Реальний Київ

Позначка: Куба

  • Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели

    Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели

    Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом багатьох років Куба отримувала значні поставки нафти й фінансову допомогу від Каракасу в обмін на “послуги безпеки”, які кубинська влада забезпечувала для венесуельського керівництва. Він підкреслив, що така співпраця завершилася. Про це пише The Guardian.

    “Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей з Венесуели. Натомість вона забезпечувала безпеку двом венесуельським диктаторам. Але цьому настав кінець”, – наголосив Трамп.

    Через свою платформу Truth Social, Трамп додав, що переважна більшість кубинських фахівців, які брали участь у цьому процесі, загинули внаслідок американської атаки минулого тижня, і тепер Венесуела більше не потребує зовнішньої підтримки.

    Президент акцентував увагу на тому, що США, як найпотужніша армія світу, забезпечуватимуть захист Венесуели. За його словами, Куба відтепер не матиме ні нафти, ні фінансових потоків з боку Венесуели. Крім того, він закликав кубинське керівництво до швидких переговорів із Вашингтоном.

    “Я наполегливо раджу їм укласти угоду, поки не пізно”, – додав він.

    Президент Куби Мігель Діас-Канель рішуче відповів на заклики президента США Дональда Трампа щодо укладення угоди між країнами.

    Про це свідчить допис Мігеля Діас-Канеля в соціальній мережі Х.

    Лідер Куби заявив, що його країна категорично відкидає будь-який зовнішній тиск, наголошуючи на її незалежності та суверенітеті. За словами президента, жодна держава не має права диктувати Кубі, які рішення приймати.

    “Куба – незалежна і суверенна країна. Ніхто не буде диктувати нам, що робити”, – наголосив президент.

    Він повторив тезу про те, що Куба є вільною державою, підкресливши, що ті, хто перетворює все навколо, включно з людськими життями, на бізнес, не можуть повчати інші країни чи давати моральні уроки Гавані.

    Міністерство закордонних справ Куби також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що держава має повне право самостійно встановлювати торговельні зв’язки без втручання ззовні. Вони зазначили, що Куба, як і будь-яка інша країна, може імпортувати паливо з ринків, готових до співпраці.

    Глава МЗС Куби Бруно Родрігес додатково зазначив, що Гавана ніколи не отримувала фінансових чи матеріальних вигод за надання послуг у сфері безпеки будь-якій країні. Він підкреслив, що на відміну від США, Куба не використовує практику найманства, шантажу чи військового тиску у своїй міжнародній політиці.

    Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтвердив “багато смертей” кубинців під час операції проти Венесуели.

    Трамп натякнув на наступну ціль США після Венесуели

  • Трамп підтвердив смерть “багатьох кубинців” під час вивезення Мадуро

    Трамп підтвердив смерть “багатьох кубинців” під час вивезення Мадуро

    Президент США Дональд Трамп розповів журналістам, що під час операції проти Венесуели загинуло багато кубинців. Він зазначив, що з боку США не було жертв, але з іншого боку було багато загиблих. Кубинський уряд повідомив про загибель 32 осіб, які були службовцями армії та розвідслужб країни. Гавана оголосила дводенну національну жалобу. Уряд Куби наголосив, що їхні співвітчизники загинули під час опору нападникам або внаслідок бомбардувань, виконуючи свої обов’язки з гарантування безпеки та захисту.

  • Куба заявила про загибель 32 своїх громадян під час вивезення Мадуро

    Куба заявила про загибель 32 своїх громадян під час вивезення Мадуро

    Понад тридцять громадян Куби загинули під час операції США у Венесуелі з метою захоплення і вивезення тамтешнього диктатора Ніколаса Мадуро для судового розслідування в США. Про це повідомило інформагентство Reuters, посилаючись на заяву кубинської влади.
    Гавана оголосила 5 і 6 січня днями жалоби на честь 32 загиблих. Про похорон буде оголошено додатково.
    У заяві уряду зазначено без подробиць, що всі загиблі були членами кубинських збройних сил та розвідувальних служб.
    “Вірні своїм обов’язкам щодо безпеки та оборони, наші співвітчизники гідно та героїчно виконали свій обов’язок і загинули після запеклого опору в безпосередньому бою з нападниками або в результаті бомбардувань об’єктів”, – ідеться в повідомленні влади.
    ЗМІ нагадав, що Куба забезпечувала Мадуро певну безпеку з моменту його приходу до влади.
    Загалом невідомо, скільки саме кубинців охороняли венесуельського диктатора, а також коли й де вони загинули.

  • Рубіо заявив про небезпеку для режиму Куби

    Рубіо заявив про небезпеку для режиму Куби

    Влада Куби опинилася “у великій небезпеці” після захоплення у Венесуелі президента Ніколаса Мадуро. Про це у неділю, 4 січня, заявив Державний секретар США Марко Рубіо в ефірі телеканалу NBC News.
    Він відмовився озвучувати подальші кроки Вашингтона щодо Гавани, однак наголосив, що США “вороже ставляться до кубинського режиму”, який, за його словами, підтримував Мадуро.
    “Я не думаю, що це таємниця: ми не є великими прихильниками кубинського режиму, який, до речі, саме й утримував Мадуро при владі”, – заявив держсекретар.
    Він також зазначив, що кубинські спецслужби відігравали ключову роль у системі безпеки венесуельського лідера. За словами Рубіо, Мадуро охороняли не венесуельці, а кубинські силовики, які відповідали й за внутрішню розвідку.
    Напередодні Рубіо та президент США Дональд Трамп уже сигналізували, що адміністрація може розглянути подальші дії проти кубинського керівництва. Зокрема, держсекретар заявив, що “на місці чиновників у Гавані він був би стурбований”.
    Президент Трамп, зі свого боку, порівняв ситуацію на Кубі з Венесуелою, назвавши острівну державу “нацією, що зазнає серйозного краху”, і заявив про намір “допомогти кубинському народу”.
    Тим часом у МЗС Куби заявили, що Куба готова пролити “власну кров” на захист “братської” Венесуели.

  • Куба готова відправити війська у Венесуелу

    Куба готова відправити війська у Венесуелу

    Куба готова пролити “власну кров” на захист “братської” Венесуели. Таку заяву 3 січня поширило МЗС країни.
    У Гавані назвали дії США злочинним актом, який порушує міжнародне право та Статут ООН. Куба також висунула вимогу “негайного звільнити” Мадуро та його дружину.
    “Усі країни регіону мають бути готовими, тому що загроза нависла над усіма. На Кубі наша рішучість боротися тверда й непохитна”, – йдеться у повідомленні кубинського МЗС.
    Цю саму заяву 4 січня підтвердив президент Куби Мігель Діас-Канель.

  • Куба може залишитися без нафти через блокаду Венесуели

    Куба може залишитися без нафти через блокаду Венесуели

    Скорочення експорту з Венесуели може спровокувати економічний колапс на Кубі, яка отримує близько 40% нафти за низькими цінами від своєї союзниці. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    Один із захоплених США танкерів перевозив понад 1 млн барелів нафти на Кубу. Якщо постачання венесуельської нафти зупиняться або різко скоротяться, наслідки для економіки острова будуть катастрофічними.

    Відносини двох режимів були налагоджені у 1999 році, коли тодішній президент Венесуели Уго Чавес допоміг Кубі частково подолати наслідки економічної кризи, спричиненої розпадом СРСР, через яку Гавана втратила значну підтримку. Кубинський режим ділився з Чавесом спортивними тренерами, лікарями та агентами контррозвідки, які виявляли потенційних зрадників Чавеса і досі допомагають його наступнику Ніколасу Мадуро утримувати владу. Венесуела тоді почала постачати на Кубу по 100 000 барелів дешевої нафти на день.

    З того часу цей обсяг впав до 30 000 барелів на день через занепад венесуельської нафтової галузі. Куба вже переживає найскладнішу і найдовшу економічну кризу з часу приходу комуністів до влади в 1959 році. З 2020 року країну покинуло понад 2,7 млн осіб, або четверта частина населення, за підрахунками гаванського демографа Карлоса Альбісу-Кампоса.

    “Те, що зараз переживає Куба (я називаю це демографічним спустошенням), – це не що інше, як гуманітарна катастрофа, яку можна спостерігати лише в країнах, що перебувають у стані збройного конфлікту”, – зазначив він.

    Основними проблемами понад 70% населення назвали нестачу продовольства та постійні відключення електроенергії, які в деяких регіонах тривають від 18 годин на добу.

    Якщо постачання венесуельської нафти продовжить скорочуватися найближчими тижнями чи місяцями, ситуація стане просто нестерпною, зазначає кубинський економіст Рікардо Торрес Перес з Американського університету у Вашингтоні.

    За його підрахунками, з 2018 року економіка Куби вже скоротилася на 15%, сукупна інфляція за цей період становила 450%, тоді як курс песо на чорному ринку впав із приблизно 30 за долар у 2020 році до 450 за долар.

    Невелику кількість нафти Куба видобуває сама, частину закуповує в Мексиці та Росії. Але 40% імпорту припадає на венесуельську нафту, 70% якої перевозять танкери тіньового флоту. Саме на них нині ведуть полювання США. Нагадаємо, США затримали ще один, вже третій, нафтовий танкер поблизу Венесуели у межах посилення нафтової блокади режиму Ніколаса Мадуро.

    16 грудня президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити повну блокаду всіх підсанкційних нафтових танкерів, які входять до Венесуели або залишають її.

  • США можуть ввести війська до Венесуели: що приховує Трамп

    США можуть ввести війська до Венесуели: що приховує Трамп

    Таємна сила У своїх нещодавніх заявах президент США Дональд Трамп не виключає розширення військової операції проти Венесуели у межах боротьби з наркотрафіком
    При цьому високопосадовці Пентагону ще 12 листопада передали Трампу варіанти військових операцій проти Венесуели та режиму Ніколаса Мадуро. Й усі вони придатні до реалізації найближчими днями, повідомляє СBS News.
    Джерела повідомили виданню, що Пентагон запропонував Трампу оновлені варіанти операцій у Венесуелі, котрі охоплюють не тільки повітряні операції, але й наземні дії.
    За даними CBS News, військове керівництво США вже провело брифінг для Трампа з новими варіантами операцій, включно з наземними діями. Доповідали Трампу міністр війни Піт Гегсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн та інші високопосадовці – але остаточного рішення ще немає.
    У наданні інформації для підготовки операцій допомагали розвідувальні служби США. Проте навіть з огляду на наявність вже готових варіантів операцій – рішення все ще не прийнято, зауважують ЗМІ.
    Втім, за словами президента США, “багато наркотиків надходить … морем, але ми зупинимо їх і на суші”.
    Як повідомляє CNN, в адміністрації на розгляді перебувають варіанти ударів всередині країни – зокрема по логістичним вузлам наркокартелів і навіть інфраструктурі, що забезпечує трафік наркотиків.
    Одним із мотивів Трампа також є легалізація та розширення повноважень розвідки: він зазначав, що операції на землі потребують схвалення Конгресу, але не бачить у цьому значних перешкод. “Я не можу уявити, щоб у них були якісь заперечення”, – цитує президента США УНІАН. У Білому домі та Пентагоні, звичайно, відмовляються від коментування цієї теми. Що, звісно, є доволі зрозумілим: хто ж буде розголошувати найближчі військові плани?.
    При цьому, відкриваючи перспективу делегітимізації або навіть повалення режиму президента Венесуели Ніколаса Мадуро, деякі американські посадовці вважають, що “антинаркотична кампанія” може перерости у зміну влади в країні. Не дарма ж Трамп підтвердив, що санкціонував ЦРУ й проведення “таємних операцій” у Венесуелі.
    Але йз боку Венесуели є попередження: уряд Мадуро нібито готує партизанський опір на випадок наземного наступу. Геополітичний розмах Що ж стоїть за цими гучними антинаркотичними заяв амиамериканської адміністрації? Для Трампа це не лише боротьба з наркотиками – це геополітичний маневр із багатьма вимірами, вважають експерти.
    По-перше, він прагне посилити присутність США у Карибському басейні й на латиноамериканському континенті, куди Пентагон вже перекинув значні сили.
    По-друге, між рядками прочитується мотив тиску на Мадуро через його наркоторговельні зв’язки. Деякі представники Трампа прямо називають Мадуро “наркотерористом”.
    По-третє, тут є й елемент контрросійської гри: так, політтехнолог Михайло Шейтельман застерігає, що Росія у перспективі може використовувати Венесуелу як військову базу біля кордонів США, зробивши з неї “другу Кубу”. “Навіщо їм (росіянам – ред.) Мадуро? Ось куди їм цього Мадуро подіти? Їм потрібний не Мадуро. росіянам потрібна Венесуела. Мадуро без Венесуели їм не здався. Венесуелу без Мадуро вони візьмуть, а Мадуро без Венесуели – ні. Їм же доведеться ущільнювати Асада, скажуть, що в нього тепер із 18 кімнат залишається 16, дві займе Мадуро з родиною. Звісно, ​​ні. Звичайно, їм Мадуро не потрібний у Ростові абсолютно. Їм потрібна Венесуела, тому вони надсилають зброю, системи ППО, артилерію та багато чого”, – стверджує Шейтельман у коментарі Знай.UA. З іншого боку, провідний експерт з питань Латинської Америки Ради зовнішньої політики Українська призма Іван Фечко нагадує, що можливість вторгнення до Венесуели – це далеко не нова ідея, а давня “опція на столі” для частини американської еліти. “Яструби” в адміністрації Трампа налаштовані серйозно”, – зауважує вінна шпальтах Главреду. Трамп, зі свого боку, формулює дуже конкретну мету: він хоче «вбивати людей, які ввозять наркотики в країну”. За його словами, це не обов’язково оголошення війни, а цілеспрямована операція проти логістики картелів.
    Разом із тим,чи може підвищена військова активність США у Західній півкулі бути пов’язана з бажанням перекрити скандал з файлами Епштейна, як стверджують деякі аналітики?
    Доказів такої пов’язаності начебто немає, серйозні експерти її не підтверджують. Ідея про те, що це може бути спробою «перекрити» скандал із файлами Епштейна, може належати до політичних спекуляцій: адже подібні великі операції готуються місяцями, проходять через військові штаби, Конгрес та багаторівневу бюрократію. Тому використати їх як “димову завісу” – практично неможливо.
    Натомість, дії США в регіоні значно краще пояснюються офіційними стратегічними мотивами, зокрема боротьбою з наркотрафіком, протидією впливу Венесуели та її союзників, а також прагненням Вашингтону посилити свій контроль у Карибському та латиноамериканському регіоні, кажуть фахівці. Кубинський присмак Чому ж деякі експерти вже заговорили про можливий перехід конфлікту з Венесуели на Кубу? Причиною, можливо,є стратегічна логіка Вашингтону.
    Адже, за словами Шейтельмана, Росії потрібна не особа Мадуро, а ціла Венесуела – у якості майданчика для власної військової присутностіу “м’якому підбрюшші” США.
    Тож утакому сценарії наземна операція проти Венесуели може бути лише першим етапом.
    Якщо успішно підірвати режим Мадуро або значно ослабити його, США отримають ще більше впливу в регіоні і потенційно зможуть звернути увагу й на інші країни, близькі ідеологічно або територіально- наприклад, на ту ж саму Кубу.

  • Україна понизила дипломатичні відносини з Кубою

    Україна понизила дипломатичні відносини з Кубою

    Міністерство закордонних справ України прийнято рішення понизити рівень дипломатичних відносин та закрити посольство у Кубинській Республіці. Про це повідомив очільник відомства Андрій Сибіга у соцмережі Х в середу, 29 жовтня.

    “Ми пам’ятаємо побажання кубинського президента “успіху” Путіну в його агресивній війні проти України. Ми добре це почули. Цього року ми вирішили закрити наше посольство в Гавані та понизити рівень наших дипломатичних відносин”, – написав він.

    Сибіга звинуватив владу Куби в бездіяльності у відповідь на масовий набір кубинських громадян до російської армії.

    “Небажання Гавани зупинити масове відправлення своїх громадян на російську війну проти України є співучастю в агресії і має бути засуджено найрішучіше. Україна завжди буде протистояти такій практиці і захищати цілі та принципи Статуту ООН”, – наголосив міністр.

  • Україна виступила проти зняття ембарго США з Куби

    Україна виступила проти зняття ембарго США з Куби

    Україна проголосувала проти щорічної резолюції ООН Куби проти ембарго США через тісну співпрацю Гавани з Росією у війні та загрозу міжнародній безпеці. Про це повідомив глава Офісу президента Андрій Єрмак у середу, 20 жовтня.
    “Сьогодні ООН голосувала за щорічну резолюцію Куби проти ембарго США. Цього року Україна проголосувала проти. Причини – серйозні: уряд Куби став стратегічним активом Росії, активно підтримуючи її війну, агресію проти суверенної європейської держави”, – зазначив Єрмак.
    Він додав, що тисячі кубинських солдатів воюють проти України у складі російських окупаційних сил, здобуваючи бойовий досвід, водночас Гавана дедалі більше залучається до військової та розвідувальної діяльності, що становить загрозу міжнародній безпеці.
    В Офісі президента нагадали, що Росія використовує Кубу для обходу санкцій, запроваджених з метою змусити її припинити вторгнення.
    “Це не про кубинський народ – це про протидію авторитарній експансії. Кубинський режим має змінити свою руйнівну політику”, – пояснив Єрмак. Раніше з’явилася інформація, що Сполучені Штати активізують дипломатичні зусилля, щоб запобігти ухваленню резолюції ООН про скасування торговельного ембарго проти Куби через можливу участь її найманців у війні проти України.

    Нагадаємо, на окупованій росіянами частині Донеччини кубинські найманці ліквідували свого командира 428 мотострілецького полку за принизливе ставлення.
    Кремль під виглядом культури просуває пропаганду на Кубі – ЦПД

  • Ураган Мелісса пронісся Карибами, спричинивши значні руйнування

    Ураган Мелісса пронісся Карибами, спричинивши значні руйнування

    Ураган Мелісса після потужного удару по Ямайці наближається до Куби. Стихія спричинила значні руйнування – понад пів мільйона людей були евакуйовані, а сотні тисяч залишилися без світла. Про це 29 жовтня повідомляє Reuters.
    Зазначається, що ураган насувався на друге за величиною місто Куби, Сантьяго-де-Куба, з потужністю шторму 4 категорії. За кілька годин до цього циклон обрушився на Ямайку як найсильніший ураган за всю історію спостережень.
    Біля міста Нью-Хоуп на південному заході острова вітер сягав швидкості 295 км/год, що перевищує мінімальний показник для урагану 5 категорії. На південному заході країни парафія Святої Єлизавети опинилася під водою, а понад пів мільйона людей залишилися без електрики.
    За словами прем’єр-міністра Ямайки Ендрю Холнесс, зруйновані лікарні, житлові та дорожні об’єкти, однак офіційно загиблих поки не підтверджено. Він не виключив, що з огляду на масштаб руйнувань можуть бути людські втрати.
    За даними Національного центру ураганів США, після Ямайки Мелісса послабшала до 233 км/год і рушила у напрямку Куби.
    Президент Мігель Діас-Канель закликав громадян дотримуватись евакуаційних наказів, попередивши про значні руйнування. Кубинська влада повідомила, що близько 500 тисяч людей вже евакуювали у безпечні райони.
    На Багамах, які опинилися на шляху урагану, уряд також розпочав евакуацію мешканців південних островів.
    На Гаїті та в Домініканській Республіці проливні дощі спричинили щонайменше чотири смерті. Місцеві ЗМІ повідомляють також про три загибелі на Ямайці під час підготовки до шторму.
    Метеорологи називають Меліссу третім за потужністю ураганом у Карибському басейні після Вільми (2005) та Гілберта (1988). Для Ямайки це перший випадок прямого удару шторму 4 або 5 категорії.
    Представники Всесвітньої метеорологічної організації попередили про хвилі до 4 метрів і назвали ситуацію “катастрофічною”.
    У районах, що постраждали найбільше, зруйновані лікарні, затоплені населені пункти, а понад 15 тисяч людей перебувають у тимчасових притулках.
    За прогнозами Міжнародної федерації Червоного Хреста, до 1,5 мільйона людей на Ямайці можуть постраждати від наслідків урагану.