Російський ринок вантажівок фактично перейшов під контроль Китаю: у 2025-му продажі російської техніки впали більш ніж удвічі, водночас китайські бренди займають уже понад 53 % сегмента. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Російські виробники вантажівок за декілька років програли китайському імпорту боротьбу за внутрішній ринок рф. Китайські бренди, після виходу з російського ринку європейців у 2022 році, миттєво опанували нішу важкої техніки. Тож, розрахунки росіян на “плідне співробітництво” перетворились на втрату внутрішнього ринку – китайці вже контролюють понад 53 % продажів.
Згідно з даними розвідки, у РФ за 2024 рік реалізація вантажівок власного виробництва знизилась на 19 %, а за перше півріччя 2025 – стрімко впала на 56 %, тоді як у сегменті магістральних тягачів скорочення взагалі сягнуло 70 %.
Відсутність попиту на російську техніку змусило провідних виробників вантажівок та автобусів – Камаз, ГАЗ та ПАЗ – скоротити до чотирьох днів робочий тиждень або повністю зупинити конвеєр.
У СЗРУ також відзначили, що ситуація на російському ринку автовантажівок позначилась на співробітництві з “дружньою” Білоруссю в цьому сегменті. Автовиробники з РБ скаржаться, що їх “витискають” з РФ – за перше півріччя 2025 року у МАЗу на 34 % скоротилися продажі на російському ринку.
Позначка: Китай
-
Китай добиває російський автопром – розвідка
-
Лідер КНР звернувся до України в День Незалежності
Китайський лідер Сі Цзіньпін привітав Україну та її громадян із Днем Незалежності та висловив сподівання на сталий і довгостроковий розвиток відносин між нашими країнами. Його офіційний лист опублікував президент Володимир Зеленський у соцмережі Х в неділю, 24 серпня.
“З нагоди Дня Незалежності України висловлюю щирі вітання та найкращі побажання вам і дружньому українському народу. Китай і Україна мають традиційні дружні відносини. За останні 33 роки з моменту встановлення дипломатичних відносин китайсько-українські відносини стабільно розвивалися, а співпраця в різних сферах дала чудові результати”, – йдеться у привітанні лідера КНР.
Сі запевнив, що готовий співпрацювати, щоб “спрямувати наші двосторонні відносини на сталий і довгостроковий розвиток та принести більшу користь народам обох країн”.
У відповідь Зеленський подякував голові КНР і запевнив, що Україна “зацікавлена у розвитку довгострокового двостороннього діалогу на основі взаємоповаги заради миру, стабільності й процвітання”. -
Китай готовий відправити миротворців в Україну – ЗМІ
КНР готова за певних умов узяти участь у місії з розгортання миротворчого контингенту в Україні. Про це повідомляє газета Welt am Sonntag з посиланням на дипломатів ЄС.
За даними джерел, Пекін буде готовий зробити це, “якщо миротворчі війська будуть розгорнуті на основі мандату Організації Об’єднаних Націй”.
Така позиція Китаю викликала неоднозначну реакцію в Брюсселі. З одного боку, там кажуть, що підтримка країн Глобального Півдня може сприяти просуванню самої ідеї миротворчого контингенту в Україні.З іншого ж боку, “існує також небезпека, що Китай насамперед захоче шпигувати в Україні і займе явно проросійську позицію замість нейтральної в разі конфлікту”, сказав WeltamSonntagвисокопоставлений дипломат ЄС.
Як пише видання, інший аргумент полягає в тому, що більшість країн ЄС з різних причин воліють не надавати потенційним миротворцям мандат на рівні ООН. -
Падіння у прірву: чому Китай не зможе врятувати економіку РФ
Катастрофа – вже на горизонті Про те, що економіка РФ тріщить по швах, не написав останнім часом лише лінивий. Але для того, аби осягнути всю глибину прірви, у яку вона вже летить, потрібні цифри, а не здогадки чи припущення.
Отже, дефіцит бюджету Російської Федерації за перше півріччя 2025 року склав 3,7 трильйона рублів, що в шість разів перевищує показник аналогічного періоду 2024 року, повідомляє The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну.
При цьому зазначається, що за підсумками другого кварталу 2025 року “діра” у бюджеті країни-агресора була на 78% більшою, ніж у першому – через зниження нафтогазових доходів. “Дефіцит держбюджету встановив антирекорд у другому кварталі”, – цитує УНІАН провідного аналітика Freedom Finance Global Наталю Мільчакову. Видання також констатує, що за шість місяців поточного року російський Мінфін витратив приблизно половину з того, що запланував на рік: 21,3 із 42,3 трильйонів рублів. А щодо доходів, то їх отримано менше половини – 17,6 трлн рублів із закладених у бюджеті 38,5 трлн рублів.
Тож за півроку дефіцит виявився таким, який Мінфін запланував за підсумками всього року (3,8 трлн руб., або 1,7% ВВП). На початку року він сподівався звести бюджет з “дірою” втричі меншою: 1,2 трлн руб., або 0,5% ВВП, але восени збирається знову правити його з урахуванням актуальних даних.
Втім ще більш вражаючою новиною є та, що у липні поточного року дефіцит держбюджету країни-агресора через зростаючі військові витрати перебільшив сукупний дефіцит, зафіксований у першому півріччі-2025.
За даними того ж The Moscow Times, за липень він збільшився на 1,2 трлн руб. Видання пише, що у липні доходи становили 2,7 трлн руб., але витрати виявилися більшими, ніж зазвичай: 3,9 трлн руб. після 3,2 трлн руб. у червні.
На думку економістів, це дуже багато. Проте Мінфін РФ запевняє, що витрачає гроші за графіком: після січневого сплеску, коли витрати були на 64% вищими, ніж роком раніше, вони сповільнилися і в наступні шість місяців були лише на 15% більше, ніж у лютому-липні 2024 року.
За законом економіки, виробництво зброї – це той актив, котрий потім не створює додаткової вартості, це просто спалювання інвестицій і грошей, пояснює ці події у коментарі РБК-Україна президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.
Та все ж, за даними Гончара, поки що цей маховик воєнної машини РФ продовжує працювати. “І переважною мірою тому, що продовжується фінансування цієї машини. Якраз мова йде про експорт енергоресурсів, передусім нафти, за рахунок якого Росія продовжує отримувати доходи. Це не ті доходи, які вона могла б отримувати в умовах без санкцій. Але це все рівно фінансування бюджету війни”, – зауважив експерт. Сила і слабкість Китаю Звичайно, Китай – як безпосередній вигодонабувач від ослаблення керованої ним Росії – намагається якось стабілізувати це падіння.
Зокрема, КНР отримує нафту з Росії, використовуючи іранських посередників. За словами економіста Василя Невмержицького, ще у 2019 році іранська компанія Ocean Glory Giant створила хитромудру схему, вигадавши, як замаскувати фінансування цих поставок.
Зазвичай торгівля нафтою потребує банківських гарантій чи акредитивів. Але великі банки, дотримуючись санкцій, відмовлялися обслуговувати іранські або російські вантажі. Тоді компанія пішла іншим шляхом – почала оформлювати іпотеки на самі судна у швейцарських банках.
Формально це виглядало як звичайне кредитування флоту, але насправді було фінансовою ширмою, що приховувала розрахунки за нафтові партії. Виглядало все законно: є договір іпотеки, судно, кредитор – а отже міжнародні платежі не виглядали як санкційні. У результаті танкер ставав не лише транспортом, а й “банківською заставою”, що маскувала нафтоторгівлю.
Цей механізм дозволив провести понад 130 мільйонів барелів нафти – приблизно на 9,6 млрд долл. – перш ніж Ocean Glory Giant сама потрапила під американські санкції.
Паралельно Китай активно збільшував закупівлі: коли Індія скоротила імпорт через тиск США, китайські НПЗ замовили п’ятнадцять великих партій сорту Urals. Часто така нафта надходила до невеликих незалежних заводів teapots. Вони працювали на “сірій” нафті, котра у документах фігурувала як малайзійська чи оманська, але реально походила з Росії чи Ірану. “Завдяки цим схемам Китай сьогодні отримує понад 1,3 млн барелів іранської нафти щодня і близько 2 млн барелів російської. Для Пекіна це не лише вигідно економічно, а й критично для енергетичної безпеки”, – підкреслив експерт. При цьому економіст Борис Кушнірук зазначає, що це Китай допомагає Ірану і Росії обходити санкції. І це питання не тільки економічної вигоди, хоча вона, звісно, присутня. Це значить, що Китай за часів керівництва Сі Цзіньпіна перетворюється на лідера світу автократій, який протистоїть демократичним державам, – додає він.
Проте у Заходу, а точніше у США, є чим скоригувати всі можливі зусилля Китаю. Так, політолог та соціолог Віктор Небоженко відзначив декілька цікавих, але непомітних з першого погляду моментів, що були “фоном” зустрічі президента США Дональда Трампа з кремлівським диктатором Путіним під час візиту останнього на Аляску.
На його думку, обидва очільники держав під час цієї зустрічі “прикривалися Україною, аби вирішувати інші задачі”. І не останньою з них був важливий сигнал Сполучених Штатів на адресу Китаю. “Сполучені Штати закінчили тихо, тихою сапою фундаментальний геополітичний проект – повне закриття світових транснаціональних трансатлантичних каналів: Суецький, Гібралтар, Панамський, Берингова протока. Все. Американці тепер на 30 або навіть 50 відсотків перемогли Китай, тому що якщо почнуться конфлікти, то ці канали одразу перекриваються, миттєво. І Китаю нікуди подіти свою продукцію”, – зауважив Небоженко. І демонстрація Путіну та прибулим журналістам десятків F-35, “чомусь припакованих” на Алясці, на його думку, була зроблена саме для того, щоб показати миттєві можливості американців по контролю над Беринговою протокою.
Тобто, Китай сам тепер опиняється у підвішеному стані, коли будь-який його крок вправо чи вліво може бути швидко “скоригований” блокуючими заходами Штатів. І тут вже не до економіки оскаженілого агресора, хоч би самим якось вижити.
Таким чином, справа порятунку російської економіки – у руках самих потопельників. Росіянам для цього треба просто якнайшвидше припинити війну з Україною, чому допомогли б сильніші антиросійські санкції.
Ірина Носальська -
У США військового звинуватили в шпигунстві на користь Китаю
Журі присяжних Сан-Дієго штату Каліфорнія, США, визнало 25-річного матроса винним у продажу військової інформації спецслужбам Китаю. Громадянин США Цзіньчао Вей раніше служив мотористом на борту десантного корабля USS Essex у Сан-Дієго. Про це повідомляє BBC.
За даними слідства, Цзіньчао Вей завербували китайські спецслужби через соцмережі в лютому 2022 року.
Він певний час передавав їм дані про корабель, на якому служив, про інші кораблі ВМС США, зокрема надсилаючи їхні фотографії, за що отримав 12 тисяч доларів. Шпигуна затримали у серпні 2023 року.
У суді представили записи його телефонних розмов, аудіоповідомлення та електронне листування з китайським куратором.
Разом з ним було заарештовано його товариша по службі, старшину Веньхена Чжао, якого у 2024 році визнали винним у шпигунстві на користь Китаю за передачу планів військово-морських навчань у Тихому океані, оперативних наказів, а також креслень радіолокаційної станції на базі в Окінаві.
Чжао був засуджений до 27 місяців позбавлення волі. Винесення вироку для Вея Цзіньчао призначено на 1 грудня.
Як ми вже писали, в грецькому місті Александруполі затримали 59-річного уродженця Грузії, який шпигував на користь російської розвідки.
У Бразилії викрили “фабрику” з підготовки російських шпигунів – ЗМІ -
КНДР таємно розмістила ядерні ракети біля кордону з Китаєм – ЗМІ
У Північній Кореї збудували й експлуатують велику секретну базу далекобійних ракет, розташовану за 27 км від кордону з Китаєм. На ній зберігають найсучасніше стратегічне озброєння режиму Кім Чен Ина. Про це пише Bloombergу четвер, 21 серпня з посилання на Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Згідно зі звітом, база у Сінпуні, ймовірно, розміщує міжконтинентальні балістичні ракети на твердому паливі, здатні нести ядерні боєголовки. Запуск таких ракет здійснюється оперативно, тому відстежити атаку заздалегідь дуже складно.NEW: Sinpung-dong Missile Operating Base is one of the 15-20 ballistic missile bases that North Korea has never declared. @CSISKoreaChair published the first in-depth open-source study confirming the base. Explore their findings: https://t.co/3hgG9EKBe3 pic.twitter.com/KsZRhxS1sc — CSIS (@CSIS) August 20, 2025 “Ці ракети становлять потенційну ядерну загрозу для Східної Азії та континентальної частини Сполучених Штатів”, – мовиться у звіті.
Будівництво бази почалося близько 2004 року, тоді як вже до 2014-го основні об’єкти були споруджені та введені в експлуатацію. Відтоді комплекс продовжували розбудовувати, додали у звіті.
Міноборони Південної Кореї заявило, що уважно відстежує ядерну та ракетну діяльність Пхеньяна, не надавши подробиць.
За оцінками аналітиків, база підкреслює зростаючу ядерну загрозу з боку КНДР і свідчить про те, що арсенал країни може бути більшим, більш розосередженим і стійкішим, ніж вважалося раніше. Розташування об’єкта біля кордону з Китаєм робить його менш уразливим для удару, що створює додаткові геополітичні ризики для США та Пекіна.
Виявлення нової бази відбулося на тлі спільних військових навчань США та Південної Кореї, котрі Пхеньян розцінив як підготовку до війни. -
Зеленський зробив різку заяву щодо Китаю
Україна не розглядає Китай як можливого гаранта безпеки після війни з Росією. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами 20 серпня.
“Чому не Китай у гарантіях? По-перше, Китай нам не допоміг зупинити цю війну від початку. По-друге, Китай допоміг Росії, відкривши ринок дронів. Третє: тут питання навіть не про військовослужбовців, які там присутні. Мова йде про Будапештський меморандум”, – заявив глава держави.
Зеленський нагадав, що Китай був серед цих підписантів меморандум, але не зробив нічого, коли був окупований Крим.
“Саме тому нам не потрібні гаранти, які не допомагають Україні, і не допомагали Україні в той момент, коли нам дійсно це було потрібно після 24 лютого”, – додав президент.
Зеленський уточнив, що Україні потрібні гарантії безпеки лише від тих країн, які готові їй допомогти. У цьому контексті він розповів, що США та партнери вже працюють над архітектурою гарантій безпеки. І Київ планує мати готову конфігурацію до перемовин із російьским правителем Володимиром Путіним.
За оцінками глава держави, планується “отримати розуміння архітектури гарантій безпеки протягом 7-10 днів”.
Зеленський нагадав, що до останньої зустрічі у Вашингтоні США не були безпосереднім учасником обговорення гарантій.
“А тепер ми почули про їхню готовність долучитися. Це дуже важливо для України, і всієї Європи. Я за це дуже вдячний президенту Трампу”, – сказав він.
Він уточнив, що саме відсутність координації зі США викликала сумніви у європейських партнерів.
“Бо без координації гарантій безпеки для України Сполученими Штатами Америки, була і деяка невпевненість європейських колег. Наприклад, одна країна Європи каже: “Ми готові зробити ось це”. І є список того, що європейська країна готова зробити. А після цього списку йде “але”, якщо буде, наприклад, присутність або координація США”, – розповів Зеленський.
Напередодні очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай.
Тим часом у МЗС КНР ухилилися від відповіді на запитання про те, чи буде Китай готовий стати гарантом безпеки України в разі припинення вогню. Про це, за даними ЗМІ, нібито йшлося на переговорах Трампа з Путіним. -
США постали перед кризою у створенні флоту безпілотників – ЗМІ
США готують флот автономних морських дронів для потенційного стримування Китаю. Втім, програма постала перед аваріями, збоями і кризою керівництва. Про це пише Reuters у середу, 20 серпня.
Так, у липні біля узбережжя Каліфорнії ВМС США проводили випробування автономних дронів-човнів. Під час демонстрації один із них заглух, тоді як інший врізався у судно, перелетів через палубу і впав у воду.
Участь брали два катери, створені конкурентами з оборонних технологій – компаніями Saronic та BlackSea Technologies. Це один з низки нещодавніх невдач у прагненні Пентагону створити флот автономних катерів, повідомили особи, обізнані з програмою.
Раніше під час інших тестів перекинувся катер супроводу, капітан опинився у воді, дивом уникнувши травм.
Інциденти стали наслідком комбінації збоїв програмного забезпечення та людської помилки, включно з проблемами комунікації між бортовими системами та зовнішнім програмним забезпеченням автономії, повідомив співрозмовник агентства.
Пентагон вважає морські дрони ключовим інструментом для стримування Китаю в разі вторгнення на Тайвань. Такі технології вже довели ефективність зокрема в Україні, де дрони-камікадзе завдають ударів по Чорноморському флоту Росії.
Українські морські дрони коштують близько 250 тисяч доларів і переважно управляються операторами. Тоді як США прагнуть створити автономний флот, котрий може діяти без участі людини та рухатися “роями”, що значно дорожче – до кількох мільйонів доларів за катер.
Експерти зазначають, що американська програма більш амбітна та вартісна, і наразі постає перед технічними труднощами.
У 2023 році Пентагон запустив програму Replicator вартістю $1 млрд, що передбачає закупівлю тисяч повітряних і морських безпілотників та програмного забезпечення для їх контролю. Перші системи мають бути представлені цього місяця.
“Ці системи відіграватимуть ключову роль у майбутньому морської війни, розширюючи досяжність флоту, покращуючи ситуаційну обізнаність та підвищуючи ефективність бойових дій”, – заявив виконуючий обов’язки начальника ВМС Джим Кілбі під час візиту на підприємство BlackSea у червні.
Втім, попри інвестиції та амбіції, підрозділ ВМС, відповідальний за закупівлю автономних катерів (PEO USC), нині проходить перевірку через низку невдач і може бути реформований або закритий. Два місяці тому підрозділ очолював контрадмірал Кевін Сміт, котрого звільнили через втрату довіри після перевірки інспектора ВМС.
На нарадах у Пентагоні також лунає критика ефективності програми. Частину проєктів визнано такими, що дублюють, а деякі розробки – занадто дорогими.
Експерти наголошують, що ВМС США доведеться адаптувати тактику використання нових систем, щоб врахувати їхні можливості та обмеження, а також перебороти традиційні затримки у прийнятті рішень. -
КНР стрімко нарощує ядерні сили на тлі планів щодо Тайваню – ЗМІ
Китай прискорив темпи модернізації та розширення свого ядерного арсеналу. Розгортається найбільш масштабне нарощування стратегічних можливостей за останні десятиліття. Про це повідомляє Reuters.
Як заявив Конгресу у березні командувач Стратегічного командування США генерал Ентоні Коттон, що директива лідера КНР Сі Цзіньпіна підготувати армію до можливого силового захоплення Тайваню до 2027 року безпосередньо стимулює розвиток ядерних сил, придатних для запуску з суші, моря та повітря.
Попри офіційну політику “невикористання ядерної зброї першими”, у Пентагоні вважають, що стратегія КНР може передбачати застосування ядерних ударів у разі загрози її командним центрам чи критичній інфраструктурі, а також у випадку можливої поразки китайських військ у війні за Тайвань.
У Міністерстві оборони Китаю ці звинувачення відкидають, наголошуючи, що країна дотримується виключно оборонної ядерної стратегії і засуджує “спроби роздувати міф про китайську ядерну загрозу”.
За даними “Бюлетеня атомних вчених”, Китай уже накопичив близько 600 боєголовок і будує понад 350 нових ракетних шахт та бази для мобільних пускових установок. Значна частина арсеналу призначена для ракет малої дальності, орієнтованих на регіональні цілі.
Як йдеться у щорічному звіті Пентагону, до 2030 року Народно-визвольна армія Китаю може мати понад 1000 оперативних ядерних боєголовок, від малопотужних високоточних засобів до міжконтинентальних балістичних ракет з мегатонним зарядом. -
Tesla представила шестимісну версію Model Y у Китаї
Tesla офіційно запустила у продаж нову модифікацію свого популярного кросовера – Model YL. Як повідомляє Electrek, це більша версія Model Y з шістьма посадковими місцями, яка з’явилася в онлайн-конфігураторі компанії для китайського ринку.
Минулого місяця компанія розкрила перші технічні параметри: модель стала довшою майже на 18 см, вищою на 2,4 см, а її колісна база зросла на 15 см. Це дозволило значно розширити внутрішній простір. Тепер Tesla підтвердила, що місткість багажника сягає 2539 літрів, а у другому ряду з’явилися електричні підлокітники.
Model YL демонструє запас ходу до 751 км за китайським циклом CLTC. Такий показник став можливим завдяки збільшеному акумуляторному блоку, хоча реальний діапазон за іншими міжнародними стандартами може бути меншим.
Автомобіль отримав стартову ціну 339 тис. юанів, що приблизно відповідає 47 тис. доларів США. Це трохи дорожче за стандартну версію Model Y Long Range, проте новинка пропонує більше простору та додаткові опції.
Оновлений кросовер уже представлений у фірмових матеріалах і фото, а початок поставок компанія запланувала на вересень цього року.