Росія і США постійно контактують між собою щодо тих домовленостей, які були досягнуті під час переговорів лідерів країн в Анкориджі на Алясці. Мова не йде про “втрату імпульсу”, заявив помічник глави Кремля Юрій Ушаков в коментарі російським пропагандистам в четвер, 9 жовтня.
“На основі цих домовленостей та розуміння ми продовжуємо і продовжуватимемо контакти з американськими партнерами. Тож якісь там заяви про те, що “імпульс в Анкориджі зникає або імпульс вичерпаний” – це висловлювання абсолютно неправильне. Ми продовжуємо працювати з американцями на основі того, що було домовлено між президентами в Анкориджі”, – наголосив Ушаков.
При цьому він вважає, що “не всім подобаються домовленості” на Алясці, але “вони діють”. В цьому контексті Ушаков згадав про європейців і не забув про “київський режим”.
Зазначимо, що заява Ушакова повністю спростувала вчорашні слова речника Кремля Дмитра Пєскова, на думку якого, “потужний імпульс Анкориджа… виявився значною мірою вичерпаний”.
А сьогодні Пєсков заявив, що в процесі діалогу з Україною з’явилася “серйозна пауза” і “далі нічого не рухається”.
“Ніякої субстантивної відповіді, як і раніше, немає від української сторони за проектом документа, за робочими групами” – сказав він і додав, що Київ, “натхненний європейцями, і зовсім зараз не тяжіє до мирного процесу”.
“Їм здається, що щось зміниться на фронтах, і вони перейдуть у позитивну динаміку. Але реальний стан справ свідчить про протилежне”, – вважає Пєсков.
Позначка: Кремль
-
У Путіна передумали щодо “втрати імпульсу” до миру
-
Tomahawk для України: Кремль погрожує ескалацією
У Москві очікують більш конкретних заяв від США щодо можливості постачання Україні крилатих ракет Tomahawk. Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що це може стати серйозним ескалацією, але потрібно дочекатися офіційних висловлювань. Він також нагадав про недвозначні коментарі президента Путіна щодо цих ракет. Росія виразила занепокоєння можливим посиленням напруженості у регіоні у зв’язку з можливим постачанням цього озброєння.
-
У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
Російський речник Кремля Дмитро Пєков відкидає звинувачення в тому, що Росія запускає безпілотники над країнами Європи, називаючи їх “огульними”. Він стверджує, що багато політиків у Європі безпідставно звинувачують Росію у різних справах. Пєков вказав на приклад затримання авіалюбителя в одній з країн Європи, який випробовував дрон, але не має жодного стосунку до Росії. Це був лише один із прикладів, які показують недостатню обґрунтованість звинувачень. Російські чиновники стверджують, що запуски дронів над містами Європи спричиняють поширення паніки та служать для шпигунства. Останнім часом країни Європи повідомляли про вторгнення невідомих безпілотників у свій повітряний простір, що призводило до зупинки роботи аеропортів, як це сталося в Осло, Норвегія.
-
Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду
У Росії витрати на державну пропаганду досягли нових рекордних показників. Правлячий режим РФ планує збільшити фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів в інтернеті на 146,3 млрд рублів у проекті бюджету на 2026 рік. Витрати на засоби масової інформації зростуть на 9,1 млрд рублів або 7% порівняно з попереднім роком. Загальна сума перевищить річні бюджети деяких російських областей. Головними отримувачами коштів будуть державні ТВ-канали, такі як ВГТКР, НТВ, ТВ Центр, а також пропагандистське агентство РИА Новости. Незважаючи на велике фінансування, аудиторія провладних медіа поступово зменшується. Наприклад, кількість глядачів деяких телеканалів вже скоротилася, аудиторія РИА Новости та ТАСС також зменшилася. Комсомольская правда втратила третину аудиторії в інтернеті.
-
Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ
Австрійський Райффайзенбанк знову не зміг продати свій російський бізнес через те, що російська влада виступила проти угоди. Банк шукав покупця на свою частку, але влада боїться, що це може призвести до запровадження проти нього санкцій. Російська влада, з іншого боку, прагне зберегти економічні зв’язки з Європою через торгівлю нафтою та газом. Raiffeisen Bank має важливу роль у грошових переказах у Європу та обробці платежів за постачання газу через газопровід Турецький потік. Банк намагався продати свій російський бізнес вже після початку війни в Україні, але заборону на угоди з іноземними банками з “недружніх” країн ввів президент РФ Путін. Гендиректор банку робив кілька спроб продажу, але поки що не має успіху.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії виникла ситуація, коли підприємства змушені переходити на чотириденний робочий тиждень через економічну кризу. Це стало наслідком падіння виробництва і зменшення попиту на продукцію. У той час як у деяких країнах світу коротший робочий час використовується для підвищення продуктивності і покращення якості життя працівників, в Росії це стало симптомом економічного занепаду. Російські підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень, але це призводить до втрати доходів та соціальних гарантій для працівників. Експерти вважають, що економіка Росії деградує швидше, ніж офіційні дані показують, і ця ситуація є наслідком агресивної зовнішньої політики та економічного відставання країни. Крім того, уряд планує підвищити ставку ПДВ для збільшення доходів на оборону та безпеку, що також свідчить про складну фінансову ситуацію в країні.
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Російський уряд підтримує підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%, надаючи аргументи та обґрунтування для цього кроку. Прес-секретар президента РФ зазначив, що економіка країни розвивається швидко, але існують певні проблеми, і загалом ситуація стабільна. Міністерство фінансів пропонує підвищити ПДВ з метою збільшення фінансування оборони та безпеки. Це буде друге підвищення податку за останні сім років. ПДВ є ключовим джерелом доходів для федерального бюджету РФ. У 2024 році цей податок забезпечив понад третину всіх надходжень до бюджету. Наразі дефіцит бюджету перевищує прогнозовані показники, тому влада розглядає можливість підвищення податків для забезпечення фінансової стабільності.
-
Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко планує побудувати ще одну атомну електростанцію в країні та продавати електроенергію на окуповану Росією територію України. Він висловив ці плани під час зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним у Кремлі. Лукашенко також зазначив, що можливо енергію будуть постачати на сході Білорусі для забезпечення районів, які знаходяться під контролем Росії – Херсонська, Запорізька, Луганська та Донецька області. Російський президент Путін підтримав ці плани, наголосивши, що фінансування проекту не є проблемою, якщо буде споживач, готовий оплатити електроенергію за відповідний тариф. Лукашенко також заявив, що вже є варіанти фінансування з боку Росатому. Також варто відзначити, що Лукашенко використовував термін “звільнені” для опису окупованих регіонів України, що є російською пропагандою.
-
Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії
У Москві відповіли на заяви уряду Данії щодо причетності Росії до інциденту з безпілотниками поблизу аеропорту Копенгагена. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ці звинувачення “голослівними” та вважає, що такі заяви не варто враховувати. Він стверджує, що Росія дотримується міжнародних правил у польотах своїх літаків і не порушує кордонів. Пєсков закликав країни до відповідальності у висловлюваннях та вважає, що потрібно мати достовірні дані та аргументи перед висуванням обвинувачень.
-
Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу
Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
“Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії.