Реальний Київ

Позначка: Латвія

  • Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії

    Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії

    Президент Володимир Зеленський 27 листопада повідомив, що зустрівся з головою МЗС Латвії Байбою Браже.
    “Відзначив її орденом За заслуги II ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення нашої співпраці та підтримку суверенітету й територіальної цілісності України”, – зазначив Зеленський.
    Він подякував Браже за допомогу, за візит, окремо – за поїздку до Чернігова. За його словами, надзвичайно важливо, коли партнери особисто відвідують такі місця, підтримують відбудову наших шкіл, садочків.
    Під час зустрічі сторони обговорили оборонну підтримку України.
    “Цінуємо внесок Латвії в ініціативу PURL. Говорили й про можливості використання механізму SAFE та перспективи спільного виробництва зброї. Латвія є лідером Коаліції дронів. Цього року вона поставила Україні близько 12 тисяч безпілотників, і це важлива підтримка для нашого захисту”, – наголосив Зеленський.
    Співрозмовники приділили увагу й дипломатичній ситуації.
    “Наші позиції спільні – потрібно посилювати санкційний тиск на Росію та продовжувати відповідну роботу з партнерами. Латвія стоїть поруч із нами й стоятиме надалі. Вдячний за незмінність підтримки України”, – наголосив Зеленський.

  • Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
    “Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
    За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
    “4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
    Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році.

  • Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією

    Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією

    Уряд Латвії вивчає можливість повного демонтажу ділянок залізничної колії, що веде до Росії. Остаточне рішення очікується на початку 2026 року, повідомляє LSM.

    Латвійська влада аналізує можливість демонтажу залізничної колії на східному кордоні країни. До кінця року уряд має підготувати базову оцінку спільно з Національними збройними силами, а також провести координацію з Литвою та Естонією.

    Президент Едгарс Рінкевичс заявив, що ситуація на східному кордоні залишається напруженою, а демонтаж колії є одним із можливих рішень. “Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення повинні ухвалюватися з урахуванням термінів і обсягу робіт, а також оцінки їхнього впливу на різні соціально-економічні аспекти”, – зазначив він.

    Нагадаємо, Пентагон розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у ​​разі нарощування російської військової міці або нападу.

  • Глава МЗС Латвії прибула до Києва

    Глава МЗС Латвії прибула до Києва

    Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже прибула до Києва з офіційним візитом для підтримки України у її прагненні до міцного мирного європейського майбутнього. Вона подякувала за теплий прийом та заявила, що уряд Латвії та всі латвійське суспільство стоять на боці України. Новину про це вона оприлюднила у соцмережі.

  • В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі

    В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі

    “Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
    Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
    “Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
    В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
    “Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
    За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
    “Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
    За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
    Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
    Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
    Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
    Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ

    Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ

    Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, нехтуючи санкціями, які ввели Євросоюз та інші країни. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії, був помічений у Ризькому порту, де заправляв судна з російського “тіньового флоту”. Хоча представники компанії, що займається торгівлею нафтопродуктами, не розкрили деталей щодо клієнтів та вантажів, які перевантажуються, даних про порушення у сфері безпеки на танкері Zircone було виявлено восьмох. Судна Zircone та Rina діють обережно, уникаючи обслуговування суден, що перебувають під санкціями. Після кризи в Україні компанія Fast Bunkering змінила свою назву та інші реквізити, можливо, продовжуючи свою діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.

  • Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria

    Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria

    Україні було передано 21 бронетранспортер Patria 6×6 від Латвії на військовій базі Адажі у Ризі. Ці машини будуть використовуватися Силами спеціальних операцій. Крім того, Латвія передала ще 12 бойових розвідувальних машин CVR(T) в рамках пакета військової допомоги. Міністр оборони України висловив подяку Латвії за сприяння у військовій сфері, а також за фінансову допомогу на реконструкцію військових реабілітаційних центрів.

  • Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції

    Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції

    Латвійський парламент вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на захист жінок від насильства. Прем’єрка Латвії назвала це перемогою демократії та прав жінок. Вона підкреслила, що країна залишається відданою європейським цінностям. Рішення про вихід із конвенції спричинило протести в Ризі та попередження з боку європейських дипломатів, але Сейм Латвії все одно схвалив законопроєкт про денонсацію конвенції. Україна раніше ратифікувала цю конвенцію.

  • У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії

    У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії

    Латвійські правоохоронці затримали підозрюваного у зборі відомостей про оборонний сектор країни за завданням російського Головного розвідувального управління (ГРУ). Цю інформацію поширило балтійське медіа Delfi. Затримання провели Служба державної безпеки (СДБ) Латвії разом з військовою розвідкою країни (MIDD). Підозрюваного звинувачують у збиранні та передачі російській розвідці конфіденційних відомостей про інфраструктуру, присутність союзників НАТО в Латвії та інші оборонні питання. Йому також висувають звинувачення у зборі інформації про мобільний зв’язок. Проведено обшуки у двох об’єктах, пов’язаних з цією особою, у місті Вентспілсі. Підозрюваного заарештували, а правоохоронні органи продовжують розслідування спільно з військовою розвідкою.