Реальний Київ

Позначка: Кредит

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн Європейського Союзу не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії про надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу на неформальному саміті ЄС у Копенгагені, а Франція і Люксембург висловили свою стурбованість юридичними наслідками такої угоди. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів” на певний термін. Однак деякі країни виражають побоювання щодо можливих юридичних ризиків і вимагають більше гарантій від усіх держав-членів ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати стурбованість країн і продовжити роботу над пропозицією, але визнала необхідність додаткових консультацій та вивчення юридичних аспектів угоди.

  • Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на 300 мільйонів євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного постачання взимку. Угода передбачає, що Нафтогаз перерозподілить еквівалентну суму кредиту на проєкти відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес в зимовий період.

  • ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    Лідери Європейського Союзу готуються до узгодження нового механізму допомоги Україні – кредиту на суму 140 мільярдів євро, який буде взятий за рахунок заморожених резервів Російського Центробанку. Цей кредит вже назвали “репараційним”. До цього моменту деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання російських активів для допомоги Україні через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового напруження від Росії. Однак недавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею видати кредит Україні за рахунок російських коштів. Планується узгодження деталей цього плану 1 жовтня, а сам кредит буде погашено лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Угорщина та Словаччина, які симпатизують Росії, можуть утруднити реалізацію цього плану. Росія ж негативно реагує на ці плани, називаючи їх крадіжкою на державному рівні та погрожуючи судовими діями.

  • Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE. Ці кошти будуть використані для підтримки управління публічними інвестиціями, поліпшення фіскального управління на місцевому рівні та інших заходів у галузі фінансів. Частина позики буде спрямована на зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України. Проект SURGE розпочне свою реалізацію в Україні у 2024 році, а загалом за час існування проєкту, Україна отримала фінансування на суму 760 млн доларів від Світового банку.

  • Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

    Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

    Європейська комісія виділила 150 мільярдів євро на нову програму безпекової допомоги SAFE для 19 країн-членів Євросоюзу. Головні отримувачі коштів – Польща, Румунія, Франція і Угорщина. Програма була створена відповідно до російської агресії проти України та потреби підвищити європейську обороноздатність. Країни-учасниці зможуть отримати довгострокові кредити з низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як артилерійські системи, ракети, системи протиповітряної оборони та інше. Ці кошти спрямовані на посилення оборони східного флангу НАТО, включаючи розвиток безпілотних систем та засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Україна не може отримати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях та продажах з оборонними підприємствами ЄС. Країни-учасниці мають подати свої заявки до 30 листопада, а перші кредити можуть бути отримані вже на початку 2026 року.

  • Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна уклала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на суму 500 мільйонів євро на закупівлю газу. Ця угода є найбільшою угодою банку в Україні. Цей кредит надається під гарантію Європейського союзу, що дозволить краще підготуватися Україні до опалювального сезону. Нафтогаз закуповуватиме газ на конкурентних умовах від більш ніж 30 постачальників з Європи. Зараз Україна почала закачувати газ у підземні сховища через низькі запаси та загрозу з боку російських загарбників. Але ситуація покращується, і імпорт газу в Україну досягнув максимуму за два роки.

  • Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро

    Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро

    Естонія планує взяти кредит для фінансування оборонних витрат. Про це повідомляє ERR.
    За словами директора Департаменту державного казначейства Міністерства фінансів Янно Луурмееса, Естонія планує позичити від €2 мільярди до €3,6 мільярда за підтримки Єврокомісії.
    “Естонія зацікавлена в отриманні кредиту. Міністерство оборони підготувало та направило до Європейської комісії попередню заявку на отримання кредиту, але весь цей процес поки що перебуває на відносно ранній стадії”, – зазначив він.
    Як повідомляється, точну суму кредиту поки що не визначено, як і термін його погашення. Кредит можна буде взяти терміном до 45 років.
    За його отримання при підтримці Єврокомісії Естонія також сподівається отримати вигіднішу відсоткову ставку та заощадити на кожен позичений мільярд євро близько €4 мільйонів на рік.
    Як заявив Керівник департаменту НАТО та ЄС Міноборони Естонії Калле Кірсс, оборонну позику планується використати на закупівлю зенітних ракет для ППО середньої та малої дальності, артилерійських снарядів та інших боєприпасів, бойових машин піхоти, а також для поповнення озброєння Військово-морських сил республіки.

  • Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна планує отримати кредит у Польщі на суму 120 мільйонів євро для закупівлі озброєння. Глава Міністерства закордонних справ України, Андрій Сибіга, зазначив, що Україна зацікавлена у польській оборонній продукції, зокрема у переносних зенітних ракетних комплексах Piorun і самохідних гаубицях Krab. Він також висловив готовність до спільного виробництва зброї як на території України, так і на території Польщі.

  • США профінансують переозброєння Польщі на $4 млрд

    США профінансують переозброєння Польщі на $4 млрд

    Польща підписала угоду зі США про надання кредиту обсягом 4 мільярди доларів для модернізації своїх Збройних сил. Про це повідомило Міністерство національної оборони Польщі.
    “4 мільярди доларів у межах програми Foreign Military Financing (іноземне військове фінансування) для Польщі. Віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав угоду про надання Сполученими Штатами гарантій на кредит у межах цієї програми”, – мовиться у повідомленні.
    Кошти спрямують на модернізацію Збройних сил Польщі.
    Раніше Міноборони Польщі повідомляло, що кошти також використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої – таких як закупівля 96 ударних гелікоптерів AH-64E Apache чи шести батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot у межах другого етапу програми Wisła.
    Програма Foreign Military Financing – це програма Держдепартаменту США з надання кредитів і грантів союзникам для закупівлі американської зброї.
    Раніше США надали Польщі кредит у $2 млрд для закупівлі американських озброєнь, зокрема винищувачів F-35, зенітно-ракетних комплексів Patriot і танків Abrams.