Позначка: Кредити

  • Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро

    Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що держави-члени Євросоюзу оформили заявки на отримання кредитів SAFE для оборонного виробництва на всю суму, передбаченою програмою, а саме 150 млрд євро. Про це вона сказала під час спільної пресконференції у Ризі з прем’єркою Латвії Евікою Селінєю.
    “19 держав-членів, включаючи Латвію, звернулися за підтримкою через наш інструмент SAFE Defence. Я рада повідомити, що ми досягли повної суми підписки (на кредити -ред.). Йдеться про 150 мільярдів євро. Це європейський успіх”, – зазначила фон дер Ляєн.

  • Суд Нью-Йорка скасував Трампу штраф на понад 500 млн доларів

    Суд Нью-Йорка скасував Трампу штраф на понад 500 млн доларів

    Апеляційна палата Верховного суду штату Нью-Йорк вирішила скасувати штраф у понад 500 мільйонів доларів, накладений на Дональда Трампа у справі про шахрайство з завищенням цін на нерухомість. Про це свідчить рішення палати.
    Мова про цивільний позов у справі про шахрайство чинного президента США з нерухомістю, поданий у вересні 2022 року генеральною прокуроркою штату Нью-Йорк Летицією Джеймс.
    Прокуратура штату Нью-Йорк інкримінувала Трампу сім звинувачень, зокрема, шахрайство, підробку документів та складання неправдивих фінансових звітів. Суд торік постановив, що бізнес-імперія Trump Organization завищувала вартість своєї нерухомості, таким чином здобути вигідніші банківські кредити.
    Трампу присудили штраф у 355 мільйонів доларів, який тепер зріс до понад 500 мільйонів доларів з урахуванням пені. Йому та двом його синам також заборонили протягом трьох років обіймати керівні посади в будь-якій компанії штату Нью-Йорк.
    Апеляційна палата Верховного суду Нью-Йорку констатувала, що “рішення суду про примусове стягнення… є надмірним штрафом, що порушує Восьму поправку до Конституції Сполучених Штатів”.
    Суд водночас не скасував самого вироку і обмеження на ділову діяльність Дональда Трампа та його синів.

  • Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна уклала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на суму 500 мільйонів євро на закупівлю газу. Ця угода є найбільшою угодою банку в Україні. Цей кредит надається під гарантію Європейського союзу, що дозволить краще підготуватися Україні до опалювального сезону. Нафтогаз закуповуватиме газ на конкурентних умовах від більш ніж 30 постачальників з Європи. Зараз Україна почала закачувати газ у підземні сховища через низькі запаси та загрозу з боку російських загарбників. Але ситуація покращується, і імпорт газу в Україну досягнув максимуму за два роки.

  • Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.

    Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.

    “Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.

    За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.

    “Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.

    Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.

    Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.

    Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу

  • Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів

    Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
    “Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
    Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
    У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
    “З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.

  • Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
    “Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
    Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
    Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
    Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
    Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
    Банки масово відмовляють росіянам у кредитах

  • Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
    “Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
    Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.

  • Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.

    Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.

    “Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

    Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.

    Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.

    “Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

    Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.

    Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.

  • Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії

    Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії

    Кабінет міністрів погодив залучення від Японії майже $3 млрд, забезпечених доходами від заморожених активів Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у п’ятницю, 30 травня.
    “У надзвичайно складних умовах Україна зберігає макрофінансову стабільність… Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
    За його словами, ресурс спрямують на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України.
    Також він нагадав, що уряд вже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з МВФ, і після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікується новий транш обсягом близько $500 млн.

  • Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилася з МВФ щодо нового траншу на 500 млн доларів у рамках програми EFF. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у Телеграмі. Щоб отримати ці кошти, потрібно, щоб Виконавча рада директорів Фонду схвалила перегляд програми, що очікується протягом місяця. Загалом, сума виплат за програмою складе понад 10 млрд доларів. МВФ вважає, що економіка України залишається стійкою незважаючи на виклики, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.