Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.
Позначка: Литва
-

Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
-

У Литві затримали бойовика РФ, який під виглядом біженця втік до ЄС
На території Європейського Союзу затримали бойовика Росії, який, будучи громадянином України, перейшов на бік ворога та воював проти нашої держави. Про це повідомила пресслужба СБУ у четвер, 13 листопада.
Затримання відбулося на кордоні з Литвою, куди чоловік намагався втекти як біженець. Затриманим виявився 33-річний оператор БпЛА, який запускав російські ударні дрони по Херсону.
Чоловік є уродженцем Сумщини, але після тимчасової анексії Криму, виїхав на територію півострова, оформив там російський паспорт, вступив до путінської партії Єдина Росія і добровільно уклав контракт з Міноборони Росії.
Згодом фігурант пройшов тренувальні збори на полігоні та склав присягу на вірність РФ. У лавах російської армії його призначили оператором безпілотних систем та відправили воювати на південний фронт України.
Оцінивши ризики участі в боях проти Сил оборони України, бойовик втік з вогневих позицій, а потім – до Євросоюзу. На території ЄС чоловік планував за допомогою свого українського паспорта оформити статус біженця і “залягти на дно”.
За матеріалами контррозвідки СБУ та Департаменту карного розшуку Нацполіції литовські колеги викрили бойовика на кордоні і передали українській стороні для здійснення правосуддя.
Слідчі повідомили затриманому про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
-

Пілот без кваліфікації керував пасажирськими літаками в Європі
Скандал із пілотом, який кілька місяців літав із пасажирами, видаючи себе за капітана авіалайнера розслідують у Європі. Чоловік з ініціалами L.A.B., який працював у литовській авіакомпанії Avion Express, підробив документи та дістав посаду командира екіпажу, хоча насправді мав кваліфікацію лише другого пілота. Про це повідомляє профільне видання Aero Telegraph.
За даними видання, він встиг виконати десятки рейсів Європою з сотнями пасажирів на борту.
Торік чоловік начебто працював першим пілотом в індонезійській авіакомпанії Garuda.
“Недавно нам стали відомі відомості, що ставить під сумнів його професійний досвід. Ми одразу розпочали внутрішню перевірку”, – заявили в Avion Express.
Чоловік міг також управляти літаками дочірньої компанії Lufthansa – Eurowings, для якої Avion Express надає екіпажі та літаки.
Представник Eurowings заявив у коментарі німецькому таблоїду BILD, що в компанії тепер проводиться перевірка.
Avion Express має більш як 50 літаків Airbus A320 та A321, які виконують рейси для європейських перевізників, включаючи easyJet, LOT та SunExpress. -

Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -

Білорусь пригрозила заходами щодо литовського транспорту
Міністерство закордонних справ Білорусі повідомило, що після закриття кордону Литвою, на території Білорусі залишилося понад 1100 вантажівок литовських перевізників. У зв’язку з цим, Білорусь погрожувала заходами стосовно цього транспорту, переміщуючи його на спеціальні стоянки біля пункту Котловка. Заява відзначила, що водіям дозволено покинути територію Білорусі до відновлення роботи кордону з Литвою. В МЗС Білорусі зазначили, що ця ситуація виникла через політизовані рішення литовської влади та залишають за собою право застосувати всі передбачені законом заходи. Акція заборони пересування вантажівок з європейською реєстрацією почалася з 1 листопада.
-

Аеропорт у Вільнюсі зупиняв роботу через повітряні кулі з Білорусі
Увечері 9 листопада у Вільнюському аеропорту тимчасово припинили роботу через повітряні кулі білоруських контрабандистів, які потрапили на траєкторію злету та посадки літаків. Радари зафіксували десять повітряних об’єктів, один з яких становив загрозу безпеці польотів. Роботу аеропорту поновили пізно ввечері, але четири рейси були затримані, що призвело до незручностей для близько 600 пасажирів. Такі інциденти не вперше відбуваються – у жовтні схожі повітряні кулі вже порушували роботу аеропорту. Нещодавно подібна ситуація трапилася і поблизу аеропорту в Швеції.
-

На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок
На одному з пунктів пропуску на кордоні між Білоруссю і Польщею черга з вантажівок сягнула понад 3000 одиниць, а чекання може тривати до чотирьох днів. Зазвичай за день пропускали близько 650 транспортних засобів, але через зростання черги цей процес ускладнився. Причиною стало рішення Литви закрити кордон з Білоруссю через гібридні інциденти. Така ситуація призвела до великих затримок на кордоні та ускладнень для водіїв.
-

Загрози з Білорусі: Україна готова допомогти Литві
Президент України Володимир Зеленський розповів у Телеграмі, що він провів телефонну розмову з президентом Литви Гітанасом Наусєдою. У ході розмови обговорили можливі загрози для Литви з Білорусі через гібридні атаки міграційними хвилями та повітряними об’єктами. Зеленський запропонував допомогу України і зазначив, що працюватиме над забезпеченням безпеки в регіоні та у Литві. Також президенти узгодили підтримку Литви щодо постачань газу та домовились про спільні дії в дипломатії та координацію подальших заходів. Зеленський також повідомив про ситуацію на передовій, де українські військові утримують лінію оборони незважаючи на російські пропагандистські наративи у ЗМІ.
-

Рішучість знову засяяла в його очах: що означає справжня реабілітація для українських військових
У Литви реалізується програма з реабілітації та реінтеграції поранених військових та ветеранів війни в Україні. Ця програма спрямована на підтримку українських ветеранів і передбачає оновлення центрів реабілітації, навчання фахівців та впровадження нових методик лікування. Литва виділила на цю програму 15 мільйонів євро, частково фінансуючи її разом з українськими партнерами. Мета програми – створити стійку систему реабілітації, яка поєднує медичну, психологічну та соціальну підтримку, допомагаючи військовим повернутися до повноцінного життя після війни.
