Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.
Позначка: Литва
-
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
-
Литва оголосила про вихід з угоди про заборону протипіхотних мін
Литва офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це у п’ятницю, 27 червня, поінформував міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X.
Він підкреслив, що “це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва “не має ілюзій щодо того, що Росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава “використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Будріс додав, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили Латвія та Фінляндія.
А днями повідомлялося, що Польща також виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін -
Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс став першим іноземним міністром, який відвідав Херсон після його деокупації восени 2022 року. Він побував у місті разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Про це голова українського МЗС написав в Х.
Під час візиту міністри відвідали об’єкт критичної інфраструктури, підземні школу та пологовий будинок та вшанували пам’ять захисників Херсона.
Посадовці поспілкувалися з жителями Херсона, зустрілися з місцевою владою, обговорили нагальні потреби та зосередилися на конкретних кроках для збільшення міжнародної допомоги місту.
“Руїни, зруйновані міста, школи, лікарні та розбиті життя. “Сафарі на людей”, інтенсивні обстріли та атаки дронів – сотні вбитих і тисячі поранених. Це реальність, з якою сьогодні живуть жителі Херсона”, – зазначив своєю чергою глава МЗС Литви в Х.
За його словами, крім Херсонської області, вони з Сибігою також відвідали Миколаївську область.
“Скрізь, куди ми приїжджали, ми бачили нелюдську жорстокість і злочини російської агресії. І це відбувається у XXI столітті… Усі відповідальні за злочини проти людяності мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом. Безкарність веде лише до ще більшої агресії та жорстокості”, – наголосив Будріс.Together with my Lithuanian colleague and Ukraine’s brave friend @BudrysKestutis we visited Kherson and the region.Kestutis became the first foreign minister to visit the city since its de-occupation in autumn 2022. This is a powerful sign of solidarity with our people amid… pic.twitter.com/ahvK1iKowv— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) June 10, 2025
Devastation, destroyed cities, schools, hospitals and broken lives. #HumanSafary, heavy shelling and drones’ attacks – hundreds killed and thousands injured. This is reality what people of #Kherson live with today.With my colleague and friend 🇺🇦 FM @andrii_sybiha we visited… pic.twitter.com/eb23wk1RER— Kęstutis Budrys (@BudrysKestutis) June 10, 2025 Як ми писали, 5 червня росіяни двічі за день вдарили КАБами по будівлі Херсонської ОДА і повністю її зруйнували. Наразі відомо про трьох постраждалих.
Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти -
Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що під час зустрічі в Києві обговорив з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом розбудову оборонно-промислового партнерства та довгострокову підтримку України.
“Був радий зустрітись з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом. Ключовий фокус – довгострокова підтримка України та розбудова оборонно-промислового партнерства”, – зазначив він.
Умєров заявив, що сторони окреслили пріоритети, зокрема спільні проєкти у сферах протиповітряної оборони, далекобійних систем, бронетехніки та виробництва боєприпасів.
“Литва вже долучилася до фінансування українських далекобійних спроможностей. Обговорили подальше розширення співпраці у сфері deep strike”, – додав він.
За словами Умєрова, під час зустрічі говорили про перспективи спільних закупівель, локалізації виробництва та використання інструменту SAFE для масштабних промислових проєктів.
Як зауважив глава Міноборони, представник української розвідки поінформував литовських партнерів про безпекову ситуацію.
“Росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню – навпаки, продовжує ескалацію. Тому важливо посилювати санкційний тиск задля примусу агресора до справедливого миру”, – наголосив він. -
Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва для зустрічей з українськими посадовцями. Він планує провести зустрічі з міністром закордонних справ України, віцепрем’єр-міністркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністром стратегічних галузей промисловості та секретарем РНБО. Теми обговорень включають гарантії безпеки України, підтримку в різних сферах, інтеграцію до Євросоюзу та заходи щодо стримування Росії. Це вже третій візит Будріса до України після того, як він став міністром закордонних справ Литви.
-
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Комітети з закордонних справ парламентів Естонії, Литви та Латвії випустили спільну заяву, де закликали підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією та сприяти її вступу до ЄС та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі, збереже міжнародний порядок та зміцнить євроатлантичну безпеку. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і закликають завершити переговори про це до 2030 року, а також підтримують шлях України до вступу в НАТО. Вони обіцяють продовжувати зусилля з метою ізоляції Росії, посилення санкцій та притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти України.
-
Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі
Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви, міста Вільнюс, для участі в Саміті країн Бухарестської дев’ятки та Нордичних країн. На саміті плануються двосторонні зустрічі з іншими учасниками. Президент Литви Гітанас Науседа також проведе саміт, на який запросив керівників держав східного та північного флангу НАТО. На зустрічі обговорюватимуться питання безпеки та оборони східного флангу Альянсу, а також підготовка до майбутнього саміту НАТО. Співпраця з Україною також буде порушена у розмовах з президентом Зеленським.
-
У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму
Литовський депутат Емануеліс Зінгеріс на міжнародному безпековому форумі в Одесі заявив, що країни Балтії ніколи не визнають захоплення Росією Криму. Він підкреслив, що навіть якщо США вимагатимуть визнати російську окупацію Криму, країни Балтії на це не погодяться, оскільки це загрожує їхній власній безпеці. Зінгеріс також нагадав про те, що країни Балтії самі були під російською окупацією протягом 50 років і закликав європейські держави встановлювати пам’ятні знаки про боротьбу за незалежність України, як символи свободи для всіх європейців. У своїй промові він порівняв боротьбу за свободу на Варшавщині в минулому столітті з нинішніми подіями в Україні, називаючи їх “дивом на Дніпрі”. Варто також зазначити, що в Меджлісі кримськотатарського народу підтвердили, що Крим є невід’ємною частиною України, яку тимчасово окупували росіяни.
-
Литва готує інструкторів громадянського спротиву
Більше 30 досвідчених освітян в Литві пройшли навчання з громадянського спротиву, першої допомоги та дій у надзвичайних ситуаціях. Вони будуть передавати ці знання громадянам під час спеціальних тренінгів. Мета цієї програми – створити Інструкторські сили для посилення стійкості суспільства. Учасники тренінгів опановуватимуть навички збройного та мирного спротиву, планування евакуації, розпізнавання дезінформації та реагування на гібридні загрози. Першими курс розпочнуть учителі, а пізніше долучаться інший шкільний персонал. Планується провести принаймні 75 таких тренінгів до кінця року.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через спричинену режимом Олександра Лукашенка міграційну кризу. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за зроблені витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи через дії Мінська. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх перевезення та розміщення. У відповідь Литва почала повертати нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини, де також розглядаються скарги проти Литви з боку мігрантів.