Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, нехтуючи санкціями, які ввели Євросоюз та інші країни. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії, був помічений у Ризькому порту, де заправляв судна з російського “тіньового флоту”. Хоча представники компанії, що займається торгівлею нафтопродуктами, не розкрили деталей щодо клієнтів та вантажів, які перевантажуються, даних про порушення у сфері безпеки на танкері Zircone було виявлено восьмох. Судна Zircone та Rina діють обережно, уникаючи обслуговування суден, що перебувають під санкціями. Після кризи в Україні компанія Fast Bunkering змінила свою назву та інші реквізити, можливо, продовжуючи свою діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
Позначка: Латвія
-
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria
Україні було передано 21 бронетранспортер Patria 6×6 від Латвії на військовій базі Адажі у Ризі. Ці машини будуть використовуватися Силами спеціальних операцій. Крім того, Латвія передала ще 12 бойових розвідувальних машин CVR(T) в рамках пакета військової допомоги. Міністр оборони України висловив подяку Латвії за сприяння у військовій сфері, а також за фінансову допомогу на реконструкцію військових реабілітаційних центрів.
-
Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції
Латвійський парламент вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на захист жінок від насильства. Прем’єрка Латвії назвала це перемогою демократії та прав жінок. Вона підкреслила, що країна залишається відданою європейським цінностям. Рішення про вихід із конвенції спричинило протести в Ризі та попередження з боку європейських дипломатів, але Сейм Латвії все одно схвалив законопроєкт про денонсацію конвенції. Україна раніше ратифікувала цю конвенцію.
-
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
Латвійські правоохоронці затримали підозрюваного у зборі відомостей про оборонний сектор країни за завданням російського Головного розвідувального управління (ГРУ). Цю інформацію поширило балтійське медіа Delfi. Затримання провели Служба державної безпеки (СДБ) Латвії разом з військовою розвідкою країни (MIDD). Підозрюваного звинувачують у збиранні та передачі російській розвідці конфіденційних відомостей про інфраструктуру, присутність союзників НАТО в Латвії та інші оборонні питання. Йому також висувають звинувачення у зборі інформації про мобільний зв’язок. Проведено обшуки у двох об’єктах, пов’язаних з цією особою, у місті Вентспілсі. Підозрюваного заарештували, а правоохоронні органи продовжують розслідування спільно з військовою розвідкою.
-
Латвія відправить Україні партію військової допомоги і 65 авто
3 листопада з Латвії до України буде відправлено нову партію військової допомоги та 65 транспортних засобів, які були пожертвовані компанією AS Latvenergo у співпраці з AS Sadales tīkls. Цю інформацію повідомило видання Delfi, посилаючись на організацію Ziedot.lv. Зазначається, що Latvenergo вже пожертвувала усього 158 вживаних транспортних засобів, які допомагають українським військовим на фронті, поліпшуючи їх мобільність та забезпечуючи перевезення військових підрозділів та необхідних ресурсів.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії схвалив законопроєкт про вихід з Стамбульської конвенції попри протести та попередження європейських дипломатів. Ця конвенція має на меті боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Голосування відбулося після тривалих дебатів, де 56 депутатів підтримали закон, а 32 виступили проти нього. На цей крок також вплинули масові протести біля будівлі Сейму, де виступали залишенням конвенції. Деякі парламентарі вважають, що конвенція не ефективна у боротьбі з насильством, тоді як інші вважають її загрозою для традиційних цінностей. Європейські дипломати висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення, нагадавши, що конвенцію підписали 38 європейських країн. Президент Латвії має 10 днів для ухвалення рішення щодо підписання закону або повернення його на доопрацювання. Якщо країна все ж припинить дію конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка вийшла з цього договору.
-
У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії
Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальне розслідування проти громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався в потязі, коли українська родина їхала до міста Шпіц у кантоні Берн. Нападник, якого ідентифікували як Олександра Вабікса з Риги, раніше вже нападав на україномовних осіб у Швейцарії. Він також публікував фотографії у футболці з написом “Росія в моєму серці” та з татуюванням матрьошки на руці. Цей інцидент є лише одним з численних нападів на українців у різних країнах, таких як Польща та Чехія.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для нових працівників та самозайнятих осіб. Ці зміни мають на меті оптимізувати видатки та переглянути перелік послуг для українців. Українці, які працевлаштовані в Латвії, отримують підтримку у розвитку на ринку праці, і кількість їх збільшується з кожним роком. Уряд Латвії також виділяє кошти для підтримки України через ініціативи НАТО та США. Крім того, українці зберігають доступ до деяких послуг та пільг, проте деякі видатки, наприклад, на реєстрацію тварин, більше не будуть покриватися. Нововведення щодо закону про підтримку українців мають бути затверджені парламентом.
-
Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією зафіксована підозріла активність, коли естонські патрулі помітили пересування військових загонів на російській стороні. Прикордонна служба спостерігала за рухом збройних груп, які намагалися перешкодити руху по дорозі. Росія пояснила ці дії як “штатні заходи”, але Естонія вирішила тимчасово закрити проїзд через кордон з метою запобігання можливих провокацій. Експерти вважають, що ця активність може бути частиною підготовки Росії до можливого конфлікту з НАТО. Також зауважується, що в останні місяці в регіоні спостерігаються диверсії та інші підозрілі дії, що можуть бути частиною інформаційно-психологічного плацдарму перед можливим військовим конфліктом. Балтійські країни, зокрема Литва, Латвія та Естонія, активно готуються до можливої війни з Росією, розробляючи плани евакуації та укріплення кордонів.
-
Латвія видворяє понад 800 росіян
Латвія зобов’язала 841 громадянина Росії залишити країну до 13 жовтня через невиконання нових вимог закону про міграцію. Про це пише Politico у п’ятницю, 10 жовтня.
Мова про осіб, котрі не підтвердили знання латвійської мови на рівні А2 та не пройшли обов’язкові перевірки безпеки.
Як повідомила представниця Управління у справах громадянства та міграції Латвії (OCMA) Мадара Пуке, після цього терміну їхнє перебування у країні стане незаконним, а доступ до соціальних послуг буде зупинено.
У разі подальшої відмови виконати вимоги законодавства їм може загрожувати примусова депортація.
Зміни до закону про міграцію, ухвалені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передбачають, що громадяни РФ, які бажають залишитися в Латвії, мають отримати статус довгострокового резидента ЄС, скласти мовний іспит та пройти перевірки.
За даними OCMA, нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.
Втім, деякі росіяни дізналися про зміни лише після того, як їм припинили виплату пенсій.
Уряд Латвії посилює контроль за громадянами РФ на тлі зростання напруженості з Москвою. У травні міністерка закордонних справ Байба Браже закликала країни ЄС припинити видачу віз росіянам, тоді як у червні парламент заборонив громадянам Росії та Білорусі працювати у критичній інфраструктурі й купувати нерухомість у Латвії.
Раніше влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З США масово депортували “антивоєнних” росіян – ЗМІ