Економіка Росії потрапляє в складне становище, що наслідком може мати економічну рецесію. Експерти відзначають, що модель економіки РФ, побудована на бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, вичерпала себе. У листопаді 2025 року ВВП країни зрос лише на 0,1%, що є найгіршим результатом з 2023 року. Аналітики виявили різке зростання показника випереджального індикатора рецесії, що може спричинити спад економіки вже до липня 2026 року. Проблеми у фінансуванні підприємств та зменшення обсягів виробництва свідчать про структурні проблеми в економіці РФ. В Україні також відзначають погіршення економічних показників Росії, що є наслідком війни та неадекватного управління Кремля. За прогнозами, економіка Росії може зазнати кризи вже у 2026 році, що може призвести до банкрутства багатьох підприємств та збільшення соціальної напруги. Рецесія може вплинути на здатність РФ вести тривалу війну з Україною, оскільки спад економіки призведе до скорочення доходів, збільшення витрат на військові потреби та технологічну деградацію, що обмежить можливості агресора.
Позначка: Криза
-
СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
Економіка Росії переживає глибоку кризу, яка характеризується зростанням ізоляції, відсутністю прозорості та нестабільністю. Фінансова система країни опинилася в “керованому хаосі”, де стало звичним приховування реального стану речей. Центробанк Росії відмовився від міжнародних стандартів відкритості та планує публікувати лише загальні дані про власників банків. Реальний сектор економіки стикається зі значними проблемами, такими як закриття підприємств, відмова у кредитах та зростання боргів державних компаній. Крім того, існує серйозний ризик кіберзагроз і соціальний песимізм серед населення. Експерти наголошують, що офіційні дані, якими оперує російське керівництво, не відповідають реальному стану економіки країни.
-
WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році
Економісти заявляють, що Росія зараз у найслабшій економічній позиції за останній час. Причиною цього стала значна витрата грошових резервів та запозичень, які використовувалися для фінансування військових витрат. Додатково проблем країні-агресорці спричиняють і нові санкції, які зачіпають її нафтовий сектор, що може призвести до економічної кризи у наступному році. Про це пише The Washington Post
Попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що позиція країни слабша, ніж будь-коли. Оскільки Кремль вже вичерпав значну частину своїх фінансових резервів і позикових ресурсів, які забезпечували його військові витрати, попереду на нього чекають ще серйозніші виклики. Це, своєю чергою, загрожує банківською кризою вже в 2026 році, навіть якщо російський лідер Володимир Путін наполягатиме на своїх вимогах у будь-яких мирних переговорах.
Ймовірність банківської кризи та дефолту дедалі зростає, відзначають експерти. Один із неназваних російських чиновників підтвердив виданню, що ці ризики реальні, застерігши при цьому від подальшої ескалації конфлікту.
У жовтні Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти провідних російських нафтових компаній Роснефть та Лукойл. Це створило додатковий тиск на бюджет країни та енергетичний сектор. У статті наводяться слова експерта з Центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету Крейга Кеннеді, який зазначив, що криза в нафтогазовій галузі посилюється, а останні санкції лише прискорять цей процес.
Водночас, незважаючи на зростаючі фінансові труднощі, більшість представників російської еліти не очікують масштабних соціальних протестів чи серйозного впливу економічної ситуації на політику Кремля. Однак навіть експерти, наближені до російської влади, визнають, що 2026 рік може стати для країни одним із найскладніших із економічної точки зору за час війни.
Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.
-
Ольга Фреймут відверто розповіла про кризи в шлюбі
Українська телеведуча Ольга Фреймут відверто розповіла про кризи в шлюбі з чоловіком, підприємцем Володимиром Локотком. Пара разом уже десять років, з них офіційно одружена вісім.
У інтерв’ю Анні Хаустовій Фреймут зізналася, що у стосунках траплялися складні періоди -після п’яти, семи та десяти років спільного життя. Проте подружжя завжди долає труднощі завдяки відвертим розмовам.
“Звичайно, були важкі часи. У стосунках дуже складно. Це така стабільна робота, де треба свій графік з кимось узгоджувати, свої думки та ідеї. Для мене це нелегка робота, це був виклик. Психологи говорять, що є проблемі роки у шлюбі – три, сім, десять і так далі – ми таку турбулентність проходили. Я завжди рятувалась тим, що ми починали говорити” – розповіла ведуча.
Ольга Фреймут також поділилася, як вони підтримують романтику: разом ходять у кав’ярні, гуляють улюбленими маршрутами або просто спілкуються. Вона наголошує, що стосунки з часом змінюються, але кохання має залишатися.
“Для мене романтично, коли ми просто можемо піти до нашої улюбленої кав’ярні. Погуляти нашим улюбленим маршрутом біля Темзи або просто посидіти та поговорити. Я знаю, що стосунки з віком зношуються, набирають нової форми, формату. Я думаю, що ознака вдалого шлюбу, коли ти з віком хочеш бути з цією людиною, коли вона тебе не дратує, коли ви можете поговорити” – зазначила телеведуча. -
Білорусь майже у 50 разів збільшила постачання бензину до Росії
У жовтні та листопаді обсяг продажу білоруського бензину на російських біржах значно зріс порівняно з попереднім роком. У жовтні продано 36 480 тонн бензину, що в 47 разів більше, ніж у попередньому році, а в листопаді – 21 720 тонн, що в 7 разів більше. Проте обсяг продажу білоруського дизпалива не так суттєво зріс. Ціни на нафтопродукти на біржі знизилися, і російський уряд заборонив експорт бензину й дизелю до кінця 2025 року, дозволивши імпорт із Білорусі, Китаю, Південної Кореї й Сінгапуру. Білорусь виробляє бензин на двох НПЗ і може щомісяця відвантажувати Росії близько 150 тис. тонн бензину.
-
В ООН оцінили масштаби житлових проблем в Україні
Україні внаслідок війни виникла велика проблема з житлом: понад 236 тисяч будинків були зруйновані або пошкоджені, і більше ніж 2,5 мільйона житлових одиниць стали недоступними. Це становить близько 10% всього житлового фонду країни. Понад 10 мільйонів українців були змушені залишити свої домівки через війну, багато з них мають проблеми з оплатою житла. Експерти зауважують, що багатьом людям доводиться витрачати свої заощадження на оренду, що становить більше половини їхнього доходу. Важливим є питання забезпечення житлом переміщених осіб, і Міжнародна організація з міграції працює над підтримкою переселенців та громад, які їх приймають. Також розглядаються заходи для вирішення цієї проблеми шляхом навчання, працевлаштування та створення стійких умов для проживання.
-
Британія планує обмежити термін перебування біженців – ЗМІ
Міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд планує з неділі оприлюднити радикальні зміни в системі надання притулку. Зокрема, йдеться про обмеження терміну перебування біженців у країні. Про це повідомило інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на свої джерела.
Вона має пообіцяти “зробити все, що потрібно”, щоб відновити контроль над кордонами Британії.
Чиновниця також назве десятки тисяч нелегальних мігрантів, які щороку перетинають Ла-Манш, або людей, які прострочують свої візи, “зловмисниками, які зловживають системою”.
Вона також скаже, що “криза” на кордоні “вийшла з-під контролю”, що створює навантаження на громади і є несправедливим щодо британців, які важко працюють і платять податки.
ЗМІ зазначає, що з моменту приходу до влади Лейбористської партії Міністерство внутрішніх справ депортувало або вислало майже 50 тисяч нелегальних іммігрантів, що на 23% більше, ніж за попередн 16 місяців.
Утм, глава МВС Британії планує “чіткіше” донести до тих, хто прибуває з безпечних країн, таких як Франція, що їм не слід вирушати в подорож.
Співрозмовники повідомили, що МВС Британії буде більш тісно орієнтуватися на такі країни, як Данія, де кількість шукачів притулку зменшилася після того, як їм стало складніше здобути законне право на перебування в країні. Ба навіть більше – група посадовців відвідала Копенгаген на тому тижні, щоб ознайомитися з данським підходом.
Захист, який надається біженцям на постійній основі тепер, в майбутньому буде обмежений у часі. Їхній імміграційний статус підлягатиме регулярному перегляду.
Люди будуть вислані, як тільки їхня країна походження визнають безпечною. -
Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка
У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізу різних сфер життя, включаючи постачання їжі та роботу шкіл. Збройні групи заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на політику військової урядової угруповання, яке спрямовує ресурси до певних регіонів. Російські найманці взяли на себе безпекові функції у країні, впроваджуючи авторитарну модель управління. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та Україну. Влада Малі розпустила всі політичні партії, припинивши можливість демократичних виборів. У країні також відчувається гуманітарна криза, і приблизно шість мільйонів жителів потребують допомоги. Режим втрачає контроль, а російська підтримка не змогла поліпшити ситуацію.
-
Трамп обіцяє “дуже швидко” вирішити кризу в Азії
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність “дуже швидко” врегулювати загострення між Афганістаном і Пакистаном. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомило видання Associated Press.
Трамп зазначив, що готовий оперативно сприяти вирішенню конфлікту, який розгорівся між двома азійськими країнами у зв’язку з останніми прикордонними зіткненнями. Свою позицію президент США озвучив у неділю, 26 жовтня, під час саміту АСЕАН у Малайзії. У цей час переговори між Кабулом та Ісламабадом перейшли до другого раунду.
Американський лідер заявив, що готовий втрутитися, якщо сторони не зможуть самостійно досягти стабільного миру.
“Я чув, що Пакистан і Афганістан уже працюють над цим питанням. Але я можу допомогти – і зроблю це дуже швидко”, – сказав Трамп.
Він також високо оцінив пакистанських політиків, назвавши їх чудовими людьми.
Як повідомляє ЗМІ, збройне протистояння між Афганістаном і Пакистаном різко загострилося на початку жовтня, коли відбулися одні з найкривавіших боїв за останні роки. Афганська сторона заявляє про десятки загиблих і сотні поранених, тоді як Пакистан запевняє, що його дії спрямовані виключно проти бойовиків, спростовуючи удари по цивільних.
Другий етап переговорів між представниками обох країн проходить у Стамбулі. Основною метою є закріплення перемир’я, яке вдалося досягти раніше у Досі. Афганська делегація вимагає від Пакистану припинення порушень кордону й повітряного простору, а також забезпечення того, щоб територія Пакистану не використовувалася ворожими угрупованнями проти Афганістану.
Афганські ЗМІ повідомляють, що серед обговорюваних питань є створення чотиристороннього моніторингового механізму для контролю за дотриманням умов перемир’я та обміном інформацією про потенційні порушення. Пакистанська сторона наразі утримується від офіційних заяв.
Експерти вважають, що заява Трампа може свідчити про новий рівень зацікавленості США у мирному процесі. Раніше Пакистан неодноразово відзначав роль Трампа у зниженні напруженості на кордоні з Індією.
Прикордонні регіони Пакистану є ареною тривалих конфліктів із часів війни проти радянських військ в Афганістані у 1979 році, коли країна стала ключовою базою за підтримки США.
Раніше повідомлялося, що представники урядів Афганістану й Пакистану в ході чергового раунду переговорів, що відбулися 18 жовтня за посередництва Катару та Туреччини, домовилися про негайне припинення вогню.
Нагадаємо, 15 жовтня на пакистано-афганському кордоні спалахнули нові сутички, внаслідок яких загинули понад десять цивільних осіб, а також військовослужбовців. Згодом країни домовилися продовжити 48-годинне припинення вогню до завершення переговорів у Катарі.
-
МВФ оцінив стан світової економіки, як “гірше, ніж потрібно”
Міжнародний валютний фонд (МВФ) оновив свою оцінку стану світової економіки. За словами директора-розпорядника Крісталіни Георгієвої, ситуація краща, ніж очікувалося шість місяців тому, але все одно є певні побоювання. Глобальне економічне зростання вважається стабільним, але прогнози на майбутнє вказують на сповільнення. МВФ зауважує, що існують обмеження для подальшого зростання, такі як державний борг, низька продуктивність та нерівномірне впровадження нових технологій. У світовій економіці спостерігається певний розвиток, але деякі галузі можуть відчути вплив цих обмежень. Деякі країни, такі як ЄС та США, мають свої власні проблеми, наприклад, дефіцит бюджету в США. Китай і Росія також відображають певні тенденції у своїй економіці. Латинська Америка та Африка також мають свої виклики та можливості. Негативні тенденції у світовій економіці можуть вплинути на Україну через зниження попиту на експортні товари, зменшення фінансової підтримки та ускладнення іноземних інвестицій. Також можливе посилення протекціонізму та торговельних дисбалансів. Важливою є підтримка міжнародної торгівлі для зміцнення глобальної економіки.