Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністркою Латвії Евікою Сілінею у Києві для обговорення питань оборонної підтримки українських військових та шляху Євроінтеграції України. Зеленський висловив вдячність Латвії за підтримку та передачу бронеавтомобілів, а також за новий пакет військової допомоги на суму 70 млн євро. Лідери обговорили ситуацію на фронті, ефективність дронів, фінансування військової допомоги та підтримку України на шляху до Європейського Союзу. Евіка Сіліня підтримала Україну і висловила надію на перемогу над Росією разом зі спільними зусиллями.
Позначка: Латвія
-
Прем’єр-міністр Латвії приїхала до Києва
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня прибула до України на запрошення президента Володимира Зеленського. Вона взяла участь у церемонії відзначення роковин Української державності та зустрілася з високопосадовцями України. У своєму повідомленні вона заявила, що Латвія підтримує Україну і буде разом з нею до досягнення справедливого та тривалого миру. Також варто зазначити, що президент Зеленський звернувся до українського народу з нагоди Дня Державності та Дня хрещення Київської Русі.
-
Латвія анонсувала передачу Україні 42 БТР Patria
Уряд Латвії підтримав передачу Україні 42 бронетранспортерів Patria 6х6 та іншої військової техніки. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляється на сайті Міністерства оборони Латвії.
“Найближчим часом ми поставимо Україні перші з 42 бронетранспортерів Patria, вироблених у Латвії. Я переконаний, що наші бронетранспортери Patria допоможуть Збройним силам України в боротьбі з агресором”, – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Він додав, що цього і наступного року Латвія надасть Україні військову допомогу в розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту.
При цьому у відомстві зазначили, що постачання цих бронетранспортерів в Україну не вплине на потреби та оперативні можливості Національних збройних сил. -
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію. -
У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова
Служба державної безпеки Латвії затримала обраного депутата Ризької думи та колишнього парламентаря Олексія Рослікова. Його звинувачують у наданні допомоги Росії, у розпалюванні національної ворожнечі та висловленні неповаги до латвійської мови. Рослікова вже видалили з одного засідання Сейму через грубі висловлювання та виступ російською мовою. Наразі він знаходиться у відділенні Служби державної безпеки разом з адвокатом.
-
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО. -
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Комітети з закордонних справ парламентів Естонії, Литви та Латвії випустили спільну заяву, де закликали підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією та сприяти її вступу до ЄС та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі, збереже міжнародний порядок та зміцнить євроатлантичну безпеку. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і закликають завершити переговори про це до 2030 року, а також підтримують шлях України до вступу в НАТО. Вони обіцяють продовжувати зусилля з метою ізоляції Росії, посилення санкцій та притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти України.
-
Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами
Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
“Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами. -
Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів
У середу, 28 травня, Бельгія та Туреччина висловили намір приєднатися до міжнародної “коаліції дронів” для України, яку очолюють Латвія та Британія. Країни-члени коаліції внесли близько 180 млн євро до спільного фонду закупівель, яким керує Британія. Латвія також планує виділити 20 млн євро на закупівлю безпілотників та 10 млн євро на співпрацю з українською промисловістю. З моменту створення коаліції у лютому 2024 року її держави-члени надали Україні значну підтримку, а на 2025 рік заплановано виділити 2,75 млрд євро. Зараз у коаліції дронів налічується 18 держав, а з приєднанням Бельгії та Туреччини їх буде вже 20.
-
Латвія передала ЗСУ 1500 дронів
Латвія передала Україні ще 1500 ударних безпілотників в рамках міжнародної ініціативи “Коаліція дронів”. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про це у соцмережі, де зазначив, що загалом дві латвійські компанії поставлять до 12 тисяч безпілотників у першій половині цього року. Користувачі в коментарях висловили критику міністру за невеликий обсяг допомоги. Це вже не перший раз, коли Латвія передає техніку Україні в рамках ініціативи “Коаліція дронів”. Наприкінці квітня була передана партія 1500 БПЛА, а 1 квітня – аналогічна партія безпілотників.