Китай прискорив темпи модернізації та розширення свого ядерного арсеналу. Розгортається найбільш масштабне нарощування стратегічних можливостей за останні десятиліття. Про це повідомляє Reuters.
Як заявив Конгресу у березні командувач Стратегічного командування США генерал Ентоні Коттон, що директива лідера КНР Сі Цзіньпіна підготувати армію до можливого силового захоплення Тайваню до 2027 року безпосередньо стимулює розвиток ядерних сил, придатних для запуску з суші, моря та повітря.
Попри офіційну політику “невикористання ядерної зброї першими”, у Пентагоні вважають, що стратегія КНР може передбачати застосування ядерних ударів у разі загрози її командним центрам чи критичній інфраструктурі, а також у випадку можливої поразки китайських військ у війні за Тайвань.
У Міністерстві оборони Китаю ці звинувачення відкидають, наголошуючи, що країна дотримується виключно оборонної ядерної стратегії і засуджує “спроби роздувати міф про китайську ядерну загрозу”.
За даними “Бюлетеня атомних вчених”, Китай уже накопичив близько 600 боєголовок і будує понад 350 нових ракетних шахт та бази для мобільних пускових установок. Значна частина арсеналу призначена для ракет малої дальності, орієнтованих на регіональні цілі.
Як йдеться у щорічному звіті Пентагону, до 2030 року Народно-визвольна армія Китаю може мати понад 1000 оперативних ядерних боєголовок, від малопотужних високоточних засобів до міжконтинентальних балістичних ракет з мегатонним зарядом.
Позначка: Китай
-
КНР стрімко нарощує ядерні сили на тлі планів щодо Тайваню – ЗМІ
-
Tesla представила шестимісну версію Model Y у Китаї
Tesla офіційно запустила у продаж нову модифікацію свого популярного кросовера – Model YL. Як повідомляє Electrek, це більша версія Model Y з шістьма посадковими місцями, яка з’явилася в онлайн-конфігураторі компанії для китайського ринку.
Минулого місяця компанія розкрила перші технічні параметри: модель стала довшою майже на 18 см, вищою на 2,4 см, а її колісна база зросла на 15 см. Це дозволило значно розширити внутрішній простір. Тепер Tesla підтвердила, що місткість багажника сягає 2539 літрів, а у другому ряду з’явилися електричні підлокітники.
Model YL демонструє запас ходу до 751 км за китайським циклом CLTC. Такий показник став можливим завдяки збільшеному акумуляторному блоку, хоча реальний діапазон за іншими міжнародними стандартами може бути меншим.
Автомобіль отримав стартову ціну 339 тис. юанів, що приблизно відповідає 47 тис. доларів США. Це трохи дорожче за стандартну версію Model Y Long Range, проте новинка пропонує більше простору та додаткові опції.
Оновлений кросовер уже представлений у фірмових матеріалах і фото, а початок поставок компанія запланувала на вересень цього року. -
Китай вивів на орбіту сім нових супутників
Китай здійснив успішний запуск у космос нових супутників дистанційного зондування Землі. Про це інформує CCTV у вівторок, 19 серпня.
“19 серпня 2025 року ракета-носій Лі Цзянь-1 (Kinetica-1) успішно вивела на орбіту сім нових супутників”, – мовиться у повідомленні.
Серед виведених на орбіту зокрема супутник Zhongke 05, обладнаний радаром із синтезованою апертурою для дистанційного зондування й отримання зображень із високою роздільною здатністю, а також комерційний електрооптичний супутник Tianyan-26 для спостереження.
Окрім того, Китай запустив три багатофункціональні експериментальні апарати 01, 02 та 03 сімейства Tiantuo-6, для тестування й перевірки технологій збору даних для відстеження руху контейнерів у межах розвитку Інтернету речей, та два апарати ThumbSat-1 і ThumbSat-2 – дешеві міні-супутники для збору й проведення біологічних експериментів, вирощування кристалів за умов мікрогравітації, моніторингу магнітного поля та тестування високотехнологічного обладнання.
Запуск відбувся з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі.
Це була восьма місія ракети Лі Цзянь-1 та перший запуск з використанням модифікації Yao-10.
Раніше Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. -
Пекін відповів на заяви Трампа щодо Тайваню
Китай заявив, що Тайвань є частиною його території, і вирішення цього питання є виключно внутрішньою справою КНР. Про це на брифінгу заявила речниця МЗС КНР Мао Нін, повідомляє Укрінформ у вівторок, 19 серпня.
Попри те, що Пекін готовий до “мирного возз’єднання”, влада КНР не допустить відокремлення острова та втручання третіх сторін.
“Ми готові з максимальною щирістю та зусиллями прагнути до перспективи мирного возз’єднання, але ніколи не дозволимо нікому чи будь-якій силі якимось чином відокремити Тайвань від Китаю”, – наголосила Мао, коментуючи слова президента США Дональда Трампа про те, що голова КНР Сі Цзіньпін пообіцяв йому не нападати на Тайвань до завершення його президентської каденції.
У тайванському питанні позиція Китаю залишається незмінною і полягає в тому, що Тайвань – це невід’ємна частина території Китаю.
“Розв’язання цього питання є справою китайського народу і тільки китайського народу”, – додала речниця відомства.
Тайвань ніколи не входив до складу КНР і від 1949 року управляється власною адміністрацією, втім, комуністична влада Китаю вважає острів своєю провінцією. Пекін застерігає, що будь-яка спроба проголосити незалежність Тайваню означатиме автоматичне оголошення Китаєм війни і направлення військ для встановлення свого контролю над островом. Тайвань, відомий як Республіка Китай, є частково визнаною острівною державою з демократичним устроєм. Після втрати контролю над материковим Китаєм у 1949 році, він залишився окремою адміністративною одиницею, тоді як у Пекіні була утворена Китайська Народна Республіка. Пекін офіційно заявляє про свої права на Тайвань і розглядає його як частину своєї території. -
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти
Китайські нафтопереробні заводи різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 19 серпня.
За даними аналітичної компанії Kpler, з початку серпня постачання Urals до Китаю становили майже 75 тис. барелів на добу, що майже удвічі більше від середнього показника цього року – близько 40 тис. барелів. Натомість імпорт Індії впав до менш ніж 400 тис. барелів на добу проти середнього рівня у 1,18 млн.
Аналітики пояснюють, що Urals залишається конкурентним на тлі сортів із Близького Сходу, тоді як індійські НПЗ опинилися під тиском нових тарифів США. Вашингтон удвічі підвищив мито на всі індійські товари, щоб змусити Нью-Делі зменшити закупівлі російської нафти. Водночас подібних кроків щодо Китаю адміністрація Дональда Трампа поки не робила, зберігаючи торгове перемир’я з Пекіном.
Так, різні підходи до Індії та Китаю відкрили китайським компаніям можливість активно закуповувати російську нафту. Раніше у Білому домі назвали закупівлі Індією “опортуністичними та руйнівними”.
За оцінками Energy Aspects і Kpler, китайські компанії вже придбали від 10 до 15 партій Urals з поставкою у жовтні та листопаді. Щонайменше два танкери з мільйоном барелів кожен нині очікують розвантаження біля узбережжя Китаю.
Експерти зазначають, що без Китаю надлишкові обсяги російської нафти довелося б реалізовувати з більшими знижками, щоб знайти нових покупців.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, 2025 року пропозиція нафти перевищить попит на 1,76 млн барелів на добу, тоді як 2026 року – вже на 3 млн. Це знижує вплив будь-яких короткострокових коливань, пов’язаних із поставками Росії.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа -
Китай відреагував на переговори щодо України
У Китаї підтримують всі міжнародні зусилля, направлені на пошук шляхів політичного завершення війни між Росією і Україно. Про це сказала речниця МЗС КНР Мао Нін на брифінгу, повідомляє Укрінформ у понеділок, 18 серпня.
“Ми очікуємо, що всі зацікавлені гравці та причетні сторони братимуть участь у процесі мирних переговорів та виробленні умов довгострокового миру (в Україні – ред.), а досягнута угода буде прийнята всіма сторонами”, – заявила вона, коментуючи заплановану у понеділок зустріч у Вашингтоні президента Володимира Зеленського, лідерів країн Європи і президента США Дональда Трамп.
А коментуючи саміт Трампа і Путіна на Алясці, Мао Нін запевнила, що в Пекіні “раді бачити продовження взаємодії і покращення відносин між Сполученими Штатами і Росією, а також сприяння політичному врегулюванню “кризи” (війни в Україні – ред.)”.
При цьому вона не відповіла на запитання про те, чи буде Китай готовий стати гарантом безпеки України в разі припинення вогню, про що, за даними деяких західних ЗМІ, нібито йшлося на переговорах Трампа з Путіним.
“Позиція Китаю щодо “української кризи” послідовна та чітка. Ми продовжуватимемо просувати переговори про мир і по-своєму сприяти політичному завершенню кризи”, – резюмувала Мао.
Раніше лідери Євросоюзу привітали зусилля Дональда Трампа щодо досягнення миру в Україні, але наголосили на необхідності “залізобетонних гарантій безпеки” для України. -
Сенатор Грем пропонує знищити економіку Росії
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем вважає, що США мають продовжувати економічний тиск на Росію, щоб примусити її до врегулювання війни в Україні. Про це він сказав в етері Fox News, передає Politico.
“Моя порада президенту Трампу і [держсекретареві Марко Рубіо] така: ви повинні переконати Путіна, що якщо ця війна не закінчиться справедливо і з честю, а Україна також не піде на поступки, ми знищимо російську економіку”, – сказав Грем.
Він додав, що у США є можливості це зробити. За його словами, ключовою частиною рівняння є вторинні економічні санкції на країни, які купують російські енергоносії. Грем підтримує законопроект Сенату, який дозволить Трампу накласти 500-відсоткові збори на ці країни.
Він нагадав, що на початку серпня Трамп підвищив тарифи для Індії до 50 відсотків через те, що ця країна закуповує російську нафту. Грем стверджує, що саме ці санкції змусили Путіна погодитися на візит до Аляски. А тиск на Китай – іншого великого споживача російської нафти – може виявитися ще більш вирішальним, сказав він.
“Якщо ми скажемо Китаю, що він наступний, то зможемо покласти край цій війні”, – сказав Грем.
Він назвав лідера Китаю Сі Цзіньпіня другою за важливістю особою на планеті, яка може припинити війну.
“Якщо він піде до Путіна і скаже, що час покласти край цій війні, що він більше не може йому допомагати, бо той ставить під загрозу його країну, то ця війна закінчиться”, – вважає сенатор.
Грем наголосив, що Європа також повинна бути готова до подальших санкцій проти Росії, щоб зупинити бойові дії. Звертаючись до європейських союзників він закликав їх піднімати планку. Зокрема, ввести мита для всіх країн, які купують російську нафту і газ за низькими цінами. -
Китаєць побудував для свого кота метро
У Китаї інженер на ім’я Сін спроектував для свого мейн-куна на ім’я Містер Найс працююче міні-метро з повноцінною станцією, вагонами та ескалаторами. Про це пише Habr у неділю, 17 серпня. Метро є частиною невеликого затишного котячого простору з більярдом, парковкою для автомобілів, домашнім кінотеатром та навіть банком.
Під час проектування інженер зіштовхнувся із двома проблемами. По-перше, не міг домогтися одночасного відкриття дверей поїзда та платформи. По-друге, йому не давалося створення працюючого ескалатора. Але за допомогою 3D-друку та підручних матеріалів Сін зміг вирішити всі проблеми та досягти того, що сам поміщається у котячий потяг. На все пішло чотири місяці. Інженер сподівається, що Містер Найс приведе у метро свою котячу родину.
Дивіться фото: Китаєць побудував для свого кота метро -
Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів
Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
Раніше Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США -
Трамп заявив, що Китай не нападе на Тайвань за час його президентства
Президент США Дональд Трамп заявив, що за його правління Китай не плануватиме вторгнення на Тайвань. Таку позицію, за його словами, особисто висловив китайський лідер Сі Цзіньпін під час їхніх розмов. Про це говорить телеканал Fox News від 16 серпня.
Згідно з оприлюдненим інтерв’ю, Сі запевнив Трампа: “Я ніколи не зроблю цього, поки ви президент. Китай дуже терплячий, як і я”.
Трамп позитивно оцінив таку заяву і висловив упевненість, що за час його перебування у владі конфлікту не буде.
Між тим посольство Китаю у Вашингтоні нагадало про центральну роль тайванського питання у відносинах між двома державами, наголосивши, що Сполучені Штати повинні дотримуватися політики “єдиного Китаю” та виконувати попередні угоди між країнами. Речник Лю Пен’ю закликав до розумного вирішення усіх питань, пов’язаних із Тайванем, задля збереження стабільності в регіоні.
Тайвань, відомий як Республіка Китай, є частково визнаною острівною державою з демократичним устроєм. Після втрати контролю над материковим Китаєм у 1949 році, він залишився окремою адміністративною одиницею, тоді як у Пекіні була утворена Китайська Народна Республіка. Пекін офіційно заявляє про свої права на Тайвань і розглядає його як частину своєї території.
Раніше повідомлялося, що Сполучені Штати Америки і їхні союзники проводять рекордні навчання в Австралії, готуючись до можливої війни з Китаєм, але без чітких гарантій захисту Тайваню.
Нагадаємо, 5 червня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. У ході бесіди політики обговорили питання торгових відносин між двома країнами.