Реальний Київ

Позначка: Металургія

  • Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії

    Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії

    Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
    “Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
    Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
    У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля.

  • Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт

    Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт

    Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році, використовуючи воєнний металобрухт як джерело сировини. Однак вони готові закуповувати брухт лише за умови його безпеки та відповідності вимогам охорони праці. Відповідно до генерального директора Метінвест-Ресурсу Івана Ковалевського, компанія розраховує зростання випуску сталі на 300-500 тис. тонн, зокрема через збільшення використання металобрухту. У зв’язку з дефіцитом брухту на внутрішньому ринку України, Метінвест розглядає можливість закупівлі військового металобрухту. Крім того, у майбутньому планується перехід до низьковуглецевої металургії, що вимагатиме більше металобрухту. Однак це може ускладнитися через відсутність державної політики щодо обмеження експорту брухту.

  • Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ

    Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ

    У період з січня по листопад 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, до 642,8 тисяч тонн. Практично весь цей обсяг був забезпечений Польщею – 94%. Зокрема, з Польщі було імпортовано 602,01 тисяч тонн коксу. Крім того, Україна також імпортувала кокс із Індонезії та Чехії. За останні роки видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85% через неконтрольовану ситуацію на деяких територіях. Для підтримки поточного рівня виробництва сталі та товарного чавуну Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу щорічно.

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.

  • ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України

    ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України

    Українська важка промисловість, незважаючи на складнощі через війну, ще має велике значення для економіки країни. У 2024 році внесок гірничо-металургійного сектору в ВВП України склав 7,2%. Навіть при воєнних умовах вкладення в цей сектор досягли 650 млн доларів, що становить 20% промислових інвестицій країни. Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини, експортуючи значні обсяги залізної руди та чавуну. Галузь наразі працює у збиток, але важлива для підтримки економіки та збереження робочих місць. Це також сприяє створенню додаткових робочих місць у суміжних галузях.

  • Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ

    Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат у тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині в п’ятницю, 5 грудня. Про це повідомили російські Telegram-канали, посилаючись на інформацію місцевих пабліків.
    У соцмережах з’явилися відео прильотів безпілотників по окупованому місту.
    Автор одного з них каже, що, ймовірно, один з дронів влучив у “кисневий” – скоріш за все, мовиться про кисневий цех Алчевського металургійного комбінату.
    В Мережі також оприлюднили фото решток дрона.
    Згодом було підтверджено удар по промзоні, але потерпілих нібито нема.
    Окупаційна “влада” й досі не прокоментувала цю атаку безпілотників.
    Увага! На відео чути російську обсценну лексику, 18+

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/Ye4fU415ca— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025

    Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/0nvv1Aghph— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025

  • Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ

    Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ

    Компанія Метінвест увійшла до п’ятірки компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100. Рейтинг був складений за підсумками року 2025 та базувався на кількох критеріях, таких як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Експерти відзначили сильні корпоративні комунікації Метінвесту, прозорі відносини з кредиторами та роботу над зменшенням боргового навантаження. Крім того, компанія активно допомагає громадам, військовим та працівникам, а також вкладає значні суми в інвестиційні проекти. Метінвест також увійшов до рейтингу найбільших приватних компаній України та рейтингу найбільших інвесторів країни.

  • Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ

    Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ

    Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
    Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
    “У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
    В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
    “Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн.

  • У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи

    У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи

    Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
    За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
    “Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
    Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
    “Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
    Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
    Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
    Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
    “Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
    Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
    Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт.

  • Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

    Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну

    Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
    Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
    “Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
    За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
    У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
    “Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
    Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну