Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.
Позначка: Кредити
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
-
Україна і МВФ погодили нову програму кредитування
Україна уклала угоду з Міжнародним валютним фондом про нову програму кредитування на суму 8,2 млрд доларів. Ця програма розрахована на 4 роки і передбачає реформи у фіскальній та монетарній сферах для підтримки стабільності та боротьби з корупцією. Україна зобов’язалася прискорити боротьбу з ухиленням від податків, розширити податкову базу та ухвалити бюджет-2026 відповідно до умов програми. Також угода передбачає реформування податкової та митної служб, якість фінансового планування та аудиту державних підприємств. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що ця програма допоможе фінансувати необхідні видатки, зберегти стабільність та залучити зовнішню підтримку. Уряд сподівається, що ініціативу підтримають народні депутати, та готовий продовжувати боротьбу з тіньовою економікою та корупцією.
-
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев. -
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує надати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж раніше планувалося. Ці кредити будуть спрямовані на розвиток інтеграційних проектів та зміцнення союзних відносин з партнерами, такими як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Крім того, частка коштів піде на будівництво атомних електростанцій та підтримку експорту високотехнологічної продукції. Російська влада також планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надати експортний кредит В’єтнаму для закупівлі російської зброї. На даний момент Росатом вже реалізує кілька проектів в різних країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індія, Угорщина та Іран. Росія очікує, що протягом 2026-2028 років їй повернуть 8 млрд доларів за вже видані кредити.
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку надає новий кредит у розмірі €200 млн для українських позичальників через Укрексімбанк. Гарантії ЄБРР покриватимуть 50% кредитного ризику за цими позиками. Половина коштів буде спрямована на бізнес у критичних галузях, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у енергоефективність. Це дозволить Укрексімбанку розширити свій кредитний потенціал для надання фінансування українцям в умовах надзвичайних викликів. Також передбачено підтримку для малого та середнього бізнесу в рамках ініціативи EU4Business. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників та клієнтів. Гарантії ЄБРР будуть забезпечені спільно з Францією та ЄС у межах Ukraine Investment Framework. Загалом, ЄБРР планує збільшити обсяги операцій в Україні до 2,5-3 млрд євро на рік.
-
Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн
Поліція виявила злочинну групу, яка використовувала штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Група створила більше 286 фіктивних рахунків та оформила на них кредити на суму понад 4 мільйони гривень. Організаторкою цієї схеми виявилася жінка, яка втекла до Польщі. Вона мала доступ до особистих даних користувачів онлайн-банкінгу і передавала їх іншим членам групи. Зловмисники використовували фейкові відео з обличчями потерпілих для проходження автоматичної фото-верифікації у банківських системах. Отримані кошти конвертували у криптовалюту та переказували на підконтрольні рахунки. Трьом учасникам групи повідомлено про підозру у шахрайстві та незаконному втручанні в роботу інформаційних систем.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати приблизно 200 мільярдів євро, заморожених російських активів, для фінансування України. Це стосується, зокрема, репараційного кредиту на суму 140 мільйонів євро. Це стало актуальним через те, що тепер Європа має більше відповідальності за фінансування військових і економічних потреб України, оскільки США припинили оплату постачання зброї. Президент України Володимир Зеленський відзначив, що деякі союзники затягують з фінансуванням програми закупівель озброєнь. Україна сподівається на закупівлі американської зброї на мільярди доларів щомісяця. Країни ЄС дискутують про використання цих коштів, зокрема на військові потреби чи економічний розвиток України. ЄС також шукає способи знизити юридичні ризики, пов’язані з цими кредитами. План обговорюватиметься разом з країнами “Великої сімки” із США включно. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вже погодились співпрацювати у цьому питанні. Разом країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і планують вводити нові санкції проти Росії.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз уклав угоду з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту на 300 мільйонів євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного постачання взимку. Угода передбачає, що Нафтогаз перерозподілить еквівалентну суму кредиту на проєкти відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати громадян і бізнес в зимовий період.