Позначка: Литва

  • Стали відомі дати матчів у грудні в Європейському кубку націй

    Стали відомі дати матчів у грудні в Європейському кубку націй

    Національна збірна України з хокею дізналася розклад поєдинків, які їй належить провести під час грудневого вікна, призначеного для проведення матчів, що проходять у рамках розіграшу Європейського кубка націй.

    Відповідно до повідомлення Федерації хокею України в Telegram, команда Дмитра Христича зіграє у грудні три матчі.

    Поєдинки українці проведуть 11, 12 і 13 грудня. Усі ці три дні українська команда гратиме з одним-єдиним суперником – зі збірною Румунії.

    “Трикольорові” прийматимуть “синьо-жовтих” у себе на батьківщині.

    Слід відзначити, що в листопаді у збірної України відбувся дебют у новоутвореному турнірі за участю національних збірних. Українські хокеїсти провели в листопаді два матчі. Обидві гри пройшли на території Литви. Спочатку українці програли 1:2 збірній Литви, а потім упевнено обіграли збірну Румунії (4:1), з якою і належить провести три зустрічі у грудні.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • В Литві ув’язнили українця за підпал IKEA

    В Литві ув’язнили українця за підпал IKEA

    Вільнюський обласний суд у Литві засудив у понеділок, 24 листопада, громадянина України Данила Бардадима до трьох років і чотирьох місяців ув’язнення за підпал магазину IKEA. Про це повідомляє литовський мовник LRT.
    Цей вирок є скороченим строком, оскільки раніше йшлося про п’ять років. Причина цього полягала в тому, що справа розглядалася в порядку скороченого розгляду доказів.
    Молодикові було пред’явлено звинувачення в тероризмі, незаконному зберіганні вибухових речовин, набутті спеціальних навичок та поїздці в Литву і Латвію з метою здійснення терористичних актів.
    Прокурор Томас Улдукіс вимагав чотири роки тюремного ув’язнення.
    Матеріали справи свідчать, що 8 травня 2024 року вибуховий пристрій з таймером був закладений всередині магазину IKEA у Вільнюсі. Вибух спричинив пожежу та значні матеріальні збитки.
    Влада стверджує, що напад здійснила терористична група, яка координувала свої дії за допомогою зашифрованих повідомлень у соціальних мережах. Група підозрюється у зв’язках з російськими спецслужбами.
    Прокуратура вважає, що акт був організований і замовлений особами, пов’язаними зі спецслужбами Росії.
    Як ми вже писали, українця Данила Бардадима підозрюють в торішньому підпалі магазину IKEA в литовській столиці Вільнюсі. Прокуратура вимагала для нього як покарання чотири роки позбавлення волі.
    Додамо, що генпрокуратура Литви передала до суду кримінальну справу з обвинувальним актом, в якій одна особа звинувачується в підпалі торгового центру IKEA у Вільнюсі 9 травня 2024 року.

  • В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі

    В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі

    “Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
    Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
    “Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
    В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
    “Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
    За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
    “Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
    За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
    Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
    Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
    Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
    Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”

  • У Литві виявили найбільшу в історії партію героїну

    У Литві виявили найбільшу в історії партію героїну

    У Литві неподалік Вільнюса митники затримали рекордну партію героїну – майже 500 кг загальною вартістю до €40 млн. Про це повідомляє LRT.

    Наркотики виявили співробітники Митної кримінальної служби Литви (MKT) у співпраці з Європейським бюро з боротьби з шахрайством (OLAF) та Латвійським податковим і митним поліцейським департаментом.

    Кількаденна перевірка вантажівки, що прямувала транзитом через Литву, дозволила виявити 498 кг героїну, упакованого у пластикові мішки по 10-12 кг. Наркотики знайшли 14 листопада під час детальної інспекції у вантажному посту Žirmūnai у Вільнюському районі.

    Правоохоронці зазначають, що маршрут вантажівки викликав підозру, оскільки через цей напрям уже неодноразово перевозили великі партії наркотиків до Західної Європи. За попередніми даними, героїн ймовірно походить з Афганістану та був призначений для ринку Західної Європи, адже в Литві споживання цього наркотику є мінімальним.

    Митники затримали двох водіїв вантажівок. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розпочато досудове розслідування щодо контрабанди та незаконного обігу особливо великої кількості наркотиків.

    Це найбільша партія героїну, коли-небудь вилучена в Литві. Раніше такі затримання обмежувалися кількома кілограмами – зокрема, 5,5 кг у 2010 році та 1,9 кг у 2012-му.
    Як ми вже писали раніше, в Нідерландах митники виявили 250 кілограмів кокаїну в порту Роттердама. Наркотики були заховані серед винограду.
    У порту Болгарії виявили рекордну партію героїну на 35 млн євро

  • Названо ім’я екстрадованого до Литви бійця РФ, підозрюваного у катуваннях

    Названо ім’я екстрадованого до Литви бійця РФ, підозрюваного у катуваннях

    Полоненого росіянина, якого Україна наприкінці жовтня екстрадувала до Литви за підозрами в причетності до катувань литовського волонтера, звуть Марген Гаджимагомедов. Про це 21 листопада повідомили в СБУ.
    Зазначається, що він був інспектором військової поліції 177-го окремого полку морської піхоти Каспійської флотилії РФ, та, за даними слідства, брав участь у жорстоких катуваннях полонених у тюрмі, облаштованій російськими силами на території окупованого аеродрому в Мелітополі на Запоріжжі.Серед постраждалих від його дій був волонтер з Литви, який допомагав Силам оборони України з перших днів повномасштабної війни.
    Росіянин згодом потрапив у полон під час боїв у районі Роботиного у серпні 2024 року.
    Вільнюський міський суд визнав фігуранта підозрюваним у порушенні Женевських конвенцій, законів та звичаїв війни.
    За запитом Генеральної прокуратури Литви наприкінці жовтня Україна провела процедуру екстрадиції для його притягнення до відповідальності у Литві, де йому загрожує від 10 років до довічного ув’язнення. У перших повідомленнях про екстрадицію не згадували ім’я підозрюваного.
    З даними СБУ, це перший за час повномасштабної війни випадок, коли Україна видала полоненого військовослужбовця РФ іншій іноземній державі.

  • В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі

    В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі

    Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.

    Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.

    Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.

    Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.

    Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.

    Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.

    Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • У Литві провели масштабну операцію проти контрабанди метеокулями

    У Литві провели масштабну операцію проти контрабанди метеокулями

    У Литві відбулася велика операція з протидії контрабанді, яка включала затримання осіб, причетних до переправлення контрабанди з Білорусі до Литви на повітряних кулях. У результаті операції було затримано чотирьох осіб, але кількість затриманих може збільшитися. В операції брали участь понад 100 правоохоронців, які провели обшуки в різних районах країни і виявили велику кількість GPS-навігаторів, засобів зв’язку, наркотиків, контрабандних сигарет та інші предмети, що використовувалися для скоєння злочинів.

  • Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз

    Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз

    Литва активно розробляє нові технології для протидії повітряним загрозам після недавніх інцидентів із проникненням повітряних куль і дронів з території Білорусі. Про це повідомляє LRT.
    За словами віцеміністра економіки Паулюса Петраускаса, кілька десятків литовських компаній вже подали свої ідеї щодо інноваційних рішень для виявлення, моніторингу, ідентифікації та нейтралізації таких загроз. Найкращі пропозиції уряд планує відібрати протягом найближчих двох тижнів, а розробку технологій очікують завершити упродовж шести місяців.
    Петраускас зазначив у коментарі LRT RADIO, що влада готує додаткові заходи для підтримки розробників. Паралельно Міністерство внутрішніх справ формує технічні вимоги для майбутніх закупівель, що дозволить провести випробування й інтегрувати нові рішення у наявні системи. На це, за його оцінками, знадобиться від трьох до шести місяців.
    Частина запропонованих систем уже випробовувалася в Україні в інших сферах, але може бути адаптована й для литовських потреб. Інші пропозиції є абсолютно новими, і їхнє поєднання, за словами урядовця, може забезпечити ефективну відповідь на загрози.
    Петраускас додав, що аналогічні проблеми раніше фіксували переважно лише Південна Корея та Ізраїль, що ускладнює пошук готових рішень: їх фактично доводиться створювати з нуля.
    На початку місяця уряд отримав 35 заявок із пропозиціями щодо захисту повітряного простору, після того як контрабандні повітряні кулі та інші об’єкти спричинили перебої в роботі Вільнюського аеропорту. Автори найперспективніших рішень отримають премії загальною сумою 1 мільйон євро.

  • РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.

    Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.

    Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.

    Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.

    У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.

    Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.

    Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.