Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.
Позначка: Металургія
-
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн. -
Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості
На Київському міжнародному економічному форумі відбулася дискусія про необхідність підтримки української промисловості з боку великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Олександр Водовіз з Метінвесту висловив думку, що для відродження промисловості потрібні великі проєкти, які залучають різні галузі та сприяють конкурентоспроможності країни. Він також підкреслив проблему браку кадрів через масовий виїзд молодих спеціалістів за кордон, а також непередбачуваність тарифної політики. Водовіз закликав уряд прийняти заходи, щоб зберегти таланти в Україні та забезпечити стабільність у розвитку промисловості.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
Українські металурги розповіли про найбільші виклики для галузі
Генеральний директор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков висловив обурення щодо зростання тарифів на залізничні перевезення та передачу електроенергії, яке може серйозно вплинути на конкурентоспроможність української металургійної галузі. Він наголосив, що підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці є неприйнятним для гірничо-металургійного комплексу. Третьяков також висловив обурення щодо зростання тарифів Укренерго та швидкого збільшення експорту металобрухту, що може призвести до втрат для української економіки. Він закликав уряд розробити заходи для захисту внутрішнього ринку та підтримки металургійної галузі, щоб уникнути втрати робочих місць і податкових надходжень. Також було зазначено, що металургійні компанії сплачують значну суму податків, тому важливо уникнути ситуації, коли зростання тарифів може призвести до закриття підприємств і втрати джерела прибутку для державного бюджету.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
З введенням європейського вуглецевого мита СВАМ у січні 2026 року українські підприємства можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко виступив на Форумі промисловців від Forbes Ukraine і зауважив, що це може зробити їх менш конкурентоспроможними. Тому вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням впровадження цього механізму для України. Крім того, після введення екомита важливим стане захист внутрішнього ринку від імпорту, особливо від продукції з Туреччини. Мироненко попередив, що наплив турецької продукції може обмежити розвиток українського ринку та загрожувати робочим місцям. Тому спільна робота з урядом для вирішення цих питань є дуже важливою для збереження галузі та її перспектив у майбутньому.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 мільйонів, порівняно з прибутком у $179 мільйонів за аналогічний період 2024 року. Це стало наслідком припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послабило вертикальну інтеграцію компанії. Також на підприємство позитивно вплинули зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Продажі в Україні скоротилися на 16%, а на зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%. Гірничодобувний бізнес втратив 30% обсягів, але металургійний сегмент скоротився лише на 2%. Компанія Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат та скороченні боргів, хоча фінансова стійкість піддається тиску. Важливою є диверсифікація ринків збуту та підтримка виробництва.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна заявив, що відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ є дуже важливою проблемою для української економіки. Він зазначив, що компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, але через обставини, такі як війна, це зараз неможливо зробити. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він вважає, що відтермінування повинно тривати на час воєнного стану плюс ще 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни і розпочати модернізацію. За його словами, “зелена” модернізація активів Метінвесту в Україні разом із спільними підприємствами оцінюється в близько $8 млрд.