ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Кредит
-
ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”
-
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
Україна отримала 100 млн євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи
Україна отримала другий транш у розмірі 100 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти були вже перераховані в державний бюджет. Загалом, це другий транш з передбачених 200 мільйонів євро на цей проєкт. Ці гроші допоможуть забезпечити соціальні виплати для ВПО, які вибули зі своїх домівок через війну. Україна вже залучила майже 430 мільйонів євро з п’яти проєктів загальною сумою 550 мільйонів євро. Ці кошти спрямовані на соціальні проєкти у сферах охорони здоров’я, житлової підтримки громадян та підтримки ВПО. Україна очікує отримати ще близько 155 мільйонів євро до кінця року у рамках інших спільних проєктів з БРРЄ.
-
МВФ запропонував Україні меншу програму, ніж ми розраховували
Місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування у 8 млрд дол. Які умови висуває фонд, чому виділять менше коштів, ніж нам хотілося б та чому для України дуже важливо мати програму з МВФ? Менше, ніж хотіли З огляду на те, що чинна програма МВФ з Україною на 2023-2027 рр., що передбачає виділення нам 15,6 млрд дол., вже майже вичерпана, наша країна звернулась до фонду з проханням про нову програму фінансування. І МВФ дослухався до України. Місія МВФ підготувала для нашої країни нову програму кредитування на 8 млрд дол. Очікується, що вона діятиме до 2029 р. “Загальний обсяг програми, яку МВФ пропонує Україні, – близько 8 млрд дол. на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, зокрема й репараційного кредиту”, – повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. Вона уточнила, що рішення МВФ щодо запуску програми очікується в січні. Тоді ж має бути перша виплата.
При цьому попередньою дією, яку необхідно виконати для старту програми, є ухвалення бюджету на 2026 р. у межах узгодженого з фондом дефіциту.
За словами Підласи, під час офіційних переговорів щодо нової програми було обговорено деталі українського бюджету-2026 з керівником місії МВФ Гевіном Греєм та його колегами.
Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету. “Формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету з інших джерел, частиною яких є і “репараційний кредит” від ЄС”,- підкреслив міністр фінансів. Програма з МВФ критично важлива для України тому, що нам треба покрити фіскальний дефіцит. Навіть до кінця поточного року ще потрібно залучити 8,7 млрд дол., щоб профінансувати всі заплановані бюджетні видатки.
Наразі загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на період дії нової програми попередньо оцінюється в суму до 170 млрд дол. МВФ – каталізатор, а не основний донор МВФ традиційно виступає як каталізатор для залучення більшого фінансування від інших міжнародних партнерів (країн G7, ЄС, Світового банку тощо), а не як основний донор. Програма МВФ є сигналом для інших кредиторів, що країна проводить необхідні реформи та має чіткий план, що робить інвестиції в неї безпечнішими. “Невеликий обсяг програми МВФ може бути частиною стратегії, коли основне фінансове навантаження беруть на себе інші партнери (наприклад, програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро)”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Розмір програми МВФ базується на оцінці фінансового розриву (різниці між потребами у фінансуванні та прогнозованими джерелами) та спроможності країни обслуговувати борг. Хоча потреби України залишаються значними, МВФ, ймовірно, враховує очікувані надходження від інших донорів. Якщо сукупний пакет міжнародної допомоги достатній, власний внесок МВФ може бути меншим.
Також необхідно зазначити, що кошти МВФ виділяються траншами й обумовлені виконанням певних структурних маяків та реформ. Менша сума програми може відображати обережний підхід Фонду, пов’язаний із необхідністю забезпечити чітке та своєчасне виконання Україною своїх зобов’язань.
Високий рівень безпекових ризиків через триваючу війну також може впливати на обсяги фінансування, які МВФ готовий виділити. Хоча Фонд продовжує підтримувати Україну, загальна невизначеність щодо тривалості та наслідків війни може зумовлювати більш консервативні оцінки.
Таким чином, невеликий розмір програми МВФ, не обов’язково означає брак підтримки, а скоріше підтверджує його каталітичну роль у більшому пакеті міжнародної допомоги. Вимоги МВФ Майбутня програма матиме схожу структуру, як і та, що діє з 2023 р. – вона включатиме структурні реформи, кількісні індикатори ефективності та зобов’язання уряду щодо покращення управління державними фінансами. “Нова програма з МВФ, скоріше за все, буде frontloaded – більшість грошей буде виплачено на початку. Тому у Фонду буде можливість ставити більш жорсткі вимоги на старті”,- сказала виконавча директорка Центру економічної стратегії Марія Репко в коментарі NV Бізнес. Серед типових вимог МВФ – збільшення доходів державного бюджету та забезпечення макрофінансової стабільності.
Зміцнення фіскальної стійкості та збільшення доходів – це блок вимог, який є найпріоритетнішим для МВФ, оскільки Україна потребує значних коштів для покриття невійськових витрат. “Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем ухилення від сплати податків”, – розповіла Підласа. Ухвалення державного бюджету на наступний рік має відбуватися в межах узгодженого з Фондом дефіциту. Для цього МВФ вимагає посилити податкову та митну адміністрацію для закриття схем ухилення від сплати податків. Це включає боротьбу з “тіньовою” економікою, нелегальним обігом підакцизних товарів та контрабандою.
Також Україні необхідно провести заходи для розширення податкової бази. Важливо також контролювати непріоритетні витрати та посилювати прозорість у державних закупівлях.
Ще одна вимога – посилення управління та боротьба з корупцією.
МВФ розглядає ці реформи як ключові для підвищення довіри інвесторів та забезпечення ефективності державної влади. Зокрема необхідні подальші кроки для зміцнення незалежності та ефективності судової системи. Потрібно забезпечити незалежність та стійкість роботи антикорупційних інституцій, таких як НАБУ, САП, і ВАКС. Як повідомляють джерела Forbes Ukraine, ця вимога може бути визначена як критична – будь-які спроби політичного впливу або підпорядкування цих органів іншим державним структурам можуть поставити під загрозу подальше фінансування з боку МВФ. Важливим є посилення корпоративного управління в державних підприємствах, зокрема через прозорий відбір незалежних наглядових рад.
МВФ вимагає і реформи фінансового сектору та монетарної політики. Ці заходи спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності. Ключовою вимогою є збереження інституційної та операційної незалежності НБУ. Необхідний поступовий перехід від фіксованого до більш гнучкого курсу гривні, що дозволить краще реагувати на економічні шоки, при дотриманні умов для макрофінансової стабільності. Також важливо зберігати фінансову стійкість банків та ефективно управляти непрацюючими кредитами (NPL).
Крім того, нова програма має бути тісно інтегрована з планом реформ у межах програми Ukraine Facility від ЄС, що підкреслює фокус на гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Потрібне подальше впровадження реформ на енергетичних ринках, включаючи питання тарифної політики та корпоративного управління в енергетичних компаніях.
До потенційно нових умов відносяться: перезавантаження митниці, ліквідація норм, що обмежують строки досудового розслідування, відомих як “правки Лозового”, реформа держпідприємств із прозорим добором керівників і членів наглядових рад.
Вікторія Хаджирадєва -
Менше, ніж очікували: в Раді назвали суму нової програми МВФ
Місія МВФ, яка перебуває в Україні, запропонувала кредитну програму на 8 мільярдів доларів на чотири роки. Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа заявила, що ця сума менша, ніж очікувалася, але важлива, оскільки відкриває доступ до фінансування від інших партнерів. Рішення про запуск програми очікується в січні, після чого має відбутися перша виплата. У переговорах також обговорювалися деталі українського бюджету на 2026 рік, зокрема, МВФ підкреслив інтерес до збільшення доходів державного бюджету шляхом боротьби з уникненням сплати податків.
-
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Європейська комісія та Бельгія не змогли узгодити питання “репараційного кредиту” для України, яке передбачало використання заморожених російських активів для фінансування відновлення країни протягом двох років. Додатково, ще дві країни ЄС виступають проти цієї ініціативи. Поки не з’явилося альтернативного плану “Б” для допомоги Україні, оскільки консенсусу щодо цього питання не досягнуто. Недавно відбулася технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії, де обговорювалася пропозиція щодо використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.
-
Є ризик того, що МВФ заблокує кредит Україні через позицію Бельгії
У Міжнародного валютного фонду виникли проблеми з наданням допомоги Україні через конфлікт всередині Європейського союзу щодо використання заморожених російських активів для надання позики. Бельгія блокує схвалення позики у розмірі 140 мільярдів євро, яке є ключовим для МВФ перед видачею 8 мільярдів доларів Україні. Це угода повинна переконати МВФ у фінансовій стабільності України. Без цього МВФ не зможе надати допомогу. ЄС також працює над забезпеченням фінансування для України замість США. Наразі є певні труднощі у досягненні угоди у зв’язку з різними позиціями країн-членів ЄС.
-
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планують вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск зазначив, що дискусії на цю тему тривають, але деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створення загальноєвропейського механізму спільної відповідальності. Також Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених коштів РФ для цілей відбудови країни є доцільним. Це питання планують остаточно вирішити на саміті Європейської Ради у грудні.