став відомий як “монах-генеральний директор” і його критикували за розвиток комерційних проєктів і просування шоу та товарів, пов’язаних із кунг-фу.
Будійський монах раніше вже стикався зі звинуваченнями в батьківстві та розкраданні коштів. Проте в 2016 році розслідування зняло з Ши Юнсіня всі підозри.
Тепер настоятеля монастиря знову звинувачують у скоєнні кримінальних злочинів і порушенні буддійських порядків через можливі стосунки з жінками.
Китайська буддійська асоціація вже позбавила Ши свідоцтва про висвячення. Його звинуватили у “серйозному підриві репутації буддійської громади та іміджу ченців”.
Місцева влада заперечила інформацію про те, що ченця нібито затримали при спробі втекти до США з кількома жінками та близько 20 дітьми.
Настоятель храму й досі публічно не відповів на ці заяви.
Як ми вже писали, в березні цього року у Китаї стратили чотирьох канадців за злочини, пов’язані з наркотиками.
У Китаї топ-чиновника засудили до смертної кари за хабарі

Розкрадання 2,5 млн: у Києві затримали керівників комунальних підприємств

У Києві затримали ще шістьох посадовців, причетних до розкрадання понад 2,5 млн грн під час ремонтів мосту Метро та вулиці Кирилівської. Про це повідомляє Нацполіція у понеділок, 28 липня.
Фігуранти завищували обсяг та вартість робіт, а також незаконно використовували працівників кількох комунальних підприємств на одному об’єкті. Так, “на папері” вони одночасно перебували у двох місцях: на залученому об’єкті та за основним місцем роботи.
До організації першої схеми причетні керівники комунальних підприємств ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського, Голосіївського, Святошинського та Деснянського районів, а також виконавець робіт КП ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району. Відповідно до плану, під час проведення поточного ремонту вул. Кирилівській у Подільському районі залучалися працівники з інших аналогічних комунальних підприємств, хоча для цього було укладено договір з комерційною структурою. Внаслідок протиправного залучення працівників районних комунальних підприємств сума привласнених коштів складає понад 1,6 млн грн..
У другій схемі розікрали майже 1 000 000 гривень під час реставрації з пристосуванням автопроїздів мосту Метро через р. Дніпро (протиаварійні роботи). Для цього закуповували пісок у підконтрольних товариств за ціною 700 гривень, в той час, коли його ринкова ціна становила 200 гривень. Отримані злочинні гроші виводилися у готівку і розподілялися між всіма причетними. Контролювала ці процеси та відповідала за них заступниця начальника відділу управління капітального будівництва КК Київавтодор.
25 липня правоохоронці провели одночасні затримання шістьох фігурантів злочинних схем – заступниці начальника відділу КК Київавтодор, керівників комунальних підприємств шляхово-експлуатаційного управління (ШЕУ) по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського, Голосіївського, Святошинського та Деснянського районів та підлеглого працівника ШЕУ Дарницького району.
Усім оголошені підозри у привласненні, розтраті майна за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання – до восьми років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Розкрадав кошти з фонду допомоги тяжкохворим: арештовано посадовця КМДА

Солом’янський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому директору Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації – тримання під вартою до 20 вересня з альтернативою застави у 30 млн грн. Про це повідомляє Київська міська прокуратура у п’ятницю, 25 липня.
“За клопотанням слідчих ГУ СБУ у м.Києві та Київській області та прокурорів Київської міської прокуратури Солом’янський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому директору Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА”, – зазначили у повідомленні.
Експосадовцю визначили розмір застави у 30 млн грн. Термін дії запобіжного заходу – до 20 вересня 2025 року.
Мова про причетність до розкрадання майже 75 млн гривень, що призначалися для паліативної допомоги тяжкохворим. Співробітники СБУ викрили перших фігурантів навесні цього року – двох заступників керівника зазначеного вище департаменту КМДА, очільника столичної психлікарні та їхнього спільника.
Зазначається, що фігуранти привласнювали гроші, виділені на фінансування киян, які страждають невиліковними захворюваннями.
Наразі зібрано доказову базу на ексочільника профільного департаменту КМДА, який перебував на посаді протягом 2022-2025 років і брав участь в організації схеми.
Під його керівництвом чиновники Київської міської держадміністрації уклали договір з підконтрольними компаніями, які мали безкоштовно постачати ліки, продукти харчування та послуги для тяжкохворих громадян.
Замість цього, за матеріалами справи, половину бюджетних коштів фігуранти витратили на оренду і придбання автомобілів преміум-класу та елітної нерухомості.
Аби приховати оборудку, її організатори оформлювали відповідне майно нібито для потреб пацієнтів, про що робили фейкові записи у звітній документації.
Крім того, співробітники СБУ затримали трьох представників столичних фірм, які “відмивали” викрадені гроші під виглядом надання безкоштовних послуг для тяжкохворих, а готівку віддавали організаторам “схеми”.
Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

Корупційні оборонні закупівлі: до АРМА передали 100 млн гривень

До Національного агенства із розшуку та менеджменту активів (АРМА) передали понад 100 млн гривень у справі про корупцію у війську. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в пятницю, 25 липня.
Суд задовольнив клопотання прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та передав в управління АРМА грошові кошти, вилучені в межах кримінального провадження щодо зловживань у сфері оборонних закупівель.

Йдеться про більше ніж 2,7 млн гривень, майже 1,83 млн доларів та 426 тис. євро, знайдені під час обшуків у червні 2025 року – за адресами проживання фігурантів, у службових кабінетах та офісах пов’язаних компаній у Києві, області та Черкасах.

За матеріалами слідства, представники логістичного підрозділу військового формування, що входить до системи Міністерства оборони, у змові з іншими військовими та бізнесменами, забезпечували перемогу “потрібної” компанії в державних тендерах. Для цього у тендерній документації штучно закладались умови, за якими конкуренти явно не могли виграти.

Унаслідок реалізації цієї схеми державний бюджет переплатив за поставлену техніку понад 64 млн гривень.

Полковнику, який організував злочинну діяльність, а також ще трьом військовослужбовцям повідомлено про підозру за перевищення службових повноважень в умовах воєнного стану. Двом представникам приватного бізнесу – за пособництво у вчиненні цього злочину.

Прокурори продовжують процесуальні дії для встановлення повного кола причетних осіб та забезпечення відшкодування збитків, завданих державі. Розслідування триває.

Завершено розслідування щодо розкрадання 2,2 млрд Укрнафти

Завершено спецрозслідування у справі про масштабне привласнення коштів ПАТ Укрнафта. Посадовець укладав фіктивні договори, за якими на рахунки підконтрольних структур виводились державні гроші. Підозрюваний перебуває в міжнародному розшуку. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
За даними слідства, посадовець відігравав ключову роль у реалізації масштабної злочинної схеми, організованої однією з осіб, що до 2022 року мала фактичний контроль над ПАТ Укрнафта, та діяв за розробленим нею планом заволодіння коштами.
За версією слідства, організована група була створена з метою заволодіння коштами учасників договору про спільну інвестиційну діяльність, зокрема у ПАТ Укрнафта.
Загальна сума збитків, завданих у результаті реалізації схеми, перевищує 2,2 млрд грн.
У межах схеми голова правління ПАТ Карпатське управління геофізичних робіт укладав завідомо фіктивні договори на проведення геолого-тематичних та сейсморозвідувальних робіт.
Роботи фактично не виконувались, однак на підставі підроблених актів підприємство отримувало гроші, які перераховувались на рахунки підконтрольної структури. Цими коштами розпоряджалась організована група в інтересах її учасників, включно з ініціатором схеми.
Посадовцю повідомили про підозру у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому як співвиконавцем у складі організованої групи, а також у службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
Підозрюваного оголосили в міжнародний розшук.
Обвинувальний акт скерують до суду після завершення ознайомлення з матеріалами провадження адвокатами.
Раніше екс-виконувачу обов’язків першого заступника голови правління Укртатнафти вручили нову підозру в привласненні палива на два млрд гривень.
Як ми вже писали, 2 вересня, 2022 року прокурори САП та детективи НАБУ повідомили восьми посадовим особам про підозру в заволодінні майном та коштами ПАТ Укрнафта на суму майже 13 мільярдів гривень.
Укрнафта збільшила річний видобуток газу і нафти