Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
-
Українські металурги розповіли про найбільші виклики для галузі
Генеральний директор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков висловив обурення щодо зростання тарифів на залізничні перевезення та передачу електроенергії, яке може серйозно вплинути на конкурентоспроможність української металургійної галузі. Він наголосив, що підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці є неприйнятним для гірничо-металургійного комплексу. Третьяков також висловив обурення щодо зростання тарифів Укренерго та швидкого збільшення експорту металобрухту, що може призвести до втрат для української економіки. Він закликав уряд розробити заходи для захисту внутрішнього ринку та підтримки металургійної галузі, щоб уникнути втрати робочих місць і податкових надходжень. Також було зазначено, що металургійні компанії сплачують значну суму податків, тому важливо уникнути ситуації, коли зростання тарифів може призвести до закриття підприємств і втрати джерела прибутку для державного бюджету.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
З введенням європейського вуглецевого мита СВАМ у січні 2026 року українські підприємства можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко виступив на Форумі промисловців від Forbes Ukraine і зауважив, що це може зробити їх менш конкурентоспроможними. Тому вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням впровадження цього механізму для України. Крім того, після введення екомита важливим стане захист внутрішнього ринку від імпорту, особливо від продукції з Туреччини. Мироненко попередив, що наплив турецької продукції може обмежити розвиток українського ринку та загрожувати робочим місцям. Тому спільна робота з урядом для вирішення цих питань є дуже важливою для збереження галузі та її перспектив у майбутньому.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 мільйонів, порівняно з прибутком у $179 мільйонів за аналогічний період 2024 року. Це стало наслідком припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послабило вертикальну інтеграцію компанії. Також на підприємство позитивно вплинули зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Продажі в Україні скоротилися на 16%, а на зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%. Гірничодобувний бізнес втратив 30% обсягів, але металургійний сегмент скоротився лише на 2%. Компанія Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат та скороченні боргів, хоча фінансова стійкість піддається тиску. Важливою є диверсифікація ринків збуту та підтримка виробництва.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна заявив, що відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ є дуже важливою проблемою для української економіки. Він зазначив, що компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, але через обставини, такі як війна, це зараз неможливо зробити. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він вважає, що відтермінування повинно тривати на час воєнного стану плюс ще 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни і розпочати модернізацію. За його словами, “зелена” модернізація активів Метінвесту в Україні разом із спільними підприємствами оцінюється в близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти у промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів. Також розглядається проєкт по модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. На заводі Каметсталь вже виконано капремонт доменної печі і відновлено обладнання конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі. Наразі через ситуацію на фронті у Запоріжжі тривають лише поточні ремонти. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в Україні, і вже здійснив інвестиції на понад 28 млрд гривень. Крім того, компанія постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) розпочали будівництво нового гідротехнічного об’єкту для згущення відходів збагачення за кредит від німецького Deutsche Bank у розмірі 23,6 мільйонів євро. Проєкт був розроблений ще у 2021 році, але через війну будівництво було тимчасово зупинено. У липні 2024 року роботи було відновлено, хоча є проблеми з браком кваліфікованих спеціалістів через військові дії. Прогнозується, що будівництво завершиться до кінця 2027 року і це дозволить підприємству зменшити витрати і підвищити рентабельність.