У Литві 14 липня розпочалася кампанія Dronaton, яка має на меті зібрати кошти на закупівлю дронів для українських захисників. Організація Blue/Yellow планує зібрати 1 мільйон євро для придбання дронів різних типів та необхідного обладнання. За словами організаторів, дрони є ефективним інструментом у боротьбі з атаками на українські міста. Кампанія триватиме до 14 вересня. З початку вторгнення Росії в Україну, Blue/Yellow надала Україні вже понад 5000 дронів. Це не перший раз, коли литовські волонтери допомагають Україні збирати кошти на дрони. Також Литва планує виробляти морські дрони, половину з яких передасть Україні.
Позначка: Литва
-
Литва запровадить загальний військовий обов’язок до 2030 року
Литва не зможе запровадити загальну військову повинність раніше 2030 року. Про це у неділю, 13 липня, заявив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас, передає LRT.
“Говорити про загальну військову повинність, як основу для резервних структур та загальний інструмент для підготовки призовників, ймовірно, не варто до 2030 року. Нам потрібно до цього підготуватися, включно з інфраструктурною базою, персоналом та інструкторами, і належним чином спрямувати ресурси на ці зусилля”, – сказав Годляускас.
За його словами, з 2026 року в Литві набудуть чинності зміни до закону про військовий призов, що дозволить послідовно збільшити кількість призовників.
Він зауважив, що починаючи з наступного року, до списків призовників будуть включені молоді люди віком від 18 до 22 років, які закінчили школу.
Впровадження нової системи призову має зменшити й звільнення від служби. Зокрема, служба не буде відстрочена для студентів, які вступають до вищих навчальних закладів після того, як їх було включено до списку призовників.
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. -
У Польщі відбудеться зустріч глав МЗС Люблінського трикутника
В польському Любліні 16 липня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ України, Польщі та Литви з нагоди п’ятої річниці створення Люблінського трикутника. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє Міністерство закордонних справ Польщі.
Як зазначили у відомстві, участь у заході візьмуть глави зовнішньополітичних відомств України Андрій Сибіга, Польщі Радослав Сікорський та Литви Кястутіс Будріс.
У межах візиту передбачено покладання вінка до пам’ятника Люблінської унії – символу історичної співпраці між народами регіону. Після церемонії глави МЗС проведуть спільну пресконференцію для представників медіа.
Люблінський трикутник створений 28 липня 2020 року у Любліні як тристороння платформа співпраці України, Польщі та Литви. Його мета – посилення політичної, економічної, культурної та соціальної взаємодії між державами та підтримка євроатлантичної інтеграції України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що співпраця між Києвом і Варшавою щодо спільного виробництва БпЛА має бути взаємовигідною, і що вона вже триває “на технічному й організаційному рівнях”.
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. -
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Керівництво Литви спускалося в укриття через невідомий дрон з Білорусі
У Литві в четвер, 10 липня, підняли по тривозі винищувачі через невідомий дрон з Білорусі. Керівництво країни ховалося в укриттях. Про це повідомляє інформагентство країн Балтії BNS та Збройні сили Литви.
Зазначається, що у Литві зафіксували порушення повітряного простору з боку Білорусі. Спочатку припускали, що над країною пролетів дрон типу “шахед”, однак пізніше прикордонники встановили, що це був невеликий саморобний безпілотник, виготовлений із фанери та пінопласту.
Через порушення повітряного простору прем’єр-міністра Гінтавтаутаса Палуцкаса та спікера Сейму Саулюса Скверняліса перевели до укриття за рішенням служби безпеки.
Дрон впав за кілометр від білоруського кордону, біля закритого пункту пропуску Шумськ.
За попередньою інформацією, безпілотник не мав вантажу та не становив прямої загрози. На місце прибули чергові підрозділи литовської армії, які мають забезпечити безпеку території. -
Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови
Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.“Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.
Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.
“Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.
За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.
-
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -
Науседа: Європа має усвідомити, що погрози РФ – не просто риторика
Союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза. Про це у понеділок, 8 липня, заявив президент Литви Гітанас Науседа на зустрічі із дипломатами країни, пише LRT.lt.
Він закликав Литву продовжувати переконувати партнерів у серйозності ситуації.
“Жодна європейська країна не може почуватися в безпеці, якщо не буде готовою”, – підкреслив Науседа.
Під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв Литви, президент, зокрема, приділив багато уваги підтримці України та ролі Литви в міжнародних організаціях.
“Європі належить узяти на себе велику відповідальність за майбутнє України. Литва готова і далі подавати приклад”, – заявив глава держави.
Раніше президенти Литви і Німеччини Гітанас Науседа та Франк-Вальтер Штайнмаєр на спільній зустрічі обговорили підтримку України та тиск на Росію.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейці “ніколи не відмовляться від України”, адже на кону стоїть європейська безпека. -
Президенти Литви і Німеччини обговорили підтримку України та тиск на Росію
Президенти Литви і Німеччини Гітанас Науседа та Франк-Вальтер Штайнмаєр на спільній зустрічі обговорили підтримку України та тиск на Росію.
Науседа зазначив, що обговорив з президентом Штайнмаєром тісну співпрацю Литви та Німеччини в галузі оборони, підтримку України, тиск на Росію та стратегічні інвестиції у військову мобільність.
“Німеччина залишається ключовим союзником у гарантуванні безпеки, стійкості та миру в Європі”, – написав Науседа у соцмережі Х.
Німецький президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, який перебуває з візитом у Вільнюсі, заявив, що рішення про розгортання німецьких бригад є зобов’язанням Берліна щодо безпеки Литви.
“Ця нова бригада підтверджує нашу взаємну відповідальність і відданість Альянсу. Ми знаємо, що той, хто захищає Литву, захищає Європу і європейські цінності. Я пишаюся тим, що моя країна сьогодні стоїть пліч-о-пліч з Литвою, керуючись дружбою, відповідальністю та в ім’я свободи і Європи”, – підкреслив він. Німецький президент також підкреслив, що свобода – це відповідальність, а не щось, що можна вважати самозрозумілим.
“Свобода – це не стан, це завдання. Свобода несе відповідальність, відповідальність один за одного, за мир, за Європу”, – додав він.
Німеччина має війська в Литві, яка межує з російською Калінінградською областю та союзною Москві Білоруссю, з 2017 року в рамках зусиль із забезпечення безпеки східного флангу НАТО, але нова бригада значно поглиблює її участь. -
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.